ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Листопад 2018 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
2930311234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293012
3456789

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Iнтерв'ю Святішого Патріарха Кирила

11/7/2015

«Слово пастиря». Випуск від 11 липня 2015 року

В черговому випуску авторської програми «Слово пастиря», що вийшов в ефір 11 липня 2015 року, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил розмірковує про духовний і цивілізаційний аспектах вибору віри, зробленого на зорі історії Русі святим рівноапостольним великим князем Володимиром.

Доброго ранку, дорогі телеглядачі!

На адресу нашої передачі надійшло кілька питань, на які доречно відповісти напередодні святкування тисячоліття з дня кончини святого рівноапостольного великого князя Володимира. Перше питання звучить так: «Ваша Святосте, в цьому році ми будемо відзначати тисячоліття смерті святого князя Володимира. У зв'язку з цим хочеться подумати про доленосний вибір, який він зробив. Чи Правильно він вчинив, обравши Православ'я? Не був фатальним цей вибір, що зв'язав нас не з Заходом, а з Візантією? По-моєму, Чаадаєв про це ж думає». З листа Ігоря Віталійовича Стукалина, Санкт-Петербург.

З самого питання, Ігор Віталійович, слід, що як головна Вами розглядається не релігійна, а цивілізаційна складова вибору князя Володимира. Напевно, тому Ви і Чаадаєва згадали — найменше він думав про релігійну складову вибору святого рівноапостольного князя. Однак головним був саме релігійний аспект, хоча Ви праві: цивілізаційна, культурна складова також мала і має величезне, доленосне значення.

Ймовірно, князь Володимир і не міг зробити інший вибір. Постараюся довести, чому цей вибір був неминучий.

Князь Володимир, звичайно, добре усвідомлював духовну порожнечу язичницьких культів. Крім того, як політик він чудово розумів, що реалізувати головну ідею його життя — об'єднати слов'янські племена на територіях, які стали йому підконтрольні, — неможливо без загальної світоглядної основи. Але язичницький культ не міг служити основою такою, як було прекрасно відомо князю Володимиру.

А в той час, та й набагато пізніше, саме релігія була світоглядною основою життя людей. Згадайте «Тараса Бульбу» Гоголя: «А ну-ка перехрестися!» Те, як людина накладала на себе хресне знамення, що було, якщо хочете, паролем «свій-чужий», певним кодом або знаком, який визначав належність до тієї чи іншої групи. Обираючи релігійний фактор в якості основоположного для об'єднання слов'янських племен, князь Володимир робив те, що повинен був зробити, тому що в цьому сенсі іншого вибору у нього і не було.

Однак залишався, звичайно, вибір стосовно того, яку віру обрати. До речі, якщо говорити про християнство, слід зазначити, що в той час ще не відбулося остаточне розділення між Сходом і Заходом. Але причина, за якою князь Володимир звернувся до Візантії, а не Риму, теж очевидна. Візантія була центром культурного світу, в той час як Рим пройшов через страшний період занепаду, пов'язаного з вторгненнями варварських племен. Правда, в VIII столітті імператор Карл Великий спробував об'єднати розрізнені феодальні держави Західної Європи, але це були лише перші кроки. Рим, який перебував у розрусі, і порівняти не можна з Візантією, що сягала тоді піку свого не тільки економічної і військової, але й культурної, духовної могутності. Перше тисячоліття — це століття святих отців, філософів, богословів, які збагатили християнську думку своїми чудовими творіннями. І зараз, читаючи тексти, ми усвідомлюємо, наскільки вони актуальні, наскільки глибокі, наскільки разючі. Святоотєчєський внесок у світову культуру неможливо переоцінити. З цим зіткнувся князь Володимир, вибираючи, куди йти, у кого просити хрещення, — на Схід чи на Захід. Ми знаємо, що він вибрав Православ'я, тобто східне християнство, і він не зробив помилки.

Інша справа, що в наступні часи християнського Сходу довелося зазнати куди більше випробувань, ніж християнського Заходу. Коли Захід був вже більш або менш консолідований і почався культурний розвиток Західної Європи, на східне християнство, Православ'я обрушилися лихо і страждання, в першу чергу пов'язані з руйнуванням Візантії, руйнуванням Константинополя і багатьма іншими добре відомими обставинами, про які ми зараз говорити не будемо.

Безсумнівно, вибір князя Володимира був богонатхненним, тому що такі події без його участі не відбуваються. Але з іншого боку, мав місце і прагматизм, в хорошому сенсі слова, великого вождя і політика. В результаті ми отримали те, що отримали, і рано виносити остаточні судження. Рано говорити про те, хто виграв, а хто програв, і тим більше передбачати майбутнє і стверджувати, хто виграє, а хто програє в цій умовній конкуренції східної та західної цивілізацій. Не хочу заглиблюватися в цю тему, але хочу, щоб ви подумали, — всі, хто мене чує, — про те, куди рухається світ, куди йдуть Схід і Захід і яка роль доленосного вибору князя Володимира у визначенні нашого історичного шляху.

І ще питання, пов'язане з ювілеєм що святкується нами: «Ваша Святість, святий князь Володимир вибрав нашу віру за її красу — це був головний критерій, тобто естетичний принцип став вирішальним. Про що це говорить, і як це позначилося на нашій подальшій долі? В нашій Церкві на богослужіннях дуже багато краси і ефекту пишноти. Чи потрібно це, чи не відволікає від суті віри? І потім, так багато бідних і нужденних — може бути, краще на них витратити ці гроші, а не на прикрашання храмів і урочистостей?» З листа Людмили Іванівни Матвєєвої, місто Хабаровськ.

Ми вже говорили про те, що було найголовнішим у визначенні долі народу, яке мало місце у зв'язку з вибором віри князем Володимиром. Але естетичний фактор присутній, — принаймні, ми не можемо ігнорувати історичні оповідання про те враження, яке справили на послів князя Володимира Візантія і богослужіння у храмі Святої Софії. Але це теж пов'язано з цивілізаційної темою. Адже що таке храм Святої Софії? Він досі вражає нас, сучасних людей, що живуть в XXI столітті, не тільки своєю красою, але і інженерним задумом і технічним втіленням.

Стародавнім римлянам належить дуже важливе авторство в галузі архітектури — вони винайшли арку і купол. Так от, найбільший купол, який був створений в давнину, — це купол Святої Софії. Звичайно, чудовий храм, чудове богослужіння, свято, яке виражало силу і красу східнохристиянської цивілізації, не могли не справити враження на послів і сприяти вирішенню князя Володимира обрати шлях духовного розвитку у відповідність з традицією християнського Сходу.

Ну, а тепер про питання, яке ви задаєте: а взагалі чи потрібно все це? Чи потрібна ця естетика, чи потрібна ця пишність, як Ви говорите, коли у нас стільки бідних? Ще Господь говорив учням: «завжди будете жебраків мати з собою» (Мф. 26:11). Але якщо послідовно застосовувати Ваш принцип — що потрібно розвивати одну сторону соціального життя, а іншу ігнорувати, — то ми прийдемо до дуже небезпечних, руйнівних наслідків. Адже можна сказати: хіба убогі ходять в театри? Не треба будувати театри! Хіба жебраки відвідують музеї? Треба закрити всі музеї і тим більше не будувати нові! Але хіба жебраки відвідують торговельні центри — ті самі, які зараз зводяться у найбільш важливих з точки зору містобудівних планів місцях? Їх там не буває, вони ходять за покупками кудись ще. Але ж торгові центри будуються!

Такого роду порівняння можна проводити до нескінченності. Так, не можна забувати вбогих. Горе тому суспільству, яке їх забуває! Горе тим, хто не бачить чуже горе! Але турбота про нещасних, бідних не повинна паралізувати розвиток інших напрямків людського життя, в тому числі науки, культури, мистецтва, релігії. І православне богослужіння, впитавше у себе чудову візантійську традицію, не заважає зосередитися, але, підносячи дух людини — через вплив на почуття, на зір, слух, навіть нюх (коли ми вдихаємо фіміам при кадіння), — формує певну атмосферу, в якій легко молитися. Не знаю ні одного віруючого, що постійно відвідує храм людини, яка би сказала: «Знаєте, мені заважає молитися те, що я бачу в храмі».

А якщо порівняти з іншими гілками християнства, де ця естетична сторона демонтована? Хіба ми бачимо там переповнені храми? Хіба ми бачимо на тлі їхньої релігійної практики сплеск духовного життя? Не бачимо. Тому я переконаний, що вибір князя Володимира, зовнішня сторона православного богослужіння, турбота про його естетичну складову не можуть перешкодити людині на її шляху до Бога.

На цьому я прощаюся з вами. Нехай благословення Боже перебуває з усіма вами. Молитвами святого рівноапостольного князя Володимира нехай благословить Господь той шлях, по якому в результаті його доленосного вибору йде наш народ.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

/ Патріарх.ua /

Анонси iнтерв'ю

11/7/2015

«Слово пастиря». Випуск від 11 липня 2015 року

В черговому випуску авторської програми «Слово пастиря», що вийшов в ефір 11 липня 2015 року, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил розмірковує про духовний і цивілізаційний аспектах вибору віри, зробленого на зорі історії Русі святим рівноапостольним великим князем Володимиром.
детальніше...>>

22/6/2015

Святіший Патріарх Кирил: Неможливо припинити війни у світі нелюбові

В річницю початку Великої Вітчизняної війни Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил дав ексклюзивне інтерв'ю РІА Новості.
детальніше...>>

10/3/2015

Святіший Патріарх Кирил: Заперечуючи Божу правду, ми руйнуємо світ

Інтерв'ю Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила інформаційному агентству ТАСС.
детальніше...>>

26/1/2015

Релігійна освіта стала якіснішою. Інтерв'ю Святішого Патріарха Кирила журналу «Православна освіта»

Інтерв'ю Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила опубліковано в першому номері журналу «Православна освіта» за 2015 рік.
детальніше...>>

18/1/2015

«Слово пастиря». Випуск від 17 січня 2015 року

У випуску авторської програми «Слово пастиря», що вийшов в ефір 17 січня, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відповідає на запитання телеглядачів про мистецтво.
детальніше...>>

© 2010-2018 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.