ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Серпень 2018 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
303112345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829303112
3456789

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

17/7/2018

Патріарша проповідь за Літургією в соту річницю розстрілу царської сім'ї

В ніч з 16 на 17 липня 2018 року, в соту річницю розстрілу царської сім'ї, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію на помості перед Храмом-пам'ятником в Єкатеринбурзі. Перед причастям мирян Святіший Владика звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Блаженніший владико Онуфрію, митрополите Київський і всієї України! Співбрати архіпастирі! Дорогі брати і сестри, у великій кількості присутні в цю ніч перед місцем, де сто років тому було скоєно страшний злочин — ні в чому не винні люди, які присвятили своє життя служінню Батьківщині, злою людською волею були вбиті!

Цей злочин досі ятрить нашу совість, донині змушує повернутися думками в ті часи і спробувати зрозуміти, що ж відбувалося з країною нашою, з народом нашим? Звідки це запаморочення, ця напасть? Дивлячись з дистанції в сто років, ми при всьому бажанні не можемо бачити всі нюанси національного життя нашого народу, які стираються з пам'яті і йдуть навіть від самого проникливого погляду. Але такі злочини, як скоєний тут, не можуть бути випадковими. За цим злочином щось стояло, за ним є певна колективна вина всього народу, певний поворот в історичному житті Святої Русі, який завів народ у важкий страшний глухий кут.

Що ж відбувалося з народом нашим? Адже країна була покрита храмами і монастирями, абсолютна більшість людей була хрещеними, храми були наповнені людьми. Чому ж це сталося? Чому вбивці спустили курок, не здригаючись від того, що роблять? Отже, не все було благополучно. Отже, сонячне світло, що відбивалося в позолочених куполах, не завжди переломлювалося в людських серцях, зміцнюючи в них віру в Господа. І ми знаємо, як протягом принаймні 200 років, що передували трагедії Іпатіївського будинку, відбувалися певні зміни у свідомості людей, які поступово, але неухильно вели багатьох до відступу від Бога, забуттю заповідей, втрати реального духовного зв'язку з Церквою і багатовіковою духовною традицією.

Чому ж це сталося з нашим народом? Чому він в якийсь момент часу став як поїзд, машиніст якого не розрахував швидкість і який входить в крутий віраж, прямуючи до неминучої катастрофи? Коли ж ми як народ увійшли в цей віраж? А увійшли ми тоді, коли чужі думки, чужі ідеали, чуже світовідчуття, сформоване під впливом філософських і політичних теорій, які не мали нічого спільного ні з християнством, ні з нашою національною традицією і культурою, стали сприйматися і інтелігенцією, і аристократією, і навіть частиною духовенства як думки передові, дотримуючись яких, можна змінити на краще життя народу.

Дійсно, ідея змінити на краще життя народу виникає щоразу, коли з'являється задум круто змінити перебіг історії. Ми знаємо, що найстрашніші і криваві перевороти завжди відбувалися через устремління людей до кращого життя. Вожді цих переворотів вселяли людям, що немає іншої можливості зробити життя кращим — тільки кров'ю, тільки через смерть, тільки через руйнування сформованого укладу. І в якийсь момент, відмовившись від свого духовного первородства, втративши реальний зв'язок з Церквою і Богом, інтелігенція, аристократія і навіть, як я вже сказав, частина духовенства затьмарились розумом, заражені думкою про необхідність круто змінити перебіг національної історії і постаратися якомога швидше побудувати світ, де панує справедливість, де немає колишнього розшарування за майновою ознакою, де люди живуть мирно і щасливо. Внаслідок багато хто, захоплений цією ідеєю, дійшов до скоєння злочинів.

Виникає питання: «А чи можна взагалі через злочин, через кров, через насильство, через руйнування святинь побудувати щасливе життя?» Історія ясно свідчить: неможливо! І напевно, перший і найважливіший урок, який ми повинні сьогодні винести з трагедії столітньої давності, — ніякі обіцянки щасливого життя, ніякі надії на допомогу ззовні, з боку нібито більш освічених і просунутих людей, не повинні спокушати наш народ. Ми повинні пам'ятати трагедію минулого. У нас повинен розвинутися імунітет до будь-яких закликів домогтися людського щастя через руйнування того, що є. Чи хтось із тих, хто закликав зруйнувати народне життя, руйнував своє власне життя, відмовлявся від власного благополуччя. Але з якою ж люттю це пропонувалося робити всьому народу! І люди засвоїли цю брехню, і вінцем відступу від найбільш священного і дорогого, що у них було, з'явилася страшна кара царської сім'ї, людей невинних, які не порушили закон. Та й про який закон могла йти мова, якщо для побудови щасливого життя треба було вбити царя і всю його сім'ю? Ми знаємо, що нічого не вийшло, і, навчені гірким досвідом, ми повинні сформувати стійке несприйняття до будь-яких ідей, до будь-яких лідерів, які пропонують через злам нашого народного життя, наших традицій і нашої віри спрямовуватися в якесь невідоме «щасливе майбутнє».

Сьогодні, зібравшись тут в такій кількості, ми згадували трагедію Іпатіївського будинку. Ми молилися Господу, ми молилися імператору-страстотерпцю Миколаю і тим, хто разом з ним постраждав, щоб вони на небесах молилися про земну Вітчизну нашу, про народ наш, щоб зміцнювалася віра православна в кожному наступному поколінні росіян, щоб вірність Богу, любов до Батьківщині супроводжували життя нашої молоді і тих, хто прийде їй на зміну, і щоб ніколи більше подібні трагедії не відбувалися на нашій землі. Нехай Господь береже землю нашу Руську, руський народ, який сьогодні живе в різних державах, які по-різному називаються, та й народ наш називається по-різному, але це той же самий народ, який вийшов з Київської купелі Хрещення і, пройшовши через найтяжчі історичні обставини, донині зберіг віру православну. І нехай перебуває благословення Боже над народом нашим, над Вітчизною нашою і над нашою мученицею Руською Православною Церквою. Молитвами новомучеників і сповідників Церкви Руської нехай буде перетворюватися життя народу — без всяких потрясінь і крові, але на твердій основі віри і надії на те, що Бог з нами! Нехай Господь береже всіх нас молитвами святих царствених страстотерпців і всіх новомучеників! Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

18/7/2018

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті преподобного Сергія Радонезького в Троїце-Сергієвій лаврі

18 липня 2018 року, в день обрітення чесних мощей преподобного Сергія, ігумена Радонезького, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Успенському соборі Свято-Троїцької Сергієвої лаври.
детальніше...>>

17/7/2018

Патріарша проповідь за Літургією в соту річницю розстрілу царської сім'ї

В ніч з 16 на 17 липня 2018 року, в соту річницю розстрілу царської сім'ї, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію на помості перед Храмом-пам'ятником в Єкатеринбурзі.
детальніше...>>

15/7/2018

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в монастирі Новомучеників та сповідників Руської Церкви в Алапаєвську

15 липня 2018 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію в монастирі Новомучеників та сповідників Руської Церкви в Алапаєвську. Обитель побудована поруч з шахтою,
детальніше...>>

12/7/2018

Патріарша проповідь після Літургії в московському храмі святих апостолів Петра і Павла в Лефортові

12 липня 2018 року, в день пам'яті славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в храмі свв. апп. Петра й Павла.
детальніше...>>

11/7/2018

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті святих Сергія і Германа Валаамських після Літургії у Валаамському монастирі

11 липня 2018 року, у день пам'яті преподобних Сергія і Германа, Валаамських чудотворців, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію у верхньому храмі Спасо-Преображенського собору Валаамського ставропігійного чоловічого монастиря .
детальніше...>>

© 2010-2018 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.