ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Травень 2017 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
24252627282930
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930311234

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru
Фонд «Православный Крым»

Нашi банери:

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

19/2/2017

Слово Святішого Патріарха Кирила у Неділю м'ясопусну після Літургії в Храмі Христа Спасителя м. Москви

19 лютого 2017 року, у неділю м'ясопусну, про Страшний Суд, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві. По закінченні Літургії Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих із Першосвятительським словом.

Усіх вас, дорогі владики, отці, брати і сестри, високі гості, я сердечно вітаю з недільним днем!

Напередодні Великого посту, підготовляючи людей до поприща покаяння, Церква пропонує роздуми на кожен недільний день, і сьогодні ці роздуми пов'язані з темою суду. Страшний Суд — це явище Божої справедливості у відношенні кожної людини, щодо всієї людської історії. Ми постійно шукаємо справедливості, — коли нас ображає хтось із близьких, коли ми бачимо себе ображеними на роботі, коли ущемляються інтереси спільнот людей; і всякий раз, прагнучи до справедливості, ми ставимо в центр своїх прагнень самих себе. Ми зі своєї точки зору оцінюємо, що таке справедливість, і якщо наше розуміння суперечить думці інших, ми готові вступити в конфлікт. І ми знаємо, чим закінчуються сімейні сварки в захист справедливості — так, як її розуміє кожна з сторін. Знаємо, чим кінчалися громадянські зіткнення, які також були пов'язані з боротьбою за справедливість.

Сьогодні ми в Церкві починаємо споминати про події 100-річної давності, які призвели до зречення государя імператора в лютому 1917 року і встановленню нової влади. Подальші події добре відомі: влада виявилася недієздатною, заведений маховик громадянського спротиву владі не був зупинений, сподівання людей не були задоволені, і все це — в умовах війни з зовнішнім ворогом. Влада була не в змозі що-небудь виправити і просто впала — її захопили ті, хто був краще організований, хто був більш жорстокий і цілеспрямований. І ми знаємо, що сталося в результаті цього захоплення влади — країна і народ були вкинуті у вир громадянської війни. Сьогодні ми здригаємося, коли чуємо новини про події на сході України. Ми бачимо, як люди страждають від міжусобної брані. Давайте уявимо собі, що така ж міжусобна боротьба відбувалася у післяреволюційні роки в масштабах всієї країни, всієї історичної Росії, — коли брат повставав на брата, коли проливалася кров, коли виявлялася страшна жорстокість.

Ми найчастіше уявляємо Суд Божий таким, яким буває суд людський. Але Божественний суд діє вже зараз, бо Господу було завгодно включити суд в саму природу людини. Людина здатна судити себе сама. За яким законом? Державним? Ні, за законом своєї совісті. І ми знаємо, що дуже часто суд совісті виявляється для нас самим грізним. Мені доводилося зустрічатися з злочинцями, засудженими до тривалих термінів ув'язнення. І коли в довірчій розмові я питав, що для них зараз найважче, дуже часто мені казали: «Совість. Не можу заспокоїтися. Вже і покарання позаду, а совість не відступає».

Суд совісті — це найсуворіший і самий неупереджений суд, це і є суд Божий, бо Господь вклав моральне почуття в нашу природу. Людина — це єдина жива істота, яка здатна сама себе судити. І, напевно, Страшний Суд буде продовженням цього суду. З людської обмеженості ми багато забуваємо, з пам'яті відходять гріхи і конфлікти, і совість заспокоюється. А іноді совість руйнується вадами, пияцтвом або просто звичкою здійснювати беззаконня. Але Страшний Божий Суд заповнить всі недосконалості нашого власного людського суду: погану пам'ять, цинізм, нехтування, відступ від Божественних заповідей — все те, що не давало можливість нам самим справедливо засудити себе за життя.

Що ж є наслідком суду? Якщо суд виявляє факт злочину, то особа не підлягає покаранню. А якщо це суд совісті? Ми коли-небудь карали самих себе? Звичайно, ми намагаємося себе виправдати. Ми, як єдиний адвокат на цьому суді, говоримо, що поступили не так вже і погано, що інша сторона була винна і взагалі мало які обставини нас до цього спонукали. А є ще більш дивні аргументи: «Я що, гірше за всіх? А сусід живе ще гірше! А моя подруга що творить? Що ж я так скоряю себе? Я ж справді не гірше інших». І ми робимо все, щоб послабити суд совісті, і дуже далекі від думки, що визнання своєї провини повинно тягти за собою покарання.

Давайте запитаємо себе — адже у кожного у житті була ситуація, коли ми поступали погано, — а яке покарання за цей проступок ми на себе поклали? Що ми зробили такого, без будь-якого примусу ззовні, що могло б спокутувати наш гріх? Господь каже, що на суді будуть виправдані ті, хто нагодував голодного, напоїв спраглого, прийняв мандрівника, одягнув нагого, відвідав хворого, прийшов до ув'язненого у в'язницю, щоб підтримати його. Ми з вами у відповідь на голос совісті поклали на себе коли-небудь якесь покарання? Ми сказали, що цей гріх я повинен спокутувати тим, що вимагає від мене Господь, нагодувати, напоїти, одягти, провідати, прийняти? Може бути, хтось так чинить, але в абсолютній більшості люди про це навіть не думають.

А що відбувається, коли ми цього не робимо? Адже Господь любить нас і не хоче нашої погибелі. Тоді Він нас карає, іноді дуже суворо. Ми знаємо, яким буває покарання за наші провини; як те, до чого ми прагнули, раптом обертається особистим горем. Але ми майже ніколи не запитуємо, чому це з нами сталося, а якщо запитуємо, то найчастіше відповідаємо: не знаємо, за що нам таке горе. А Господь знає — Він хоче, щоб на Страшному Суді ми були виправдані, і Він проводить нас через скорботи в нашому житті.

Але те, що справедливо по відношенню до особистого життя, справедливо і по відношенню до життя народу. Революція була великим злочином, і ті, хто обманював народ, хто вводив його в оману, хто провокував його на конфлікти, переслідували зовсім не ті цілі, які вони відкрито декларували. Був зовсім інший порядок денний, про який люди навіть не здогадувалися. І грянув цей історичний грім, — скільки невинних жертв, скільки горя! Напевно, в якийсь момент люди, які здобули перемогу у цих революційних конфліктах, перемогли. І що? Майже кожен, хто робив революцію, став жертвою подальших репресій, — ті, хто проливав невинну кров, хто катував і мучив, хто руйнував основи народного життя, хто викорінював віру і руйнував храми.

Божий суд над кривавими подіями 1917 року вже стався в історії нашого народу — так само, як він відбувається в особистому житті кожної людини. Якщо ми чуємо голос Божий, якщо ми вживаємо Боже покарання, якщо ми стаємо на шлях добродєланія в особистому житті, то перед нами відкривається можливість постати з чистою совістю перед лицем Божим на Його останньому суді. Те ж саме можна сказати і про народ. Ми не повинні відмовитися від нашої історичної пам'яті і залишити без уваги події, які відбулися в той рік, як і наступні тяжкі випробування нашого народу. І молодь не повинна сказати: це сталося з нашими предками і нас не стосується. Це стосується всіх, це стосується нашого народу. З цих грізних подій столітньої давності ми повинні винести дуже важливий висновок: ми повинні своїми чеснотами подолати свої гріхи і гріхи наших предків. Ми повинні побудувати суспільство добре, справедливе, ми повинні викорінити гріх зі свого особистого і суспільного життя. Ми повинні бачити скорботу тих, хто слабкий, хто немічний, хто голодний, хто неодягнений, хто жадає, хто в ув'язненні, у лікарні. Ми повинні бачити горе іншої людини. Але якщо ми продовжимо нібито в пошуках якоїсь справедливості знову переслідувати цілі, які тільки прикриваються гарними словами, якщо ми знову захочемо завдати рани на тілі нашого народу, то, навіть живучи в умовах благополуччя, ми будемо нездатні робити добро, а значить, не будемо застраховані від потрясінь і в особистому, і в суспільному житті, тому що виживання людського суспільства безпосередньо пов'язано з добродєланієм. Добро є те утримуюче, що зберігає світ від розпаду, а людську історію — від грізного фіналу. Тому навіть з прагматичної точки зору, з точки зору виживання, ми повинні творити добро. Це наша програма життя. Ми повинні розповсюджувати все, що можемо зробити доброго, на як можна більшу кількість людей. Ми повинні побудувати з вами цивілізацію духу, а не цивілізацію плоті. І тоді Господь приклонить до нас Свою милість, бо слова Божі ніколи не бувають всує.

Будемо ж пам'ятати сьогоднішні євангельські слова і пронизливі слова Іоанна Златоуста, який сказав, що суд Божий в душі людини. Будемо чинити суд над самими собою — суд власної совісті. Будемо покладати на себе певні тягарі, щоб викупити нашу провину, про що також свідчить нам совість. І тоді ми дійсно будемо мати надію, як каже слово Боже, «на життя з надлишком» (Іоан. 10:10), тому що Божі слова ніколи не бувають всує. І, одного разу відчувши справедливість божественних слів на своєму страшному історичному прикладі, не будемо знову повторювати цих випробувань.

Нехай Господь береже Вітчизну нашу, Церкву нашу, всю історичну Русь! Нехай Господь береже в серці кожного з нас сильну віру і довіру до божественних слів. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

19/2/2017

Слово Святішого Патріарха Кирила у Неділю м'ясопусну після Літургії в Храмі Христа Спасителя м. Москви

19 лютого 2017 року, у неділю м'ясопусну, про Страшний Суд, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві.
детальніше...>>

15/2/2017

Слово Святішого Патріарха Кирила в свято Стрітення Господнього після Літургії в храмі преподобного Серафима Саровського в Раєвє м. Москви

15 лютого 2017 року, у свято Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію
детальніше...>>

5/2/2017

Слово Святішого Патріарха Кирила в свято Собору новомучеників і сповідників Руської Церкви після Літургії в Храмі Христа Спасителя

5 лютого 2017 року, у Неділю про митаря й фарисея, свято Собору новомучеників і сповідників Руської Церкви, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві.
детальніше...>>

8/1/2017

Слово Святішого Патріарха Кирила в свято Собору Пресвятої Богородиці після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

8 січня 2017 року, в свято Собору Пресвятої Богородиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Патріаршому Успенському соборі Московського Кремля.
детальніше...>>

7/1/2017

Слово Святішого Патріарха Кирила після великої вечірні на свято Різдва Христового

Увечері 7 січня 2017 року, в свято Різдва Христового, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив велику вечірню в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві.
детальніше...>>

© 2010-2016 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.