ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Грудень 2018 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
262728293012
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31123456

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

17/7/2018

Патріарша проповідь за Літургією в соту річницю розстрілу царської сім'ї

В ніч з 16 на 17 липня 2018 року, в соту річницю розстрілу царської сім'ї, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію на помості перед Храмом-пам'ятником в Єкатеринбурзі. Перед причастям мирян Святіший Владика звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Блаженніший владико Онуфрію, митрополите Київський і всієї України! Співбрати архіпастирі! Дорогі брати і сестри, у великій кількості присутні в цю ніч перед місцем, де сто років тому було скоєно страшний злочин — ні в чому не винні люди, які присвятили своє життя служінню Батьківщині, злою людською волею були вбиті!

Цей злочин досі ятрить нашу совість, донині змушує повернутися думками в ті часи і спробувати зрозуміти, що ж відбувалося з країною нашою, з народом нашим? Звідки це запаморочення, ця напасть? Дивлячись з дистанції в сто років, ми при всьому бажанні не можемо бачити всі нюанси національного життя нашого народу, які стираються з пам'яті і йдуть навіть від самого проникливого погляду. Але такі злочини, як скоєний тут, не можуть бути випадковими. За цим злочином щось стояло, за ним є певна колективна вина всього народу, певний поворот в історичному житті Святої Русі, який завів народ у важкий страшний глухий кут.

Що ж відбувалося з народом нашим? Адже країна була покрита храмами і монастирями, абсолютна більшість людей була хрещеними, храми були наповнені людьми. Чому ж це сталося? Чому вбивці спустили курок, не здригаючись від того, що роблять? Отже, не все було благополучно. Отже, сонячне світло, що відбивалося в позолочених куполах, не завжди переломлювалося в людських серцях, зміцнюючи в них віру в Господа. І ми знаємо, як протягом принаймні 200 років, що передували трагедії Іпатіївського будинку, відбувалися певні зміни у свідомості людей, які поступово, але неухильно вели багатьох до відступу від Бога, забуттю заповідей, втрати реального духовного зв'язку з Церквою і багатовіковою духовною традицією.

Чому ж це сталося з нашим народом? Чому він в якийсь момент часу став як поїзд, машиніст якого не розрахував швидкість і який входить в крутий віраж, прямуючи до неминучої катастрофи? Коли ж ми як народ увійшли в цей віраж? А увійшли ми тоді, коли чужі думки, чужі ідеали, чуже світовідчуття, сформоване під впливом філософських і політичних теорій, які не мали нічого спільного ні з християнством, ні з нашою національною традицією і культурою, стали сприйматися і інтелігенцією, і аристократією, і навіть частиною духовенства як думки передові, дотримуючись яких, можна змінити на краще життя народу.

Дійсно, ідея змінити на краще життя народу виникає щоразу, коли з'являється задум круто змінити перебіг історії. Ми знаємо, що найстрашніші і криваві перевороти завжди відбувалися через устремління людей до кращого життя. Вожді цих переворотів вселяли людям, що немає іншої можливості зробити життя кращим — тільки кров'ю, тільки через смерть, тільки через руйнування сформованого укладу. І в якийсь момент, відмовившись від свого духовного первородства, втративши реальний зв'язок з Церквою і Богом, інтелігенція, аристократія і навіть, як я вже сказав, частина духовенства затьмарились розумом, заражені думкою про необхідність круто змінити перебіг національної історії і постаратися якомога швидше побудувати світ, де панує справедливість, де немає колишнього розшарування за майновою ознакою, де люди живуть мирно і щасливо. Внаслідок багато хто, захоплений цією ідеєю, дійшов до скоєння злочинів.

Виникає питання: «А чи можна взагалі через злочин, через кров, через насильство, через руйнування святинь побудувати щасливе життя?» Історія ясно свідчить: неможливо! І напевно, перший і найважливіший урок, який ми повинні сьогодні винести з трагедії столітньої давності, — ніякі обіцянки щасливого життя, ніякі надії на допомогу ззовні, з боку нібито більш освічених і просунутих людей, не повинні спокушати наш народ. Ми повинні пам'ятати трагедію минулого. У нас повинен розвинутися імунітет до будь-яких закликів домогтися людського щастя через руйнування того, що є. Чи хтось із тих, хто закликав зруйнувати народне життя, руйнував своє власне життя, відмовлявся від власного благополуччя. Але з якою ж люттю це пропонувалося робити всьому народу! І люди засвоїли цю брехню, і вінцем відступу від найбільш священного і дорогого, що у них було, з'явилася страшна кара царської сім'ї, людей невинних, які не порушили закон. Та й про який закон могла йти мова, якщо для побудови щасливого життя треба було вбити царя і всю його сім'ю? Ми знаємо, що нічого не вийшло, і, навчені гірким досвідом, ми повинні сформувати стійке несприйняття до будь-яких ідей, до будь-яких лідерів, які пропонують через злам нашого народного життя, наших традицій і нашої віри спрямовуватися в якесь невідоме «щасливе майбутнє».

Сьогодні, зібравшись тут в такій кількості, ми згадували трагедію Іпатіївського будинку. Ми молилися Господу, ми молилися імператору-страстотерпцю Миколаю і тим, хто разом з ним постраждав, щоб вони на небесах молилися про земну Вітчизну нашу, про народ наш, щоб зміцнювалася віра православна в кожному наступному поколінні росіян, щоб вірність Богу, любов до Батьківщині супроводжували життя нашої молоді і тих, хто прийде їй на зміну, і щоб ніколи більше подібні трагедії не відбувалися на нашій землі. Нехай Господь береже землю нашу Руську, руський народ, який сьогодні живе в різних державах, які по-різному називаються, та й народ наш називається по-різному, але це той же самий народ, який вийшов з Київської купелі Хрещення і, пройшовши через найтяжчі історичні обставини, донині зберіг віру православну. І нехай перебуває благословення Боже над народом нашим, над Вітчизною нашою і над нашою мученицею Руською Православною Церквою. Молитвами новомучеників і сповідників Церкви Руської нехай буде перетворюватися життя народу — без всяких потрясінь і крові, але на твердій основі віри і надії на те, що Бог з нами! Нехай Господь береже всіх нас молитвами святих царствених страстотерпців і всіх новомучеників! Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

25/11/2018

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в храмі святої мучениці Лідії в Калінінграді

25 листопада 2018 року, в Неділю 26-у по П'ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в храмі святої мучениці Лідії в Калінінграді.
детальніше...>>

24/11/2018

Слово Святішого Патріарха Кирила після всеношного бдіння в кафедральному соборі Христа Спасителя м. Калінінграда

Увечері 24 листопада 2018 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил здійснив утреню всенічного бдіння в кафедральному соборі Христа Спасителя м. Калінінграда.
детальніше...>>

18/11/2018

Патріарша проповідь у день пам'яті святителя Тихона і отців Помісного Собору 1917-1918 років після Літургії в домовому храмі Свято-Тихонівського університету

18 листопада 2018 року, у Неділю 25-ту після П'ятидесятниці, день пам'яті святителя Тихона, Патріарха Московського і всієї Росії, і отців Помісного Собору Руської Церкви 1917-1918 років,
детальніше...>>

4/11/2018

Патріарша проповідь у день свята Казанської ікони Божої Матері після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

4 листопада 2018 року, у свято Казанської ікони Божої Матері (на згадку позбавлення Москви й Росії від поляків у 1612 році), Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Патріаршому Успенському соборі Московського Кремля.
детальніше...>>

28/10/2018

Патріарша проповідь у Неділю 22-у по П'ятидесятниці після Літургії в храмі ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» на Великій Ординці м. Москви

28 жовтня 2018 року, в Неділю 22-гу після П'ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в московському храмі на честь ікони Божої матері «Все скорботних Радість» на Великій Ординці.
детальніше...>>

© 2010-2018 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.