ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Травень 2017 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
24252627282930
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930311234

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru
Фонд «Православный Крым»

Нашi банери:

Iнтерв'ю Святішого Патріарха Кирила

8/2/2009

Святіший Патріарх Кирил: «Я вірю в духовну силу народу»

В ході Першосвятительського візиту в Смоленськ Святіший Патріарх Московський і всієї Русі 7 лютого відповів на питання кореспондента РТР Євгенія Ревенко. Інтерв'ю вийшло в ефір у програмі «Вісті тижня» 8 лютого.

— Ваша Святосте, ваша перша поїздка в новій якості відбулася саме в Смоленськ. Чому сюди?

— Тому що майже 25 років я був правлячим архієреєм Смоленським і Калінінградським. Саме з цієї єпархії я був направлений до Помісного Собору, який обрав мене Патріархом Московським і всієї Русі. З життям у цьому місті пов'язаний дуже великий і важливий етап мого життя.

— Чверть століття?

— Чверть століття.

— Тепер в основному, Ви будете служити, думаю, в Москві? Наскільки тутешнє життя і тутешнє служіння відрізняються від столичного?

— Я приїхав в Смоленськ з Петербурга — тодішнього Ленінграда. Був ректором ленінградських духовних шкіл. Час від часу відвідував Москву, працював за кордоном. Інших місць в Росії не знав. І про Росію я дізнався через Смоленськ. Для того щоб дізнатися про нашу країну, потрібно знати не лише столиці, які є певною «вітриною» життя держави, — потрібно обов'язково знати життя глибинки. Потрібно знати життя простої людини, тих самих бабусь-пенсіонерок, які живуть у наших селах часом у повній самоті. Потрібно знати, які дороги ведуть в ці села. Потрібно знати, про що люди думають, як вони харчуються, як вони одягаються. І тоді відкривається дуже реалістична картина того, що відбувається у країні. А знаючи цю картину, можна вибудовувати й певну пастирську стратегію. Тому що знання допомагають вибудувати реалістичну програму дій і визначити пріоритети. Тому я дякую Богові за той життєвий приклад, за той досвід, який я отримав тут, знаходячись майже 25 років на Смоленській кафедрі. Думаю, що без цього досвіду Церква не вручила б мені відповідальність Патріарха.

— Ваша Святосте, важка тема — тема кризи. Вона якось зачепила людей? Що кажуть ті, з ким Вам за службовим обов'язком доводиться спілкуватися і в Смоленську, і в столиці?

— Одна з істин, яку я почерпнув, в тому числі з досвіду спілкування з простими людьми на Смоленщині, полягає в тому, що народ наш дуже терплячий. На жаль, в історії ця наша національна риса дуже недобросовісно експлуатувалася. І, здавалося б, що після всіх невдалих історичних експериментів, які здійснювалися на народному ентузіазмі і з опорою на народне терпіння, цьому терпінню повинен був прийти кінець. А він не приходить. Я багато в чому це пояснюю сильним внутрішнім стрижнем, здатністю чинити опір зовнішнім несприятливим обставинам. Правда, є і небезпечні наслідки такого постійного опору. Наприклад, проблема алкоголізму, яку багато психологів називають «вибуховою релаксацією», коли людині потрібно розрядитися. Іноді ця «розрядка» відбувається якимось екстремальним чином. Все це, звичайно, відповідь на непрості умови життя. Тим не менше закладена, у тому числі і в Православ'я, впродовж століть в душу нашої людини здатність чинити опір зовнішнім несприятливим обставинам є дуже важливою. Наш народ не втратив цю внутрішню силу, цю пасіонарність. І я вірю, що ми впораємося з кризою. Для нас відключення водопроводу, особливо в глибинці, не потрясе основ національного життя. Перебої з електрикою подолаємо. Навіть проблеми з регулярною виплатою зарплати. Тому що вміємо терпіти. Але дуже важливо, щоб ця чудова риса нашого народу нікого не спокушала на такі вчинки, які б забагато його експлуатували. Я вірю в духовну силу нашого народу, в його терпіння, в його здатність долати труднощі. І тут, у провінції, я це бачу очевидним чином. Люди знають, що є криза. І, звичайно, є певні проблеми, яких не було ще вчора. Але загальне самопочуття людей радикально в гірший бік не змінюється. Дай Бог, щоб ми впорались з цим самопочуттям нашого народу і подолали нові випробування, які, на жаль, випадають на нашу долю.

— З вашим сходженням на престол багато хто задається питанням: у який бік розвиватиметься Руська Православна Церква? І, якщо завгодно, висловлюючись мирським мовою, якою мовою ви будете розмовляти з людьми?

— Ми будемо говорити людською мовою, зрозумілою. Ось ми ж вами зараз говоримо не в категоріях стародавньої Візантії і не в категоріях середньовічної Росії — ми розмовляємо мовою, зрозумілою народу. Ось ця зрозуміла мова і повинна бути засобом спілкування Церкви з навколишнім світом. Мова не йде про богослужбову мову. І не треба плутати одне з іншим. Мова йде про ті культурні категорії, за допомогою яких священик, пастир, а тим більше архіпастир передає Євангельське послання світу. І тут дуже важливо пам'ятати, може бути, наступне: віра людиною засвоюється настільки, наскільки ця людина здатна сполучати віру, її основні істини зі своїм реальним повсякденним життям. Якщо віра стає затребуваною, якщо на віру людина спирається, долаючи життєві негаразди, та й загалом влаштовуючи свій життєвий шлях, ось тоді релігійність стає живою, дієвою. Тоді змінюється спосіб життя людей. Тоді змінюється на краще людська особистість. Церква покликана робити все для того, щоб підтримати духовне життя сучасної людини, допомагати їй проходити через стреси, неприємності, зриви, в тому числі й психологічні, через спокуси. Залишатися внутрішньо сильним, чистим і чесним. І тоді Бог буде жити в наших серцях. Тому що тільки чисті серцем Бога побачать. А життя з Богом — це і є те, що ми називаємо порятунком. Церква служить справі порятунку людей. І більше жодної іншої мети не існує у Церкви.

— Ваша Святосте, до Вашого сходження на престол багато хто запам'ятав Вас, особливо останнім часом, — досить активна місіонерська робота, виступ на Майдані в Києві. Безпрецедентна поїздка по Південній Америці. В якості Патріарха Ви будете продовжувати своє служіння?

— Патріарх — це в першу чергу єпископ міста Москви. І він повинен здійснювати своє пастирське, в тому числі й місіонерське, служіння для свого народу, тобто для своєї єпархії. Але Патріарх є головою всієї Церкви. Тому його турбота не повинна обмежуватися лише його власною єпархією. Тому з допомогою Божою я буду продовжувати все те, що робив раніше: подорожувати, молитися з людьми, служити, проповідувати, спілкуватися в ім'я тієї самої мети, про яку ми тільки що говорили.

— Крім Смоленська, куди Ви найближчим часом збираєтеся поїхати?

— Я хочу відвідати Калінінград — другу частину моєї єпархії. Потім у мене є бажання відвідати Петербург — моє рідне місто, помолитися біля раки з мощами святого благовірного князя Олександра Невського, мого святого покровителя, чиє ім'я я відстоював, зокрема, і на тому форумі, який був організований телеканалом «Росія».

— «Ім'я Росія».

— «Ім'я Росія». Дякую Богові, що сьогодні ім'ям Росії є ім'я цієї святої людини. Потім я б хотів відвідати матір міст руських — Київ, нашу стародавню столицю і центр руського Православ'я. Ось такі плани на найближчий час. А там — як Бог дасть.

«Вісті тижня» / Патріархія.Ru

Анонси iнтерв'ю

8/2/2009

Святіший Патріарх Кирил: «Я вірю в духовну силу народу»

В ході Першосвятительського візиту в Смоленськ Святіший Патріарх Московський і всієї Русі 7 лютого відповів на питання кореспондента РТР Євгенія Ревенко.
детальніше...>>

© 2010-2016 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.