ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Грудень 2017 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
27282930123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
1234567

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru
Фонд «Православный Крым»

Нашi банери:

Iнтерв'ю Святішого Патріарха Кирила

29/7/2009

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Вісті»

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил здійснює пастирську поїздку по єпархіях Української Православної Церкви. У ході візиту він дав інтерв'ю телеканалу «Вісті» (Всеросійська державна телерадіокомпанія).

Нижче наводиться повний текст розмови кореспондента телеканалу Івана Семенова з Предстоятелем Руської Православної Церкви.

- Ваша Святосте, Ви почали пастирську поїздку з матері міст руських. Які Ваші головні враження? Як Вас приймали кияни? Як Ви оцінили б воцерковлення жителів Києва? Тому що українські віруючі завжди говорили, що навіть у жорстокі гоніння їм вдавалося зберегти особливу віру і благочестя - навіть у більшовицький час...

- Найяскравіше враження - від зустрічі з віруючими людьми. Я не можу підрахувати, скільки тисяч були присутні за богослужінням у Києво-Печерській лаврі, але це була велика кількість людей. Звершуючи богослужіння, дуже відчуваєш, світською мовою кажучи, аудиторію. Адже всі богослужіння і молитва відбуваються на такому рівні, в який включається духовний вимір людського життя. І іноді навіть просто присутність в храмі невіруючих або ворожих людей руйнує цілісність цього духовного діяння. За радянських часів ми це дуже відчували: звершуєш Літургію, раптом екскурсанти приходять у храм у великій кількості. І все, руйнується таємниця цієї спільної молитви, таємниця загального зітхання Господу.

Ось те, що я дуже глибоко пережив - це гарячу молитву людей у Києво-Печерській лаврі. Жива віра, яка настільки сильна, що здатна переставляти гори (див. Мф. 17:20). І я не можу в даному випадку соціологічно оцінювати ступінь релігійності українського суспільства - цим, напевно, якісь спеціальні агентства займаються, - але я відчуваю, наскільки сильна і гаряча віра православних українців. Завдяки цьому і в радянський час гоніння не досягали мети; завдяки цьому сьогодні, незважаючи на багато проблем у суспільному житті України, у людей зберігається віра, надія і, я б сказав, оптимістичний погляд у майбутнє.

- Тобто місіонерська проповідь тут може вестися більш традиційною для Церкви мовою?

- Повинен сказати, що молодь на Україні така ж, як і в Росії. Мова повинна бути для неї зрозумілою, так само як для молоді, яка живе в Москві або Санкт-Петербурзі. Але що стосується традиційно віруючих людей, то вони розуміють слово Церкви серцем. Апеляція до розуму людини тут не так важлива, як у тому випадку, коли Церква звертається до світського секулярного суспільства, до обезбоженої свідомості. Але Церква повинна займатися і одним, і іншим: і традиційних своїх віруючих підтримувати - життям, прикладом нашого духовенства, благочестивим словом, гарячою молитвою, але не забуваючи при цьому і про необхідність звертати своє слово до сучасного суспільства.

- Збираючись у цю поїздку, Ви говорили, що про долю Православ'я на Україні зможете поміркувати після того, як поспілкуєтеся з українськими братами і сестрами. Зараз Ви з ними вже трошки поспілкувалися. Чи є вже якісь початки роздумів про долі?

- Поза сумнівом, є. Є розуміння того, що ніякі приватні політичні, історичні, політико-філософські погляди не можуть сьогодні послужити благу України і українському народу, якщо ці погляди не розділяються більшістю людей. Намагатися перетягувати канат, намагатися тягнути ковдру на себе, намагатися будувати політику «все або нічого» - це значить чинити щось дуже небезпечне для цілісності українського народу і для майбутнього країни. Церква покликана працювати поверх кордонів, у тому числі і політичних кордонів, поверх історичних симпатій і антипатій, поверх усього того, що розділяє людей. Тому що Церква - це унікальна спільність. Вона об'єднує тих, хто має віру в серці. І ось ця солідарність людей всередині Церкви - вона ж є закваскою солідарності всього суспільства!

Церковна діяльність здатна гармонізувати національне життя. Думаю, що цим потенціалом об'єднання в повній мірі володіє Українська Православна Церква Московського Патріархату - істинна, канонічна, історична Помісна Церква цього народу. І я від усього серця бажаю Блаженнішому Владиці митрополиту Володимиру, ієрархії цієї Церкви, духовенству, віруючому народу, знайти в собі сили не втягуватися у чвари віку цього, щоб не втратити найголовніше. Тому що будь-яка політизація Церкви, заняття такої точки зору, яка виключає прихід у Церкву представників іншої точки зору, небезпечна для пастирського служіння. І я радію з того, що наша Церква на Україні сьогодні в повній мірі йде тим шляхом, яким тільки і повинна йти Церква, об'єднуючи весь народ.

- Сьогодні трохи раніше Ви сказали, що в будь-якому конфлікті винні обидві сторони. От якщо розглядати ситуацію церковного розколу, чи є якась недоробка, недолік, вина Московського Патріархату?

- Я думаю, що є, і от у якому сенсі: ми всі дуже звикли жити в одній державі. І ніхто не думав, що станеться якесь розділення. І сформувався дійсно такий загальнонаціональний стереотип думки. І він адже зберігає якусь інерцію навіть зараз. Ну, наприклад, про збереження країни нашої Російської моляться. Російська країна з точки зору історії - це Русь, але з точки зору нинішніх політичних реальностей це вже Російська Федерація.

- І люди сприймають це як молитву тільки за Росію в її політичних кордонах?

- Звичайно, як прояв «московського імперіалізму». Люди, що знають історію, звичайно, розуміють, що це не так. Але ми повинні бути чутливі до цього. Те ж саме - деякі богослужбові тексти. Ну, наприклад, ми звикли називати митрополита Петра і митрополита Олексія тільки московськими святителями ...

- Вони ж тоді ще називалися Київськими?

- ... а титул у них був - Київський і всієї Русі. Адже це свідчення про єдність того величезного простору, який був утворений у тому числі і зусиллями Руської Церкви, що отримала своє хрещення в київській купелі. Тому я думаю, що якісь моменти могли провокувати невдоволення людей; може бути, і потрібно щось поправляти, я цього не виключаю.

Але що найголовніше - треба зрозуміти: ніякі церковно-політичні проекти не можуть бути ефективними та життєздатними, якщо вони спрямовані на розділення людей. Сьогодні ідея автокефалії Православної Церкви на Україні розділяє людей. Значить, цей проект, ця ідея не може бути покладена в основу об'єднання. Але при цьому Церква повинна з любов'ю приймати всіх, зокрема, і тих, кому ця ідея близька і хто хотів би бачити її втілення. Всередині церковного організму повинні долатися ті протиріччя і конфлікти, які, на жаль, зараз існують.

- Розколовчителі люблять наводити такий історичний аргумент: Руська Церква сама 140 років домагалася автокефалії від Константинополя, і тепер вона ніби скупиться, не хоче відпускати від себе автокефалію в Україну. Що можна на це відповісти?

- Це дуже плоске розуміння історії. Я не хочу зараз входити в деталі. Але я хочу сказати тільки, що автокефалію тоді отримала і Церква, що знаходилася на Україні. Це була єдина Церква. Тут дуже цікаво. У 1448 році Руська Церква, до якої входила і Українська Церква, отримує автокефалію. А через 10 років створюється нова митрополія Київська під Константинопольським Патріархом. Цікава історія - Константинопольський Патріархат дуже дбайливо зберігав єдність Руської Церкви, коли вона входила до його складу. Були деякі винятки в історії - призначалися Київські митрополити, але вони не були митрополитами всієї Русі. А от коли Церква наша отримала автокефалію, тоді з'явилася і нова практика. Виникла незалежна від єдиної Церкви Київська митрополія. Я це кажу до того, що не можна дорікати: мовляв, ви отримали автокефалію, чому тепер заважаєте нам отримати? Ми тоді всі разом отримали автокефалію, це була автокефалія величезного духовного та історичного простору, що іменується історичної Руссю.

І зведення Предстоятеля автокефальної Церкви в Патріархи теж мало величезне значення, тому що Патріарх - це ж не голова Церкви в межах конкретної держави. Всі п'ять Патріархів, так звана Пентархія, всі п'ять перших історичних Патріархатів - це куди більш широкі утворення, до складу яких входили і входять зараз багато незалежних держав. Тому не можна примітивно ставитися до цієї історії. Погляд на історію повинен бути широким і, що найголовніше - правильним. А для Церкви дуже важливо, щоб історичний підхід супроводжувався почуттям пастирської відповідальності за людей.

- Ваша Святосте, Ваша поїздка тільки почалася, і Вас чекають ще Донецька область, Крим, Західна Україна, Почаївська лавра. Чим обумовлений такий вибір маршруту?

- Тому що паства і в центрі, і на півдні, і на заході, і на сході. І, звичайно, потрібно відвідати місця, які пов'язані з історією Православ'я тут, в Україні. Крім того, є хороші і правильні приводи. Я не можу не відвідати Донецьк, тому що ще покійний Патріарх Олексій II збирався поїхати в Донецьк і в Донбас, але за станом здоров'я не зміг цього зробити. Я не можу не відвідати Крим, де був хрещений князь Володимир, мій небесний покровитель. Не можна не відвідати Почаївську лавру, тому що в цьому році ми святкуємо 450-річчя принесення Почаївської ікони. Тому такі важливі події мені хотілося провести, зустріти і відсвяткувати саме там, де це доречно, в тих місцях, які пов'язані з нашою церковною історією.

- Останнє питання, Ваша Святість. На Західній Україні існує церковна структура, яка знаходиться в розколі, якщо можна так сказати, з Православною Церквою вже 400 років. Це греко-католики. Якщо інші розколи, які зараз є на Україні, їх якось можна планувати подолати найближчим часом, але малою кров'ю, я б сказав, то з греко-католиками, мабуть, потрібно мирно співіснувати. Можливо, я помиляюся. Якою Вам бачиться перспектива цього співіснування?

- Потрібно ясно розуміти, що Греко-Католицька Церква є частиною Католицької Церкви. Частиною, яка повністю приймає католицьку догматику, католицьке канонічне право. Вона є нерозривною частиною Католицької Церкви. Тому коли деякі політики заявляють про те, що вони хочуть бачити єдину помісну Українську Церкву, в якій також буде присутня і Церква Греко-Католицька, то говориться щось таке, що ніяк не стикується з богослов'ям. Тому що греко-католики, щоб стати в майбутньому частиною єдиної Української Церкви, повинні вийти з Церкви Католицької. А цього не проглядається в намірах греко-католиків.

Тому питання про взаємовідносини з греко-католиками слід розглядати в контексті взаємовідносин Православної Церкви з Католицькою. Як Ви знаєте, зараз здійснюється богословський діалог. Ми сподіваємося, що в рамках цього діалогу багато питань вдасться нам прояснити. А коли діалог приведе до реальних позитивних зрушень у взаєминах Церков Сходу і Заходу, тільки один Господь знає.

Тому, звичайно, тему відносин з греко-католиками в плані здійснення якихось об'єднавчих ідей потрібно віднести на дуже далеку перспективу, зв'язавши цю перспективу з перспективою розвитку відносин між Православною і Католицькою Церквами. А що стосується практичних справ - звичайно, треба жити разом у мирі. Ну хіба нормально те, що Українська Православна Церква Московського Патріархату не має по-справжньому свого кафедрального собору у Львові? Хіба нормально те, що неможливо побудувати жодного храму - не виділяються ділянки землі? Це зовсім не нормально. Це лише розвиває почуття ненависті. І тому я вважаю, що всі ці питання треба регулювати. І тут - величезна відповідальність місцевої влади за те, щоб всі громади, які живуть у цих місцях, відчували себе комфортно. Якщо вони не будуть відчувати дискримінації, то тоді буде можливість розвивати людські відносини.

- А з Президентом України вдалося Вам підняти питання майнових відносин Церков?

- Так, ми говорили на цю тему.

- Вони будуть виконувати рішення Верховного суду про повернення церковного майна?

- Мені Президент сказав про ті труднощі, які пов'язані з виконанням цих рішень. Але я дуже сподіваюся, що в перспективі, невіддаленій перспективі, усі ці питання отримають позитивне вирішення.

- Спасибі велике, Ваша Святість.

Анонси iнтерв'ю

29/7/2009

Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила телеканалу «Вісті»

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил здійснює пастирську поїздку по єпархіях Української Православної Церкви. У ході візиту він дав інтерв'ю телеканалу «Вісті» (Всеросійська державна телерадіокомпанія). Нижче наводиться повний текст розмови кореспондента телеканалу Івана Семенова з Предстоятелем Руської Православної Церкви.
детальніше...>>

28/7/2009

Виступ Святішого Патріарха Кирила в прямому ефірі українського телеканалу «Інтер»

28 липня 2009 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, який відвідує з Першосвятительським візитом Українську Православну Церкву, виступив у прямому ефірі українського телеканалу «Інтер». Бесіда Його Святості з українськими телеглядачами транслювалася російськими телеканалами «Вісті 24» і «Глас». Користувачі Інтернету також мали можливість дивитися трансляцію.
детальніше...>>

12/5/2009

Святіший Патріарх Кирил: «Церковне життя повинно бути служінням». Інтерв'ю газеті «Новини»

11 травня виповнилося сто днів з дня інтронізації нового Предстоятеля Руської Православної Церкви. Традиційно ця дата - час підбиття перших, попередніх підсумків. Про проблеми та успіхи Церкви, про те, що вже зроблено, що передбачається зробити і який церковний погляд на відносини з суспільством, державою і світом, в інтерв'ю газеті «Новини» розповів Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.
детальніше...>>

20/4/2009

Святіший Патріарх Кирил: Перемогти кризи може духовно сильний

Православні християни відзначають Світле Воскресіння Христове. Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил привітав зі святом Пасхи всіх віруючих. В ексклюзивному інтерв'ю каналу «Вісті» Предстоятель Руської Православної Церкви розповів, яке значення має найголовніше християнське свято в сучасному світі.
детальніше...>>

24/3/2009

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі зі студентами калінінградських вузів

23 березня 2009 року, в заключний день Першосвятительського візиту в Калінінград, Святіший Патріарх Кирил зустрівся зі студентами та курсантами калінінградських вузів в Російському державному університеті ім. І. Канта і відповів на їхні запитання.
детальніше...>>

© 2010-2017 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.