ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Жовтень 2017 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
2526272829301
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
303112345

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru
Фонд «Православный Крым»

Нашi банери:

Iнтерв'ю Святішого Патріарха Кирила

11/5/2013

«Слово пастиря». Випуск від 11 травня 2013 року

У черговому випуску авторської програми «Слово пастиря», що вийшов в ефір 11 травня 2013 року, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відповідає на запитання телеглядачів про необхідність творчої діяльності та місце Церкви в сучасному суспільстві.

Доброго ранку, дорогі телеглядачі! На адресу нашої передачі надходять листи, питання, і ми в міру сил продовжуємо на них відповідати, хоча, на жаль, я не можу це робити так часто, як мені хотілося б. Але деякі з питань, безперечно, заслуговують на те, щоб, по-перше, їх озвучити і, по-друге, спробувати відповісти на них.

Одне з таких питань ми отримали від Павла Івановича Зінов'єва, місто Санкт-Петербург: «Ваша Святосте, 2012 рік продемонстрував надзвичайно ворожий настрій багатьох ЗМІ і так званої передової частини нашого суспільства до Руської Православної Церкви і християнських цінностей взагалі. За останні 20 років такого не було. Природу цього явища Ви дуже добре пояснили у своїх проповідях. Але чи не стало це ознакою певного розчарування в Церкві, яка так і не стала ідейним лідером, не стала тією силою, яка б повела за собою маси?»

Давайте почнемо наші спільні роздуми зі спроби визначити, що таке лідер. Лідер — це той, хто дійсно веде за собою маси. А як з'являється лідер? Він що, з небес спускається? Вища інстанція пропонує ту чи іншу людину мати лідером? Чи сама людина приходить і каже: я ваш лідер, я вас за собою поведу? Можливо, і одне, і друге, і третє. Але існує неодмінна умова, щоб та чи інша особистість стала лідером. Його умонастрої, його ідеї, його фразеологія повинні відповідати інтересам тих, кого він хоче за собою повести. Думки лідера не можуть розходитися з думками тієї групи, яку він хоче очолити. Інакше ця група ніколи не прийме ту чи іншу людину в ролі лідера, це елементарно.

А от тепер давайте подумаємо, що собою являє сучасне суспільство. В нашому суспільстві існує велика кількість різноманітних ідеалів, поглядів і переконань, у тому числі й таких, що не мають нічого спільного з християнством і, тим більше, з православною вірою. Є погляди й переконання, які імпортовані в нашу культуру (і не вчора це сталося, а, принаймні, два-три століття тому), які вкоренилися в нашій культурі, але які по суті своїй не є християнськими, а антихристиянськими. Ці ідеали ставлять у центрі буття людську особистість, автономну від Бога, приписують цій особистості право визначати, що є добро, а що зло, на підставі цього свого власного сприйняття добра й зла формувати свої відносини з оточенням. Скажіть, така група людей може обрати Церкву в якості свого лідера? Адже в їх середовищі не існує розрізнення гріха й святості, самого поняття гріха не існує.

Проповідь Церкви, яка звертається до людей із закликом подолати гріх, заглянути всередину себе, піддати себе самоаналізу, принести покаяння, наблизитися до Бога, виконувати Його заповіді — це зовсім не ідеали тієї групи людей, про яку ви пишете й говорите, що вона не поділяє християнських поглядів. Отже, чи може Церква стати лідером для таких людей?

Слава Богу, що Церква не стає прямим супротивником — саме тому, що у Церкві є пастирське почуття навіть до людей, які глибоко помиляються, перебувають у гріху, у тому числі й у гріху богоборства, у гріху блюзнірства, у гріху заперечення святих і божественних начал життя людського. Церква в грішникові не бачить ворога, але це не означає, що для того, щоб стати лідером, Церква повинна заохочувати гріх чи інтерпретувати свою доктрину таким чином, щоб вона стала бажаною і прийнятною для цих людей.

Цим шляхом пішли певні протестантські групи на Заході, втративши внаслідок реформації будь-яку свободу від держави, від можновладців, опинившись у підлеглому положенні відносно, насамперед, тих, хто зосередив у своїх руках капітал, отже і силу. Вони використовували християнську віру для виправдання всього того, що потрібно сильним світу цього. Сьогодні ми знаємо, що в подібних релігійних організаціях підтримується ідея легалізації гомосексуальних відносин, евтаназії. Завтра підтримуватимуть педофілію, підтримуватимуть усе, що накажуть сильні світу цього. І от подібні християнські громади називаються прогресивними, передовими, відкритими. Церква не може обслуговувати гріховні інтереси людей, вона завжди залишається духовним лідером, голосом, через який найбільші цінності християнського передання актуалізуються в людському суспільстві.

Не можемо ми стати таким лідером, тому що ніколи не погодимося повести людей до загибелі, потураючи їх гріховним поглядам, переконанням, схильностям. А якщо в якийсь момент наша Церква спокуситься на те, щоб стати такою прогресивною і передовою, то це означатиме початок кінця для всього нашого народу, духовного, морального кінця. Почнеться здичавіння людей з усіма найстрашнішими наслідками для особистого, сімейного й суспільного життя. Тому Церква, не стаючи й не бажаючи ставати лідером правих чи лівих, несе своє пастирське служіння, яке завжди стикається з тими чи іншими установками людей або груп осіб. І ось у цьому суть конфлікту.

Як я вже сказав, розв'язати цей конфлікт можна дуже легко й просто — піти на поводу правих, лівих, стати лідерами у великих групах або в зовсім невеликих групах інтелектуалів, які збираються в кафе, в ресторанах, раніше збиралися на кухнях, обговорювали, критикували, формулювали свої власні погляди на життя. Можна стати лідером, втративши свою ідентичність, свою автентичність, зрадивши свою спасенну місію?

«Ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий» (Мф. 11:30), говорить Спаситель. Але ж це ярмо. Воно є благим і легким, коли людина проникає в зміст. Але ж це ярмо, а дуже багато хто не хоче ніякого ярма, ніяких чинників, які б домінували над їх вибором, які б могли визначити цей вибір, тому що дуже часто людина бажає жити за законом своєї плоті — що хочу, те й роблю.

Що можна ще сказати на цю тему? Пастирське служіння Церкви — це одночасно пророче служіння. А пророк — це той, хто сповіщає Божу правду. Правда одними приймається, а іншими відкидається. Горе вам, якщо всі про вас говорять добре. Саме в цьому сенсі Церква не може стати лідером для людей, які свідомо йдуть проти Божої правди й Божого морального закону. Залишається тільки шкодувати, що нерідко саме такі люди здійснюють контроль над засобами масової інформації, найчастіше вони мають гроші, великі гроші. І тому Церква, не вступаючи ні в яку боротьбу з людьми, але здійснюючи своє пастирське й пророче служіння, безперечно, піддається нападкам і дискредитації. Нерідко на неї обрушуються потоки брехні й наклепу саме для того, щоб послабити пастирський і пророчий голос Церкви. Від Церкви не потрібно вимагати того, щоб вона вела маси до досягнення земних цілей згідно з ідеологічними філософськими або побутовими установками людей. Церква покликана вести маси, народ свій до спасіння згідно з тим, наскільки сам народ бажає цього спасіння, бо Господь нікого силою до Себе не приваблює. Він відкрив і відкриває Себе через пришестя у світ Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа, щоб кожна людина, побачивши цей світлий образ втіленого Бога, зрозуміла, що тільки цей образ, тільки ця сила, тільки ці думки й здатні спасти її як особистість і весь рід людський.

І ще таке питання: «Церква закликає жити сьогоднішнім днем — не накопичувати, не відкладати на чорний день, не планувати, як той багатій з євангельської притчі, що побудував нові засіки і мріяв жити собі на втіху, тоді як жити йому залишилося кілька годин. Але одночасно з цим сама наша Церква планує то спорудження нових храмів, то ще щось. Вона звернена в майбутнє, яке є неясним. Ваша Святосте, Ви не вважаєте, що тут є протиріччя?» З листа Михайла Борисовича Копанова, місто Москва.

Ні, не вважаю. І ось чому. У притчі ж про що йдеться? Людина зібрала великий урожай, склала все у свої житниці й думає: от зруйную ці житниці, побудую нові і зберу в них усе своє багатство, і скажу душі своїй: душо, їж, пий, веселися, велике у тебе багатство. І в притчу вторгаються слова Божі: безумець, сьогодні вночі ти помреш; кому ж усе це буде, для чого зібране тобою багатство? (Див. Лк. 12:16-21).

Сенс цієї притчі не в тому, що людина повинна відмовитися від планування, від господарської діяльності. Бо Господь не сказав: навіщо ти все це вирощував? та не потрібно нічого цього. Він так не сказав, Він не засудив багату людину за те, що та хоче побудувати нові житниці. Він її засудив за те, що всю свою надію багатій покладає на багатство, що крім багатства він більше не бачить нічого у своєму житті, ніякої перспективи, тільки насолоду — душо, їж, пий, веселися, у тебе велике багатство.

Це чудова притча, яка говорить нам про життєві пріоритети. Людина може займатися будь-яким видом діяльності, у тому числі — створювати матеріальні багатства, але завжди пам'ятати про найголовніше — що крім цього життя є життя вічне, що немає жодної людини, яка уникнула б смерті, і що цінності, які ми тут створюємо, повинні бути цінностями не тільки для тимчасового буття, але й для вічності.

На цьому я закінчую нашу передачу. Нехай благословення Боже перебуває з усіма вами.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

 

Патріарх.ua

Анонси iнтерв'ю

11/5/2013

«Слово пастиря». Випуск від 11 травня 2013 року

У черговому випуску авторської програми «Слово пастиря», що вийшов в ефір 11 травня 2013 року, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відповідає на запитання телеглядачів про необхідність творчої діяльності та місце Церкви в сучасному суспільстві.
детальніше...>>

6/5/2013

Великоднє інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Інтер» (Україна)

У пасхальному інтерв'ю українському телеканалу «Інтер» Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відповідає на запитання журналіста Сергія Дорофєєва.
детальніше...>>

5/5/2013

Хто шукає істину - вже на вірному шляху. Великоднє інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила РІА «Новости»

Великоднє інтерв'ю Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила РІА «Новости».
детальніше...>>

5/5/2013

Пасхальне інтерв'ю Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила телеканалу «Росія»

5 травня 2013 року, у день Святої Пасхи, в ефірі телеканалів «Росія-1» і «Росія-24» було показано інтерв'ю Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила заступнику генерального директора ВДТРК Дмитру Кисельову.
детальніше...>>

5/5/2013

Пасхальне телезвернення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила

5 травня 2013 року, у свято Світлого Христового Воскресіння, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил виступив із Пасхальним зверненням до телеглядачів.
детальніше...>>

© 2010-2017 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.