ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Лютий 2019 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
28293031123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728123
45678910

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Новини

27/1/2019

Помісний Собор 2009 року. Обрання митрополита Кирила Патріархом Московським і всієї Русі

Помісний Собор 2009 року. Обрання митрополита Кирила Патріархом Московським і всієї Русі

5 грудня 2008 р. на 80-му році життя помер Патріарх Московський і всієї Русі Олексій II, який очолював Руську Церкву більше 18 років. Майбутній патріарх Кирил так охарактеризував Першосвятительське служіння свого попередника: «Святіший Владика прийняв Церкву, ослаблену десятиліттями гонінь і утисків... Але в той же час величезні історичні виклики обрушилися на нашу країну, і слабка Руська Церква повинна була взяти на себе ці виклики, не втратити свій народ, допомогти йому знайти віру. І сьогодні Святіший Патріарх, предстоячи лицю Божому, може сказати, що він залишив нам зовсім іншу церкву. Це більше не немічна, не слабка Церква... тому що Церква — разом зі своїм народом, тому що духовне проросло крізь матеріальне, тому що мільйони людей усвідомили, що без Бога і правди Його не може бути і людської правди. Святіший Владика розумів, що Руська Православна Церква — єдина, хто зберігає традиції, пам'ять і цінності Святої Русі».

6 грудня в Патріаршій резиденції в Передєлкіно під головуванням найстарішого за хіротонією члена Священного Синоду Руської Православної Церкви митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Володимира, відбулося засідання Синоду, на якому Місцеблюстителем Патріаршого престолу був обраний митрополит Смоленський і Калінінградський Кирил. Йому ж Синод доручив очолити комісію з організації та проведення похорону спочилого Патріарха. Обрання місцеблюстителем митрополита Кирила, який посідав 5-е місце серед постійних членів Синоду по старшинству хіротонії, було обумовлено в т. ч. його діяльністю на посаді голови ВЗЦЗ, особистим куруванням найбільш складних напрямків у взаєминах Церкви з зовнішнім світом протягом усього періоду Патріаршества Святішого Олексія II.

9 грудня митрополит Кирил з собором єпископів звершив Божественну літургію в Храмі Христа Спасителя. Після закінчення Літургії було звершено відспівування Патріарха Олексія II, яке очолив Патріарх Константинопольський Варфоломій. Серед тих, що брали участь у відспівуванні були Предстоятелі Грузинської, Румунської, Елладської, Албанської Церков, Церкви Чеських земель і Словаччини та представники всіх Помісних Православних Церков, ієрархи Руської Православної Церкви, численні почесні гості, серед яких були Президент Росії Д. А. Медведєв і Голова Уряду РФ В. В. Путін, президенти Білорусії, Молдови, Вірменії, глави дипломатичних представництв десятків держав. На відспівуванні, говорячи про свого попередника, особливу увагу митрополит Кирил приділив єдності православних народів, опікуваних Руською Церквою: «Святіший Патріарх завжди з повагою ставився до суверенітету держав, що виникли на просторі історичної Русі. Він розумів, що ці розділення не можуть зруйнувати єдину систему цінностей, які виникли з опорою на Православ'я і ввібрали в себе історичний досвід багатонаціонального народу... І сьогодні ми всі разом — спадкоємці київської купелі Хрещення — оточуємо труну нашого духовного батька і покійного Предстоятеля... Святіший Патріарх не грізною силою і владою, не ударом палиці об землю формував цю єдність Церкви Святої Русі... Він формував цю єдність подвигом свого служіння».

У той же день митрополит Кирил звернувся до єпископів Руської Православної Церкви: «Ми втратили батька, ми втратили Першосвятителя нашої Церкви, і нам належить тепер підготувати себе, в першу чергу духовно, до найважливішої події, — до обрання наступного Предстоятеля Руської Православної Церкви. На відміну від державних кампаній з обрання лідера церковного зазвичай проходить таким чином, щоб саме цей рух, спрямований до обрання нового патріарха, ніяк не послабило уз любові і однодумності... Тому я закликаю всіх вас, дорогі побратими-архіпастирі, до сугубої молитви у дні, які відділяють нас від наступного Помісного Собору Руської Православної Церкви, щоб, спираючись на свою віру, на свою церковну свідомість, ми зберегли єдність». Говорячи про майбутні вибори Патріарха, митрополит Кирил закликав уникати передвиборчих пристрастей і використання недобросовісних пропагандистських технологій.

10 грудня в Патріаршій резиденції в Даниловому монастирі Москви під головуванням митрополита Кирила відбулося засідання Священного Синоду, на якому були визначені дати проведення Архієрейського і Помісного Соборів Руської Православної Церкви, створена комісія з підготовки Помісного Собору на чолі з Місцеблюстителем. Протягом наступного періоду, аж до початку роботи Архієрейського Собору, головною справою митрополита Кирила стало відвідування храмів, монастирів і духовних шкіл, звершення богослужінь і проповідей. Кожна проповідь Патріаршого Місцеблюстителя була присвячена певній богословській темі і мала програмний характер. На зустрічі 14 грудня зі студентами Московських духовних шкіл митрополит Кирил представив своє бачення церковно-громадської діяльності Церкви як частини пастирського служіння: збереження і зміцнення традиційних цінностей, що безпосереднім чином стосується кожного православного християнина, і тому, «борючись за збереження Святої Русі, ми боремося за збереження людських душ». Особливо важливо це сьогодні, коли «людям здається, що це обезбожене життя... воно і є нормальне життя, а в Церкві щось дивне, незрозуміле». На зустрічі зі студентами Стрітенської семінарії митрополит Кирил підняв тему відриву шкільного богослов'я від сучасного наукового і культурного життя: «ми з вами повинні стати богословами, здатними відображати в нашому богословському мисленні те, що відбувається в світі... Ми покликані реагувати на те, що відбувається не як це роблять політики, економісти, вчені, а як пастирі, священики, богослови. І цього слова чекає наш народ Божий». При цьому Церква повинна спиратися насамперед на євангельське і апостольське вчення, церковний переказ і на свій же 2000-річний історичний досвід. Лейтмотивом проповідей митрополита Кирила в ці дні були спогади про Патріарха Олексія, який, за словами Місцеблюстителя, «18 років ніс хресне Патріарше служіння, не згинаючись під цим хрестом, не намагаючись ні на кого цей хрест перекласти».

22 січня 2009 р. в Патріаршій резиденції в Даниловому монастирі відбулося засідання комісії з підготовки Помісного Собору Руської Православної Церкви, на наступний день відбулося останнє перед Собором засідання Священного Синоду. Згідно Статуту Руської Православної Церкви, Патріарх Московський і всієї Русі обирається Помісним Собором, якому повинен в обов'язковому порядку передувати Архієрейський Собор. Кандидат у Патріархи повинен бути архієреєм Руської Церкви, мати вищу богословську освіту, володіти достатнім досвідом єпархіального управління, відрізнятися прихильністю канонічного правопорядку, користуватися доброю репутацією і довірою ієрархів, кліру і народу, «мати добре свідчення від зовнішніх» (1 Тім. 3:7), бути не молодше 40 років.

25 січня 2009 р. почав роботу Архієрейський Собор Руської Православної Церкви, що відкрився виступом місцеблюстителя Патріаршого престолу, в якому він вшанував пам'ять Патріарха Олексія II. Процедура голосування на Архієрейському Соборі не передбачала усного висунення кандидатів або обговорення кандидатур. Всі учасники Собору отримали бюлетені з іменами 145 архієреїв, які мають, згідно зі Статутом, право балотуватися на пост Патріарха Московського і всієї Русі; кожен з голосуючих мав право відзначити 1 ім'я. Підрахунком голосів займалася рахункова комісія на чолі з митрополитом Катеринодарським і Кубанським Ісидором (Кириченко). У голосуванні взяли участь 198 архієреїв, 1 бюлетень виявився недійсним. Голоси розподілилися наступним чином: за митрополита Кирила було віддано 97 голосів, за митрополита Калузького і Боровського Климента (Капаліна) — 32, за Патріаршого екзарха всієї Білорусі митрополита Мінського і Слуцького Філарета (Вахромєєва) — 16, митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій отримав 13, митрополит Київський Володимир та митрополит Чернівецький Онуфрій (Березовський) — по 10, митрополит Воронезький Сергій (Фомін) — 7 голосів, інші кандидати набрали кожен не більше 4 голосів. За підсумками голосування були визначені 3 кандидати, чиї імена Архієрейський Собор повинен був запропонувати Помісному Собору, ними стали митрополити Кирил, Климент і Філарет.

27 січня в Храмі Христа Спасителя відкрився Помісний Собор Руської Православної Церкви, в якому взяли участь 707 делегатів більш ніж з 60 країн світу. Відкриваючи Помісний Собор, митрополит Кирил сказав: «Нам належить обрати шістнадцятого Патріарха Московського і всієї Русі. Нам належить дати оцінку останніх вісімнадцяти з гаком років, що стали часом другого Хрещення Русі. Ми покликані подумати і про те, якою має бути наша Церква в найближчому майбутньому».

Місцеблюститель Патріаршого престолу навів дані про стан церковного життя напередодні Помісного Собору 1988 р. Тоді в Руській Церкві було 76 єпархій та 74 архієрея, 6893 приходи, 6674 священика і 723 диякона, 22 монастиря з 1190 чернецтвом, 2 духовні академії і 3 семінарії.

До кінця 2008 р. в Руській Церкві було 157 єпархій, служили 203 архієрея, 27 216 священиків, 3454 диякона, діяли 29 263 приходи, 804 монастиря, 203 монастирських подвір'я і 65 скитів. До 2008 р. в Руській Православній Церкві Закордоном, делегати якої беруть участь у Помісному Соборі, було 10 єпархій, 359 парафій, 25 монастирів. Незважаючи на повне руйнування церковної благодійності за радянських часів, до 2008 р. створені і успішно діють церковні притулки, клініки, служби допомоги хворим і бездомним, реабілітаційні центри, школи і курси сестер милосердя, благодійні їдальні, інші соціальні установи. Протягом 20 років були канонізовані понад 1,7 тис. святих.

Після розпаду СРСР і падіння «залізної завіси» почала збільшуватися діаспора Московського Патріархату, 2008 р. в 51-й країні світу діяло понад 330 парафій і монастирів Московського Патріархату.

Говорячи про невирішені завдання, митрополит Кирил звернув увагу на викладання Основ православної культури в школах, необхідність зміцнювати взаємодію Церкви з науковою і культурною спільнотами. Характеризуючи церковно-державні відносини, владика Кирил закликав поєднувати взаємне невтручання в справи один одного з широким партнерством Церкви і держави в різних суспільно значущих областях. Митрополит Кирил дав характеристику міжправославним і міжхристиянським контактам Руської Православної Церкви в період Патріаршества Олексія II.

Після доповіді Місцеблюстителя члени Собору приступили до обговорення процедури обрання Патріарха Московського і всієї Русі. Статут Руської Церкви передбачав можливість висунення Помісним Собором додаткових кандидатів на Патріарший престол. Однак за пропозицією митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона (Шукало) Помісний Собор відмовився від висунення додаткових кандидатур. Пропозицію архієпископа Полоцького і Глубоцького Феодосія (Більченко) про обрання Патріарха жеребом було відхилено, Собор висловився за обрання Патріарха таємним голосуванням. На 2-му пленарному засіданні виступив митрополит Київський і всієї України Володимир, який розповів про сучасний стан церковного життя в Україні і побажав, щоб жереб Патріаршого служіння випав митрополиту Кирилу. Ця заява глави Української Православної Церкви значною мірою визначила позицію делегатів від України, які становили більше чверті від загального числа делегатів. Митрополит Мінський і Слуцький Філарет заявив, що знімає свою кандидатуру на користь Патріаршого Місцеблюстителя. Глава Білоруського екзархату підкреслив, що Церква повинна консолідуватися навколо єдиного кандидата. Таким чином, у виборчих бюлетенях було 2 імені-митрополита Кирила і митрополита Климента (Капаліна). Згідно з доповіддю голови лічильної комісії, у голосуванні взяли участь 702 делегати собору. Кількість вийнятих з урн бюлетенів — 700, з них дійсних — 677, недійсних — 23. За підсумками голосування Місцеблюститель Патріаршого престолу отримав 508 голосів, митрополит Климент — 169.

Обрання 16-го Патріарха Московського і всієї Русі відбувалося в атмосфері безпрецедентної відкритості. Протягом усього періоду між смертю Патріарха Олексія і обранням митрополита Кирила на Патріарший престол в засобах масової інформації велася жвава дискусія щодо кандидатур. Архієрейський і Помісний Собори показали, що митрополит Кирил - єдиний архієрей, здатний згуртувати абсолютну більшість єпископату, кліру, ченців і мирян Руської Православної Церкви. Після подячного молебню митрополит Кирил у слові у відповідь на привітання його в якості новообраного Патріарха сказав: «Зі смиренням і повним розумінням відповідальності сприймаю я жереб Божий, через який вручається мені Патріарше служіння. Воно велике. Воно відповідальне. Але в центрі цього служіння — Хрест Господній, Хрест таких розмірів, які пізнати і відчути може тільки той, хто його несе... Предстоятелі Церкви несуть [цей хрест], хоча він не під силу одній людині. Вони його несуть тому, що разом з ними його несуть архіпастирі, пастирі, народ Божий. Сама Церква несе цей Хрест разом з Патріархом».

Вже на цьому Соборі були визначені основні напрями майбутньої діяльності новообраного Патріарха: множення зусиль в області місіонерства і всенародного православного просвітництва, зміцнення соборності через створення механізму загальноцерковного обговорення нагальних питань церковного життя, подальший розвиток церковно-державних відносин на засадах широкого партнерства, вирішення розбіжностей у міжправославному спілкуванні, діалог із суспільством, включаючи громадянські об'єднання, світ науки і культури (Визначення Помісного Собору РПЦ «ПРО життя і діяльність Роуської Православної Церкви»). Помісний Собор затвердив Статут Руської Православної Церкви, прийнятий Архієрейським Собором 2000 р. з поправками, внесеними Архієрейським Собором 2008 р.

30 і 31 січня 2009 р. новообраний Патріарх відвідав Троїце-Сергієву лавру, Донський монастир і Богоявленський кафедральний собор, де молився біля гробниць своїх попередників — Патріархів Московських свт. Тихона, Сергія, Олексія I, Пімена і Олексія II.

1 лютого в Храмі Христа Спасителя відбулася інтронізація митрополита Кирила. На інтронізацію прибули Патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор, Архієпископ Тірани і всієї Албанії Анастасій (Яннулатос), Митрополит Варшавський і всієї Польщі Сава (Грицуняк), Митрополит Чеських земель і Словаччини Христофор, делегації всіх Помісних Православних Церков. У храмі були присутні Президент і Голова Уряду Російської Федерації.

У своїй першій промові Патріарх Московський і всієї Русі Кирил сказав: «Ні і не може бути в житті Патріарха нічого особистого, приватного: він сам і все його життя без залишку належать Богу і Церкві, його серце болить про народ Божий, особливо ж про тих, хто відпав від церковної єдності і хто ще не знайшов віру... Патріарх — охоронець внутрішньої єдності Церкви і разом з побратимами по єпископату охоронець чистоти віри... завдання Патріарха — не допускати переростання різномислів, яким бути «(1 Кор. 11: 19), в розколи, нестроєння і лжевчення». Патріарше служіння «набуває особливого значення в тій ситуації, яка виникла після утворення незалежних держав на просторі історичної Русі. Поважаючи їх суверенітет і дбаючи про благо кожної з цих держав, Патріарх в той же час покликаний дбати про збереження та зміцнення духовних зв'язків між народами, що населяють їх в ім'я заощадження тієї системи цінностей, яку являє світу єдина православна цивілізація Святої Русі».

Основні ідеї про місце Церкви в сучасному історичному процесі були сформульовані митрополитом Кирилом в кінці 1990-х — початку 2000-х рр. Вони полягають в усвідомленні сучасності як часу масованого наступу на релігійно-моральні цінності з метою руйнування традиційних (заснованих на релігійних уявленнях) суспільних підвалин і заміни їх споживацько-гедонистическим світосприйняттям. Завдання Церкви Патріарх Кирил бачить в активному протистоянні духовній агресії. Як ніколи, сьогодні важливо розглядати сучасність в «напруженому есхатологічному вимірі, адже мова йде про майбутнє: людська цивілізація життєздатна настільки, наскільки в ній добро превалює над злом». Таким чином, Церква, як спільнота ієрархії, духовенства і мирян, стає Церквою бореться «проти світоправителів темряви віку цього, проти піднебесних духів злоби» (Еф 6:12), бо тільки вона «здатна забезпечити майбутнє не тільки Церкви, але й країни, і всього світу, всієї людської сім'ї». Така боротьба вимагає мобілізації всіх організаційних, інтелектуальних та інших ресурсів церковної спільноти, їх зміцнення і розвитку, в першу чергу на найбільш важливих напрямках: в пастирському служінні, місії і катехизації, соціальному служінні, релігійній освіті, роботі з молоддю, інформаційній та культурній політиці.

Своїм головним завданням Предстоятель Руської Церкви вважає більш глибоку християнізацію багатомільйонної пастви на основі збереження і зміцнення традиційних православних цінностей у всіх сферах життя суспільства і кожного віруючого. Порівнюючи чисельність воцерковленої пастви з числом людей, що відносять себе до православних християн, Патріарх Кирил ставить завдання перед духовенством істотно розширити коло активних парафіян, щоб процес церковного відродження став повсюдним. Головним засобом досягнення цієї мети Предстоятель вважає місіонерсько-просвітницьку діяльність Церкви, що розуміється як «проповідь духовно-моральних ідеалів стосовно до реалій сучасного життя»: «Свідоцтво про істину і красу Православ'я може бути прийнято і засвоєно лише тоді, коли люди ясно зрозуміють значення цього свідоцтва для свого особистого, сімейного та громадського життя і навчаться відповідати на вічні Божественні слова з реаліями повсякденного життя, з їх турботами, радощами і скорботами. З'єднати православну віру євангельську мораль з буденними думками, сподіваннями та надіями людей означає допомогти їм відповісти на складні світоглядні та етичні питання сучасності». Необхідно, щоб повсякденна діяльність священика і архієрея давала зримі плоди не у вигляді звіту про проведені заходи, але в зростанні чисельності пастви і в зримий результат їх християнської освіти. «Ми завершили епоху урочистого храмобудівництва і парадних заходів, нам належить будівництво простих, недорогих храмів з необхідними приміщеннями для повноцінної парафіяльної діяльності і щоденна робота з пасомими». Необхідний « відкритий, доброзичливий і зацікавлений діалог, в якому обидві сторони і кажуть, і слухають. Через такий діалог істини віри стають щонайменше зрозумілими, бо входять у творче і живе зіткнення з думками і переконаннями людей. Церква ж збагачує себе через такий діалог знанням того, що представляє з себе сучасна людина з її образом думок і запитаннями до Церкви».

Ці завдання зажадали нових управлінських рішень і структурних змін практично у всіх сферах церковної діяльності. Конкретні напрями роботи в найбільш повному вигляді були сформульовані в доповідях Святішого Патріарха Кирила на Архієрейській нараді в липні 2010 р. і на Архієрейських Соборах у лютому 2011 і в лютому 2013 рр. Систематична реалізація цієї багатовекторної програми, покликаної активізувати діяльність Руської Православної Церкви, домогтися всебічного вдосконалення церковного життя при збереженні вірності церковним традиціям і канонічним нормам почалася в перші ж дні Першосвятительського служіння Святішого Патріарха Кирила. На першому етапі, про завершення якого Предстоятель оголосив на зборах Московської єпархії в грудні 2013 р., були здійснені основні структурні та правові реформи, покликані зміцнити Церкву як єдиний організм.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

/ Патріарх.ua/

Анонси новин

27/1/2019

Помісний Собор 2009 року. Обрання митрополита Кирила Патріархом Московським і всієї Русі

5 грудня 2008 р. на 80-му році життя помер Патріарх Московський і всієї Русі Олексій II, який очолював Руську Церкву більше 18 років. Майбутній патріарх Кирил так охарактеризував Першосвятительське служіння свого попередника:
детальніше...>>

27/1/2019

У Храмі Христа Спасителя відбулися відкриття фотовиставки «Слово Патріарха. Час великих справ» і презентація книги «Патріарх Кирил», випущеної в серії «Життя чудових людей»

27 січня 2019 року, після Божественної літургії в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві, в музейному комплексі храму відбулася церемонія відкриття фотовиставки «Слово Патріарха. Час великих справ»,
детальніше...>>

27/1/2019

У Неділю 35-ту після П’ятидесятниці Предстоятель очолив Божественну літургію у Києво-Печерській Лаврі

27 січня 2019 року, у Неділю 35-ю після П’ятидесятниці, у день віддання свята Богоявлення, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив Божественну літургію
детальніше...>>

26/1/2019

Концерт, присвячений 10-річчю інтронізації Святішого Патріарха Кирила, пройшов у Смоленську

25 січня 2019 року в Смоленському державному драматичному театрі ім. О.С. Грибоєдова відбувся Великий святковий концерт, присвячений 10-річчю обрання та інтронізації Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.
детальніше...>>

26/1/2019

Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив всенічне бдіння напередодні Неділі 35-ї після П’ятидесятниці

26 січня 2019 року, напередодні Неділі 35-ї після П’ятидесятниці, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив всенічне бдіння у храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
детальніше...>>

© 2010-2019 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.