ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Жовтень 2019 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
30123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031123
45678910

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

19/4/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила в Храмі-на-Крові в Єкатеринбурзі

18 квітня в тиждень 3-й по Великодню, святих жон-мироносиць, Святіший Патріарх Кирил здійснив велике освячення нижньої церкви Храму-на-Крові в Єкатеринбурзі та Божественну літургію в новоосвяченому храмі.

Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх із Першосвятительським словом.

Ваше Високопреосвященство, владика архієпископ Вікентій, Ваші Високопреосвященства і Преосвященства, шановний Олександре Сергійовичу, дорогі отці, брати і сестри!

Я хотів би сердечно подякувати всім вам за спільну молитву, за участь у цій чудовій події - освяченні нижнього храму на місці розстрілу царської сім'ї. Я хотів би подякувати Вам, владико, за Ваші слова і дари, які Ви тут мені вручаєте, але особливо за ті труди, які Ви несете на Єкатеринбурзькій землі разом зі своїм благочестивим кліром і народом Божим.

Ми освятили храм на тому місці, де мученицьки помер цар Микола Олександрович зі своєю благочестивою сім'єю. То були страшні роки, і тисячі, десятки тисяч людей були знищені. То були роки розстрілу не царської сім'ї, не окремо взятих представників народу нашого - то були роки розстрілу історичної Росії. І коли потім на цій крові комусь захотілося відтворити історичну Росію і зробити її могутньою і сильною державою, то, знову-таки поклавши заради цієї мети величезну кількість людських життів, цієї мети не досягли. Буквально за три дні, без єдиного пострілу те, що намагалися зробити, без Бога відтворюючи історичну Росію, було знищено. У якомусь сенсі розстріл царської родини - це символ, кривавий і страшний, всіх тих подій, що відбулися, круто змінивши життя нашого народу, провівши його через багато спокус, фантазії, утопії, спокуси і через кров.

Чому ж це сталося з нами? Адже у нас було так багато монастирів і храмів... Ось владика сказав: більше тисячі храмів було на Єкатеринбурзькій землі, і храми ці не були порожніми, вони наповнювалися народом. Чому ж ми не вимолили у Господа порятунку історичної Русі? Поки ми не відповімо на це питання, кожен і всі разом, ми не застраховані від нових потрясінь, нової крові, нових руйнувань. Напевно, у кожного є своя відповідь, але, зважаючи на всю історію спасіння роду людського, можна сказати, що людські катаклізми і потрясіння є здійснення Божої справедливості, є покарання за гріх, і те, що сталося з нами, є покарання за гріх нашого народу.

Ті, хто знає історію, розуміють, про що йде мова. І храми були, і монастирі стояли, і народ наш до храмів приходив, але еліта нашого суспільства, інтелігенція, ті, хто володів умами людей, відступили від Бога, стали богоборцями. Нам, що живуть в XXI столітті в сучасній секулярній Росії, навіть уявити важко, як зневажали віру в православній імперії. Професори університетів - ті, що ще зберігали віру в серці, - боялися сказати про це своїм колегам; було поголовне безвір'я інтелігенції, студентства; навіть в духовних семінаріях відбувалися страйки і вбивства викладачів і професорів. І все це відбувалося поряд з мощами святих угодників, поруч з уславленими іконами, великими святинями. Гріх змішався з порятунком, а кому багато дано, з того багато і запитано. Багато було дано нашому народу - і спитав Господь з нас, суворо запитав.

А що сьогодні? Деякі кажуть, що зараз час каятися за всі ті старі гріхи, деякі закликають нас до всенародного покаяння, збуджують народ. Саме на цьому святому місці я б хотів сказати: усі наші гріхи відкуплені кров'ю. Це не просто емоції, це не інтелігентські сльози з приводу чиєїсь чужої вини - це спокутування гріха стражданнями, муками, кров'ю нашого народу, символом яких є насильницьке умертвіння Царської сім'ї, і тепер ми повинні зробити правильні висновки з цієї історії.

Нам не піти від емоційного переживання того, що сталося з країною, з государем імператором, з його сім'єю, з нашими новомучениками і сповідниками, з тисячами і тисячами загублених життів, але, пориваючись вперед, ми повинні робити висновки і витягувати уроки з нашої історії. А урок полягає в наступному: золоті бані і величні храми не є гарантією порятунку. Вони не зберігають народ від падіння.

Іноді нам кажуть: «не треба нічого винаходити, давайте просто повторимо те, що було до революції». Якщо повторимо - знову наступимо на ті ж граблі. Не для того Господь провів нас цими кривавими шляхами, щоб ми знову впадали в ті ж помилки, від яких і постраждав наш народ. Сьогодні ми повинні пам'ятати, що храми і куполи - це видимі знаки нашої віри, гарячої віри, християнського світогляду, твердих переконань і життя у відповідності з цією вірою.

Як чудово, що сьогоднішня подія - освячення Храму-на-Крові - співпало з днем святих жон-мироносиць і праведних Йосифа і Никодима. У сьогоднішньому апостольському читанні з книги Діянь (Дії 6, 1-7) розповідалося про обрання дияконів - служителів Церкви. Коли збільшилася християнська громада в Єрусалимі і апостоли усвідомили, що потрібно не тільки збиратися для молитви, а й допомагати людям - годувати, підтримувати бідних і хворих, тоді були обрані перші служителі Церкви. Обрані не для того, щоб панувати над віруючими, не для того щоб бути начальством, а для того, щоб служити людям. З цього почалося служіння Церкві, і це було не тільки служіння семи дияконів, на яких, помолившись, поклали руки святі апостоли. То було служіння і жон-мироносиць, абсолютно дивовижних відданих Спасителеві жінок, які слідували за Ним без жодного страху і були з Ним і тоді, коли учні розбіглися. У них була мужність завжди залишатися з Господом, вони служили Йому за життя і продовжили служити і після Його смерті і Воскресіння, проповідуючи Христа, - як Марія Магдалина, яка дійшла до самого Риму і, вручивши червоне яйце імператору, сказала йому: «Христос Воскрес!»

У найважчі роки, коли були зруйновані наші величні храми, коли на весь мільйонний Свердловськ залишався один маленький храм, наповнений людьми, хто там був? Там були жони-мироносиці. Наші жінки похилого віку, наші бабусі, які нічого не боялися - ні погроз, ні утисків, ні наклепу. Їхні діти й онуки боялися за себе, за свою роботу, за родину, за кар'єру, а вони нічого не боялися. Вони хрестили своїх дітей і онуків, зберігши віру нашого народу. А тому ми і називаємо сьогоднішній день «днем жінок в Церкві», згадуючи великий подвиг жінок-мироносиць всіх часів і всіх народів, починаючи з тих, хто оточував Спасителя, і кінчаючи тими, хто зберіг і зберігає сьогодні віру в нашому народі.

Так от: якщо ми, зводячи величні храми, наповнимо наше церковне життя справжнім служінням людям, ніколи більше не буде ніяких революцій. У нас завжди буде потужна інтелектуальна підтримка з боку нашої національної еліти, з боку інтелігенції, тому що мислячу людину ніщо так не переконує, як справа - не просто слово, але справа. І весь наш народ, бачачи подвиг Церкви, буде з довірою переступати поріг церковний і включатися в велике апостольське служіння.

Це і є головний висновок з нашої національної трагедії: наша віра не повинна бути тільки частиною нашого фольклору, нашої культурної традиції - це повинна бути жива віра, найпотужніша мотивація наших вчинків. Тільки тоді, коли ми з'єднаємо віру з дією, ми здійснимо те, до чого покликані, і ніяка диявольська ворожа сила не здатна буде похитнути ні Церкву нашу, ні Русь. І віримо, що це перетворення духовне, оновлення і відродження нашого національного життя має відбуватися не тільки в Російській Федерації, а й у всіх країнах історичної Русі - Україні, Білорусі, Молдові та інших, які духовно і культурно пов'язують себе з Київською купіллю хрещення.

Я хотів би ще раз подякувати Вам, владико, за Ваші труди; подякувати духовенству, віруючим людям, губернатору Єкатеринбурзької області та його команді. Сьогодні тут складаються дуже добрі відносини Церкви і держави. Я багато чого побачив і багато чому порадів, хоча в житті Єкатеринбурга і є щось, що мене засмутило, і я відкрито і прямо говорив про це людям, у тому числі владі. Я дуже сподіваюся, що всі ці рудименти минулого, спадщина страшних атеїстичних років пройде, і на цій землі, славною працею і вірою людей, на землі, политій кров'ю новомучеників і сповідників, гармонійно зіллються зусилля всіх людей, які будуть служити Батьківщині вірою і правдою.

Ми сьогодні святкуємо 125-річчя Єкатеринбурзької єпархії. Згадуємо всіх тих, хто стояв біля витоків церковного життя, тих, хто стояв біля витоків створення Єкатеринбурзької губернії, міста Єкатеринбурга, тих, хто протягом цих років своєю працею примножував славу Уралу і всієї Росії. І, звичайно, ми особливо згадуємо духовенство Єкатеринбурзької єпархії, значна частина якої душу свою поклала за віру і Батьківщину. І сьогодні я хотів би від усього серця побажати всім вам, дорогі отці, браття і сестри, зберігати віру православну і, множачи добрі справи, трудитися на славу Церкви й Батьківщини нашої. На згадку про цю подію і в подяку за Ваші труди я хотів би піднести Вам, владико, цю святу панагію, щоб Господь зберігав Вас і зміцнював на шляхах Вашого життя. Я також хотів би піднести цьому храму образ святого Спасителя на згадку про нашу спільну молитву, щоб Господь проявив Свою милість до Єкатеринбургу, до цієї землі, до народу, до всіх нас і дарував нам сили і здатність, відгукуючись на його заклик, здійснювати усе, що потрібно для життя вічного «...».

Ще раз всіх вас, мої дорогі брати і сестри, сердечно вітаю зі святом і хочу кожному вручити цю іконочку Воскреслого Спасителя зі своїм благословенням. Попрошу духовенство роздати всім присутнім у храмі ці Патріарші благословення.

Бережи вас усіх Господь, і Покров Пречистої і Преблагословенної Цариці Небесної молитвами святих Царствених страстотерпців, всіх новомучеників і сповідників Руських хай береже нас від усякого зла. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Анонси подій

19/4/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила в Храмі-на-Крові в Єкатеринбурзі

18 квітня в тиждень 3-й по Великодню, святих жон-мироносиць, Святіший Патріарх Кирил здійснив велике освячення нижньої церкви Храму-на-Крові в Єкатеринбурзі та Божественну літургію в новоосвяченому храмі.
детальніше...>>

8/4/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії у четвер Світлої седмиці

8 квітня, у четвер Світлої седмиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Успенському соборі Свято-Троїцької Сергієвої лаври.
детальніше...>>

7/4/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці

7 квітня 2010 року, в середу Світлої седмиці та свято Благовіщення Пресвятої Богородиці після закінчення Божественної літургії в Благовіщенському соборі Московського Кремля Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звернувся до присутніх із Першосвятительським словом.
детальніше...>>

5/4/2010

Слово Святішого Патріарха Кирила після Божественної літургії в понеділок Світлої седмиці в Успенському соборі Кремля

5 квітня, в понеділок Світлої седмиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил здійснив Божественну літургію в Патріаршому Успенському соборі Московського Кремля.
детальніше...>>

4/4/2010

Патріарше слово після Великодньої вечірні в Храмі Христа Спасителя

4 квітня 2010 року, в день свята Світлого Христового Воскресіння, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил здійснив Великодню велику вечірню в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя.
детальніше...>>

© 2010-2019 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.