ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Квітень 2019 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
25262728293031
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293012345

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Iнтерв'ю Святішого Патріарха Кирила

15/4/2019

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила грецькій газеті «етнос тис Кіріакіс»

Відповідаючи на запитання кореспондента грецького видання «Етнос тіс Кіріакіс», Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил розповів про те, які наслідки для становища Української Православної Церкви спричинили антиканонічні кроки Константинополя з надання «томосу про автокефалію» розкольникам на Україні, чому ці дії є викликом для загальноправославної єдності.

— Ваша Святосте, на початку січня в Константинополі Вселенський Патріарх Варфоломій надав томос про автокефалію «Православної церкви України». Яку позицію відтепер займе Московський Патріархат?

- На Україні, як і в Греції, існує тільки одна православна церква, визнана всіма автокефальними Церквами. Ця церква не зверталася на Фанар за автокефалією і більше того, офіційно висловлювалася проти неї. Однак думку канонічної Української Церкви Патріарх Варфоломій проігнорував і видав «томос про автокефалію», але не Церкві, а розкольникам. З точки зору канонів це діяння мізерно. Ми не визнаємо його і ніколи не визнаємо. Українські розкольники як і раніше залишаються безблагодатним співтовариством. Єдиною Православною Церквою на Україні, яка преподає спасительні Таїнства, як була, так і залишилася Українська Православна Церква на чолі з митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм. Вона об'єднує більшість українських православних віруючих.

— Ви з самого початку попереджали про можливий розкол у Православ'ї, але Фанар був непохитний, кажучи про те, що через сім століть покладено край несправедливості щодо України. Як Ви вважаєте, яким буде завтрашній день для православного населення України, руськомовного і не руськомовного? Чи восторжествує спокій і розсудливість?

— Ще до надання так званого томосу Президент П. Порошенко погрожував вигнанням з України тим, хто не захоче приєднатися до «автокефальної церкви». Тепер, коли ця лжецерква створена, Парламент країни в найкоротші терміни прийняв дискримінаційні закони, спрямовані проти канонічної Церкви. Ці закони передбачають примусову зміну назви Української Православної Церкви, дають юридичні підстави для насильницького вилучення у неї храмів та іншої церковної власності. Захоплення храмів, насильство проти духовенства і віруючих, які захищають свої святині, вже почалися. Надавши «томос» розкольницькій структурі, Константинополь розв'язав руки державній владі України в їх боротьбі проти Української Церкви, прирік її на нові, ще більші страждання.

— У тому випадку, якщо виникне напруга і відбудуться інциденти щодо духовенства і парафій, які збережуть свою вірність Московському Патріархату, Ви вже подумали, як би Ви змогли їх захистити?

- Страждання православних українців - предмет моєї неминущої турботи. Для їх підтримки будуть використані всі можливі для Церкви методи. Перше і головне з них — молитва з упованням на Господа Іісуса Христа, який, віримо, збереже Свою Церкву.

Незважаючи на колосальний тиск з боку української держави з 90 єпископів Української Церкви в розкол перейшли всього один владний і один вікарний архієрей. Абсолютна більшість архіпастирів, кліриків і мирян вірні своїй церкві і її Предстоятелю. Те, що відбувається зараз на Україні є грубим втручанням держави у церковні справи, очевидним порушенням Конституції країни і основоположних прав людини. Дивно, що все це відбувається на тлі декларацій про прихильність України базових європейських цінностей, однією з яких є принцип відділення Церкви від держави. На цю кричущу невідповідність декларацій і реальних справ варто було б частіше звертати увагу міжнародної громадськості.

— Ви використовували жорсткі вислови по відношенню до Вселенського Патріархату, говорячи навіть про фінансову вигоду, яку отримав Фанар за вирішення українського церковного питання, одночасно назвавши «політизованим» об'єднавчий собор, явно натякаючи на присутність на ньому Президента України П. Порошенко. Як Ви вважаєте, які мотиви і причини призвели до того, що Вселенський Патріархат надав автокефалію?

- Факт тісної координації дій Фанара і української влади в питанні надання автокефалії ніким не ховається. Досить згадати підписання спеціальної угоди про співпрацю та взаємодію між Константинопольським Патріархатом і Україною 3 листопада минулого року. Присутність Президента України в президії «об'єднавчого собору», про який Ви згадали, це лише один з багатьох прикладів. Ми бачимо, як чинний Президент роз'їжджає по розкольницьким храмам країни з «томосом» в руках і розуміємо, чому напередодні президентських виборів на Україні він так квапився його отримати. Про причини, що спонукали Патріарха Варфоломія надати так звану автокефалію, мені не хотілося б зараз міркувати. Незалежно від того, якими вони були, вже всім очевидно, що ця «автокефалія» не привела до відновлення єдності православних на Україні, але поставила під загрозу цілісність всього світового Православ'я.

— Всі Предстоятелі Православних Церков скоро повинні будуть сформувати своє ставлення і офіційно висловитися на предмет того, чи визнають вони нову Церкву України. Які Ваші оцінки щодо того, як складеться подальша ситуація?

— Досі жодна Помісна Православна Церква не визнала новостворену розкольницьку структуру на Україні. Хотів би зауважити, що в нинішній ситуації мова не йде про підтримку або Москви, або Константинополя. Питання стоїть інакше: чи визнаємо ми виняткові повноваження однієї Помісної Церкви над усіма іншими Православними Церквами? Чи визнаємо ми за нею право розчерком пера оголошувати розкольників канонічними, а загальновизнану Помісну Церкву більше не існуючу? Ми всі зіткнулися зі спробою нав'язати Православній Церкві нову еклезіологію. Не думаю, що Помісні Церкви з цим погодяться.

— Надавши томос про автокефалію новоствореній церковній структурі, Патріарх Варфоломій фактично проігнорував вже існуючу на Україні і найбільшу за чисельністю Українську Православну Церкву, визнану всіма Помісними Церквами. Як змінилося її становище в країні в ситуації, коли ні Фанар, ні українська влада вперто намагаються «не помічати» її існування?

— З канонічної точки зору становище Української Православної Церкви ніяк не змінилося. Вона як була єдиною канонічною Церквою України, так нею і залишається. Однак її правове становище на Україні різко погіршилося. Прийняті Парламентом країни дискримінаційні закони, про які я говорив вище, фактично прирікають на гоніння тих, хто зберігає вірність канонічному Православ'ю.

Незважаючи на всі зусилля і тиск влади України, священнослужителі й прості віруючі Української Православної Церкви продемонстрували виняткову вірність своїй Церкві: крім кількох перейшли в розкол священиків і двох єпископів, духовенство залишається на боці Блаженнішого митрополита Онуфрія.

Звичайно, переслідування віруючих на Україні тривають, але правда не на боці переслідувачів: вже зараз ми бачимо, що парафії Української Православної Церкви виграють справи в судах щодо приналежності храмів, що на хресні ходи збираються сотні тисяч молільників. Так, у хресній ході з нагоди 1030-річчя Хрещення Русі взяли участь 250 тисяч віруючих Української Православної Церкви, а в аналогічному хресному ході в 2017 році — 100 тисяч. Це говорить про те, що віруючий народ не помічає і ігнорує дії української влади, одержимих ідеєю створення націоналістичної «церкви».

- Ваше Святість, зовсім недавно відзначалося 10-річчя вашої інтронізації на патріарший престол. Чи вдалося за цей час втілити в життя ті очікування, з якими Ви вступали в управління Руською Православною Церквою? Які події в минуле десятиліття стали для Вас найбільш важливими?

— Ще будучи Місцеблюстителем і звертаючись до Господа в своїх молитвах, я ні разу не просив Його про те, щоб стати Патріархом, але щоб в цьому обранні була виявлена воля Божа. Спостерігаючи за служінням Патріархів всієї Русі, що передували, я ясно бачив, що це служіння — в першу чергу важкий хрест. Тепер я переконався в цьому на своєму досвіді, проте вважаю своїм обов'язком нести цей хрест, поки дістане сил.

Минулі десять років були наповнені дуже важливими змінами в житті Церкви і всього російського суспільства. Тут складно виділити якісь конкретні події і сказати, що саме вони мали найбільше значення. Але, головне, я бачу, як змінилося ставлення людей до Церкви, як зазнали краху надії атеїстів на те, що вона буде загнана в гетто, як на наших очах відбувається її відродження. Ніякі зовнішні обставини не в змозі зруйнувати Церкву: «і врата пекла не здолають її» (Мф. 16:18). У цьому я переконався особисто, на досвіді всього свого життя.

Великі перетворення відбулися і у внутрішньому житті Церкви. В першу чергу це стосується парафіяльного життя, і тепер воно, крім Богослужіння, яке залишається, звичайно, її осередком, включає в себе і соціальну, молодіжну, просвітницьку діяльність. Значно збільшилася кількість єпархій, єпархіальних архієреїв. Чим більше єпархій в Церкві, тим ближче єпископат до реального життя, до народу. Мені хочеться вірити, що закладені в минуле десятиліття насіння дадуть свої рясні сходи в наступні роки.

- У греків за традицією були і продовжують залишатися тісними узи з братами-руськими. З яким посланням хотіли б ви звернутися до православних греків?

- Я безліч разів відвідував Грецію і завжди відчував, що приїжджаю не до чужих людей, але до своїх братів. Наші народи століттями пов'язують узи духовної єдності. Вірю, що братні та добрі стосунки між нашими Церквами допоможуть спільними зусиллями подолати трагічний поділ, який торкнувся нашої спільної православної родини. Нехай Господь молитвами наших спільних святих зберігає Церкви наші, народи наші в мирі і єднанні.

Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru

Патріарх.ua

Анонси iнтерв'ю

15/4/2019

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила грецькій газеті «етнос тис Кіріакіс»

Відповідаючи на запитання кореспондента грецького видання «Етнос тіс Кіріакіс»,
детальніше...>>

31/1/2019

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила напередодні святкування 10-річчя Помісного Собору та інтронізації Його Святості

29 січня 2019 року, напередодні 10-ї річниці інтронізації Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила,
детальніше...>>

24/1/2019

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання на зустрічі зі студентами медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів Росії

24 січня 2019 року у Храмі Христа Спасителя в Москві відбулася зустріч Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з викладачами та студентами медичних і фармацевтичних вузів Росії.
детальніше...>>

7/1/2019

Різдвяне інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Росія»

7 січня 2019 року, у свято Різдва Христового, на телеканалі «Росія 1» відбувся показ традиційного Різдвяного інтерв'ю Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.
детальніше...>>

30/10/2018

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників VIII Міжнародного фестивалю «Віра і слово»

30 жовтня 2018 року в Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя м. Москви відбулася зустріч Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з учасниками VIII Міжнародного фестивалю «Віра і слово».
детальніше...>>

© 2010-2019 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.