ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Серпень 2017 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
31123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031123
45678910

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru
Фонд «Православный Крым»

Нашi банери:

Патріархи Московськi і всієї Русі

Патріарх Адріан (1690-1700)

Патріарх Адріан (1690-1700)

Патріарх Адріан (1690-1700) був 10-м, останнім у до синодальний період, Патріархом Московським і Всієї Русі. Діяльність Патріарха Адріана пов'язана в основному з дотриманням церковних канонів і охорони Церкви від єресі. Розташований до старовини і неохоче відгукувався на реформи Петра I, Патріарх Адріан все ж підтримував важливі починання царя - будівництво флоту, військові та соціально-економічні перетворення.

Наступником Патріарха Іоакима став митрополит Казанський Адріан, строгий і переконаний ревнитель православного благочестя і традицій.

Патріарх Адріан, в миру Андрій, народився у Москві 2 жовтня 1627 року (за деякими даними - 1639 року). Вже будучи ченцем, своїм благочестям і чеснотами він був відомий Патріарху Іоакиму, який в 1678 році призначив Адріана архімандритом Чудова монастиря (1678-1686). Керуючи монастирем, архімандрит Адріан «много споспешествовал устроению» цієї обителі. Під його наглядом був споруджений соборний храм в ім'я святителя Олексія з Благовіщенським боковим вівтарем, а також церква в ім'я святого апостола Андрія Першозванного.

Положення Чудовського архімандрита в ієрархії того часу було настільки видним, а особисті якості Адріана - настільки видатними, що в 1686 році Патріарх Іоаким поставив його митрополитом Казанським і Свіяжським. Про діяльність митрополита Адріана у Казанської єпархії відомостей практично не збереглося. Відомо тільки, що він робив внески на благоукрашеніє Благовіщенського собору і написав книгу «О древнем предании святых апостол и святых отец, како подобает всякому православному христианину на знамение креста... персты слагати и како на себе оный изображати».

В останні дні життя Патріарха Іоакима митрополит Казанський Адріан був його правою рукою, а після його смерті управляв Московською єпархією, хоча як і раніше титулувався митрополитом Казанським і Свіяжським.

24 серпня 1690 року митрополит Адріан був возведений на Всеросійський Патріаршій Престол. У своєму слові під час інтронізації Патріарх Адріан закликав православних зберігати в недоторканності канони, дотримуватися миру, охороняти Церкву від єресі. У «Окружному посланні» і «Умовляння» до пастви, що складається з 24 пунктів, Патріарх Адріан дав кожному з станів духовно корисні настанови. Не до вподоби довелося йому бородобриття, куріння, скасування російського національного одягу та інші подібні побутові нововведення Петра I. Корисні ж і дійсно важливі починання царя, спрямовані на добру організацію Вітчизни (будівництво флоту, військові та соціально-економічні перетворення), Патріарх Адріан розумів і підтримував.

Патріарх Адріан прагнув впливати на свою паству виключно моральним чином, повністю відмовляючись від будь-якого зовнішнього тиску. Такому підходу сприяла його істинно чернеча налаштованість душі, зверненість до внутрішнього чоловіка, прагнення пробудити совість людську.

Єпархіальне управління при Патріарху Адріані продовжувало зберігати вигляд і характер, встановлений Патріархом Іоакимом. Патріарх Адріан для впорядкування церковного життя видав «Інструкцію старостам попівським» з більш точним розподілом справ за наказом, а також «Святительське повчання до ново поставлених священиків». Перу Патріарха Адріана також належать служби святим Донату, Іпатію, Данилові Московському і Данилові Переяславському, декілька повчань, листи різним особам, у тому числі два - Петру I, і кілька грамот, серед яких одна з похвалою майбутньому святителю Димитрію, митрополиту Ростовському (тоді ще ігумену), до якого Патріарх особливо  благоволив за складання Четьїх-Міней. Справжня духовність і міцне стояння у вірі отців, відстоювання традиційного укладу життя знаходять своє остаточне вираження як в Патріарших посланнях, так і в оприлюдненому по смерті Патріарха його духовному заповіті, складеному за три з половиною роки до смерті. Патріарх, розлучаючись з паствою, заповідав берегти «віру православно-кафоличну», «вшановувати Церкву Святу і Апостольську, захищати її від усякої єресі і спокушених наклепів». У 1698 році Патріарх Адріан благословив зарахувати до лику святих Евфросинію Суздальську, мощі якої були відкриті ще в XVI столітті, і здійснювати їй пам'ять 25 вересня (8 жовтня).

15 жовтня 1700 року Патріарх Адріан помер у заміському Перервинському монастирі, на 73-му році життя. І в справах, і в словах його яскраво виражені справжня духовність, міцне стояння у вірі отців, відстоюванні традиційного укладу життя. Патріарх Адріан похований в Успенському соборі Московського Кремля.

Патріархи Московськi і всієї Русі

© 2010-2017 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.