ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Червень 2019 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
272829303112
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
1234567

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

31/3/2019

Патріарша проповідь в Неділю 3-ю Великого посту після Літургії в храмі свт. Стефана Пермського в Південному Бутові м. Москви

31 березня 2019 року, у Неділю 3-ю Великого посту, Хрестопоклонну, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію св. Василія Великого в храмі святителя Стефана Пермського в Південному Бутові м. Москви. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих з проповіддю.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

Сьогодні Хрестопоклонна неділя. Ми згадуємо слова апостола Павла про те, що хрест для іудеїв - спокуса, а для еллінів — безумство (див. 1:23). Чому ж Господь обирає хрест як знаряддя спасіння, якщо у практично всіх жителів Римської імперії цей предмет викликав почуття сум'яття у одних і повну неприязнь у інших? Дійсно, римських громадян не страчували на хресті, навіть якщо вони вчиняли найтяжчі злочини, — їм відрубували голови. На хресті розпинали тільки, що тяжко провинилися рабів - це була доля ізгоїв, які за своїм соціальним положенням займали найнижчу сходинку і до того ж засуджувалися як розбійники, злочинці. А для іудеїв хрест – спокуса, адже мертве тіло іудеї намагалися відразу прибрати з очей. Така була традиція-ховати в перший день. Мертве тіло зневажали, воно викликало почуття сум'яття, дискомфорту; його потрібно було прибрати з людського життя, що і робили негайно.

Можна собі уявити, як сприймали вмираючого на хресті Спасителя язичники. Проходили повз хреста кричали «уа» (див. Мк. 15:29), висловлюючи свою ненависть, тому що саме тіло Його викликало огиду, а вже відтак було сказано, що це злочинець, то загальне заперечення. Для юдеїв це було абсолютно неприйнятне видовище — мертвий на хресті, на якому написано: «Іісус Назарянин, Цар Юдейський» (Ін. 19:19). І цей цар висить на ганебному хресті-які ж почуття обурення і злоби були в серці у людей!

Де ж були апостоли? А вони в страху втекли, і, напевно, це була природна реакція. Адже вони вірили, що Іісус Назарянин є дійсно Цар Юдейський. Вони вірили кожному Його слову. І раптом перед ними Вмираючий вчитель, зганьблений, висить на хресті і зганьблений натовпом... так виповнилися слова Спасителя: «Всі ви спокуситеся про мене» (Мк. 14:27). Всі, включаючи апостолів. Бо занадто сильним був виклик, занадто боляче обпекло серця апостолів все те, що сталося, — особливо ганебна смерть Вчителя на хресті.

Виникає питання: «Чому ж Господь провів Своїх учнів через такі найтяжчі випробування віри? Чому цією страшною смертю Сина Свого Він відвернув багатьох від можливості з довірою поставитися до того, що Син казав людям?» Адже ця смерть немов ставила хрест на самому Спасителі, на його проповіді, на його місії, все зневажала і все руйнувала. Чому ж все було саме так, а не інакше? І відповідь може бути тільки один — смертю Спасителя була показана слабкість людської природи. Хресна смерть свідчила про те, що ніякими людськими силами неможливе спасіння, що нікому з людей не дано повернути втрачений рай. Це вище людських сил, вище людських можливостей, і тому така жахлива картина смерті Спасителя, так жахливий цей уявний фінал євангельської історії.

Але ми знаємо, що за ним було Воскресіння Спасителя. Однак Воскресіння не було явлено всьому народу, а лише обмеженому колу людей. Чому ж Господь саме так звернув свою Звістку учням і всьому народу? Чому саме через це випробування він провів кожного, хто хотів вірити в нього як в Спасителя? В якомусь сенсі це питання і сьогодні звернене до нас. Деякі люди з подивом говорять «де ж Бог?», якщо бачать, що відбувається щось несправедливе, погане, гидке. Де ж промисел Божий, якщо бачиш, що шляхи людської історії все далі йдуть від Бога? Багато хто не може зрозуміти цю таємницю історії роду людського і запитують: «якби Бог був, невже б Він таке допустив?» І для того щоб правильно відповісти на питання, чому Бог це допускає, слід поглянути на розп'ятого на хресті Христа Спасителя.

Про що ж говорить цей хрест? Він говорить про повну людську немічність, про нездатність людей не тільки досягти Царства Божого, але навіть добрих життєвих цілей. У людини ніколи не вистачило б сил, якби через хрест і воскресіння не явлена була нам Божественна благодать, яка рятує людину, яка наповнює силою, що може перетворити її в сина Божого. Благодать, яка змінює хід людського життя, коли, здавалося б, всяка надія на порятунок вичерпана. Благодать, яка з цих каменів робить дітей Авраама (див. Мф. 3:9).

І як все це зримо сьогодні в нашому житті! Могли ми з вами повірити, що в безбожній Москві будуть побудовані сотні храмів? Що люди XXI століття будуть наповнювати ці храми з гарячою вірою, з сподіванням на волю Божу? Якою людською логікою пояснити відродження нашої Церкви, відродження віри в серцях наших людей? Але все це відбувається, і не тому що ми з вами герої, не тому що ми такі розумні, правильні, а тому що за молитвами святих угодників Божих і за молитвами нас грішних благодать Божа торкається наших сердець і перетворює їх. Благодать Божа торкається до народу нашого, і багато хто обертаються в учнів Спасителя. Благодать Божа запобігає нашому падінню і загибелі, і віримо, що саме силою благодаті Божої зберігається віра і надія на спасіння.

Всьому цьому вчить нас сьогоднішній недільний день. Зганьблений Спаситель на хресті, зганьблене людське тіло — і найбільша перемога Боголюдини над смертю, над гріхом, над богооставленністю і над всякою втратою надії. Нехай хрест Христовий привертає благодать Божу до нас, що поглядають на нього з вірою і розумінням того, що він означає, як колись хрест привертав благодать до учнів і апостолів, освятившим всесвіт великою проповіддю про Христа Розп'ятого і Воскреслого. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

31/3/2019

Патріарша проповідь в Неділю 3-ю Великого посту після Літургії в храмі свт. Стефана Пермського в Південному Бутові м. Москви

31 березня 2019 року, у Неділю 3-ю Великого посту, Хрестопоклонну, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію св. Василія Великого в храмі святителя Стефана Пермського в Південному Бутові м. Москви.
детальніше...>>

24/3/2019

Патріарша проповідь в Неділю 2-гу Великого посту після Літургії в московському храмі св. блгв. кн. Олександра Невського в Олександрівці

24 березня 2019 року, в Неділю 2-гу Великого посту, день пам'яті святителя Григорія Палами, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію св. Василія Великого в храмі святого благовірного князя Олександра Невського в Олександрівці м. Москви.
детальніше...>>

17/3/2019

Слово Святішого Патріарха Кирила у Неділю Торжества Православ'я після Літургії в Храмі Христа Спасителя

17 березня 2019 року, в Неділю 1-ю Великого посту, Торжества Православ'я, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію святителя Василія Великого і чин Торжества Православ'я в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві.
детальніше...>>

17/3/2019

Слово Святішого Патріарха Кирила у Неділю Торжества Православ'я після Літургії в Храмі Христа Спасителя

17 березня 2019 року, в Неділю 1-ю Великого посту, Торжества Православ'я, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію святителя Василія Великого і чин Торжества Православ'я в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві.
детальніше...>>

16/3/2019

Слово Святішого Патріарха Кирила напередодні Неділі Торжества Православ'я після всеношної в храмі благовірного князя Ігоря Чернігівського в Передєлкіні

Увечері 16 березня 2019 року, напередодні Неділі 1-ї Великого посту, Торжества Православ'я, Святіший Патріарх Кирил відправив всеношну в храмі святого благовірного князя Ігоря Чернігівського в Передєлкіні м. Москви.
детальніше...>>

© 2010-2019 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.