ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Травень 2019 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
293012345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829303112
3456789

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

3/10/2010

Проповідь Святішого Патріарха Кирила за Божественною літургією в кафедральному соборі Христа Спасителя в Калінінграді

3 жовтня 2010 року, на тиждень 19-й після П'ятидесятниці, по Воздвиженні, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборі Христа Спасителя в Калінінграді. Після читання Євангелія Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до присутніх із проповіддю.

В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа.

Кожне слово Священного Писання повне сенсу - Божественного сенсу. Але деякі слова вражають свідомість людини своєю надмірною Божественною парадоксальністю, яка не вміщається у досвід нашого земного життя. Від цих слів віє вічністю, Божественною силою, найбільшою мудрістю. Ось і в тільки що прочитаних Євангеліє від Марка міститься таке слово: «Яка ж користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить?» (Мк. 8:36) Якщо логічно розвивати цю думку, то відповідь буде простою - немає ніякої користі людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить. Але як все це розходиться з нашим світоглядом і світовідчуттям, з нашою життєвою орієнтацією, з системою цінностей, яку ми вибудовуємо!

Людина з самого дитинства ставить перед собою якісь цілі; в дитинстві і юності це частіше за все пов'язано з отриманням освіти. Кожен думає про те, заради чого він здобуває освіту, і перед ним вимальовуються певні професійні цілі і завдання. Чим здібніша людина, тим вище вона піднімає планку і потім напружує всі сили для того, щоб цих цілей досягти. Власне кажучи, на цьому і будується весь розвиток людської історії. Якби люди не ставили перед собою земних цілей, то не було б ніякого розвитку. Господь не говорить нам: «не прагніть придбати світ», «не ставте перед собою життєвих цілей» - Він говорить тільки: «яка користь людині, якщо вона весь світ придбає, а душу свою занапастить?»

В одній фразі Бог встановлює систему пріоритетів. Всі цілі і цінності людського буття «працюють» правильно тоді, коли вони знаходяться в цій Божественній системі пріоритетів: що важливо, що менш важливо, а що нескінченно важливо; які цілі і цінності можна порівняти, які з них слід поставити під сумнів, а які є абсолютними і незаперечними. Сьогоднішній євангельський текст говорить про те, що абсолютною і незаперечною цінністю є людська душа. А чому? А тому, що душа - це єдине вічне, що реально присутнє у нашому кінцевому світі. Все в світі руйнується, крім душі: і тіло наше, яким би сильним і красивим воно не було, перетворюється на жменьку тліну, і великі цивілізації, які скоряли світ своїми науками, мистецтвами або військовою силою, йдуть у небуття. Ми з вами це дуже добре розуміємо, бо й самі жили в суспільстві, яке вважало, що буде існувати завжди. Тоді багатьом здавалося, що саме в нашій країні створена система, яка буде існувати вічно - адже країна була такою сильною, могутньою. Так, вважали вони, треба ще щось підправити, щось підлікувати, щось підремонтувати - як казали, пройти ще через якісь тимчасові труднощі, - і ось тоді перед людьми відкриється перспектива вічного щастя на землі. Однак від усього цього нічого не залишилося, а якщо й залишилося, то лише те, що пов'язано з вічністю - залишилися живі люди з їх душею, залишилася віра.

Душа людини - це дійсно єдине вічне, що належить земному життю, і тому цінність душі не може бути порівняна ні з чим. А з цього випливає висновок: якщо це сама велика цінність, то людина повинна дбати в першу чергу про стан своєї душі. Кожен може зараз подумки задатися питанням, яке місце на шкалі цінностей у нього займає турбота про власну душу - хоча б з точки зору простих тимчасових категорій. Скільки часу ми витрачаємо на нашу душу? Скільки митей день ми замислюємося про те, що відбувається всередині нашої душі? Скільки зусиль ми направляємо на те, щоб змінити стан душі на краще? Скільки матеріальних коштів ми на це звертаємо? І виходить, що якщо у когось ця мета й існує, то і в цьому випадку вона залишається на самому останньому місці.

Це проста констатація факту - без жодних натяжок і перебільшень. Ми живемо так, ніби ми не володіємо безсмертною душею. Ми дбаємо про матеріальне - про дім, про машину, про одяг, про відпустку. Ми вкладаємо в це великі ресурси, витрачаємо сили, забуваючи про те, що все це звернеться до пороху - вічною буде тільки душа. Сьогоднішній текст змушує нас переосмислити наше життя, адже це слова не людські, а Божі: «Яка користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить?» Кому ж дано придбати весь світ? І маленьку ділянку землі ми вже вважаємо щастям, і будинок для нас - це вже цілий світ. Нікому не дано придбати весь світ, а Бог поставляє цінність душі вище всього матеріального світу, тому що душа належить вічності, душа належить Йому.

І ще чогось дуже важливого вчить нас сьогоднішнє євангельське читання. «Яка користь людині, якщо вона душу свою занапастить?» Як часто для досягнення наших повсякденних цілей ми вільно чи мимоволі, свідомо чи несвідомо шкодимо своїй душі! Ми руйнуємо свою душу, затьмарюємо її гріхом, кидаємо її в порох і тлін, топчемо ногами. Як часто ми досягаємо своїх цілей, приносячи в жертву власну душу, внутрішній спокій, мир, чистоту помислів! Як часто ми руйнуємо дружбу, як часто ми віддаємо любов! Як багато серед нас таких, хто робив і робить кар'єру, ставлячи іншому підніжку, щоб той упав, вдарився якомога болючіше, а якщо голову розіб'є і ніколи не підніметься - «туди йому дорога, я його місце займу, доб'юся того, чого б він ніколи не домігся... »

Ми не просто не вміємо вибудовувати Божественний пріоритет у своєму житті - ми ще й губимо свою душу, намагаючись опанувати навіть не миром, а лише ганебною часткою цього світу - кар'єрою, посадою, грошима, власністю, а потім ще і запитуємо, чому закони не працюють . А чому вони повинні працювати, якщо всередині нас беззаконня? Адже тоді навіть виконання закону стає лицемірством, тоді людина тільки й думає, як їй обійти закон, цей тягар, який сковує його волю. Ми говоримо: чому у нас росте молодь (на щастя, не вся молодь, але певна її частина), яка не визнає ніяких законів? Чому з такими молодими людьми не можуть впоратися їхні батьки? А чому батьки розраховують впоратися з молоддю, якщо вони самі не справилися зі своїм власним життям? Один гріх породжує інший, і ми губимо свою душу, не набуваючи всього світу, а лише примарно набуваючи якусь крихту цього світу. Чому примарно? А тому, що якщо придбали неправедно, то де гарантія, що інший не заволодіє тим, що ми придбали? Якщо ми творимо беззаконня, то чому вимагаємо, щоб інші його не творили? Якщо у людини немає внутрішніх стримуючих факторів, що впливають на її свідомість, на її душу, то ніхто і ніщо не змусить її бути порядною людиною.

Сьогоднішній текст вчить нас правді Божій, яка дається нам, щоб ми були щасливими людьми, щоб, прагнучи до досягнення своїх цілей, ми не завдавали непоправної шкоди своїй душі і щоб ми ніколи не забували, що головна мета - це стан нашої душі, тому що саме там рай і пекло, щастя і горе, радість і скорбота, посмішка і сльози, саме там таємниця людського життя. І якщо ми навчимося обробляти душу свою за Божим законом, то знайдемо душу, а разом з нею знайдемо не лише світ, але те, що над світом - вічність.

Хай допоможе нам Господь так влаштовувати своє життя, щоб, працюючи в цьому світі і вирішуючи завдання, які ми ставимо перед собою і які перед нами ставить історія, ми ніколи не забували про найголовніше і вічне - про безсмертну душу свою, якій належить Божий суд . Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Анонси подій

3/10/2010

Проповідь Святішого Патріарха Кирила за Божественною літургією в кафедральному соборі Христа Спасителя в Калінінграді

3 жовтня 2010 року, на тиждень 19-й після П'ятидесятниці, по Воздвиженні, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборі Христа Спасителя в Калінінграді. Після читання Євангелія Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до присутніх із проповіддю.
детальніше...>>

27/9/2010

Проповідь Святішого Патріарха Кирила у свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього

27 вересня, у свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію у кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя. Після читання Євангелія Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих із проповіддю.
детальніше...>>

24/9/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії у Спасо-Преображенському кафедральному соборі міста Якутська

24 вересня 2010 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію у Спасо-Преображенському кафедральному соборі Якутська. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до присутніх із Першосвятительським словом.
детальніше...>>

19/9/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії у кафедральному соборі Петропавловська-Камчатського

19 вересня 2010 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив чин великого освячення Троїцького кафедрального собору міста Петропавловська-Камчатського, а потім очолив Божественну літургію у новоосвяченому храмі. Після закінчення богослужіння Святіший Владика звернувся до його учасників з Першосвятительським словом.
детальніше...>>

6/9/2010

Патріарше слово в день пам'яті святителя Петра, митрополита Московського, в Успенському соборі Московського Кремля

6 вересня 2010 року, в день перенесення мощей святителя Московського Петра, всієї Росії чудотворця (1479), Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Патріаршому Успенському соборі Московського Кремля.
детальніше...>>

© 2010-2019 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.