ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Вересень 2018 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
272829303112
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
1234567

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

7/12/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії в Єкатерининському соборі м. Краснодара

7 грудня 2010 року, в день святкування пам'яті великомучениці Єкатерини, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію у Свято-Єкатерининському кафедральному соборі м. Краснодара. За богослужінням Предстоятель Руської Православної Церкви очолив хіротонію архімандрита Інокентія (Єрохіна) в єпископа Уссурійського, вікарія Владивостоцької єпархії.

Після закінчення Літургії Святіший Патріарх звернувся до присутніх із Первосвятительським словом:

Ваше Високопреосвященство, возлюблений у Господі владико Ісидоре, Ваші Високопреосвященства і Преосвященства, шановний Олександре Миколайовичу, губернаторе Кубанської землі, високі представники місцевої влади, дорогі отці, брати й сестри.

Радію сьогодні, в день святої великомучениці Єкатерини, звершити Божественну Літургію в цьому величному кафедральному соборі Катеринодара, помолитися святій великомучениці за народ наш, за Церкву нашу, за Кубанську землю, звернути до неї молитву, бо вона сильна своїм заступництвом перед Богом.

Вражаєшся, коли читаєш житіє святої великомучениці Єкатерини, особливо зіставляючи його з життям багатьох сучасних молодих людей. Вона мала близько 20 років віку, коли імператор Максиміліан вже наприкінці епохи гонінь на Церкву відвідав Олександрію, де жила Єкатерина, дочка його намісника. Вже тоді серед жителів Олександрії було багато християн, і навіть мати Єкатерини, дружина цього намісника, язичника, який мав проводити політику римського язичницького імператора, була таємною християнкою. Вона виховала в християнській вірі свою дочку і розвинула в ній таке сильне релігійне почуття, таку міцну віру, що коли сам імператор приїхав до Олександрії і на його честь стали закладати жертви поганським богам, і все місто наповнилося димом від принесення в жертву тварин, а також християн, яких кидали в котли, щоб догодити язичницькому імператору, ця тендітна, красива, дуже освічена дівчина і перед лицем імператора сповідала свою віру.

Переляканий, здивований володар світу був вражений тим, що він почув. Слова Єкатерини були дуже мудрими, сильними, вона була людиною, високоосвіченою і від Бога мала величезні здібності. І тоді імператор став зваблювати її багатством і славою. Він був готовий забрати її з собою до Риму, настільки вражений був її красою і розумом. Але великомучениця відмовилася, з гнівом відкинула всі ці пропозиції імператора і сміливо засвідчила свою віру в Господа.

Що спонукало цю молоду дівчину? Навіщо треба було йти до цього імператора? Навіщо їй потрібно було говорити, що вона християнка? Навіщо потрібно було переконувати цю людину, яка ні за способом життя, ні за станом своїм ніколи не погодиться з тобою? Але вона зробила цей крок. Потім настали страшні муки, тортури, і тендітна дівчина витримала всі ці тортури, страшні катування, а потім була усічена мечем.

З точки зору прагматичної логіки життя сучасних людей, все те, що зробила Єкатерина, це божевілля. Молодість, краса, освіта, кар'єра, насолода життям, щастя, гроші — все лежало перед нею. Вона не просто відкинула це, вона обрала смерть разом із тими, хто димився в тих страшних вогнищах. Вона сповідувала Христа. А чому вона це зробила? Тому що вона не могла цього не зробити. Яка ж сила спонукала святу великомученицю? Жодна сила переконань тут допомогти не може, перед лицем фізичного болю зникають всі переконання. Свята Єкатерина вчинила так, тому що вона мала не тільки християнські погляди на життя, вона мала реальний досвід спілкування з Богом. Вона відчувала присутність Христа у своєму житті так реально, як ми реально відчуваємо присутність одне одного в нашому житті. Саме Христос був для неї останньою найвищою цінністю, Він давав їй мир, радість, щастя, які вище від усякого людського благополуччя. І тому не могло бути й мови, щоб відмовитися від Христа або зрадити Йому і зруйнувати той внутрішній багатий світ і справжнє щастя, яке Бог дарував Єкатерині. І вона, сповнена великої сили, викривши язичницькі хибні погляди імператора, кров'ю своєю засвідчила присутність в її житті сили Божественної благодаті.

Життя святої великомучениці є для нас великим прикладом. Адже й сьогоднішнє життя так часто зваблює нас різного роду спокусами, грошима, кар'єрою, владою, становищем, придбанням нових речей, які вигідно нас відрізняли б від інших, якимось вигаданим розумінням престижу. Яка безліч спокус! І спокушаємося ж, причому не зрікаючись своєї віри, а поєднуючи її зі спокусою. Але ж і св. Єкатерина могла поєднати, залишаючись таємною християнкою і посміхаючись язичникові імператору. Вона жила не в сім'ї жебраків, але в сім'ї багатої людини, намісника імператора. Отже багатство, яким вона була оточена, не заважало їй мати реальний досвід спілкування з Богом. І коли постало питання, де її серце, вона відповіла, де воно. У Святому Письмі сказано: «Де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мф. 6, 21). Скарбом св. Єкатерини був Господь, а не ті блага, якими вона була оточена. І сам Бог дав їй велику силу — силу духа. Ось чому ми згадуємо в XXI столітті події початку IV століття і згадуємо святу великомученицю Єкатерину як генія духа, як велику героїню, як святу Божу угодницю.

Свята Єкатерина шанувалася на Русі. Невипадково її ім'я було дано також імператрицям, які народжувалися не в Росії і за хрещенням своїм мали інші імена. Вони з радістю сприймали ім'я Єкатерини саме для того, щоб привернути до себе допомогу цієї святої і хоч в малому бути схожими на неї силою духа.

На честь святої Єкатерини називалися міста на Русі — не на честь цариць, а на честь святої, щоб під її молитовним покровом протікало життя людей, щоб у людей був орієнтир, був ідеал, був приклад, наслідуючи який і проста людина, і заможна, і бідна, і знатна, і звичайна можуть знайти величезну силу духа, здатну перетворити звичайну людину на генія духа, героя і святу людину. І зараз, перебуваючи в центрі града Катеринодара, названого на честь святої великомучениці, у цьому кафедральному соборі разом із вами я звертаю молитву до неї: свята великомучениця Єкатерина, допоможи нам у нашому житті, допоможи нам долати негаразди й скорботи, спокуси й зваби, зміцнюючись силою духу, без якого не буває перемог у людському житті.

Я радію також тому, що в цьому граді був висвячений новий архієрей Церкви Руської, якому належить проходити служіння біля берегів іншого моря, за тисячі кілометрів від Краснодара, на Далекому Сході, на березі Тихого океану. Нехай свята великомучениця Єкатерина буде йому помічницею і підтримкою в його архіпастирському служінні.

Хотів би, Ваше Високопреосвященство, владико митрополите Ісидоре, сердечно подякувати Вам за Ваше служіння Церкві в цьому граді серед цього народу. Ви правильно сказали, що Кубань — це житниця Росії. Від того, як трудяться тут люди, як вони живуть, який вони мають настрій, наскільки міцна віра в їх серці, багато в чому залежить і те, що відбуватиметься у Вітчизні нашій. Тому особлива відповідальність на Вас, на братах священнослужителях, на всіх, хто сьогодні піклується про душі людські, хто оберігає людей від спокус і зваб, хто вчить правильному життєвому шляху. На знак вираження моєї вдячності хотів би піднести Вам цю старовинну панагію із зображенням святої Єкатерини. Нехай великомучениця зміцнює Вас на шляхах Вашого архієрейського служіння, духовного окормлення Кубанської землі.

Всім, хто сьогодні тут присутній, хотів би сказати, що для мене цей день дуже пам'ятний, і на пам'ять про ці відвідини Катеринодара я хотів би залишити в цьому храмі чудовий Казанський образ Божої Матері, написаний нашими видатними іконописцями, з особливим Патріаршим написом. Прикладаючись до цього образу, згадуйте цей дивний день, який ми разом сьогодні переживаємо. Прошу вас у молитвах своїх згадувати й Патріарха.

Я хотів би звернути слово вітання до Олександра Миколайовича Ткачова, губернатора Кубані. Ви багато робите для того, щоб не тільки економіка краю розвивалася, що дуже необхідно, зважаючи на те, що я сказав зараз про значення Кубані для життя нашої Вітчизни; ви також докладаєте багато сил для духовного відродження та духовного збереження нашого народу. Я вдячний Вам за Ваші труди. У зв'язку з наближенням Вашого 50-річчя і зважаючи на труди зі зміцнення Православ'я на Кубані, Ви нагороджуєтеся орденом Руської Православної Церкви святого благовірного князя Даниїла Московського I ступеня.

Хотів би також вручити Патріарші грамоти особам, які особливо потрудилися на благо Церкви. А всім вам, мої дорогі, я хотів би передати на згадку зображення святої великомучениці Єкатерини зі своїм Патріаршим благословенням. Попрошу духовенство відразу після служби кожному вручити це Патріарше благословення. Нехай береже вас Господь і Матір Божа молитвами святої великомучениці Єкатерини. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Анонси подій

7/12/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії в Єкатерининському соборі м. Краснодара

7 грудня 2010 року, в день святкування пам'яті великомучениці Єкатерини, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію у Свято-Єкатерининському кафедральному соборі м. Краснодара. За богослужінням Предстоятель Руської Православної Церкви очолив хіротонію архімандрита Інокентія (Єрохіна) в єпископа Уссурійського, вікарія Владивостоцької єпархії.
детальніше...>>

6/12/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії у Військовому Олександро-Невському соборі м. Краснодара

6 грудня 2010 року, в день пам'яті святого благовірного князя Олександра Невського, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію у Військовому Олександро-Невському соборі в Краснодарі. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до пастви з Первосвятительським словом.
детальніше...>>

4/12/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Успенському Патріаршому соборі у свято Введення в храм Пресвятої Богородиці

4 грудня 2010 року, у свято Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Успенському Патріаршому соборі Московського Кремля. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до присутніх на богослужінні з Першосвятительським словом.
детальніше...>>

2/12/2010

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Божественной литургии в день памяти святителя Филарета, митрополита Московского

2 декабря 2010 года, в день памяти святителя Филарета, митрополита Московского и Коломенского, Святейший Патриарх Московский и всея Руси Кирилл совершил богослужения в кафедральном соборном Храме Христа Спасителя, где находится рака с мощами святителя Филарета. Перед началом Божественной литургии Предстоятель Русской Православной Церкви, архиепископ Синайский, Фаранский и Раифский Дамиан, архиереи и духовенство встретили у врат храма ковчег с мощами святой великомученицы Екатерины из монастыря святой Екатерины на Синае.
детальніше...>>

22/11/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила на свято ікони Божої Матері «Скоропослушниця» у Покровському монастирі м. Москви

22 листопада, у свято ікони Божої Матері «Скоропослушниця» і день тезоіменитства святої блаженної Матрони Московської, Святіший Патріарх Кирил звершив Божественну літургію в Покровському ставропігійному жіночому монастирі в Москві. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.
детальніше...>>

© 2010-2018 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.