ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Грудень 2018 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
262728293012
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31123456

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Служіння Святішого Патріарха Кирила

4/3/2018

Предстоятелі Руської та Болгарської Православних Церков звершили Божественну літургію у кафедральному Олександро-Невському соборі Софії

4 березня 2018 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил і Святіший Патріарх Болгарський Неофіт звершили Божественну літургію в Патріаршому кафедральному соборі святого благовірного князя Олександра Невського в Софії.

Предстоятелям Руської та Болгарської Церков співслужили голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії архієпископ Сонячногорський Сергій, митрополит Сливенський Іоанникій, митрополит Ловчанський Гавриїл, митрополит Великотирновський Григорій, митрополит Пловдивський Миколай, митрополит Варненський і Великопреславський Іоанн, митрополит Видинський Данило, митрополит Доростольський Амвросій, митрополит Західно- і Середньоєвропейський Антоній, митрополит Русенський Наум, митрополит Старозагорський Купріян, митрополит Неофіт Серафим, митрополит Врачанський Григорій, головний секретар Священного Синоду Болгарської Православної Церкви єпископ Мелнишський Герасим, єпископ Величський Сіоній, єпископ Адріанопольский Євлогій, єпископ Знепольський Іоанн, єпископ Белоградишський Полікарп, єпископ Константийский Яків.

У числі сослуживших були протосингел Софійської митрополії архімандрит Василь (Савов), заступник голови ВЗЦЗ протоієрей Миколай Балашов, настоятель Подвір'я Руської Православної Церкви в Софії архімандрит Філіп (Васильцев), секретар ВЗЦЗ з міжправославних відносин протоієрей Ігор Якимчук, керівник Прес-служби Патріарха Московського і всієї Русі священик Олександр Волков.

Також серед співслуживших: представник Румунської Православної Церкви при Болгарському Патріаршому престолі ставрофорний священноеконом Нелуц Опря, представник Патріарха Болгарського при Патріархові Московському і всієї Русі архімандрит Феоктист (Димитров), ректор Софійській духовній семінарії архімандрит Пахомій (Лозанов), ігумен Бачковського монастиря архімандрит Симон (Бодуров).

На богослужінні був присутній голова Болгарського царського Дому Симеон II Сакскобургготський.

За богослужінням співали Московський Синодальний хор під керуванням заслуженого артиста Росії А. А. Пузакова та хор кафедрального собору Олександра Невського під управлінням Димитра Димитрова.

Євангеліє читалося болгарською і церковнослов'янською мовами.

На Літургії були виголошені молитви про упокоєння царя-визволителя імператора Олександра Миколайовича і всіх вождів і воїнів російських і болгарських, за віру та звільнення землі болгарської життя своє поклали.

Символ віри і молитву «Отче наш» прочитав голова Болгарського царського Дому цар Симеон II.

Після закінчення Літургії Святіший Патріарх Болгарський Неофіт звернувся з привітанням до Святішого Патріарха Кирила та до усіх учасників богослужіння:

«Ваша Святосте, Ваша Величність, Ваші Високопреосвященства і Преосвященства, шановні представники болгарських державних інституцій, боголюбиві отці, возлюблені у Господі брати і сестри!

З побожним трепетом і духовною радістю звершили ми в цей день дивне і велике Таїнство Божественної Євхаристії.

Радість наша була особливо великою, бо ми мали можливість зробити це богослужіння в благословенному і благодатному співслужінні з коханим і дорогим нашому серцю братом у Христі ― Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом, який у ці урочисті та святкові для всієї Болгарії дні очолює делегацію Московського Патріархату на чествованнях пам'ятної дати ― 140-річчя Визволення нашої країни від вікового іновірного ярма.

Ваша Святосте, прийміть ще раз нашу глибоку вдячність за радість того, що ми разом у ці пам'ятні дні. Ваша присутність, а також присутність всіх наших дорогих гостей із братньої Росії, сьогодні серед нас є ще одним свідченням міцних і безперервних духовних зв'язків між нашими православними народами і Православними Церквами, і негаснучої любові очолюваного Вами Московського Патріархату до всіх нас; свідчення нашої єдності і запорукою нашого спільного майбутнього в слідуванні за євангельському шляху і в благодатному нашому спілкуванні у Христі Спасителі.

Сьогодні, коли Болгарська Православна Церква святкує початок свого історичного існування, ми знову звертаємо наш духовний погляд на історичне минуле, коли покладалися основи християнства серед слов'янських народів і коли рівноапостольні наші князі, яким допомагали великі духівники, стверджували християнську ідентичність наших братніх народів.

Тому в цей день ми знову схиляємось перед ними, перед величчю їх справи і дивовижним подвигом, все більш надихаючись і наслідуючи їх приклад і вірно виконуючи їх заповіти поколінням. А найважливішим із цих заповітів є заповіт свято зберігати рятівну Православну віру і наше богозаповіданну єдність, як личить справжнім і вірним Христовим учням і послідовникам ― "щоб усі були одно" (Ів. 17:21).

Світ, в якому ми сьогодні живемо, ― секуляризованний і все більш позбавлений віри, ставить перед нашими Православними Церквами і нашої православної совістю нові і небезпечні виклики і випробування. В цих умовах всі ми покликані бути вірними пастирями Христового словесного стада, за яке ми відповідальні не перед людьми, а перед Самим Христом, Господом нашим ― зберігати його в духовному здоров'ї і направляти його незмінно в рятівних нашої божественної істини та спасенної віри. Цього чекає від нас Пастиреначальник Христос, цього прагне і віруюче серце ― істинної духовної їжі і насичення з чистого джерела Святого Православ'я, з якого Церква п'є протягом довгого і тернистого шляху своєї земної історії.

Неодмінною умовою для здійснення цього покликання і місії Церкви є наша єдність з Господом та між нами. У цій єдності ― істинна запорука нашої сили і нашого успіху. Це свята єдність ми повинні зберігати, не дозволяючи ворожим Господа і підривним силу зруйнувати його. Як "рід вибраний, царське священство" (1 Пет. 2:9) ми покликані завжди стояти на духовній сторожі і поширювати світло, яке сяє колись в нашому скорботному світі з Втіленням, земним служінням і дивним Воскресінням нашого єдиного істинного Вчителя і Господа Іісуса Христа.

Нашими вірними супутниками і помічниками у спільній справі завжди були і будуть Сам Господь, Його Пресвята Матір і Владичиця наша Богородиця, і всі Його святих, що просіяли в подвигу віри ― вірні послідовники і свідки Христові, які віддали життя в наслідуванні Христа, в прагненні до богоподібної і вічного життя.

Тому в світлий і святковий день мої думки і молитви з Вами і з усієї Христовою Церквою, яку Господь залишив нам, щоб ми жили і рятувалися в ній (Діян. 2:47). Віримо, що Бог, бачичи наше спілкування і однодумність, завжди буде прихильною нам і щедро посилати нам Свою незгасаючу благодать, Свою допомогу і божественну підтримку в нашій загальній справі на ниві Святого Православ'я.

Любов Божа, Його велика милість і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма нами, з нашими Православними Церквами і з нашими братніми православними народами!

З благословенним святом!»

В якості пам'ятного дару Святіший Патріарх Неофіт підніс Предстоятелю Руської Православної Церкви хрест і комплект панагій.

Потім до присутніх звернувся Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил:

«Ваша Святосте, високоповажні Побратими-архіпастирі, всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Я сердечно вдячний Вам, Ваша Святосте, за можливість спільної молитви тут, у цьому історичному соборі, і за виголошені зараз в мою адресу теплі слова. Бачу особливе благословення Боже в тому, щоб розділити сьогодні цю молитву тут з архіпастирями, духовенством і віруючими Болгарської Православної Церкви в радісні для всіх нас дні, коли святкується п'ятиріччя Вашого Патріаршого служіння і 140-а річниця визволення Болгарії від іноземного ярма.

У сьогоднішньому Євангельському читанні ми чули, як Господь Іісус Христос зцілив розслабленого (Мк. 2:1-12).

У християнському розумінні диво не доводить Істину. Господь здійснював чудеса не для того, щоб когось здивувати чи щось довести. Всі чудеса, описані євангелістами, здійснювалися там, де в них була потреба, і велика частина з них ― це зцілення хворих.

Ми пам'ятаємо, як Спаситель, будучи в Назареті, не міг зробити там чудес по невірі місцевих жителів (Мф. 13:58; Мк. 6:5-6). Тим же, кого зціляв, Він казав: Іди, віра твоя спасла тебе (Мк. 10:52; Лк. 17:19). Диво може зміцнити віру, але чудо не може служити неодмінною вимогою для віри в Христа.

Є чудеса людські, рукотворні і, здавалося б, не потребують ні віри, ні допомоги Божої. У наш час прийнято використовувати вираз "чудо" для позначення різних видатних досягнень людства: "наукове диво", "економічне диво" і так далі. Але християнин знає, що без допомоги Божої будь-яке, навіть саме неймовірне людське зусилля марно. Першим таким "дивом", згаданих у Біблії, була Вавилонська вежа ― і ми пам'ятаємо, як безславно закінчився цей проект: "Аще не Господь созиждет дом, всуе трудишася зиждущии" (Пс. 126:1).

Справжнє чудо Боже часом відбувається саме тоді, коли вже всі людські сили вичерпані ― у відповідь на останнє зусилля людської волі. Воно є там, де воно дійсно необхідно для життя людини, для його порятунку. Воно вимагає зустрічного дії від людини, його переконаною молитвою і спрямованості до Бога, готовності віддати себе на волю Божу.

В пам'ять про завершення війни, яка 140 років тому принесла визволення болгарського народу, на російських медалях був вибитий вірш із псалма: "Не нам, не нам, а імені Твоєму" (Пс. 113:9). Це смиренне визнання Божої волі, визнання Божественного чуда, звершеного в подіях війни, і допомоги Божої, що поновила неміч людських сил.

Історики говорять про те, що ні Росія, ні болгарський народ не були готові до цієї війни. Болгарія була знекровлена жорстоко пригніченим в ній повстанням, Росія ще не відновилася після невдалого конфлікту з європейськими державами у попередні роки. Війна загрожувала лягти важким тягарем на все населення Росії, загострити її відносини з Європою. Але страждання єдиновірного народу потрясли тоді наш народ, Росію, і вона виступила на захист болгар, знехтувавши власним благополуччя і можливу політичну вигоду від невтручання в цей конфлікт.

Священна земля Болгарії обагрена кров'ю багатьох тисяч болгарських ополченців. Тут пролили кров в ім'я свободи своїх одновірців тисячі, десятки тисяч російських солдатів, полеглих під Плевною, Пловдів, при Шейново і на Шипці 140 років тому, коли наші народи пліч-о-пліч боролися за незалежність, за порятунок Болгарії.

Ця перемога мала духовний сенс торжества над земним злом і несправедливістю. Вона була дана по вірі наших народів: у винагороду за беззавітну мужність російських солдатів і у відповідь на молитви і страждання

незліченних болгарських новомучеників, святих прохачів про свою Вітчизну. І цей чудовий храм у пам'ять святого князя Олександра Невського, створений спільними зусиллями наших предків ― нинішній зримий символ того, що їхні труди і подвиги в тяжкий для Болгарії час не залишилися безплідними і принесли плід Христової віри нащадкам.

Сердечно вітаю Ваше Святосте з п'ятою річницею інтронізації і молитовно бажаю, щоб Господь подавав Вам міцне здоров'я та Свою всесильну допомогу у Вашому високому служінні. Хай благословить Господь Святу Болгарську Церкву і так не залишить її народ своїми милостями!»

В пам'ять про відвідування Болгарії Предстоятель Руської Церкви подарував Святішому Патріарху Неофіту і всієї Болгарської Церкви образ Смоленської ікони Божої Матері «Одигітрія».

«"Одигітрія" — Дороговказниця, і ми віримо, що під покровом Цариці Небесної, поки живе православна віра в серцях наших народів, здійснюється і їх історичний шлях, ― свідчив Патріарх Кирил. ― Нехай Її заступництво перед Сином Своїм і Богом нашим зміцнює в нас віру і братню любов між нашими єдинокровними і єдиновірними народами».

***

Патріарший кафедральний собор Болгарської Православної Церкви ― один із найбільших на Балканах. Храм побудований в 1912 році в пам'ять про російських воїнів, полеглих при визволенні Болгарії. Собор вміщає до 5000 осіб. На дзвіниці знаходиться 12 дзвонів загальною вагою 23 тонни. Фрески та різьблення виконані російськими і болгарськими художниками. Центральний вівтар присвячений св. блгв. князю Олександру Невському, південний ― св. царю Борису, Хрестителю Болгарії, північний ― святим Кирилу і Мефодію.

Ідея створення храму-пам'ятника на честь небесного покровителя російського імператора Олександра II виникла в 1879 році в знак подяки російському народу, який звільнив в ході Російсько-турецької війни 1877-1878 рр. болгарський народ від п'ятивікового турецького ярма. Будівництво храму почалося в 1904 році і завершилося в 1912 році під керівництвом російського архітектора А. Н. Померанцева. Серед авторів писаних маслом 82 ікон, а також 273 фресок храму ― 17 російських художників, у тому числі В. М. Васнєцов, П. Е. М'ясоїдів, А. М. Корін, А. А. Кисельов, Н.А. Бруні, В. Д. Болотнов.

Після вступу в жовтні 1915 року Болгарії в Першу світову війну на боці Центрально-європейських держав Народні збори Болгарії ухвалив рішення про перейменування собору ― на честь святих Кирила і Мефодія. У 1919 році на прохання Священного Синоду Збори повернуло собору початкове найменування. 12 вересня 1924 року відбулося велике освячення храму.

З 1964 року в крипті Олександро-Невського собору діє Музей ікон, в якому виставлено понад 300 ікон і фресок зі всіх кінців Болгарії періоду ΙΧ-ΧΙΧ ст.

3 жовтня 2014 року був урочисто підписаний договір про передачу Болгарської Православної Церкви права власності на будівлю Патріаршого Олександро-Невського собору в Софії. Церемонія передачі акта права власності на будівлю собору відбулася 8 жовтня 2014 року. Заслуга в цьому голови технічного кабінету міністрів Георгі Близнашки була відзначена орденом святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Олександро-Невський кафедральний Патріарший собор потребує масштабного капітального ремонту, кошти на здійснення якого обіцяє виділити держава.

Служба комунікації ВЗЦЗ/Патріархія.ru

Патріарх.ua

Анонси подій

2/12/2018

У день пам'яті святителя Філарета Московського Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію в Храмі Христа Спасителя та очолив хіротонію архімандрита Спиридона (Морозова) в єпископа Бірського і Бєлорєцького

2 грудня 2018 року, в Неділю 27-му після П'ятидесятниці, день пам'яті святителя Філарета, митрополита Московського, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя м. Москви.
детальніше...>>

25/11/2018

Предстоятель Руської Церкви освятив храм святої мучениці Лідії в Калінінграді

25 листопада 2018 року, у Неділю 26-ту після П'ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив чин великого освячення храму святої мучениці Лідії Іллірійської
детальніше...>>

24/11/2018

Святіший Патріарх Кирил звершив утреню всеношної в кафедральному соборі Христа Спасителя в Калінінграді

Увечері 24 листопада 2018 року, напередодні Неділі 26-ї після П'ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив утреню всеношної в кафедральному соборі Христа Спасителя м. Калінінграда.
детальніше...>>

24/11/2018

Предстоятель Руської Церкви освятив пам'ятник святому благовірному князю Олександру Невському в Балтійську

24 листопада 2018 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав місто Балтійськ Калінінградської області.
детальніше...>>

23/11/2018

Святіший Патріарх Кирил звершив молебень перед мощами св. Луки (Войно-Ясенецького) в соборі Христа Спасителя в Калінінграді

23 листопада 2018 року, після прибуття в Калінінград, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав кафедральний собор Христа Спасителя.
детальніше...>>

© 2010-2018 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.