ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Серпень 2017 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
31123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031123
45678910

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru
Фонд «Православный Крым»

Нашi банери:

Інтерв'ю

11/6/2011

Єпископ Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф: «Завдання Церкви - вести людину до спасіння, говорити правду Божу, незалежно від того, хто як до неї ставиться».

Ваше Преосвященство, Ви очолювали Каховську і Бериславську єпархію, тепер Кіровоградську і Новомиргородську. Якими якостями повинен володіти сучасний архіпастир?

 

Якими моральними якостями має володіти особа, яка обирається у єпископи, про це з усією ясністю вказують нам пастирські послання св. ап. Павла, Апостольські постанови і священні канони Вселенських та Помісних Соборів.

Єпископ, - говориться в першому посланні ап. Павла до Тимофія, - повинен бути бездоганний, тверезий, невинний, чесний, старанний, не п'яниця, не забіяка, не сварливий, не користолюбствий, але тихий, миролюбний, не сріблолюбець, добре керуючий домом своїм, добролюбець..., благочестивий.., що тримається істинного слова, згідного зі вченням... (1 Тим.3 :1-4). Вказувані апостолом Павлом моральні якості відносяться, головним чином, до внутрішніх, духовних переваг єпископа і характеризують його з трьох сторін, розглядаючи його ставлення до самого себе, до ближніх і до християнського вчення.

У першому випадку він повинен мати стійкий характер і вміти панувати над своїми схильностями, іншими словами, підкоряти плоть свою духу. У другому - ставитися з глибокою повагою до честі і гідності ближнього, жити у мирі і робити добро.

І, нарешті, у ставленні до християнського вчення - утримувати його у всій чистоті здорового глузду, згідно з апостольським переданням. Такі моральні якості єпископа, які вимагаються апостолом Павлом.

Крім тих якостей, які повинні бути притаманні кожному доброму пастиреві, єпископ повинен володіти ще й досвідом церковного управління. А це - вміння розбиратися в людях. Уміння планувати роботу не тільки свою, але і багатьох інших людей і структур. Уміння вести переговори. Уміння переконувати. Уміння терпіти. Уміння слухати. Уміння проповідувати...

Сучасний архієрей повинен бути, перш за все, сучасною людиною. Ми живемо не на безлюдному острові, а в сучасному світі, маємо справу з такими ж, як ми, людьми, причому, дуже різними - і духовно сильними, і немічними, і зовсім бездуховними. Тому, кожен священнослужитель повинен завжди пам'ятати про свій обов'язок, йти вперед і вести за собою свою паству, яку вручив йому Господь Бог і Церква. Єпископу, та й кожному священику, потрібно бути духовно освіченим, а також прагнути до всебічного розвитку у світській сфері, бути в курсі всіх подій, що відбуваються в нашому складному світі. Адже ми зустрічаємося з різними людьми, часом непередбачуваними обставинами, і повинні бути готові, за словом апостола Павла, «всякому, хто запитує, дати вчасно потрібну відповідь». Ця відповідь або, може бути, порада повинна стати духовним надбанням для того, хто потребує її. Для цього потрібно трудитися, трудитися і трудитися, удосконалювати свої богословські знання, а також постійно підвищувати рівень загальнолюдських знань.

Той, кому довіряється духовна паства, повинен володіти всіма добрими якостями, щоб словом і ділом освячувати шлях духовного керівництва.

 

З якими труднощами у повсякденному церковному житті Вам доводиться стикатися найчастіше?

 

Напевно, в усіх єпархіях труднощі одного і того ж характеру. В основному - це проблеми, пов'язані з розвитком парафій і відновленням церковного життя: брак духовенства, нестача матеріальних коштів, труднощі налагодження живої общинної діяльності, організації недільних шкіл для дітей і дорослих. Особливо турбує, що майже ніде не вирішуються питання благодійності і душепіклування, але ж для християн призріння сиріт і вдів, стариків і убогих завжди було найважливішим обов'язком. Часто буває, що церковне життя обмежується тільки звершенням статутних богослужінь, а якщо прийдеш до храму між службами, то натрапиш на великий замок. Нікому задати питання, запитати поради, нема з ким поділитися радістю чи горем, - це ознака занепаду церковно-парафіяльного життя.

Але якщо говорити в цілому, то, як сказав Святіший Патріарх Кирил, «церковний корабель знаходиться на плаву і досить міцний, хоча шаленими бурями минулих століть сильно роздерті вітрила і інше оснащення і змита за борт значна частина екіпажу. Особливо страшним виявився «дев'ятий вал» комуністичного режиму, але і він, слава Богу, вже позаду. Виглянуло сонечко і з'явилася надія... Якщо тепер налагодити вітрила, то це додасть кораблю ходу, тоді він почне слухатися керма і рушити вперед своїм одвічним курсом, набираючи швидкість і розрізаючи хвилі.»

 

На минулому Архієрейському Соборі багато уваги приділялося питанню про освіту священнослужителів. Ви закінчили Київську Духовну Академію, захистили кандидатську дисертацію, є доцентом кафедри Канонічного права КДА. Як Ви вважаєте, яке значення має освіта для майбутніх пастирів?

 

Ясну і вичерпну відповідь дає нам на це питання, перш за все, Слово Боже. Сам Господь Іісус Христос неодноразово говорить про Себе в Євангелії, що Він є «Світло світу». Св. Апостол і Євангеліст Іоанн Богослов називає Його «Світлом Істинним, що просвіщає кожну людину, яка йде в світ». І Він дійсно, як ми бачимо в Євангелії, прийшов саме для того, щоб «просветить во тьме сидящих».

Що ж робив Він для цієї просвіти протягом всіх, більш ніж трьох років Свого суспільного служіння?

Він учив. На це вказує нам саме ім'я Його, з яким зверталися до Нього люди: «Равві!», що означає: «Учитель». Він учив, ходив і учив: «учив» по синагогах Галілеї, учив щодня, коли бував в Іудеї, у храмі, учив по домівках, учив на вулицях, учив у пустелях. Згадаймо, як замучені духовним голодом, пішли за Ним у пустелю спочатку 5000 людей, а потім, дещо пізніше - 4000, і Він, наситивши їх їжею духовною Божественного Свого вчення, чудово наситив їх потім, як би в нагороду за їх ревнощі, і їжею тілесною. Господь був «Учитель», послідовники Його називалися «учнями». Звідси ясно, що християнство, принесене на землю Сином Божим, який Втілився, є, перш за все і в першу чергу - учення. Йому треба вчитися. Без того, щоб навчитися цьому Божественному Вченню, не можна і стати християнином, не можна і жити по-християнськи.

Тому зрозуміло, що і обраних учнів Своїх Божественний Учитель послав також учити. «Шедше научите вся языки», таку заповідь дав Він їм перед Своїм вознесінням на небо:«учаще их блюсти вся, елика заповедах вам».

Чому б учні Господа могли вчити людей, якщо б вони самі раніше того не були навчені? - Існує ходяча думку, що Апостоли були люди прості, невчені. Таке твердження справедливе лише частково - остільки, оскільки Апостоли, дійсно, не закінчили жодної школи, жодної духовної семінарії чи академії. Але хіба можна забути і не брати до уваги того, що адже їх більше трьох років навчав Сам Господь, Божественний Учитель, Син Божий, який Втілився? Наука, отримана ними від Господа, хіба не вище всякої іншої шкільної науки? Як же можна називати їх людьми невченими? Кожен з нас хіба не проміняв би з усією охотою і запалом освіту, отриману в семінарії чи в академії, на те, щоб вчитися у Самого Господа, подібно Апостолам? Але, на жаль! Це тепер для нас неможливо, а тому ми з радістю повинні використати всяку можливість отримати духовну освіту, хоча б у наших духовних школах, тому що й у них викладається те ж Божественне вчення, яке проповідував, живучи на землі, Сам наш Божественний Учитель.

Книга Діянь Святих Апостолів, а потім і їх послання свідчать нам, що апостоли, виконуючи в точності веління Свого Божественного Учителя, перш за все, учили. Учили так само, як це робив Сам Господь, учили у храмі, учили в синагогах, учили в домівках. Навчаючи людей, великий Апостол мов Павел пройшов наскрізь всю тодішню культурну Європу, побувавши навіть у знаменитому афінському ареопазі. З його пастирських послань ми переконуємося, що і наступникам своїм, Єпископам і Пресвітерам, святі Апостоли залишили ту ж заповідь - учити людей істинам християнської віри.

Отже, для того, щоб стати християнином, необхідно вчитися. Тим більше необхідно вчитися і багато вчитися тому, хто хоче стати пастирем для того, щоб учити інших.

Наш час вимагає особливої підготовки з боку охочого стати пастирем. Як буде сучасний пастир боротися проти все зростаючого і зухвало підіймаючого голову безбожництва і матеріалізму, проти сект, які все більш і більш розмножуються, нахабно спотворюють великі і святі істини християнства, без серйозної богословської підготовки, без ґрунтовної всебічної освіти?

Але при цьому необхідно твердо пам'ятати, що освіта не повинна бути чисто зовнішньою, формальною, схоластичною і раціоналістичною. Вона неодмінно повинна поєднуватися з відповідним вихованням серця і волі в дусі справжнього християнського благочестя. Зовнішня освіта і внутрішня робота над вихованням серця і волі повинні йти паралельно.

 

До великої радості православних, візити в Україну Предстоятеля Руської Православної Церкви тепер стали постійними. Але доводиться чути, що вони носять не пастирський, а політичний характер. Чому існують такі настрої?

 

Господь Іісус Христос в Євангелії говорить: «если око твое будет чисто, то и все тело твое будет светло; если же око твое будет худо, то и все тело твое темно будет» (Мф. 6.22-23). Це означає, що якщо світогляд хибний, тоді сприйняття дійсності буде спотвореним. Мені не доводилося чути висловлювання про політичний характер візитів Патріарха в Україну від людей церковних. Як правило, про це говорять люди далекі від Церкви або, в усякому разі, люди малоцерковні, які мають погане уявлення про життя Церкви.

Історично так склалося, що Церква наша була і є єдиною Матір'ю для народів Святої Русі. А Київ є колиска Русі, а Дніпро - її хрещальна купіль. Тому Патріарх Московський і всієї РУСІ - є наш Патріарх, а ми - його паства. І він має не тільки право, але й пастирський обов'язок відвідувати свою паству. І ми бачимо, як український народ чекає, і з якою радістю зустрічає свого Патріарха.

Завдання Церкви - вести людину до спасіння, говорити правду Божу, незалежно від того, хто як до неї ставиться. І це завдання набагато вище всяких політичних ідей. Тому, все промови Патріарха носять, в першу чергу, духовно-моральний характер. Навіть, якщо Його Святість підіймає суспільно-політичні теми, то вони, як правило, викладаються в моральному вимірі. У своїх проповідях і зверненнях до українського народу Патріарх Кирил завжди підкреслює шанобливе ставлення до суверенітету України і закликає до мира і братерства.

А те, що Предстоятель РПЦ під час своїх візитів зустрічається з вищим керівництвом України - то це цілком природний процес. Завжди з боку держави відомим і шанованим особистостям, а Патріарх Кирил - це особистість світового масштабу, приділяється особлива увага. І було б дивним, якби Його Святість уникав і відмовлявся від цих зустрічей.

 

У своїх проповідях Святіший Патріарх Кирил закликає людей до миру і злагоди. Як зберегти мир і добрі відносини в Україні, враховуючи нашу непросту обстановку?

 

Сьогодні Церква Христова в Україні переживає дуже складний і важкий час. Єресь і розколи, гоніння і відступи мучать Святе Православ'я. Крім численних протестантських сект і рухів в Україні нині діють розкольницькі угруповання, такі як УПЦ-КП або, як її називає народ, Філаретівська секта, які ведуть агресивну боротьбу з історичною Церквою нашого народу.

Враховуючи таку непросту обстановку, Церква разом з державою покликані підвищувати рівень компетентності наших громадян у питаннях духовної безпеки. А також сприяти відновленню віри і способу життя наших батьків і дідів, очищенню нашої землі від тоталітарного сектантства, сприяти пропаганді і популяризації духовного розвитку людини.

 

Підготувала Олена Любарова.

Анонси iнтерв'ю

23/3/2017

Як перемогти свої гріхи та пристрасті?— Великопісне інтерв’ю Предстоятеля

Наполегливо борючись зі своїми гріхами, з допомогою Божої благодаті, людина змінює свій злий норов на добрий. Цьому духовному перетворенню сприяє час Великого посту.
детальніше...>>

24/2/2017

Блаженніший Митрополит Онуфрій відповідає на актуальні питання про Великий піст

Навіщо дотримуватися посту і обмежувати себе? Як не перетворити піст на дієту? Головні правила постування для сімейних людей. Кому можна послабити тілесний піст? Як не впасти у фарисейство? Ознаки того, що ми проводимо піст правильно.
детальніше...>>

10/2/2017

Інтерв’ю Предстоятеля — про відношення Церкви до смерті, евтаназії, кремації та заочного відспівування

Пам’ятай про кінець твій, і повік не згрішиш, – ці слова зі старозавітної книги Премудрості Іісуса, сина Сирахового (Сир. 7: 39), є актуальними й у наш час.
детальніше...>>

28/1/2017

Блаженніший Митрополит Онуфрій: Бог до нас набагато ближче, ніж ми думаємо

Що нас віддаляє від Бога? Про що пам’ятати тим православним мирянам, які бажають займатися політикою?
детальніше...>>

15/6/2016

ЗІБРАННЯ ОКРЕМИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЦЕРКОВ НЕ СТАНЕ ВЕЛИКИМ І СВЯТИМ ВСЕПРАВОСЛАВНИМ СОБОРОМ – ЙОГО РІШЕННЯ НЕ МАТИМУТЬ ВСЕПРАВОСЛАВНОГО ЗНАЧЕННЯ

Блаженніший Митрополит Онуфрій дав інтерв’ю з приводу ситуації із підготовкою до Всеправославного Собору.
детальніше...>>

© 2010-2017 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.