ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Вересень 2018 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
272829303112
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
1234567

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Журнали Священного Синоду Руської Православної Церкви

ЖУРНАЛИ засідання Священного Синоду від 7 березня 2018 року

Журнали засідання Священного Синоду 2018 р.

7 березня в залі засідань Священного Синоду Патріаршої та Синодальної резиденції в Даниловому монастирі в Москві під головуванням Святішого Патріарха Кирила відбулося перше в 2018 році засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви.

Постійними членами Священного Синоду є: Блаженніший митрополит Київський і всієї України Онуфрій; митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій; митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир; митрополит Астанайський і Казахстанський Олександр, голова Митрополичого округу в Республіці Казахстан; митрополит Ташкентський і Узбекистанський Вікентій, глава Середньоазіатського митрополичого округу; митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Варсонофій, керуючий справами Московської Патріархії; митрополит Мінський і Заславський Павло, Патріарший екзарх всієї Білорусі; митрополит Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату.

Для участі у літньої сесії (березень-серпень) Священного Синоду також запрошені: митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар; митрополит Рязанський і Михайлівський Марк; архієпископ Анадирський і Чукотський Матвій; єпископ Даугавпілський і Резекненський Олександр; єпископ Корсунський Нестор.

ЖУРНАЛ № 1

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про візит до Болгарії.

Довідка:

З 2 по 4 березня 2018 року відбувся візит Предстоятеля Руської Православної Церкви в Болгарії у зв'язку з відзначенням 140-річчя визволення Болгарії від османського ярма. До складу делегації, що супроводжувала Його Святість, зокрема, увійшли голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків митрополит Волоколамський Іларіон і керівник Адміністративного секретаріату архієпископ Сонячногорський Сергій.

Святіший Патріарх Кирил і Святіший Патріарх Болгарський Неофіт у співслужінні ієрархів і кліриків Руської та Болгарської Православних Церков звершили Божественну літургію в Патріаршому кафедральному соборі в ім'я святого благовірного князя Олександра Невського в Софії. Предстоятелі Руської та Болгарської Православних Церков відвідали Шипку, де відслужили подячний молебень у храмі Різдва Христового, а біля пам'ятника Свободи на вершині Шипкинського перевалу — панахиду за російським воїнам і болгарським ополченцям, які віддали свої життя за звільнення Болгарії від османського ярма.

Відбулася братська бесіда Святішого Патріарха Кирила зі Святішим Патріархом Неофітом і членами Священного Синоду Болгарської Православної Церкви, на якій обговорювалися значення 140-річчя визволення Болгарії та необхідність збереження історичної пам'яті про загиблих російських воїнів і болгарських ополченцях, стан та шляхи розвитку традиційно дружніх відносин Руської та Болгарської Православних Церков і опікуваних ними народів, а також інші питання, що представляють взаємний інтерес.

В ході перебування в Болгарії пройшли зустрічі Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з керівництвом Болгарського держави — Президентом Р. Радєвим, Прем'єр-міністром країни Б. Борисовим і головою Народних Зборів Болгарії Ц. Караянчевою.

Святіший Патріарх Кирил був присутній на урочистій військової церемонії в центрі Софії і відвідав Подвір'я Руської Православної Церкви, у крипті якого вклонився мощам святителя Богучарського Серафима (Соболєва).

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Віддати хвалу Богу за даровану радість співслужіння і братерського спілкування Предстоятеля Руської Православної Церкви зі Святішим Патріархом Болгарським Неофітом на урочистостях з нагоди 140-річчя визволення Болгарії від османського ярма.

2. Підкреслити важливість збереження історичної пам'яті про російських воїнів, полеглих за волю єдиновірного болгарського народу.

3. Висловити подяку Святішому Патріарху Болгарському Неофіту за гостинність, виявлену до делегації Московського Патріархату.

4. Відзначити важливе значення розмов Предстоятелів Руської та Болгарської Православних Церков для подальшого розвитку двостороннього співробітництва і зміцнення православної єдності.

5. Вважати корисними зустрічі, що відбулися в ході візиту Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з державними діячами Болгарії.

ЖУРНАЛ № 2

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, голови XXVI Міжнародних Різдвяних освітніх читань, про підсумки Читань «Моральні цінності і майбутнє людства» та VI Різдвяних Парламентських зустрічах.

Довідка:

З 24 по 26 січня 2018 року в Москві пройшли XXVI Міжнародні Різдвяні освітні читання на тему «Моральні цінності і майбутнє людства». У форумі взяли участь голови митрополій і єпархіальні архієреї Руської Православної Церкви, представники більше 300 вузів і наукових інститутів Росії, ближнього і далекого зарубіжжя. Сімнадцять напрямків форуму включили 190 заходів, а також нагородження переможців конкурсів, проведених синодальним установами, 14 виставок ікон, творчих робіт, видань. Читання об'єднали понад 15 000 чоловік з Азербайджану, Аргентини, Білорусії, Великобританії, Угорщини, Німеччини, Грузії, Греції, Казахстану, Канади, Киргизії, Латвії, Литви, Молдови, Росії, Сербії, США, Таджикистану, Туркменії, Узбекистану, України, Франції, Швейцарії, Естонії.

Урочиста церемонія відкриття під головуванням Предстоятеля Руської Православної Церкви відбулася в Державному Кремлівському палаці 24 січня 2018 року. Було оголошено привітання Президента Росії Володимира Володимировича Путіна. Також на адресу Читань надійшли вітання від Голови Уряду Російської Федерації Д. А. Медведєва, Голови Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації В. І. Матвієнко, Голови Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації В. В. Володіна, мера Москви С. С. Собяніна. В рамках пленарного засідання з повідомленнями виступили Перший заступник Керівника Адміністрації Президента Російської Федерації С. В. Кирієнко, Міністр закордонних справ Російської Федерації С. В. Лавров, Міністр освіти і науки Російської Федерації О. Ю. Васильєва, Міністр культури Російської Федерації В. Р. Мединський.

25 січня в Раді Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації пройшли VI Різдвяні Парламентські зустрічі. Урочисте засідання Парламентських зустрічей очолили Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил і голова Ради Федерації В. І. Матвієнко. В рамках Різдвяних Парламентських зустрічей були проведені круглі столи: «Роль духовно-моральних цінностей у формуванні особистості в системі освіти», «Благодійність — духовна потреба і історична традиція російського суспільства» та «Моральні цінності як засіб розвитку молодіжного середовища».

Передуючий Міжнародні Різдвяні освітні читання регіональний етап Різдвяних читань пройшов з вересня по грудень 2017 року в 192 єпархіях. Програми регіональних читань складалися з пленарних засідань та парламентських зустрічей, секцій та круглих столів за різними напрямками церковно-громадської взаємодії, відкритих уроків, батьківських зборів, зустрічей з представниками Церкви, науки, культури і освіти.

Також протягом всього 2017 року проходили Всеросійський конкурс у галузі педагогіки, виховання і роботи з дітьми та молоддю до 20 років «За моральний подвиг вчителя» і Міжнародний конкурс дитячої творчості «Краса Божого світу».

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Взяти до відома Підсумковий документ XXVI Міжнародних Різдвяних освітніх читань.

2. Висловити подяку Організаційному комітету за понесені труди з підготовки та проведення XXVI Міжнародних Різдвяних освітніх читань.

3. Провести XXVII Міжнародні Різдвяні освітні читання в період з 22 по 25 січня 2019 року на тему: «Молодь: свобода та відповідальність».

ЖУРНАЛ № 3

МАЛИ СУДЖЕННЯ про плани роботи синодальних установ на 2018 рік.

Довідка:

Згідно з пунктом 6 статті 29 глави V Статуту Руської Православної Церкви «Здійснюючи керівництво синодальними установами, Священний Синод <...> затверджує річні плани роботи синодальних установ і приймає їх звіти».

Священний Синод на засіданні від 28 грудня 2017 року (журнал № 118) визначив: «Просити Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в порядку винятку попередньо затвердити плани роботи синодальних установ на 2018 рік з тим, щоб синодальні установи приступили до реалізації цих планів з початку майбутнього року». Також було прийнято рішення: «На першому засіданні Священного Синоду в 2018 році мати додаткове судження про згадані плани».

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити плани роботи синодальних установ на 2018 рік.

ЖУРНАЛ № 4

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного митрополита Єкатеринбурзького і Верхотурського Кирила з пропозицією утворити нову єпархію на території Свердловської області.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Утворити в адміністративних межах міських округів Свердловської області: Верхотурську, Вовчанську, Гаринську, Серовську, Сосьвинську, Північноуральську, Івдельську, Краснотуринську, Карпінську, Нижньотуринську, Новолялинську, Пелимсько — Серовську єпархію, виділивши її зі складу Нижньотагильської єпархії.

2. Правлячому архієрею Серовської єпархії мати титул «Серовський і Краснотуриньский».

3. Правлячому архієрею Нижньотагільської єпархії мати титул «Нижньотагільський і Невьянський».

4. Єпископом Серовським і Краснотуринським обрати ігумена Олексія (Орлова), клірика Нижньотагільскої єпархії.

5. Місце наречення і хіротонії ігумена Олексія (Орлова) у єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

— Про що послати відповідний указ.

6. Включити Серовську єпархію до складу Єкатеринбурзької митрополії.

ЖУРНАЛ № 5

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Ташкентського і Узбекистанського Вікентія, голови Середньоазіатського Митрополичого округу, про яке відбулося 11 грудня 2017 року засіданні Синоду Середньоазіатського Митрополичого округу.

Довідка:

Відповідно до статті 9 розділу XIII Статуту Руської Православної Церкви: «Журнали Синоду Митрополичого округу представляються Священного Синоду та затверджуються Патріархом Московським і всієї Русі».

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити журнали Синоду Середньоазіатського Митрополичого округу від 11 грудня 2017 року (№№ 48-63).

ЖУРНАЛ № 6

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного єпископа Троїцького Панкратія, голови Синодальної комісії по канонізації святих, з питання включення священика Олександра Адріанова, протоієрея Миколи Чернишова і його дочки Варвари в Собор новомучеників і сповідників Руської Церкви.

Довідка:

Ювілейний архієрейський Собор 2000 року визначив: «В післясоборний час поіменне включення до складу вже прославленого Собору новомучеників і сповідників Російських здійснювати з благословення Святішого Патріарха і Священного Синоду, на підставі попередніх досліджень, проведених Синодальною Комісією з канонізації святих» (пункт 14 Діяння про Соборному прославлення новомучеників і сповідників Російських).

Священик Олександр Адріанов, настоятель Трьохсвятительського храму Нижньо-Туринського заводу Єкатеринбурзької єпархії, був ревним і достойним пастирем, який багато потрудився як законоучитель, храмоздатель, член різних комітетів і товариств. Вся його життя була наповнена служінням своїй пастві, діяльної любов'ю до ближніх.

Восени 1918 року на Середньому Уралі йшли активні бої між Білою та Червоною арміями. Нижньо-Туринський завод і його околиці перебували під владою більшовиків, які жорстоко поводилися з місцевим населенням, в тому числі і зі священиками. У зв'язку з вбивствами кількох священнослужителів більшість  покинули місця свого служіння. Єдиний, хто продовжував служіння на парафії, здійснюючи покладені богослужіння і проповідуючи, був отець Олександр Адріанов.

8/21 листопада отець Олександр був арештований прямо в храмі під час святкового богослужіння і відвезений на станцію Послу, яка знаходилася недалеко від Нижньо-Туринського заводу.

12/25 листопада отець Олександр був розстріляний. За свідченням Шипицина, колишнього червоноармійця, учасника розстрілу, «коли Туринського попа Адріанова вели на розстріл, він твердив: «Господи помилуй, Господи помилуй мене грішного!», неголосно, так напівпошепки». Тіло батька Олександра було знайдено через п'ять днів, злегка присипаним снігом, зі схрещеними на грудях руками.

Протоієрей Микола Чернишов з 1914 року і до своєї загибелі був благочинним Воткинської і Галевської волостей на території сучасної Удмуртії. За бездоганну службу Православної Церкви неодноразово нагороджувався єпархіальним начальством. Він займався активною просвітницькою і громадською діяльністю: читав лекції в Громадському зібранні, був почесним членом Воткінського товариства любителів музичного і драматичного мистецтва імені П. І. Чайковського. З благословення святого праведного Іоанна Кронштадтського він став засновником і головою місцевого Товариства тверезості. Під час Першої світової війни отець Миколай брав участь у роботі місцевого відділення «Всеросійського Земського союзу з постачання армії». Його багаторічна громадська і викладацька діяльність була відзначена срібною медаллю Товариства Червоного Хреста та орденом святої Анни III ступеня.

У протоієрея Миколи Чернишова було четверо дітей. Рано овдовівши, він жив з молодшою донькою Варварою, яка закінчила гімназію і Вищі жіночі курси в Казані. Варвара Миколаївна свідомо не виходила заміж, залишившись біля свого батька.

У серпні 1918 року мешканці Воткінська, в основному робітники і службовці заводу, виступили проти радянської влади. Протоієрей Микола, незважаючи на небезпеку, не залишив свого приходу і продовжував виконувати свій пастирський обов'язок. Отець Микола напучував вмираючих, надихав пастви. Його дочка Варвара виконувала служіння сестри милосердя.

Після придушення повстання місто зайняли сили Червоної армії. Через деякий час в міському соборі був проведений антирелігійний диспут, на якому на захист віри виступив протоієрей Микола. На наступний день священнослужителя заарештували. Народ згодом згадував, що, коли стали заарештовувати батька Миколи, його дочка Варвара кинулася до батька і міцно обхопила його, так що її ніхто не зміг відірвати — ні червоноармійці, ні сам священик. Так їх разом і повели. У в'язниці вони просиділи до 2 січня 1919 року. Родичка економки Чернишових А. А. Миролюбова згадує, що при відвідуванні о. Миколи у в'язниці знайшла його спокійним, в молитовному настрої і «вірним Іісусу Христу». За іншими спогадами о. Микола просив принести йому одяг (ймовірно — єпитрахиль) для здійснення богослужінь в ув'язненні і особливо для сповіді заарештованих.

Протоієрей Микола Чернишов та його дочка Варвара були розстріляні 2 січня 1919 року (за новим стилем). Відомо, що перед розстрілом на вимогу зняти хрест він їм відповів: «Ось помру — тоді і зніміть». Поховані вони були на Нагірному цвинтарі поруч із Преображенським собором. Місце їх поховання шановане народом. Є випадки чудесної допомоги за молитвами до протоієрею Миколі зцілення від недуги пияцтва. Протоієрей Микола і його дочка Варвара вважаються нащадками воткинців закордоном. В храмі святого Івана Хрестителя у Берклі є їх образ з невгасимою лампадою.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Включити в Собор новомучеників і сповідників Руської Церкви священика Олександра Адріанова, протоієрея Миколи Чернишова та його доньку Варвару.

2. Пам'ять священномученика Олександра здійснювати 25 (12) листопада, в день його мученицької кончини.

3. Пам'ять священномученика Миколая і мучениці Варвари здійснювати 2 січня (20 грудня), до дня їх мученицької кончини.

4. Повідомити імена цих святих Предстоятелів братських Помісних Православних Церков для включення їх в святці.

ЖУРНАЛ № 7

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного єпископа Троїцького Панкратія, голови Синодальної комісії по канонізації святих, щодо надійшло клопотання настоятельки Пюхтицького Успенського ставропігійного жіночого монастиря ігумені Филарети (Калачової) про канонізацію у лику місцевошанованих святих монахині Катерини (Малков-Паніної).

Довідка:

Катерина Малков-Паніна народилася 15 травня 1889 року у Фінляндії, у фортеці Свеаборг, в сім'ї військового інженера Василя Васильовича Малков-Паніна. В сім'ї було шестеро дітей. З ранніх років майбутня свята відрізнялася добротою і чуйністю, любила відвідувати святу обитель, що знаходиться недалеко від їх дворища.

До 1900 року сім'я проживала в Гельсингфорсі (Гельсінкі), потім переїхала до Гатчини. На початку ХХ століття Катерина навчалася на природничому факультеті Бестужівських курсів, по закінченні яких у 1912-1913 роках працювала в Энтомологічному суспільстві. У 1914 році Катерина вступила на курси сестер милосердя і одночасно стала працювати в безкоштовних міських лікарнях, пізніше працювала у тиловому госпіталі, потім перевелася в летючий загін Георгіївської громади: сестри милосердя цього загону надавали допомогу пораненим бійцям, яких виносили з поля бою.

Після важкої хвороби Катерина працювала робітницею в селі Безтурботне під Петербургом, а в 1919 році з батьками приїхала в Естонію.

5 липня 1922 року Катерина була прийнята в число послушниць Пюхтицького монастиря. З перших днів свого життя в обителі вона стала вести себе дивно, юродствувала. Незабаром її перевели в Гефсиманський скит, який перебував у тридцяти кілометрах від монастиря.

На початку Вітчизняної війни Гефсиманський скит був ліквідований, а його насельниці повернулися в монастир. Катерина в 1942 році була відпущена додому доглядати за хворими старими батьками, які жили в Таллінні. У тому ж році вона поховала матір і залишилася жити зі своїм батьком. У Таллінні Катерина відвідувала подвір'я Пюхтицького монастиря і передбачила (майже за двадцять років) його закриття.

У 1947 році Катерина поховала свого батька і повернулася в монастир, після чого почала відкрито юродствувати.

Черниці згадували, що вона іноді накладала на себе особливий пост, пояснюючи це тим, що збирається вмирати, і зазвичай це було до смерті кого-небудь з сестер. Якщо ж казала, що постить, тому що готується до постригу в мантію, — це означало, що має відбутися чийсь постриг.

Катерину широко шанованих у православному народі як мала дар прозорливості та зцілення. До неї стікалися за порадою та молитвою численні паломники.

У квітні 1966 року архієпископом Талліннським і Естонським Алексієм келійно, в ігуменських покоях Пюхтицького монастиря, був здійснений постриг в мантію послушниці монастиря Катерини з залишенням колишнього імені.

Останні роки свого життя стариця рідко виходила з дому, більше лежала. Якщо вставала і де-небудь несподівано з'являлася, то це було великою подією і означало, що в цьому будинку має статися щось значне. За розповідями черниць мати Катерина постійно перебувала в хворобі, але зовні вона нічим не виказувала своїх страждань. В одному з останніх листів блаженна написала: «Як легко взяти на себе подвиг і як важко його закінчити...».

5 травня 1968 року на святкування дружин-мироносиць, мати Катерина мирно відійшла до Господа.

Є багато переконливих свідчень про святість подвижниці і рясних благодатних дарах, що проявилися при її життя і після смерті в очевидних чудеса, в тому числі зцілення (деякі з них підтверджені медичними документами).

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Зарахувати до лику святих для місцевого шанування в Пюхтицьком Успенському ставропігійному жіночому монастирі черницю Катерину (Малков-Паніну).

2. Пам'ять блаженної Катерини (Малков-Паніної), Христа заради юродивою, здійснювати 22 квітня / 5 травня.

3. Чесні останки блаженної Катерини, у разі їх набуття, вважати святими мощами та віддавати їм достойне шанування.

4. Писати новопрославленній святій ікони для поклоніння, згідно з визначенням VII Вселенського Собору.

ЖУРНАЛ № 8

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків, про канонізації святих, здійсненої Румунської Православної Церкви.

Довідка:

Блаженніший Патріарх Румунський Даниїл у листі від 24 березня 2017 року сповістив Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про прославлення в 1950-2017 роках сонму святих угодників Божих, з яких не згадуються в місяцеслові Руської Православної Церкви:

Преподобний Діонісій Малий (близько 470 — між 537 і 556). Народився в Скіфії, за походженням гето-дак (на території нинішньої Румунії). Наприкінці V століття оселився в Римі. Переклав на латинську мову безліч житій і творінь святих, а також збірок канонічних правил. Склав таблиці для обчислення Пасхи, ввів у практику літочислення від Різдва Христового.

Преподобний Даниїл Пустельник (XV століття). Точні дати життя невідомі. Трудився в монастирі Редеуца (Буковина), потім оселився у відокремленій місцевості. До нього приходило багато людей, і, в тому числі Молдавський господар Стефан III, який став його духовним чадом. Відмовився від призначення на Молдавську кафедру і заснував Воронецький монастир.

Святий благовірний князь Нягу Басарабський (ок. 1459-1521). Господар Валахії в першій чверті XVI століття. Відновив традиції ктиторства господаря в найважливіших монастирях країни. Був щедрим жертводавцем на будівництво храмів. Залишив написане церковнослов'янською мовою повчання синові Феодосію.

Святитель Симеон (Стефан) Трансільванський (перша половина XVII століття — 1656). Навчався в академічній колегії в Альба-Юлії. В 1643 році обраний митрополитом Трансільванським. У 1648 році вперше видав румунською мовою Новий Заповіт, у 1651 році — Псалтир. Помер у 1656 році.

Святитель Варлаам, митрополит Молдавський (кінець XVI століття — 1657). Народився в Східній Румунії.

Боровся за національні та релігійні права трансільванських румунів. Поборник освіти і дружби з Росією. Написав ряд апологітичних творів на захист Православ'я. З його ім'ям пов'язаний початок письмовій традиції румунською мовою. Залишивши кафедру, пішов у Секульський монастир, де мирно спочив у 1657 році.

Преподобна Феодора Сихловская (середина XVII — початок XVIII століть). Народилася в Молдові. Незабаром після одруження одночасно з чоловіком спитала благословення на чернече житіє. Прийняла постриг у скиті Верзерешть. В кінці XVII — початку XVIII століть трудилася в пості і молитві в Сихловських лісах в горах центральної Румунії.

Мученик великий князь Костянтин Бринковян (1654-1714). Народився у Валахії. З 1688 року — Господар Валахії. Був ктитором багатьох монастирів і храмів, дбав про духовне просвітництво народу і розвитку друкарства. Прагнув до союзу з православною Росією, за що був у 1700 році нагороджений орденом святого Андрія Первозванного. У 1714 році був викликаний султаном до Стамбула, де замучений до смерті за відмову перейти в іслам і за таємні зв'язки з Росією. Разом з ним страчені його неповнолітні діти Костянтин, Степан, Раду і Матфей, а також радник воєвода Іанах.

Священномученик Анфім Іверянин, митрополит Волоський (1650-1716). Народився в Грузії.

Супроводжував грузинського царевича Арчила в Росію, але на зворотному шляху був полонений і проданий в рабство, звідки його викупив Єрусалимський Патріарх Досифей. Здобув популярність як вправний художник і каліграф. На запрошення господаря Костянтина Бринковян вирушив у Валахію. У 1705 році хіротонісаний у єпископа Римникського, а в 1709 році призначений митрополитом Волоським. За наклепом ворогів був вигнаний з кафедри. Неподалік від Галліполі був убитий турецькими воїнами. Канонізований також Грузинською Церквою.

Святитель Каллінік Черникський (1787-1868). Настоятель Черникського монастиря поблизу Бухареста, який став при ньому центром книжності та соціальної діяльності у Валахії. Відрізнявся покірністю і подвижничеськими чеснотами. У 1850 році був хіротонісаний в єпископа Римникського. Займався ретельним контролюванням храмового будівництва і книговиданням, відкрив у Римніку духовну семінарію. Незадовго до смерті пішов на спочинок заснований ним монастир.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. З подякою Господу прийняти звістку про прославлення Румунською Православною Церквою святих угодників Божих.

2. Включити до місяцеслова Руської Православної Церкви з визначенням відзначення днів пам'яті імена святих:

преподобного Діонісія Малого — 1/14 вересня;

преподобного Данила Пустельника — 18/31 грудня;

благовірного князя Нягу Басарабського — 26 вересня/9 жовтня;

святителя Симеона (Стефана) Трансільванського — 24 квітня/7 травня;

святителя Варлаама, митрополита Молдавського -30 серпня/12 вересня;

преподобної Феодори Сихловської — 7/20 серпня;

мученика великого князя Костянтина — 16/29 серпня;

священномученика Анфима Іверянина, митрополита Волоської — 27 вересня/10 жовтня

святителя Каллініка Черникського — 11/24 квітня.

ЖУРНАЛ № 9

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків, про підготовку чергового засідання спільної російсько-іранської комісії з діалогу «Православ'я-Іслам» в Тегерані (Іран).

Довідка:

Спільна російсько-іранська комісія з діалогу «Православ'я-Іслам» утворена в 1997 році. Її засідання відбувалися в Тегерані (1997, 2001, 2006, 2010 і 2014 рр..) і Москві (1999, 2004, 2008, 2012 і 2016 рр..). На засіданнях комісії було розглянуто, зокрема, питання місця і ролі релігії в сучасному світі, міжцивілізаційного, міжкультурного та міжрелігійного діалогу, прав людини, глобалізації, проблеми тероризму і екстремізму, духовно-моральної кризи в суспільстві; окремі питання християнського та ісламського богослов'я і антропології; можливості академічної взаємодії, а також становище релігійних меншин на Близькому Сході.

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити наступний склад делегації Руської Православної Церкви для участі у ХІ засіданні спільної російсько-іранської комісії з діалогу «Православ'я-Іслам» 5-8 травня 2018 року:

митрополит Казанський і Татарстанський Феофан — глава делегації;

архімандрит Олександр (Заркешев), настоятель Миколаївського собору в Тегерані;

протоієрей Лев Семенов, завідувач кафедрою теології Московського державного

лінгвістичного університету, керівник Духовно-просвітницького центру Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету;

священик Димитрій Сафонов, секретар Відділу зовнішніх церковних зв'язків з міжрелігійних відносин;

священик Олексій Сорокін, в. о. настоятеля храму блаженної Ксенії Петербурзької в Бескудникові м. Москви;

А. В. Осипов, заслужений професор Московської духовної академії;

О. Р. Калімуллін, консультант Відділу зовнішніх церковних зв'язків;

Е. В. Дунаєва, старший науковий співробітник Інституту сходознавства РАН.

ЖУРНАЛ № 10

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків, про поїздки до Відня і Белград.

Довідка:

12 лютого 2018 року у Відні відбулася міжнародна конференція, присвячена становищу християн на Близькому Сході.

Співорганізаторами заходу виступили Відділ зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату, католицька архієпархія Австрії, Папська рада зі сприяння християнській єдності, Міністерство культури Російської Федерації та Посольство Російської Федерації в Австрійській Республіці.

На форумі, приуроченому до другої річниці зустрічі Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і Папи Римського Франциска в Гавані, виступив митрополит Волоколамський Іларіон, доповідь якого була присвячена становищу гнаних християн, реалізації практичного православно-католицької взаємодії в цій галузі, а також діяльності Російської Православної Церкви, спрямованої на підтримку нужденних братів і сестер. Митрополит Іларіон представив присутнім каталог зруйнованих християнських храмів, підготовлений спільними зусиллями Відділу зовнішніх церковних зв'язків і католицької організації «Допомога Церкви в біді», розповів про найбільшу гуманітарну акцію, здійснену з 3 по 9 лютого в Сирії Міжрелігійною робочою групою, яка діє під егідою Ради із взаємодії з релігійними об'єднаннями при Президенті Росії.

У заході також взяли участь голова Папської ради сприяння християнській єдності кардинал Курт Кох, архієпископ Відня кардинал Крістоф Шенборн; митрополит Французький, Західно - і Південноєвропейських Ігнатій (Антіохійська Православна Церква); керівник Управління по закордонним установам Московської Патріархії архієпископ Віденський і Будапештський Антоній, митрополит Швейцарський і Австрійський Діонісій Ісса Гурбуз (Сіро-Яковитськая Церква); голова Дамаської єпархії Вірменської Апостольської Церкви єпископ Армаш Налбандян (Ечміадзінський Католікосат); єпископ Захлейський Джозеф Муавад (Маронітська Церква). Учасниками форуму були Надзвичайний і Повноважний посол Росії в Австрії Д. Е. Любинський, Апостольський нунцій в Австрії архієпископ Петер Стефан Цубригген, духовенство Віденської єпархії, численні представники дипломатичного корпусу різних держав, православного і католицького духовенства, чернецтва, благодійних організацій і мирян.

10 лютого у віденському Концертхаусі також відбувся концерт російської духовної музики у виконанні Великого симфонічного оркестру імені П. І. Чайковського під управлінням В. І. Федосєєва і Московського Синодального хору під керуванням А. А. Пузакова.

22 лютого 2018 року з благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила митрополит Волоколамський Іларіон відвідав Белград, де взяв участь в урочистій церемонії передачі Сербської Православної Церкви мозаїчного оздоблення головного куполу храму святителя Сави, створеного за участю Російської Православної Церкви колективом російських мозаїчистів. У церемонії брали участь Святіший Патріарх Сербський Іриней, Президент Республіки Сербії А. Вучич і міністр закордонних справ Російської Федерації С. В. Лавров. У той же день відбулася зустріч митрополита Волоколамського Іларіона зі Святішим Патріархом Сербським Іринеєм.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Доповідь взяти до відома.

2. Вважати важливим доведення інформації про діяльність Російської Православної Церкви на захист переслідуваних християн до відома широкої громадськості на міжнародних майданчиках.

3. Висловити задоволення успішним завершенням робіт по мозаїчній оздоблення купола собору святителя Сербського Сави в Белграді.

ЖУРНАЛ № 11

МАЛИ СУДЖЕННЯ про звільнення М. В. Васильєвої від посади заступника голови Синодального відділу з церковної благодійності та соціального служіння.

ПОСТАНОВИЛИ:

Звільнити у зв'язку з поданим проханням М. В. Васильєва з посади заступника голови Синодального відділу з церковної благодійності та соціального служіння, висловивши їй подяку за труди, понесені на цій посаді з 2010 року по 2017 рік.

ЖУРНАЛ № 12

СЛУХАЛИ:

Прохання Преосвященного митрополита Самарського та Тольяттінського Сергія і Преосвященного митрополита Оренбурзького і Саракташського Веніаміна в супроводі рапорт Преосвященного архієпископа Верейського Євгенія, голови Навчального комітету Руської Православної Церкви, про призначення ректорів у Самарську і Оренбурзьку духовні семінарії.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Звільнити Преосвященного митрополита Самарського та Тольяттінського Сергія посади ректора духовної семінарії.

2. Виконуючим обов'язки ректора духовної семінарії призначити строком на один рік клірика Самарської єпархії протоієрея Максима Кокарєва.

3. Звільнити митрополита Оренбурзького і Саракташського Веніаміна від посади тимчасово виконуючого обов'язки ректора Оренбурзької духовної семінарії.

4. Виконуючим обов'язки ректора Оренбурзької духовної семінарії призначити строком на один рік першого проректора тій же семінарії священика Петра Панова.

ЖУРНАЛ № 13

СЛУХАЛИ:

Прохання Преосвященного єпископа Городецького і Ветлужського Августина та Преосвященного єпископа Рубцовського і Алейського Романа про затвердження на посаді священноархімандритів особливо значущих обителей Городоцької та Рубцовської єпархій.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Затвердити Преосвященного єпископа Городецького і Ветлужського Августина посади священноархімандрита Городецького Феодорівського чоловічого монастиря міста Городця Нижегородської області.

2. Затвердити Преосвященного єпископа Рубцовського і Алейського Роману в посаді священноархімандрита чоловічого монастиря на честь Казанської ікони Божої Матері села Коробейниково Усть-Пристанська району Алтайського краю.

ЖУРНАЛ № 14

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного архієпископа Сергієво-Посадського Феогноста, голови Синодального відділу по монастирях і чернецтва, щодо прохань , які надійшли до єпархіальних Преосвященних про відкриття монастирів та призначення/звільнення від посади ігуменів та ігумень монастирів.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. У зв'язку з проханням Преосвященного митрополита Казанського і Татарстанського Феофана звільнити ігумена Гліба (Владимирова) з посади намісника Вознесенського Макар'ївського чоловічого монастиря селища Введенська слобода Верхньоуслонського району Республіки Татарстан.

2. У зв'язку з проханням Преосвященного митрополита Вологодського і Кирилівського Ігнатія звільнити ігумению Евфалію (Лебедєву) від посаді ігумені Воскресенського Горицького жіночого монастиря села Горіци Кирилівського району Вологодської області.

3. У зв'язку з проханням Преосвященного єпископа Копальні і Темниковського Климента призначити ігумена Тихона (Гладких) на посаду настоятеля чоловічого монастиря на честь ікони Пресвятої Богородиці «Живоносне Джерело» села Журавкино Зубово-Полянського району Республіки Мордовія.

4. У зв'язку з проханням Преосвященного єпископа Городецького і Ветлужського Августина призначити ієромонаха Данила (Гулько) на посаду намісника Городецького Феодорівського чоловічого монастиря міста Городця Нижегородської області.

5. У зв'язку з проханням Преосвященного єпископа Череповецького і Білозерського Флавіана відкрити Свято-Троїцький Філіппо-Ірапський чоловічий монастир селища Зелений Берег Кадуйського району Вологодської області та призначити ігуменом цього монастиря ієромонаха Іова (Чернишова).

ЖУРНАЛ № 15

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі про єпархії і парафії за кордоном.

ПОСТАНОВИЛИ:

Подвір'я Руської Православної Церкви в Лівані

1. Ігумена Арсенія (Соколова), представника Патріарха Московського і всієї Русі при Патріархові Великої Антіохії і всього Сходу, звільнити від посади настоятеля Подвір'я Російської Православної Церкви в м. Бейруті, Ліван, з висловленням подяки за понесені труди.

2. Архімандрита Філіпа (Васильцева) призначити настоятелем Подвір'я Російської Православної Церкви в м. Бейруті, Ліван, звільнивши його від посади настоятеля Подвір'я Російської Православної Церкви в м. Софії, Болгарія.

Подвір'я Руської Православної Церкви в Софії

Архімандрита Вассіана (Змієва), представника Патріарха Московського і всієї Русі в Білоруському екзархаті, призначити настоятелем Подвір'я Російської Православної Церкви в м. Софії, Болгарія, звільнивши його від раніше займаної посади, з висловленням подяки за понесені труди.

Ставропігійний храм святої великомучениці Катерини в м. Римі, Італія

Ієромонаха Афанасія (Потапова) звільнити від посади клірика ставропігійного храму святої великомучениці Катерини р. в Римі, Італія, і направити в розпорядження керуючого парафіями Московського Патріархату в Італії.

Ставропігійний Миколаївський храм в м. Римі, Італія

1. Священика Олександра Авсієвича звільнити від посади клірика Миколаївського ставропігійного храму в м. Римі, Італія, і призначити кліриком ставропігійного храму-подвір'я святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця, в м. Барі, Італія.

2. Протоієрея Сергія Дмитрієва, настоятеля Нікольського приходу в м. Вероні, Італія, звільнити від займаної посади і призначити кліриком ставропігійного Миколаївського храму в м. Римі, Італія.

Парафії Московського Патріархату в Італії

Протоієрея Сергія Беспалова, клірика Одеської єпархії, направити в розпорядження керуючого парафіями Московського Патріархату в Італії.

Казанський храм в м. Гавані, Куба

Священика Саву Гаглоєва, клірика м. Москви, призначити настоятелем Казанського храму в м. Гавані.

Благочиння парафій Московського Патріархату в Королівстві Таїланд

Прийняти в юрисдикцію Російської Православної Церкви з парафії, включивши їх до складу благочиння парафій Московського Патріархату в Королівстві Таїланд:

На честь Живоначальної Трійці на о. Пхукет;

В ім'я Всіх святих в м. Паттайя;

В честь Покрова Пресвятої Богородиці м. Паттайя;

На честь Вознесіння Господнього на о. Самуї;

В ім'я преподобного Сергія Радонезького на о. Чанг;

В ім'я святих Царствених страстотерпців в м. Хуахін;

В ім'я святого рівноапостольного великого князя Володимира у м. Чіангмай;

В ім'я преподобного Серафима Саровського на о. Пангало.

Сурожська єпархія

1. Протоієрея Димитрія Карпенко, в зв'язку з закінченням відрядження, звільнити від посади клірика Сурозької єпархії і направити в розпорядження єпископа Губкінського і Грайворонського Софронія.

2. Ієромонаха Інокентія (Колесникова), у зв'язку з закінченням відрядження, звільнити від посади клірика Сурозької єпархії і направити в розпорядження єпископа Губкінського і Грайворонського Софронія.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

 

Журнали Священного Синоду РПЦ

Журнали засідання Священного Синоду 2018 р.
Журнали засідання Священного Синоду 2017 .
Журнали засідання Священного Синоду 2016 р.
Журнали засідання Священного Синоду 2015 р.
Журнали засідання Священного Синоду 2014 р.
від 19 березня 2014 року
від 30 травня 2014 року
про тих, хто страждає від недуги пияцтва чи наркоманії»
від 25 липня 2014 року
для висвячення у єпископський сан
по затвердженню тверезості і профілактиці алкоголізму
від 23 жовтня 2014 року
від 25 грудня 2014 року
Журнали засідання Священного Синоду 2013 р.
від 30 січня 2013 року
від 12 березня 2013 року
в Галузі катехізичної, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності
з увічнення пам'яті новомученіків і сповідніків Церкви Руської
та пенітенціарні установи
від 29 травня 2013 року
від 16 липня 2013 року
від 27 липня 2013 року
з підготовки фахівців у галузі катехитичної, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності
про організацію сестринств та братств дияконічної спрямованості
від 2 жовтня 2013 року
від 25 грудня 2013 року
священномученику Петру Черевківському
Пресвятій Богородиці на честь Її ікони «Видропуська»
в дні згубних лих і техногенних катастроф
благовірному князеві Владиславу Сербському
праведної Софії Слуцької
Руської Православної Церкви у зв'язку з подіями в Україні
і освоюють освітні програми вищої церковної освіти, в духовних освітніх організаціях Руської Православної Церкви
народжених за допомогою « сурогатної матері »
з питання про первенство у Вселенській Церкві
Руської Православної Церкви в Російській Федерації
з розвитку богословської науки в Руській Православній Церкві
архіпастирям , пастирям , дияконам , чернецтву і всім вірним чадам Руської Православної Церкви у зв'язку з 700 -річчям народження святого преподобного Сергія Радонежського
про діяльність індивідуальних наставників у духовній освітній організації
Журнали засідання Священного Синоду 2012 р.
від 15-16 березня 2012 року
6-7 червня 2012 року
у зв'язку з прийняттям Закону «про забезпечення рівності» в Республіці Молдова
від 26 липня 2012 року
Священний Синод Руської Православної Церкви виступив із заявою у зв'язку з подіями в Таджикистані.
від 6 вересня 2012 року
від 4 жовтня 2012 року
а також акафісти святим, схвалені Священним Синодом 26 грудня 2012 року
в реабілітації наркозалежних
від 25-26 грудня 2012 року
Журнали засідання Священного Синоду 2011 р.
2-4 лютого 2011 року
Руської Православної Церкви 2011 року
Руської Православної Церкви
від 31 січня 2011 року
кліриків у служінні та почислення кліриків за штат
про вчені звання і штатні посади
у системі духовної освіти Руської Православної Церкви
духовних навчальних закладів Руської Православної Церкви
від 22 березня 2011 року
духовних навчальних закладів Руської Православної Церкви
про Вищу Церковну Раду Руської Православної Церкви
системи духовної освіти Російської Православної Церкви
при висвяченні у сан диякона та ієрея
у зв'язку зі зростанням проявів християнофобії у світі
від 30 травня 2011 року
того, хто життя своє самовільно скінчив
що підлягають розгляду церковними судами
про Середньоазіатський митрополичий округ Руської Православної Церкви
від 5-6 жовтня 2011 року
із канонізації святих у єпархіях Руської Православної Церкви
молодіжної роботи в Руській Православній Церкві
про призначення на посаду (звільнення з посади) ігуменів (ігумень) єпархіальних монастирів
про митрополії Руської Православної Церкви
Руської Православної Церкви
православних громадських об'єднань
новомученикам і сповідникам Соловецьким
новомученикам і сповідникам Радонезьким
місіонерської роботи в Руській Православній Церкві
в Руській Православній Церкві
від 27-28 грудня 2011 року
Журнали засідання Священного Синоду 2010 р.
про Управління справами Московської Патріархії
від 5 березня 2010 року
від 31 травня 2010 року
від 6 жовтня 2010 року
від 26 липня 2010 року
Синодальної комісії у справах монастирів
до православних християн України, що перебувають поза єдністю зі Святою Церквою
від 24 грудня 2010 року
Патріаршої ради з культури
імені святих рівноапостольних Кирила і Мефодія
про Синодальну комісію у справах монастирів
про Митрополичий округ Руської Православної Церкви в Республіці Казахстан
ЖУРНАЛИ засідання Священного Синоду 2009 р
від 27 травня 2009 року
від 27 липня 2009 року
від 10 жовтня 2009 року
від 25 грудня 2009 року
Руської Православної Церкви від 23 січня 2009 року
про Міжсоборну присутність Руської Православної Церкви
Руської Православної Церкви
Руської Православної Церкви від 31 березня 2009 року
Журнали засідання Священного Синоду 2008 р
засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви від 6 грудня 2008 року
засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви від 6 грудня 2008 року
засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви від 6 грудня 2008 року
Руської Православної Церкви до єпископату, кліриків, ченців та мирян
про склад Помісного Собору Руської Православної Церкви
благословенне Священним Синодом для піднесення на Сугубій єктенії Божественної літургії в храмах Руської Православної Церкви до завершення Помісного Собору
Синоду Руської Православної Церкви від 24 грудня 2008 року
Руської Православної Церкви від 10 грудня 2008 року

© 2010-2018 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.