Слово на Великий піст

Дорогі брати і сестри, ми пройшли з вами тривалі підготовчі тижні до Великого посту, що направляють наш духовний настрій до покаяння, просили примирення з ближніми в Прощену неділю і тепер вступаємо у Великий піст.

Великим постом Святою Церквою пропонується можливість зупинитися в круговороті життєвої смертельно небезпечної для нас суєти, підпорядкувати свою вільну волю стриманості та молитві. «Залишимо тілесну сладострастість, возрастим душевні дарування» – ось радість, до якої ми хочемо підійти після закінчення посту.

Кожна воцерковлена людина скаже, що метою її життя є преображення душі, спасіння. Піст – це спасительний час пробудження і духовної весни, в кінці якої будуть зібрані дивовижні плоди покаяння. Необхідно побачити в собі гріхи, не просто сказати, що я дуже грішний, і на цьому зупинитися, а визнати їх і представити всю їхню страшну небезпеку для безсмертної душі, в якій в самий потрібний момент може не вистачити місця для Бога. Під час посту ми повинні запитати себе – християнин я? Що у мене є? Тільки зовнішнє благочестя, що прагне засудити свого ближнього. Що мене наповнює? Ледарство, смуток, злість, гординя. Ми полюбили ці гріхи більше, ніж заповідь про любов, плекаємо і вскормлюємо їх у глибині свого серця.

У прагненні бачити свої гріхи нам допомагає вражаюче по глибині покаяння великопісна молитва Єфрема Сиріна, яка вчить нас благати Бога про допомогу в боротьбі з пристрастями, про придбання чеснот і не засуджувати, пам'ятаючи, як ми самі просили вибачення у наших ближніх.

Бажаю вам, дорогі брати і сестри, з ретельністю, уважністю і молитвою пройти покаянний час Великого посту, як можна частіше беручи участь в Таїнстві сповіді і прилучення до Святих Христових Таїн.

Протоієрей Ростислав Ярема

Головний редактор сайту