ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Травень 2017 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
24252627282930
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930311234

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru
Фонд «Православный Крым»

Нашi банери:

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

7/4/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

7 квітня 2010 року, в середу Світлої седмиці та свято Благовіщення Пресвятої Богородиці після закінчення Божественної літургії в Благовіщенському соборі Московського Кремля Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звернувся до присутніх із Першосвятительським словом. Ваші Преосвященства, всечесні отці, дорогі брати та сестри! Всіх вас сердечно вітаю з великим дванадесятим святом Благовіщення Пресвятої Богородиці!

Ми здійснили службу в історичному Благовіщенському соборі Московського Кремля, в цих овіяних молитвою наших благочестивих предків стінах, там, де яскраво й сильно сповідалася православна віра протягом століть. І це надає особливого значення Літургії та дає додаткові духовні сили, бо зіткнення з духовним досвідом попередніх поколінь збагачує й нас, людей XXI століття, що живуть в той час, коли очевидні Божественні істини для багатьох перестають бути очевидними.

Про одну з цих істин сьогодні нам і слід замислитися. В тропарі свята ми говоримо: «Днесь спасения нашего главизна» — сьогодні почалося наше спасіння. Дійсно, через Благовіщення Пресвятої Богородиці розпочалося служіння Бога роду людському через втілення Його Божественного Сина. А саме, втілення Сина Божого й відкрило людям спасіння. Ми в Церкві дуже часто вживаємо це слово «спасіння», але не завжди чітко розуміємо зміст цього слова. Що є антонімом спасіння? Загибель. Спасіння —і загибель. А в яких випадках ми вживаємо слово «загибель» по відношенню до людини? Ми не говоримо, що людина загинула, якщо, досягнувши поважного віку, вона переступила поріг цього життя та увійшла в вічність. Ми говоримо про успіння людини, про смерть — ні про яку погибель мова не йде. Ми говоримо про загибель людей від нещасних випадків, від терористичних актів, від убивств. Іноді ми вживаємо це слово, коли страшна смертельна хвороба вбиває людину в молодому віці. Іншими словами, з загибеллю ми пов'язуємо непереборний вплив зовнішніх сил.

У якому ж сенсі спасіння є антонімом загибелі? А саме в тому сенсі, що спасіння позбавляє нас від дії зовнішньої сили — сили диявольської. Так само, як і до пришестя у світ Спасителя, люди народжуються, зростають, одружуються, входять в зрілий вік, хворіють, зцілюються, радіють, сумують, грішать. Але епоха, яка настала після Благовіщення, відрізняється від попередньої тим, що нам дароване спасіння, що саме через страждання, смерть і Воскресіння Господа нам дароване позбавлення від страшної зовнішньої сили — сили диявольської, яка панує з непереборною силою над родом людським.

Господь саме визволив нас від цього зовнішнього впливу —але не всіх. Порятунок не зараховується людям автоматично. Та це було б і несправедливо: адже Господь кров Свою пролив, через страждання пройшов не для того, щоб плодами цього хресного подвигу стало байдуже споживання плодів порятунку. Люди б скоро й забули про те, що було таке спасіння, та стали б сприймати інший спосіб життя як даність.
Господь ніколи не порушує нашої свободи. Він дає нам право вибору навіть і в тому випадку, коли мова йде про наше спасіння — прийняти або відкинути. Коли ми приймаємо Хрещення, входимо в Церкву та стаємо її чадами, тоді благодать Божа, яка відкрилася роду людському й вилилася на рід людський через пришестя в світ Спасителя, й починає запліднювати наше життя. Благодать починає працювати всередині нас, створюючи потужний щит, здатний зупинити вплив зовнішньої темної сили. Благодаттю Божою ми захищаємося від диявола, від гріха. Ми, дійсно, знаходимо спасіння.

Важко сказати, що було б з родом людським, якщо б Господь не відкрив цю можливість порятунку. Швидше за все, ніякої людської цивілізації більше б не існувало. Тому що вже тоді, напередодні пришестя в світ Спасителя, багато хто усвідомлював якийсь глухий кут в розвитку людського суспільства, і навіть язичники сподівалися на пришестя у світ Спасителя, розуміючи, що так далі не можна, що сили людські надломлені, що людство стає нездатним до виживання. Кращі філософи, кращі мислителі античної старовини усвідомлювали наявність цього духовного глухого кута людського роду.

Наша епоха не є більш благополучною, ніж та, язичницька. Вона відрізняється тільки одним від тієї, дохристиянської епохи, — перед нами відкриті двері порятунку. Бог дає нам силу захищати себе, своїх рідних та близьких, свою Вітчизну, весь рід людський від сили зла, залучаючи молитвою благодать Божу.
Сьогодні великий день спогадів про початок цієї нової, християнської ери — ери, яка зупинила тотальне панування зла в світі. Й сьогодні, за словом Златоуста, пекло царює, бо багато царів і багато сили, які здатні визначати розвиток людського суспільства, знаходяться під владою диявола. Але не вічне пекло над родом людським, як говорить той же Златоуст, і це означає, що є здатність захищатися від сили ворожої, будувати своє життя за задумом і волі Божій.

Святкуючи Благовіщення Пресвятої Богородиці, ми святкуємо початок нашого спасіння й дякуємо Господу за ту велику милість, яку Він дарував нам, за Його страждання, Його смерть, Його Воскресіння, про дарування Духа Святого, за все те, що й являє собою таємницю спасіння роду людського . Й віримо, що до кінця віку ніколи не буде вилучена з людської спільноти ця можливість захистити себе силою благодаті Божої від сили ворожої, здійснюючи спасіння, що в Христі Ісусі Господі нашому. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського та всієї Русі

Анонси подій

7/4/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

7 квітня 2010 року, в середу Світлої седмиці та свято Благовіщення Пресвятої Богородиці після закінчення Божественної літургії в Благовіщенському соборі Московського Кремля Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звернувся до присутніх із Першосвятительським словом.
детальніше...>>

5/4/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії в понеділок Світлої седмиці в Успенському соборі Кремля

5 квітня, в понеділок Світлої седмиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил здійснив Божественну літургію в Патріаршому Успенському соборі Московського Кремля.
детальніше...>>

4/4/2010

Патріарше слово після Великодньої вечірні в Храмі Христа Спасителя

4 квітня 2010 року, в день свята Світлого Христового Воскресіння, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил здійснив Великодню велику вечірню в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя.
детальніше...>>

1/4/2010

Патріарше слово у Великий четвер у Храмі Христа Спасителя

В Великий четвер Святіший Патріарх Кирил здійснив вечірню та Божественну літургію святителя Василя Великого в Храмі Христа Спасителя.
детальніше...>>

31/3/2010

Патріарше слово після утрені Великої середи у храмі Всіх святих, що в Красному селі

30 березня 2010 Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав храм Всіх святих, що в Красному селі
детальніше...>>

© 2010-2016 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.