ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Листопад 2017 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
303112345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930123
45678910

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru
Фонд «Православный Крым»

Нашi банери:

Iнтерв'ю Святішого Патріарха Кирила

22/3/2009

Прес-конференція Святішого Патріарха Кирила та губернатора Калінінградскої області Георгія Бооса

22 березня 2009 у конференц-залі кафедрального собору Христа Спасителя в Калінінграді відбулася прес-конференція Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і губернатора Калінінградської області Георгія Бооса.

Святіший Патріарх Кирил: Дозвольте мені на початку прес-конференції сказати вступне слово. Це перший мій візит в Калінінградську область після обрання Патріархом Московським і всієї Русі. Я розпочав поїздки з Москви зі своєї єпархії. Був у Смоленську, в Калінінграді. Між цими поїздками була поїздка до Тули, пов'язана з проведенням Держради. Далі я маю намір відвідати Санкт-Петербург, тобто прагну в першу чергу побувати в тих містах, які дуже близькі мені, з якими пов'язана частина моїх праць і мого служіння.

Велика радість бачити переповнений собор, величезну кількість дітей, багато молоді. Згадую, з чого все починалося. Про це ми останнім часом багато говоримо, але такі речі не можуть підпадати в розряд якоїсь тавтології, поганого стилю, тому тут мова йде не про стиль, а про життя. Подумки я завжди повертаюся до того, що тут було, й радію з того, що ми бачимо перед собою тепер. Але одночасно цей погляд на красу нинішнього церковного життя ні в якому разі не повинен спотворювати перспективи і створювати видимість якогось абсолютного благополуччя. Ми, мабуть, зробили тільки перші кроки: побудували, відкрили, організували, чогось когось навчили. Але попереду ще непочатий край роботи, і тут, на Калінінградській землі, в тому числі.

Калінінградська земля особливо близька моєму серцю ще й тому, що тут дуже специфічні умови пастирської роботи. Я повинен сказати, що це складне місце для пастирського служіння. Ми живемо тут на стику культур, в оточенні інших країн, при значній присутності інославного фактора. В якомусь сенсі глобалізація, яка сьогодні стає реальністю, тут, у Калінінградській області, відчувається більше, ніж у будь-якому іншому місці Росії. Тому і виклики, які життя кидає тут священику, дуже непрості. У якомусь сенсі, якщо ми вирішимо багато питань, пов'язаних з Церквою, з церковним служінням в Калінінграді, то ми, можливо, створимо правильну модель того, як Церква повинна буде взаємодіяти з навколишнім світом у XXI столітті.

Я був дуже радий бачити наше духовенство сьогодні. Для мене велике задоволення бути в ці дні з Георгієм Валентиновичем. Ми продовжуємо ту розмову, яка у нас почалася уже давно, обговорюємо багато тем. Я радий тому, що позитивно розвивається економіка, звичайно, з поправками на кризу, але тим не менше умови життя людей змінюються на краще, і дуже сподіваюся на матеріальне процвітання Калінінградської області.

Завершуючи це коротке вступне слово, я хотів би всім побажати успіху: вам, Георгій Валентинович, у вашому служінні, владиці Серафиму, представникам законодавчої та виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства, нашої інтелігенції, журналістській спільноті і, звичайно, всьому нашому народові. Дякую вам за увагу. Будь ласка, задавайте питання.

Калінінградська ДТРК, «Вести-Калінінград»: Ваша Святосте, наскільки серйозно економічна криза впливає і вже вплинула на плани Російської Православної Церкви з будівництва нових храмів, в тому числі на заході Росії, на Калінінградської землі? Як допомогти молодим людям у цей непростий час знайти свій шлях до Церкви?

Святіший Патріарх Кирил: Що стосується кризи, то на Церкву вона впливає, і приблизно в тих же пропорціях, що і на державу. А інакше і бути не може, адже Церква це не елітарна частина суспільства, це органічна частина суспільства. Тому скорочення програм, що є в державі, приблизно в тій же пропорції стосується сьогодні й Церкви. Як в державі ми ще не відчуваємо всого болю кризи, так і Церква поки всього болю не відчуває. Ми просто прозріваємо можливу перспективу, прогнозуємо, і вважаємо, що повинні готуватися, звичайно, до того часу, коли можливо досить істотно скоротиться фінансування церковних програм. Але Церкві не звикати. Те, що ми сьогодні називаємо кризою, ні в яке порівняння не йде з тим, що ми пережили протягом XX століття. Ми звикли до труднощів, що у багато разів перевищуть ті, з якими зараз зіштовхується наше суспільство, і в тому числі Церква.

Що ж стосується якихось висновків, які можливо варто робити з кризи, то я вважаю, що криза – це не тільки прокляття, але і благословення. Вона дає можливість переглянути цінності, вона змушує людей задуматися. Знаєте, коли все добре, коли все йде по накатаному, то якось й думати нема про що: звик ти до свого бутерброду з маслом, от і їси цей бутерброд. А коли в тебе цей бутерброд забирають, це якийсь виклик, якийсь поштовх, ти починаєш про щось думати.

Вважаю, що криза може допомогти нашим людям виробити правильне ставлення до роботи, адже коли в 1990-х роках ми говорили про безробіття, мова йшла про якесь віртуальне безробіття. Реального безробіття у нас не було. Реальне безробіття відразу протвережує, воно змушує людей мобілізуватися, зібрати всі свої сили, працювати добре, побоюючись втратити роботу. У нас не було цього ніколи. Я сам часто виступав в якості  роботодавця і дивувався, як люди не дорожать своєю роботою, як можуть за дрібницю посваритися і піти, як важко було робити зауваження, зміцнювати дисципліну. І хоча нам говорили, що ми живемо на вільному ринку і у нас існує конкуренція, я не бачив ніякої особливої конкуренції на ринку праці. Тому думаю, що зараз (це жорсткі слова, але їх потрібно комусь вимовляти, і Церква має право це говорити, тому що це стосується духовного життя людей) ми повинні добре навчитися працювати. І не тільки в тому розумінні, як кажуть наші керівники, щоб бути конкурентоспроможними, звичайно, і для цього теж, але в першу чергу для того, щоб будувати своє власне благополуччя. Ось чому в кризі є позитивні моменти.

Криза, я сподіваюся, проткне нарешті цю тонку штучну оболонку мильної бульбашки, в якій нічого немає, під назвою «віртуальна економіка». Гроші – це завжди еквівалент затраченої праці – розумової, фізичної, духовної. Якщо гроші перестають бути еквівалентом витраченої праці і цінностей, то вони перестають бути грошима. Якщо гроші стають еквівалентом фінансової інтриги, спекулятивної схеми, то вони перестають бути грошима, вони втрачають свою цінність або зникають, з чим ми сьогодні і стикаємося. Тому з цієї кризи ми повинні вийти не ослабленими, а сильнішими.  

Ми, звичайно, маємо перебудовувати свою економіку, ми повинні відмовлятися від цього віртуального виміру, на якому збагачувалися дуже-дуже багато, відразу. Я мав одного разу нагоду бути в колі багатих людей, які хвалилися тим, що за тиждень, не докладаючи жодних зусиль, заробили 20 мільйонів доларів, граючи на біржі. Але ось ці ж 20 мільйонів доларів хтось повинен забезпечити цінностями, а забезпечити неможливо. Тому, я думаю, повинні бути якісь поправки до нашого економічного стану.

Мене дуже тішать висловлювання вищих керівників нашої держави та закордонних країн. Я хотів би особливо відзначити дуже мудрий виступ прем'єр-міністра Великобританії, який раптом заговорив тим голосом, яким сьогодні говорить Російська Православна Церква. Якщо ми всі сьогодні будемо говорити одним голосом, оцінюючи те, що відбувається сьогодні у сфері економіки, то є надія, що ми дійсно впораємося з цими економічними проблемами.

Дуже важливо, щоб ми вийшли з кризи навченим і з розумінням свого власного особистого внеску у творення нашої Вітчизни. Кожний повинен себе запитати, чи відповідає його власна зарплата його реальному внеску. Іноді цей внесок більший, ніж зарплата, і тоді ми говоримо про необхідність підвищувати зарплату. Ну, а якщо зарплата набагато перевищує реальний внесок? Якщо значна частина вкладу віртуальна, хіба це не внесок у розвиток кризових відносин в економіці?

Нам Бог дає зараз шанс. Ми терплячі люди, ми набагато терплячіші, ніж багато інших. У нас є здатність долати труднощі, тільки найголовніше – в істерику не впадати. Є така спокуса – впасти в істерику і обов'язково серед когось, в даному випадку серед влади, шукати винних. Ми повинні від цього себе зараз захистити. Ми станемо сильними, коли ми всі зробимо правильні висновки з кризи – і влада, і Церква, народ.

Коли ви говорите про те, якщо я правильно зрозумів питання, що може допомогти сьогодні людям зростати в їх релігійності, я думаю, це саме життя. Те, про що ми говоримо, має допомагати робити не тільки економічні і політичні, але моральні, релігійні висновки. Випробування і даються нам для того, щоб ми вийшли з них очищеними, сильними.

Візьміть наприклад всю творчість Достоєвського, крізь яке проходить ця вражаюча ідея, що через труднощі і навіть через страждання, при їх правильному проходження - з вірою, з надією на Бога, з готовністю покластись свої власні сили – людина виходить завжди переможцем і завжди сильною.

Ми живемо в дуже цікавий час. Минув це озлоблення 1990-х років, коли взагалі важко було про що-небудь говорити і думати, коли була просто якась печерна боротьба за існування. Сьогодні є певна респектабельність нашого життя, є запас міцності, у тому числі і завдяки правильній економічній політиці держави, і труднощі, які сьогодні перед нами стоять і які зустрічаються нам на шляху, ми повинні звернути на наше загальне благо.

РІА «Новини»: Ваша Святосте, розкажіть, будь ласка, про свої подальші плани. Зокрема, які міста ви плануєте відвідати, які єпархії? Якщо це можливо, назвіть приблизні  терміни візитів.

Святіший Патріарх Кирил: Щодо певних термінів говорити досить складно, тому що деякі поїздки пов'язані з узгодженням термінів, наприклад, моя поїздка на Україну. Я вважаю, що наступним містом, яке я відвідаю після Петербурга, повинен бути Київ – мати міст руських.

Україна – дуже важлива частина історичної Русі, яка сьогодні проходить через величезні випробування. Для Церкви це все один народ, це наш народ. І тому Патріарх повинен бути разом зі своїм народом, у тому числі у випробуваннях і скорботах. Я дуже хотів би поїхати до Києва, помолитися біля Київо-Печерських святинь разом з Блаженнішим владикою митрополитом Володимиром, разом з єпископатом Української Православної Церкви, який дуже дружно, консолідовано підтримав мене на Помісному Соборі. А це означає, що в тому числі і з моїм служінням вони пов'язували якісь свої надії. Я хотів би бути разом з ними в цей час, з українським народом благочестивим.

Потім я маю намір відвідати Мінськ, Білорусь, тому що це теж важлива частина історичної Русі: Білорусь – Біла Русь, світла пляма на історичній карті Русі. Коли Русь була під іноземним пануванням, єдина вільна її частина називалася Білою Руссю, світлою Руссю. Мені б хотілося теж бути серед білоруського народу, разом з ним помолитися, подумати про наше спільне майбутнє.  

Я отримую зараз багато запрошень відвідувати єпархії. Буду старатися, наскільки буде вистачати у мене сил, здійснювати такі поїздки.

Мене чекають поїздки по Помісним Православним Церквам. По всій імовірності я ці візити, якщо Бог дасть сил, почну в цьому році. Відповідно до існуючої традиції поїздки здійснюються по диптиху. Я планую відвідати Константинополь, а потім стародавні східні патріархати, Православні Церкви на Балканах, інші Православні Церкви.

От такий план на найближчий час, а скільки буде потрібно часу для здійснення цього плану, поки не знаю. Багато в чому це буде залежати від мого порядку денного, пов'язаного зі служінням Москві.

ТРК «Каскад»: Ваша Святосте, скажіть, будь ласка, як Ви розпорядитесь мільйоном рублів, який Вам належить як почесному громадянину Калінінградської області?

Святіший Патріарх Кирил: По-перше, хотів би ще раз подякувати Георгію Валентиновичу, а в його особі – усім, хто обрав мене Почесним громадянином Калінінградської області. Я вчора на цю тему вже багато говорив, сьогодні ще раз хочу сказати, що я дуже зворушений, до глибини душі.

Це, звичайно, знак нового часу, що ієрарх, правлячий архієрей обирається першим Почесним громадянином (регіону - ред.). Це знак визнання не стільки моїх заслуг, скільки вкладу Православної Церкви в життя нашого регіону, «бурштинового краю».

Що стосується грошової складової цього почесного звання, то я вже прийняв рішення і дав відповідне розпорядження: ці гроші будуть спрямовані на будівництво другої черги православної гімназії. Тут, за собором, буде збудований чудовий комплекс, він вже спроектований, узгоджений з архітектурними інстанціями і міською владою. Це буде чудовий по архітектурі унікальний комплекс. Тут буде велика православна гімназія, тут буде духовно-культурний центр. Чудово, що все це буде знаходиться поряд з собором Христа Спасителя в центрі міста Калінінграда.

Враховуючи цей факт, що ми зараз через кризу не маємо такої фінансової підтримки, як раніше, будівництво цього центру може бути пов'язане з певними труднощами. Тому кошти, які мені вручаються, дуже доречні. Ще раз хотів би сердечно за це подякувати.

Телеканал «ТВ-Центр»: Георгій Валентинович, яке значення має візит Патріарха в Ваш регіон? Чи є можливість у простих калінінградців отримати звання почесного громадянина?

Г.В. Боос: Візит Патріарха безумовно має значення колосальне для всіх жителів Калінінградської області, і не тільки для православних, а й для представників інших віросповідань.

Треба відзначити, що Святіший Патріарх користується колосальним авторитетом серед всіх конфесій, заслуженим авторитетом. Очолюючи протягом багатьох років Відділ зовнішніх зв'язків Російської Православної Церкви, він був ініціатором багатьох позитивних процесів у релігійному світі та організатором, який здійснив ці процеси.

Хотів би  підкреслити, що за ці роки авторитет Руської Православної Церкви виріс колосально. Тому, природно, за візитом Його Святості в Калінінградську область стежать не тільки православні віруючі.

Що ж стосується значення візиту, то для калінінградської пастви неможливо ніякими словами описати важливість приїзду керівника цієї пастви. Ви бачили сьогодні в храмі щасливі обличчя людей, які просили благословення у Святішого, ви бачили протягом цих днів, як люди зустрічали свого Предстоятеля, як люди раділи тому, що можуть чути пастирське слово, можуть споглядати свого керівника, свого духовного наставника, свого лідера .

Що стосується другого вашого запитання, то всі ми є простими громадянами, незалежно ні від яких ієрархій, станів, віросповідань і расової приналежності. Ми перед обличчям своєї Вітчизни і перед лицем своїх співгромадян абсолютно однакові. Більше того, ми перед обличчям Господа однакові. Тому ми всі прості громадяни, а почесне звання отримують за свої заслуги найбільш гідні.

Газета «Калінінградська правда»: Ваша Святосте, Ви пов'язані з Калінінградом вже чверть століття. Назвіть Ваше найяскравіше враження за час вашого калінінградського служіння, найяскравіший епізод.

Святіший Патріарх Кирил: Найяскравіший епізод був, коли я 23 роки тому приїхав до Калінінграда, вийшов з поїзда, до мене підійшов якийсь злегка напідпитку пан і так серйозно-серйозно на мене подивившись (а я був, звичайно, в рясі), запитав: «У тебе що, і борода справжня?». З цього ми почали.

А другий яскравий епізод – це освячення храму Христа Спасителя. Я, до речі, в той момент, коли, обернувшись з вівтаря і благословляючи народ, глянув на цю пишність, на ці тисячі людей, на ці прекрасні хори, на молоде духовенство, я згадав того дядечка.

Ось ці два епізоди є найяскравішими. Між цими епізодами – ціле життя.

Газета «Персона»: Вчора в розмові ігуменія Єлисавета сказала, що поставила б у себе в монастирі телевізор, якби був православний канал. Ваша Святосте, яка ваша думка з приводу організації такого телеканалу. І пропозиція в зв'язку з цим: може бути в порядку експерименту в Калінінградській області відкрити православний канал?

Святіший Патріарх Кирил: Зараз у нас два православних телеканали. Один тут має свою телекамеру, це цілодобовий канал «Союз». Другий православний канал - «Спас». Вони, на жаль, працюють лише через супутник та кабельну систему. Але їх розвиток – це питання техніки; особливо з появою цифрових можливостей передачі сигналу, я думаю, що ці канали займуть однакове становище в ряді інших.  

Ми будемо звертати увагу на телебачення. Причому коли ми говоримо «православний канал», то ми маємо на увазі, що це канали, які можуть бути відмінні один від одного. Специфіка, допустимо, телеканалу «Союз» – це висвітлення внутрішньоцерковного життя. Користувачами  цього каналу є в основному люди воцерковлені, яким цікаво знати, де був Патріарх, де він служить, з ким зустрічається, які події відбуваються в Церкві. На каналі ввечері молитовне правило читається. У деяких людей немає часу помолитися, а тут включив канал, і раптом молитва. Сам себе ловив на думці, що сидячи слухати незручно, потрібно встати. І так молишся разом з каналом «Союз». А канал «Спас» більше громадський.

Думаю, що і той, і інший напрям ми будемо розвивати. І я не виключаю, що в місті Калінінграді, якщо з'являться такі технічні можливості, може бути організовано широкомасштабне мовлення наших православних каналів.

Дякую всім за увагу.

Прес-служба Московської Патріархії

Анонси iнтерв'ю

22/3/2009

Прес-конференція Святішого Патріарха Кирила та губернатора Калінінградскої області Георгія Бооса

22 березня 2009 у конференц-залі кафедрального собору Христа Спасителя в Калінінграді відбулася прес-конференція Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і губернатора Калінінградської області Георгія Бооса.
детальніше...>>

8/2/2009

Святіший Патріарх Кирил: «Я вірю в духовну силу народу»

В ході Першосвятительського візиту в Смоленськ Святіший Патріарх Московський і всієї Русі 7 лютого відповів на питання кореспондента РТР Євгенія Ревенко.
детальніше...>>

© 2010-2017 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.