ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Липень 2018 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
2526272829301
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
303112345

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

17/12/2010

Слово за Божественною літургією в день пам'яті святої великомучениці Варвари

17 грудня 2010 року, в день пам'яті святої великомучениці Варвари, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя. Після читання Євангелія Святіший Владика звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Сьогодні Церква згадує ім'я святої мучениці Варвари. Багато жінок носять це ім'я. Зовсім недавно ми згадували ім'я іншої мучениці — Катерини, в тому числі у зв'язку з принесенням до Москви її святих мощей з гори Синай. Ці мучениці мають багато спільного — вони були сучасницями і загинули з волі одного й того ж імператора Максиміна, який на початку IV століття, вже наприкінці страшних гонінь на християн, обрушив на них свій гнів.

Підкоряючись волі імператора, багато місцевих правителів почали не просто переслідувати християн, але жорстоко їх винищувати. Проте в історії святої великомучениці Варвари є дещо, що особливо вражає свідомість. Варвара була дівчиною дивної краси, і батько її, на ім'я Діоскор, був багатий і знатний, хотів виховати свою дочку так, щоб вона була прикладом для інших, щоб вона відрізнялася особливою освітою, вміла правильно поводитися, щоб вона була людиною видатною. Тому він оточив свою дочку особливою турботою, приставивши до неї багатьох вчителів, які виховували Варвару в традиціях язичницького суспільства. Але, дивлячись на світ Божий із високої вежі (з волі батька Варвара була відокремлена від світу, щоб ніщо погане її не торкнулося), Варвара бачила красу цього світу і в якийсь момент відчула серцем і розумом, що ця краса не могла виникнути з волі рукотворних ідолів, що якась інша велика сила створила світ, що її оточує.

Дедалі більше Варвара стала замислюватися про те, хто ж той Творець всесвіту, і серце її почало прихилятися до прийняття іншого вчення. А коли їй вдалося вийти з ув'язнення, в якому проходило її навчання, вступити у спілкування з багатьма людьми, то вона познайомилася з християнами, які навчили її тому, що Бог Великий, Триєдиний створив цей прекрасний світ. Дівчина всім серцем сприйняла це вчення і прийняла таємно хрещення від священика, який прибув до її міста під виглядом купця.

Дуже скоро батько дізнався, що його дочка стала християнкою. Те, що сталося далі, не піддається ніякій уяві. Батько запалився страшною злобою до своєї дочки. Першим його бажанням було вбити дочку власними руками. Вона ледве врятувалася втечею, сховавшись в одній із печер на схилі гори, але місцеві жителі видали батькові місце, де вона ховалася. Тоді батько віддає дочку місцевому правителю, який отримав наказ від імператора мучити, катувати і страчувати християн. На очах батька його улюблену дочку, за його згодою і за його ініціативою, почали піддавати страшним мукам. Її тіло рвали металевими кігтями, різали на шматки, били воловими жилами, розтирали понівечені місця шерстю. Варвара проходила через нестерпні страждання. Нарешті, для того щоб зламати її не тільки фізично, а й морально, правитель наказав, щоб Варвару провели по всьому місту оголеною.

Але ніщо не могло зламати духу і сили віри Варвари. Більш того, ті, хто бачив її, починали відкрито сповідувати віру. Серед них була молода дівчина на ім'я Іуліанія, яка, побачивши духовний і фізичний подвиг Варвари, сповідувала свою віру і була піддана катуванням разом з тією, яка силою свого духу відкрила їй очі душі й серця для пізнання Бога. На завершення всіх цих мук Варвару та Іуліанію було вбито. Але Господь покарав і батька Варвари Діоскора, і злого правителя града того — незабаром вони були вбиті блискавкою.

Коли читаєш ці стародавні тексти, що описують духовний подвиг святих мучеників і мучениць, то мимоволі задаєшся питанням про те, звідки вони черпали цю силу. Як могла юна дівчина винести те, що було б не під силу фізично найбільш сильним і мужнім людям? І розумієш, що ніяка фізична сила, ніяка людська воля не здатні дати таке терпіння людині — то була воля Божа, то була сила Божа, яка підтримувала й одухотворяла Варвару і весь сонм мучеників.

Сказане є дуже повчальним для сучасних людей, багато з яких неодмінно хочуть бути сильними. Це добре бажання, але потрібно пам'ятати, що справжньою силою є сила людського духу. Без Бога ця сила від людини прихована — тоді вона може спиратися лише на свої можливості і на свої сили, які несумірні з силою Божою. Тієї сили, яку мали святі мученики, своїми зусиллями досягти неможливо. І кожен, хто сьогодні хоче бути сильним, хоче перемагати, хоче досягати багато чого в своєму житті, повинен пам'ятати, що всі ці людські перемоги можливі, коли сильний наш дух, запліднюється силою Божою.

І ось ще про що неможливо не подумати — це про страшну трагедію в сім'ї Варвари. Справді, батько перетворюється на звіра, на мучителя своєї власної дочки. Що це за страшна трагедія, що штовхало цю людину на безрозсудні вчинки? Так, він мав іншу віру, ніж його дочка. У нього були інші переконання, ніж у дочки. Але хіба можна виправдати іншими переконаннями, іншою вірою ту страшну жорстокість, яку батько проявив до дочки?

Замислюючись про цю катастрофу сімейного життя (а то була дійсно катастрофа), мимоволі замислюєшся і про біду, що прийшла і в нашу велику сім'ю, в нашу Росію. Зовсім недавно в Москві сталися події, які всіх нас глибоко схвилювали, — адже це теж біда, що явила нам жорстокість в нашій великій сім'ї. Зовні це може виглядати як зіткнення людей різних релігій, різних поглядів на життя. Але якщо уважно подумати про те, ким був Діоскор, батько Варвари, який виявив страшну жорстокість, то розумієш, що він не був людиною релігійною. Він був язичником, він вірив в ідолів, він був у якомусь сенсі безбожником, який заперечував Бога. У його сім'ї зіткнулися не дві віри, які по-різному сприймають Бога, а язичницьке безбожництво й віра.

І коли нам сьогодні говорять, що конфлікти, які трапляються серед нашої молоді, продиктовані різними вірами, то це глибока помилка і неправда. Тільки безбожне язичництво може зіштовхувати людей; тільки безбожне язичництво може надихати приїжджих, якими б віруючими вони себе не називали, на жорстокість стосовно місцевого населення, внаслідок чого гинуть люди, і тільки безбожне язичництво може породити у місцевого населення реакцію, внаслідок якої знов-таки страждають і гинуть неповинні люди.

Те, що з нами відбувається, — це не конфлікт вір. Те, що відбувається з нами — це певна ілюстрація того, чим стає людина, яка втрачає будь-яку віру і живе як язичник, як той самий Діоскор, що терзав свою власну доньку.

Сьогодні я вперше після тих подій маю можливість звернутися до вас, мої дорогі, зі словом під час спільної молитви. І, з болем говорячи про те, що сталося, я хотів би висловити особливе співчуття батькам, близьким тих людей, які загинули, тих, які стали понівеченими. Ми будемо сьогодні згадувати і того хлопця на ім'я Єгор Свиридов, якого мало хто знав, але якого сьогодні знає вся країна, будемо згадувати і всіх інших, хто постраждав у цій братовбивчій сутичці.

Що ж буде далі? А далі буде ось що. Якщо народ наш не усвідомить, що неможливо жити за законами язичницького світу, то буде все, чого забажає людська плоть. Буде нерозсудливість, будуть найстрашніші злочини, і жодні правоохоронні органи, жодні закони не зупинять людей, — людину можуть зупинити тільки совість, тільки віра, тільки переконання. І я звертаю це слово до всіх — і до православних, і до мусульман, і до людей інших вір: тільки релігійне життя може утримати від подібного роду злочинів.

І ось ще про що мені хотілося б сказати в цей день, коли ми згадуємо вбитих і покалічених людей, коли ми звертаємо особливе слово до їх рідних і близьких. Мені хотілося б сказати про те, що насильством, злобою неможливо досягти своїх цілей. Коли до Москви або до інших російських міст приїжджають наші співгромадяни, які мають іншу культуру, іншу релігію, вони повинні прагнути жити мирно, входячи в духовне, культурне життя більшості народу, і розчищати собі дорогу в життя не силою, не групівщиною, не етнічною солідарністю, не злочинністю, а чесною взаємодією з іншими, отриманням освіти та роботи, влаштуванням сімейного життя, творенням спільної Вітчизни. Також і місцеві жителі повинні не насильством, не грубою силою, не жорстокістю зупиняти нерозсудливість інших, але солідарністю і таким виразом протесту, який не провокував би дедалі нові сплески насильства, але виявився б достатнім, щоб напоумити і владу, і правоохоронні органи, і самих підбурювачів міжнаціональної ворожнечі.

І Діоскор, той самий жорстокий батько, і місцевий правитель, що віддав страшні накази рвати тіло мучениці Варвари, були вбиті Богом. Нехай цей приклад теж допоможе всім зрозуміти, що життя за язичницьким законом плоті не приносить людині ані радості, ані щастя, ані благополуччя, але лише збирає над нею гнів Божий.

Будемо молитися святій мучениці Варварі про те, щоб за її святими молитвами зцілювалися сімейні конфлікти, щоб за її святими молитвами долалося розділення серед народу нашого, щоб за її святими молитвами дух язичницького ідолопоклонства, жорстокості й ненависті йшов з життя нашого народу. Віримо, що вона, як і сонм святих, що просяяли в землі Російській, і всіх інших мучеників і сповідників, прихилить до нас і до Вітчизни нашої милосердя Боже. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Анонси подій

17/12/2010

Слово за Божественною літургією в день пам'яті святої великомучениці Варвари

17 грудня 2010 року, в день пам'яті святої великомучениці Варвари, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя. Після читання Євангелія Святіший Владика звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.
детальніше...>>

7/12/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії в Єкатерининському соборі м. Краснодара

7 грудня 2010 року, в день святкування пам'яті великомучениці Єкатерини, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію у Свято-Єкатерининському кафедральному соборі м. Краснодара. За богослужінням Предстоятель Руської Православної Церкви очолив хіротонію архімандрита Інокентія (Єрохіна) в єпископа Уссурійського, вікарія Владивостоцької єпархії.
детальніше...>>

6/12/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії у Військовому Олександро-Невському соборі м. Краснодара

6 грудня 2010 року, в день пам'яті святого благовірного князя Олександра Невського, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію у Військовому Олександро-Невському соборі в Краснодарі. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до пастви з Первосвятительським словом.
детальніше...>>

4/12/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Успенському Патріаршому соборі у свято Введення в храм Пресвятої Богородиці

4 грудня 2010 року, у свято Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Успенському Патріаршому соборі Московського Кремля. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до присутніх на богослужінні з Першосвятительським словом.
детальніше...>>

2/12/2010

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Божественной литургии в день памяти святителя Филарета, митрополита Московского

2 декабря 2010 года, в день памяти святителя Филарета, митрополита Московского и Коломенского, Святейший Патриарх Московский и всея Руси Кирилл совершил богослужения в кафедральном соборном Храме Христа Спасителя, где находится рака с мощами святителя Филарета. Перед началом Божественной литургии Предстоятель Русской Православной Церкви, архиепископ Синайский, Фаранский и Раифский Дамиан, архиереи и духовенство встретили у врат храма ковчег с мощами святой великомученицы Екатерины из монастыря святой Екатерины на Синае.
детальніше...>>

© 2010-2018 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.