ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Квітень 2017 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
272829303112
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
1234567

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru
Фонд «Православный Крым»

Нашi банери:

Офіційні документи Руської Православної Церкви

XV. Майно і кошти

Кошти Руської Православної Церкви та її канонічних підрозділів утворюються з:

а) пожертвувань при здійсненні богослужінь, Таїнств, треб та обрядів;

б) добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, державних, громадських та інших підприємств, установ, організацій та фондів;

в) пожертвувань при поширенні предметів православного релігійного призначення і православної релігійної літератури (книг, журналів, газет, аудіовідеозапису і т.п.), а також від реалізації даних предметів;

в) доходів, одержуваних від діяльності установ і підприємств Руської Православної Церкви, що направляються на статутні цілі Руської Православної Церкви;

г) відрахувань Синодальних установ, єпархій, єпархіальних установ, місій, подвір'їв, представництв, а також парафій, монастирів, братств, сестринств, їх установ, організацій та ін;

е) відрахувань від прибутку підприємств, заснованих канонічними підрозділами Руської Православної Церкви самостійно або спільно з іншими юридичними або фізичними особами;

ж) інших не заборонених законодавством надходжень, у тому числі доходів від цінних паперів і внесків, розміщених на депозитних рахунках.

2. Загальноцерковний план витрат формується за рахунок коштів, які відраховуються єпархіями, ставропігійними монастирями, парафіями міста Москви, а також з джерел, що надходять цільовим призначенням, згаданих у п. 1 даного розділу.

3. Розпорядником загальноцерковних фінансових коштів є Патріарх Московський і всієї Русі і Священний Синод.

4. Руська Православна Церква може мати у власності будівлі, земельні ділянки, об'єкти виробничого, соціального, благодійного, культурно-просвітницького та іншого призначення, предмети релігійного призначення, грошові кошти та інше майно, необхідне для забезпечення діяльності Руської православної Церкви, що в тому числі віднесене до пам'ятників історії та культури, або отримувати таке в користування на інших законних підставах від державних, муніципальних, громадських та інших організацій і громадян відповідно до законодавства країни перебування цього майна.

Руська Православна Церква має власне рухоме і нерухоме майно в далекому зарубіжжі.

5. Майно, що належить канонічним підрозділам Руської Православної Церкви на правах власності, користування або на інших законних підставах, в тому числі культові будівлі, будівлі монастирів, загальноцерковні і єпархіальні установи, Духовні навчальні заклади, загальноцерковні бібліотеки, загальноцерковні і єпархіальні архіви, інші будівлі і споруди, земельні ділянки, предмети релігійного вшанування, об'єкти соціального, благодійного, культурно-просвітницького та господарського призначення, грошові кошти, література, інше майно, придбане або створене за рахунок власних коштів, пожертвуване фізичними та юридичними особами, підприємствами, установами та організаціями, а також передане державою і придбане на інших законних підставах, є майном Руської Православної Церкви.

6. Порядок володіння, користування і розпорядження майном, що належить Руській Православній Церкві на правах власності, користування та на інших законних підставах, визначається даним Статутом, правилами, затвердженими Священним Синодом і «Положенням про церковне майно».

7. Право розпорядження майном Руської Православної Церкви належить Священному Синоду.

Володіння і користування зазначеним майном здійснюється канонічними підрозділами на основі канонічної, юридичної та матеріальної підзвітності вищестоящому канонічному підрозділу Руської Православної Церкви.

Право частково розпоряджатися цим майном, за винятком культових будівель, будівель монастирів, єпархіальних установ, Духовних шкіл, загальноцерковних, єпархіальних та інших архівів, загальноцерковних бібліотек, предметів релігійного вшанування, що мають історичне значення, Священний Синод делегує канонічним підрозділам, що володіють цим майном і використовують його на основі підзвітності відповідному вищестоящому канонічному підрозділу Руської Православної Церкви.

8. Самокеровані Церкви та Екзархати використовують для своїх потреб земельні ділянки, будівлі, в тому числі культові, об'єкти виробничого, соціального, благодійного, культурно-просвітницького та іншого призначення, включаючи віднесені до пам'яток історії та культури, а також будь-яке інше майно, необхідне їм для забезпечення своєї діяльності, що надається державними, муніципальними, громадськими та іншими організаціями та громадянами, у відповідності до законодавства країни перебування Самокерованої Церкви і Екзархату, або мають його у власності.

9. Самокеровані Церкви та Екзархати належне їм майно використовують в порядку, встановленому “Положенням про церковне майно”.

10. Московська Патріархія та Синодальні установи мають право використовувати для своїх потреб земельні ділянки, будівлі, в тому числі культові, об'єкти виробничого, соціального, благодійного, культурно-просвітницького та іншого призначення, включаючи віднесені до пам'яток історії та культури, а також будь-яке інше майно, необхідне їм для забезпечення своєї діяльності, що надається державними, муніципальними, громадськими та іншими організаціями та громадянами, у відповідності з чинним законодавством, або мати його у власності.

11. Московська Патріархія та Синодальні установи належне їм майно використовують в порядку, встановленому “Положенням про церковне майно”.

12. Розпорядником коштів Московської Патріархії є Патріарх Московський і всієї Русі.

13. Синодальні установи фінансуються з загальноцерковних коштів і шляхом самофінансування за рахунок коштів, що надходять з джерел, згаданих у п. 1 даного розділу.

14. Розпорядниками коштів Синодальних установ у межах плану видатків є їх керівники.

15. Єпархіальні бюджети формуються з джерел, згаданих у п. 1 даного розділу.

16. Розпорядником загальноєпархіальних коштів є єпархіальний архієрей.

17. Єпархія має право використовувати для своїх потреб земельні ділянки, будівлі, в тому числі культові, об'єкти виробничого, соціального, благодійного, культурно-просвітницького та іншого призначення, включаючи віднесені до пам'яток історії та культури, а також будь-яке інше майно, необхідне їм для забезпечення своєї діяльності, що надається державними, муніципальними, громадськими та іншими організаціями та громадянами, у відповідності до законодавства країни перебування єпархії, або мати його у власності.

18. Майно, що належить єпархії на правах власності, у тому числі будівлі, споруди, предмети релігійного призначення, об'єкти соціального, благодійного, культурно-просвітницького та господарського призначення, земельні ділянки, грошові кошти, література, інше майно, придбане або створене за рахунок власних коштів, пожертвуване фізичними та юридичними особами - підприємствами, установами та організаціями, передане державою, а також придбане на інших законних підставах, є майном Руської Православної Церкви.

19. У разі ліквідації єпархії як юридичної особи її рухоме і нерухоме майно релігійного призначення, що належить їй на правах власності, переходить у власність Руської Православної Церкви, в тому числі в особі Московської Патріархії. Інше майно реалізується для задоволення зобов'язань перед кредиторами, а також для виконання договірних та інших законних вимог юридичних та фізичних осіб. Решта майна після задоволення законних претензій кредиторів переходить у власність Руської Православної Церкви, в тому числі в особі Московської Патріархії.

20. При ліквідації єпархії все майно, одержане нею на правах господарського відання, оперативного управління, користування та на інших законних підставах, у порядку і на умовах, встановлених законом країни перебування єпархії, переходить у розпорядження Руської Православної Церкви, в тому числі в особі Московської Патріархії.

21. Фінансові ресурси парафії, монастиря, Духовного навчального закладу, братства і сестринства формуються з джерел, згаданих у п. 1 даного розділу.

Кошторис витрат Духовних навчальних закладів затверджується єпархіальним архієреєм, а за наявності загальноцерковного фінансування представляється єпархіальним архієреєм на затвердження Патріарха Московського і всієї Русі з попереднім розглядом його Учбовим комітетом.

22. Розпорядниками фінансових коштів парафії, монастиря, Духовного навчального закладу, братства і сестринства, на основі підзвітності єпархіальному архієрею у межах затверджених ним бюджетів є відповідно голова Парафіяльної ради спільно з членами Парафіяльної ради на основі підзвітності Парафіяльним зборам на чолі з його головою — настоятелем парафії, намісник або настоятель (настоятелька) монастиря, ректор Духовного навчального закладу, голова братства чи сестринства спільно з членами Ради братства і Ради сестринства.

23. Парафія, монастир, Духовний навчальний заклад, братерство і сестринство мають право використовувати для своїх потреб земельні ділянки, будівлі, в тому числі культові, об'єкти виробничого, соціального, благодійного, культурно-просвітницького та іншого призначення, включаючи віднесені до пам'яток історії та культури, а також будь-яке інше майно, необхідне їм для забезпечення своєї діяльності, що надається державними, муніципальними, громадськими та іншими організаціями та громадянами, у відповідності до законодавства країни перебування парафії, монастиря, Духовного навчального закладу, братства чи сестринства, або мати його у власності.

24. Парафія додатково до основного церковному будинку може з благословення єпархіального архієрея мати приписні храми і каплиці, в тому числі в лікарняних установах, у будинках-інтернатах, у будинках для літніх людей, у військових частинах, в місцях позбавлення волі, на цвинтарях, а також в інших місцях - при дотриманні законодавства.

25. У встановленому порядку парафія, монастир, Духовний навчальний заклад, братство чи сестринство можуть орендувати, а також будувати чи купувати у власність будинки та приміщення для своїх потреб, так само як і набувати у власність інше необхідне майно.

26. Майно, що належить парафії, монастирю, Духовному навчальному закладу, братерству або сестринству на правах власності, у тому числі будівлі, споруди, предмети релігійного призначення, об'єкти соціального, благодійного, культурно-просвітницького та господарського призначення, земельні ділянки, грошові кошти, бібліотеки, література, інше майно, придбане або створене за рахунок власних коштів, пожертвуване фізичними та юридичними особами - підприємствами, установами та організаціями, передане державою, а також придбане на інших законних підставах, є майном Руської Православної Церкви.

27. У разі ліквідації парафії, монастиря чи Духовного навчального закладу як юридичної особи їх рухоме і нерухоме майно релігійного призначення, що належить їм на правах власності, переходить у власність єпархії. Інше майно реалізується для задоволення зобов'язань перед кредиторами, а також для виконання договірних та інших законних вимог юридичних та фізичних осіб. Решта майна після задоволення законних претензій кредиторів переходить до єпархії.

28. При ліквідації парафії, монастиря чи Духовного навчального закладу все майно, одержане ними на правах господарського відання, оперативного управління, користування та на інших законних підставах, у порядку і на умовах, встановлених законом країни перебування парафії, монастиря, Духовного навчального закладу, переходить у розпорядження єпархії.

29. У разі ліквідації братства і сестринства як юридичної особи їх рухоме і нерухоме майно релігійного призначення, що належить їм на правах власності, переходить у власність парафії, при якій вони створені. Інше майно реалізується для задоволення зобов'язань перед кредиторами, а також для виконання договірних та інших законних вимог юридичних та фізичних осіб. Решта майна після задоволення законних претензій кредиторів переходить до вищевказаної парафії.

30. При ліквідації братства і сестринства все майно, одержане ними на правах господарського відання, оперативного управління, користування та на інших законних підставах, у порядку і на умовах, встановлених законом країни перебування братства і сестринства, переходить у розпорядження парафії, при якій вони створені.

31. Закордонні установи забезпечують себе коштами у відповідності зі своїми можливостями і законами тих країн, на території яких вони знаходяться.

32. Закордонні установи можуть отримувати дотації з загальноцерковних коштів. Розмір цих дотацій встановлюється Відділом зовнішніх церковних зв'язків і затверджується Патріархом Московським і всієї Русі.

33. Церковні суми вносяться на зберігання в банк на ім'я відповідної закордонної установи і отримуються за чеками за підписом розпорядників кредитів.

34. Закордонні установи використовують належне їм майно в порядку, встановленому “Положенням про церковне майно”.

35. Священний Синод має право фінансової ревізії загальноцерковних та єпархіальних коштів. Для здійснення такої ревізії ним створюється спеціальна Синодальна комісія.

36. Фінансова ревізія ставропігійних монастирів здійснюється Ревізійною комісією, яка призначається Патріархом Московським і всієї Русі.

37. Фінансова ревізія єпархіальних монастирів, єпархіальних установ і парафій проводиться за вказівкою єпархіального архієрея Ревізійною комісією, яка призначається єпархіальної владою.

38. Парафіяльні ревізійні комісії діють відповідно до пп. 55-59 розділу XI даного Статуту.

39. Управління та облік церковного майна проводиться матеріально відповідальними особами у відповідності з законом країни перебування, вимог даного Статуту та «Положення про церковне майно».

40. Вживання в храмах свічок та інших предметів церковного вжитку, придбаних і виготовлених поза Церквою, не допускається.

© 2010-2016 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.