ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Травень 2017 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
24252627282930
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930311234

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru
Фонд «Православный Крым»

Нашi банери:

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

19/3/2017

Патріарше слово у Неділю Хрестопоклонну після Літургії в храмі святителя Іова, Патріарха Московського, в російській столиці

19 березня 2017 року, у Неділю 3-ю Великого посту, Хрестопоклонну, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив чин великого освячення новозбудованого московського храму святителя Іова, Патріарха Московського і всієї Русі, Патріаршого подвір'я Старицького Успенського монастиря та Божественну літургію в новоосвяченому храмі. Після закінчення богослужіння Предстоятель звернувся до віруючих з проповіддю.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

Сьогодні третя неділя Великого посту, Хрестопоклонна, і протягом всього наступного тижня наші думки повинні особливим чином спрямовуватися до Хреста Господнього. Хрест — це всесвіт, це концентрація таких потужних смислів, які можуть перетворити особистість людини і весь світ, адже Хрест — це не тільки знаряддя смерті, але по волі Божій також знаряддя спасіння.

Сьогодні ми чули євангельські слова, сповнені видатного сенсу. Вони звучать дуже просто: «Хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе, візьме хрест свій і йде за Мною» (Мк. 8:34). Здавалося б, проста фраза, але як же важко зрозуміти справжній сенс! Людина може відкинути ворога або навіть негідного родича, але як можна отвергнутися себе? І що це за хрест, який потрібно взяти? Стало бути, треба самого себе відкинути, поставити на якусь периферію, а хрест, тобто страждання, взяти на себе і слідувати за Христом? Так невже не можна йти за Христом, якщо себе не отвергнешься і якісь страждання не понесеш?

Напевно, у багатьох людей, особливо сучасних, далеких від християнської традиції, може виникнути неприйняття цих слів. Мовляв, це не для мене, мені простіше включити музику, потанцювати, випити, погуляти, відпочити, позасмагати, поплавати, на лижах покататися або на мотоциклі — та, чи мало задоволень в цьому світі. Чому ж я повинен все це відкинути? Так ось, щоб зрозуміти сенс слів Спасителя, достатньо звернути увагу на те, що Господь не наказує нам прийняти на себе усі страждання, а тільки ті, які покладаються на нас. Необхідно прийняти хрест, тобто щось вже дане тобі, — лише погодитися з тим, щоб прийняти ці страждання на себе. Ця фраза ключова, адже більшість наших страждань не є хрестом, — вони результат нашої дурості, розбещеності, слабкості характеру, різного роду зловживань і того самого способу життя, який для багатьох є жаданим.

Як правило, ми не страждаємо від того, що на нас покладає Господь, — ми самі на себе накликаємо страждання, вживаючи алкоголь і наркотики, не стримуючи своє плотське начало, не контролюючи поведінку за Божими заповідями. Це призводить до катастроф в особистому і сімейному житті. У нас не вистачає часу і сил, щоб гідно виховувати своїх дітей, передавати їм все добре, що у нас є, а у міру їх дорослішання також ділитися досвідом власних невдач, щоб їх від цих невдач захистити. Де вже нам за всім цим наздогнати? Нам ніколи...

І ось нам посилаються хрести, причому страждаємо ми ніби не зі своєї вини. Як би з боку, ззовні приходять хвороби, скорботи, трапляються аварії на дорогах, що ведуть до загибелі чи інвалідності. Людина іноді виявляється буквально розчавленою вагою страждання, вона не бачить сенсу у своєму існуванні — все померкло, життя закінчилося. А Господь каже: «хай Зречеться самого себе, візьме хрест — той самий, який тобі надсилається, — і йде за Мною». І коли люди саме так сприймають посланий ним хрест — не страждання, що породжуються нашої гріховністю, а скорботи, які від нас не залежать, той хрест, який Господь покладає на наші плечі, щоб ми могли піти за Ним, — ось тоді ми опиняємося сильніше цих страждань. Є безліч людей, які перемогли страшні недуги і стали відомі всьому суспільству. З них беруть приклад як з героїв, тому що страждання, причиною якого вони не були, не розчавило їх не викинуло на периферію, але, навпаки, наповнило великою силою, яка з ласки Божої допомогла подолати тяжку недугу і скорботні життєві обставини.

Ми освятили цей храм на честь Іова, Патріарха Московського. Святитель, будучи насельником Старицького монастиря на Тверській землі, в постригу прийняв ім'я Іова Багатостраждального — того самого, про який нам оповідає Старий Завіт. Іов володів величезним майном, у нього була велика сім'я, багато слуг і рабів, він був щасливий, але відразу втратив все. Однак Іов не похулив Бога, і навіть на гнойовищі, куди люди приходили, щоб викинути нечистоти, він зберіг у душі ту силу, яку дав йому Бог. Як оповідає слово Боже, Господь повернув Іову втрачене, і він став прикладом для всіх народів і на всі часи.

Напевно, невипадково святитель отримав ім'я на честь Іова Багатостраждального, який з гідністю проніс Богом даний йому хрест. Цар Іван Грозний відрізняв архімандрита Іова як людину розумну, що отримав гарну освіту в Старицькій обителі, і запросив його до Москви, де він став настоятелем спочатку Симонова монастиря, пізніше Новоспасського, а потім зведений у сан єпископа Коломенського.

Починаючи з часу правління Івана Грозного в руському суспільстві зміцнювалася думка, що московський Першосвятитель повинен мати сан Патріарха. Цар Борис Годунов продовжив церковно-дипломатичні зусилля в цьому напрямку, і в 1589 році тут, у Москві, Патріарх Константинопольський Єремія II звів митрополита Московського Іова на Патріарший престол.

Час царювання Бориса Годунова був дуже значущим для нашої країни. Цар Борис багато зробив для зміцнення нашої Батьківщини. Досить сказати, що саме в його царювання почалося освоєння Сибіру, а Патріарх Іов заснував чотири нові митрополії: Ростовську, Казанську, Новгородську і Крутицьку. Церква ставала сильнішою, ставало сильніше і держава. Однак все-таки невипадково наш перший Патріарх отримав своє ім'я. Після смерті Бориса Годунова престол не перейшов до його сина Федора, про що молився і на чому наполягав святитель Іов, розуміючи, що тільки так можна зберегти законну владу. В цей час з'являється Лжедмитрій — Гришка Отреп'єв, послушник Чудова монастиря, якого Патріарх Іов прекрасно знав (якийсь час майбутній самозванець виконував у нього обов'язки писаря). З'явившись в Москву, Гришка зажадав визнати його законним спадкоємцем Івана IV ― царевичем Дмитром. Однак Патріарх Іов, незважаючи на всі обіцянки й погрози, відкинув Лжедмитрія, після чого був скинутий з престолу і відправлений в Старицький монастир. Але наступним законним Патріархом став святитель Гермоген Казанський, той самий, за кого була знайдена Казанська ікона Божої Матері. Ставши гідним продовжувачем праць нашого першого Патріарха Іова, святий Гермоген мужньо чинив опір окупантам і мученицьке загинув у підвалах Чудова монастиря в Кремлі від голоду, спраги і холоду — лише тому, що відмовився звертатися до народу з закликом визнати владу іноземних загарбників.

Тішуся з того, що в Москві освячено храм на честь святителя Іова ― першого Патріарха Московського, всієї Русі та, як значилося в грамоті, що була підписана всіма східними Патріархами, всіх північних країн. Такий, до речі, й донині титул Патріарха Московського: «Московський, всієї Русі і всіх північних країн». За смирення нашого ми не використовуємо в повноті цей титул, але це не означає, що титул втратив свою силу і своє значення. Згадуючи ж першого з святителів, і радію тому, що в честь нього цей храм, також я радий тому, що ченці Старицького монастиря, відвідуючи місто Москву, зможуть здійснювати тут богослужіння, і тоді дійсно встановиться духовний зв'язок між Першопрестольним градом і чудовою Старицькою Успенської обителлю, пов'язаною з життям і смертю святителя Іова, Патріарха Московського і всієї Русі. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

19/3/2017

Патріарше слово у Неділю Хрестопоклонну після Літургії в храмі святителя Іова, Патріарха Московського, в російській столиці

19 березня 2017 року, у Неділю 3-ю Великого посту, Хрестопоклонну, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив чин великого освячення новозбудованого московського храму святителя Іова,
детальніше...>>

17/3/2017

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії у день пам'яті св. блгв. кн. Данила Московського в Даниловому ставропігійному монастирі

17 березня 2017 року, у п'ятницю третьої седмиці Великого посту, день пам'яті святого благовірного князя Даниїла Московського, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію Передосвячених Дарів в Даниловому ставропігійному монастирі м. Москви.
детальніше...>>

15/3/2017

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в день 100-річчя обрітення Державної ікони Божої Матері у храмі Казанської ікони Божої Матері в Коломенському

15 березня 2017 року, в середу третьої седмиці Великого посту, день 100-річчя обрітення ікони Божої Матері «Державна», Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію Передосвячених Дарів у храмі Казанської ікони Божої Матері в Коломенському м. Москви.
детальніше...>>

12/3/2017

Слово Святішого Патріарха Кирила у Неділю 2-ю Великого посту після Літургії в храмі Всіх святих, що в землі Руській просіяли, в Черемушках м. Москви

12 березня 2017 року, у Неділю 2-у Великого посту, свт. Григорія Палами, архієпископа Фессалонітського, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив чин великого освячення храму Всіх святих,
детальніше...>>

5/3/2017

Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю Торжества Православ'я після Літургії в Храмі Христа Спасителя в Москві

5 березня 2017 року, у Неділю 1-у Великого посту, Торжества Православ'я, Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію святителя Василія Великого і чин Торжества Православ'я в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві.
детальніше...>>

© 2010-2016 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.