ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Грудень 2018 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
262728293012
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31123456

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Авторські матеріали головного редактора сайту протоієрея Ростислава Яреми

15/4/2010

«Патріарх» Філарет закликає «йти шляхом правди», використовуючи звичні методи брехні і бруду

Нещодавно інформаційний простір України поповнився новим інтерв’ю «патріарха» київського Філарета (Денисенко) під назвою «Потрібно йти шляхом правди». Текст призначався для публікації на сайті «Релігія в Україні», проте прес-центр «київської патріархії» також розмістив його на своєму офіційному порталі.

Розмова журналіста з «патріархом» про причини виникнення розколу традиційно перетворилася на обливання брудом Руської Православної Церкви. Усі події 90-х років, зрозуміло, викладені так, як це зручно Філарету і вигідно для стратегії визнання за УПЦ-КП статусу помісної церкви. До того ж «предстоятель» звинувачує РПЦ у тісній співпраці з владою та спецслужбами Москви. Він стверджує, начебто РПЦ «забуває, що все в руках Божих і покладається на зовнішні сили».

До напіввигаданих історій про те, як Філарета «розпинали у Москві», вже, напевно, звикли усі, однак чути з його вуст звинувачення у співпраці з владою – просто смішно, адже ніхто так, як він, не домагався влади церковної за прямої підтримки влади світської. Зокрема, у цій статті він сам і розповідає, як вимагав у тодішнього Президента України Леоніда Кравчука не визнавати дійсним Харківський Собор 1992 року (що Президент і зробив), і не допускати новообраного Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимира (Сабодана) на територію України, забуваючи при цьому, що світська влада нездатна протиставити жодного аргументу соборному рішенню, яким керує Дух Святий.

Митрополит Харківський Никодим, головуючий на Соборі, розповідає як 14 квітня 1992 року Філарет, удаючи з себе «щирого українця», зібрав політичних авантюристів та зі сльозами на очах переконував усіх, що його було викликано на суд до Москви (Архієрейський Собор 31 березня–5 квітня 1992 року) як на Голгофу, при цьому, наперекір канонам Церкви, на цю зустріч не було запрошено жодного єпископа чи священика, які могли б розкрити його обман. Після цього Філарет, підтриманий нардепами, порушив клятву про своє зміщення, яку дав перед Хрестом та Євангелієм на Архієрейському Соборі, і почав сіяти зерна розколу. Покладаючи всі свої надії на владу, Філарет забув, що все в руках Божих. Але Господь, всупереч зусиллям ворогів канонічної єдності, зберіг істинну Церкву, Яка сьогодні здійснює Свою спасительну місію, не перетворившись на політичну силу заради чиїхось націоналістичних амбіцій. Взаємовідносини Руської Православної Церкви та Російської влади (на відміну від попередньої української влади, яка постійно диктувала своє бачення «єдиної церкви», ігноруючи канони Апостольської Церкви) можна вважати взірцем співпраці, коли жодна зі сторін не диктує умов існування іншій. До речі, в інтерв’ю агентству «Главред» сам «патріарх» зізнається, що «за президентства Ющенка київський патріархат відчував підтримку».

Натякаючи на своє дітище, Філарет також говорить: «РПЦ забула, що Бог сильних робить немічними, а слабких підносить». Проте всі пам’ятають як у 90-ті рр. він зібрав бойовиків УНСО з метою залишити за собою адміністративні будівлі та головні святині України і перш за все – Києво-Печерську Лавру. Проте сила Божа в немочі здійснюється, а не в бойовиках… І знову ж таки Філарет видає себе, говорячи, що Леонід Кравчук з часом йому зізнався: «однією з найбільших помилок свого президентства вважаю, що не віддав Лавру київському патріархату». Але Філарет, мабуть, забув, що Києво-Печерська Лавра – це обитель Пресвятої Богородиці, тому заступництвом Божої Матері й молитвами преподобних отців Печерських розкольники ніякої влади над монастирем не отримали.

Певна річ, говорити можна про що завгодно, тим паче, що Філарет до цього звик. Тільки-от якби він захищав істину та жив з вірою й надією на Господа, а не бігав по «майданах» в очікуванні суспільного визнання! Але тим часом, поки він майорить в українських ЗМІ, його так звана УПЦ-КП руйнується з середини – в різних регіонах України приходи, а то й цілі благочиння, як, наприклад, у Вінницькій області, масово повертаються в лоно канонічної УПЦ. Тому інформаційна війна – останній шанс «патріарха» бути визнаним. Наостанок хочеться згадати слова Вселенського Патріарха Варфоломія, який, перебуваючи влітку

2000 року з офіційним візитом в Одесі, на запитання журналістів про «патріаршество» Філарета відповів: «Анафема – вона і в Африці анафема».

Протоієрей Ростислав Ярема

Головний редактор сайту

 

 

Анонси статтей

12

15/4/2010

«Патріарх» Філарет закликає «йти шляхом правди», використовуючи звичні методи брехні і бруду

Нещодавно інформаційний простір України поповнився новим інтерв’ю «патріарха» київського Філарета (Денисенко) під назвою «Потрібно йти шляхом правди». Текст призначався для публікації на сайті «Релігія в Україні», проте прес-центр «київської патріархії» також розмістив його на своєму офіційному порталі.
детальніше...>>

31/3/2010

Головний редактор сайту «Патріарх всієї Русі» протоієрей Ростислав Ярема зустрівся з Святішим Патріархом Московським та всієї Русі Кирилом

31 березня 2010 року в Велику Середу Страстної седмиці в Кафедральному Соборі Патріарха Московського та всієї Русі в Москві – в Храмі Христа Спасителя – головний редактор сайту «Патріарх всієї Русі» протоієрей Ростислав Ярема зустрівся з Святішим Патріархом Московським та всієї Русі Кирилом.
детальніше...>>

© 2010-2018 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.