ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Грудень 2018 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
262728293012
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31123456

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Привітання та звернення Святішого Патріарха Кирила

7/11/2018

Слово Святішого Патріарха Кирила на пленарному засіданні Всеросійського з'їзду вчителів російської словесності

7 листопада 2018 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил взяв участь у пленарному засіданні Всеросійського з'їзду вчителів російської словесності, що відбувся в Ломоносівському корпусі Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Предстоятель Російської Православної Церкви звернувся до учасників з'їзду зі словом.

Шановний Вікторе Антоновичу!

Хотів би сердечно подякувати Вам за доповідь, яка допомогла мені увійти в проблематику цього з'їзду і зрозуміти те, що досі перебувало поза моєю увагою. Ваш погляд математика на філологію, на викладання російської мови вважаю дуже важливим і заслуговує найпильнішої уваги. Дякую вам також за гостинність, яку Ви нам надаєте — й педагогам, і всім гостям цього з'їзду. Збиратися в стінах Московського університету завжди приємно; висока честь — бути в цих стінах, щоб разом з професорами, викладачами, студентами розділяти цю чудову атмосферу творчості.

Дорогі учасники з'їзду!

Хотів би всіх вас сердечно вітати. Звичайно, головна причина, по якій я сьогодні тут, — це прийняте мною зобов'язання очолити Товариство російської словесності. Я вже розповідав, як Володимир Володимирович запропонував, щоб саме я очолив це товариство. Я дозволив собі висунути деякі аргументи проти цього призначення, але, як кажуть, не був почутий. Ну, а потім я був підтриманий громадськістю і прийняв на себе таке, як ми в Церкві говоримо, послух. Про що зовсім не шкодую, тому що це вводить мене в проблематику вивчення російської літератури, російської мови, вводить в зіткнення з чудовими нашими вченими, педагогами, з якими я час від часу зустрічаюсь.

Хотілося б також сказати кілька слів по темі з'їзду. Віктор Антонович вже цитував Юрія Михайловича Лотмана, — я мав можливість бути близько знайомим з ним, з його дружиною. Ми брали участь в різного роду загальних заходах і провели досить багато часу в бесідах. Зберігаю в пам'яті образ чудового вченого, людини, критично мислячої, що володіла свіжим поглядом на проблеми і прекрасного популяризатора тих ідей, які він виношував. І якщо згадати те, що говорив Лотман про культуру, то дозвольте процитувати одну коротку фразу: «Культура — це складний механізм пізнання» (Лотман Ю. М. Культура та інформація). Пізнання історії і традиції свого народу, пізнання самого себе. Дійсно, через культуру здійснюється пізнання світу, тому що культура несе в собі і минуле, і сьогодення, і навіть майбутнє.

Є багато спільного між тим, як формується церковне віровчення і тим, як формується культурний пласт. І те, і інше здійснюється через такий чудовий механізм, як традиція, по-російський «переказ». Віровчення Православної Церкви ґрунтується не тільки на вивченні Біблії та інших базових текстів, а й на переказі, на традиції, яка передає неушкоджено цінності з покоління в покоління.

Ми знаємо, що у зв'язку з появою раціоналізму і позитивізму в XVII-XIX ст. почалася відмова від традиції як механізму передачі цінностей. Ще раніше, на початку нового часу, в XVI столітті відмова від перекази в релігійній сфері призвела до створення протестантизму. А протестантизм-це спроба засновувати релігійні переконання виключно на раціональному фундаменті. Сталася велика плутанина: наука — це система, яка ґрунтується на раціональному знанні, а релігія частково ґрунтується на раціональному знанні (оскільки в релігійній системі є місце теології, богослов'я, наукових знань, пов'язаних з предметами, які допомагають зрозуміти релігійний феномен), але і на чомусь іншому, в першу чергу на цінностях, які зберігаються через переказ. Тому я вирішив сьогодні сказати кілька слів про переказ, про традицію як про систему передачі цінностей.

У чому помилка революцій? У чому причина абсолютної невдачі більшості революцій? В тому, що революція радикально ламає цей потік передачі цінностей, відмовляється від того, щоб традиції, переказ впливали на нову реальність. Пам'ятайте: «Весь світ насилля ми зруйнуємо до основи, а потім ми наш, ми новий світ побудуємо...»? Так ось, неможливо до підстави зруйнувати світ і реально побудувати новий світ, - тому що ми все належимо справжньому і минулому. Ось чудова доповідь Віктора Антоновича-це вже минуле, те, що збережеться в нашій пам'яті, збережеться в текстах, в переказі, в традиції університету і, можливо, тієї спільноти, яка тут сьогодні зібралася. Дуже важливо розуміти значення традиції, в тому числі в сфері педагогіки.

Звичайно, культура включає в себе досягнення людини у всіх сферах діяльності — точних науках, суспільних дисциплінах, гуманітарних галузях знання. Але більшою мірою, звичайно, культуру ми осягаємо, звертаючись до гуманітарної галузі людської діяльності. Тому особливого значення в наш час, досить раціональне та технократичний, коли з'являються нові способи і засоби комунікації, набуває викладання гуманітарних дисциплін. Історія, філософія, мистецтво, філологія розширюють межі світу людини, допомагають йому усвідомити себе як особистість і як частина народу, ставлять перед ним важливі світоглядні питання, формують і розвивають культуру думки і культуру слова. У зв'язку з цим значення викладання російської мови і російської літератури в школі, а також праць вчителів словесності та їх внеску у виховання підростаючого покоління неможливо переоцінити. І чим більше будуть розвиватися технічні засоби комунікації, тим важливіше буде те, чим ви займаєтеся, бо технічним засобам комунікації потрібно буде з більшою енергією, більшою силою, більшою переконливістю передавати свідоцтво, яке приходить до нас з чудової культурної традиції нашого народу і яке ви покликані актуалізувати кожен раз, коли приходите в клас. Тому що ви — свідки чудовою культурної традиції нашого народу, і навчитися актуалізувати цю традицію значить зберігати живими і російську мову, і російську літературу, і цінності, які передаються через мову і через літературу.

Про важливість вивчення мови для розуміння культури сказано чимало: від крайніх положень про зумовленості світосприйняття і уявлень людей їх рідною мовою (наприклад, «гіпотеза про лінгвістичні відносності», автори якої, американські лінгвісти Бенджамін Лі Уорф і Едуард Сепир, вважали, що мова визначає мислення і спосіб пізнання людини) до більш збалансованих позицій. Але ясно одне: мова-це найважливіша форма національної культури і зовнішній прояв духу народу. «Мова народу є його дух, і дух народу є його мова» (В. фон Гумбольдт. Про відмінність будови людських мов і його вплив на духовний розвиток людства). На мій погляд, ці дуже сильні слова Вільгельма фон Гумбольдта слід запам'ятати. І якщо мова — це вияв духу народу, то література є, безсумнівно, яскраве вираження його історичного, духовного, культурного та життєвого досвіду, що передається через культурну традицію.

Наша цивілізація значною мірою зросла з православного розуміння сутності буття. Наша культура — в тому вигляді, в якому ми її знаємо і любимо, в тому вигляді, в якому вона відома у всьому світі, — буквально просякнута християнськими духовно-моральними цінностями та ідеалами. Саме православна віра виховала в народі ту красу і благородство душі, які відображені в російській літературі і в російському мистецтві. Без розуміння цієї простої істини неможливо вивчати творчість російських письменників, неможливо осягнути багатства вітчизняної культури, відчути глибоку духовну зв'язок часів, тому що духовно-моральний код, закладений у природу нашої людини і сформований через традицію, обумовлений в першу чергу вихованням, що ґрунтується на християнських цінностях.

Згадуючи шкільні роки, завжди з великою вдячністю відгукуюся про своїх викладачів словесності. У радянський час, незважаючи на особливості ідеологічного контексту епохи, уроки літератури були для нас ковтком свіжого повітря. Ми з захопленням читали твори Пушкіна, Гоголя, Достоєвського і Толстого, дивувалися глибинами, які відкривалися в цьому читанні. Нам здавалося, що ми торкалися до чогось потаємного і дуже важливого. Саме читання класичної російської літератури допомагало мільйонам радянських школярів усвідомити свою безпосередню причетність до російської культури та її багатої спадщини, відчути себе частиною величезної цивілізації з тисячолітньою історією і духовною традицією.

Але якщо в радянські роки непросто було подолати ідеологічні перепони і «залізні завіси», то сьогодні, в епоху Інтернету та панування інформації, вчителів словесності доводиться стикатися з труднощами зовсім іншого роду. Сучасна людина, починаючи з самого юного віку, настільки звикає до виключно емоційного сприйняття дійсності і яскравим аудіовізуальним образам, що часто виявляється нездатний до критичного і логічного осмислення інформації. Образ вражає, картинка вражає. Хльостке слово входить до тями і пам'ять так, як не входять передані через виховання цінності. Це біда, з якою ми всі повинні спробувати впоратися. У сучасної людини формується кліпова свідомість, — Ви, здається, про це сказали, Віктор Антонович. Він не може бачити речі цілісно, системно. Він нерозбірливий в читанні, в перегляді фільмів, в музиці. До чого це призводить в кінцевому підсумку? Це призводить до того, що справжнє, міцне знання підміняється думкою, точкою зору, причому точкою зору більшості або точкою зору блогера, у якого більше лайків. В інтернет-просторі виникають авторитети, які, безсумнівно, впливають на наше молодіжне середовище, але здебільшого не можуть надавати корисний вплив на юні душі. Мабуть, цим і обумовлена настороженість батьків, їх страх перед захопленням дітей Інтернетом. Люди часто звертаються до духівників з питанням: «Що робити? Я про сина (або дочку) не можу дізнатися. Він годинами сидить перед комп'ютером, у нього втрачено зв'язок з батьками, з братами і сестрами».

Цю проблему свого часу особливо гостро поставив перед широкою громадськістю покійний вже нині академік Андрій Анатолійович Залізняк — видатний вітчизняний лінгвіст і популяризатор гуманітарної науки. Чому раціональне, що володіє потужною доказовою базою наукове знання раптом опиняється на периферії, а його місце посідають псевдонаукові теорії і всякого роду «нові хронології», які по суті знецінюють тисячолітній шлях культурного розвитку, пройдений нашим народом, які стають відомими виключно завдяки некритичному відношенню до інформації, що надходить?

Мені як Патріарху очевидні духовні причини цього тривожного процесу. Якщо з освіти випадає виховна складова, якщо ми виховуємо дитину поза системи цінностей, на яких заснована наша культура, звідки ж у нього візьметься здатність відрізняти добро від зла, а істину від брехні? Сучасна постмодерністська культура нав'язує нам тезу: немає жодних об'єктивних істин; скільки голів, стільки й умів; твоя власна ідея і є для тебе абсолютною істиною. При такому підході для людини вже немає авторитетів, немає ніяких "гальм", і він, в свою чергу, готовий повірити в будь-яку яскраву і найбезглуздішу теорію, якщо тільки вона йому подобається. Через цей акцент на особисту свободу, на абсолютну автономію людської особистості суспільство стає легко керованою і навіюваною, тому що кожного, хто вихований в думці, що він все вирішує і ніяких особливих авторитетів немає, легко перетворити в інструмент впливу, в тому числі з боку сил глобального масштабу.

Але ми покликані навчити молодих людей цінувати справжню культуру і відрізняти в лавиноподібному інформаційному потоці шуми від сигналів. Ми покликані прищеплювати юнацтву любов до читання, до класичної російської літератури, до грамотного і красивому російської мови, до нашої багатої духовної традиції. Перед вами, вчителями словесності, стоїть завдання воістину державної важливості, завдання загальнонаціонального масштабу. І в цьому сенсі роль вчителя школи набуває в нинішніх умовах величезне значення і дуже високий сенс. І я б дуже хотів, щоб ви, мої дорогі, покинули Москву з цим розумінням особливої значимості вашої праці, особливої вашої відповідальності за долю нашого народу і за долю нашої Вітчизни.

Відрадно, що за останні два роки в системі освіти відбулися позитивні зміни. Багато зроблено для формування єдиного навчального простору, — серед іншого можна згадати затвердження концепції розвитку російської мови і літератури, вітчизняної історії, математичної освіти. У російські школи, нарешті, повернулися твори. Реалізуються різні позашкільні програми, спрямовані на патріотичне виховання молоді. Так, одним з наймасштабніших став Всеросійський конкурс творів "Росія, спрямована в майбутнє", який Президент оголосив минулого року. Майже два мільйони школярів взяли участь в цьому змаганні, і це, безумовно, дуже хороший результат.

В ході роботи Товариства російської словесності виникла пропозиція про введення в шкільні програми так званого «золотого канону» російської літератури — переліку творів, які школяр повинен неодмінно прочитати. І я сподіваюся, що в тісній взаємодії з Міністерством освіти і педагогічним співтовариством ми зможемо домовитися про це. Повинен зауважити, що це ні в якому разі не знизить варіативність освітньої програми. Навпаки, це важливий крок до прищеплення молодим людям смаку до хорошого читання, відсутність якого є, на думку великого російського педагога Василя Олександровича Сухомлинського, однією з причин духовної порожнечі.

Ще раз хотів би сказати, що цей канон, «золотий канон», як ми його назвали, не повинен ніяк впливати на свободу вибору педагогів. Це повинен бути мінімальний набір текстів, обов'язкових для прочитання школярами. Через прочитання цих художніх текстів ми будемо здатні надати благотворний вплив на юнацтво, прищеплюючи йому високі ідеали моральності, духовності, патріотизму. І на вас, викладачах російської мови і літератури, лежить величезна відповідальність по вихованню підростаючого покоління співгромадян. Співгромадян, які б щиро любили свою Вітчизну, її історію і культуру, а через це — свій народ. Від результатів ваших праць багато в чому залежить, як вже було сказано, майбутнє країни і майбутнє нашого народу. Бажаю всім Вам допомоги Божої в цьому високому і відповідальному служінні.

Сердечно дякую за увагу і закликаю на всіх Боже благословення. І хотів би на закінчення запропонувати заснувати Премію Товариства російської словесності для вчителів російської мови і літератури за особливий внесок у виховання нації та збереження культурної спадщини нашої країни. Якщо це буде схвалено, то в рамках роботи Товариства російської словесності ми розробимо Положення про цю премію і почнемо її вручати. Ще раз сердечно вас вітаю.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

/ Патріарх. ua/

Анонси подій

18/11/2018

Слово Святішого Патріарха Кирила на річному акті Свято-Тихонівського університету

18 листопада 2018 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив річний акт Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету. Предстоятель Руської Церкви звернувся до учасників заходу зі словом.
детальніше...>>

18/11/2018

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Василію (Данилову), єпископу Касимівського і Сасовському

18 листопада 2018 року, у неділю 25-ту після П'ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в домовому храмі
детальніше...>>

12/11/2018

Вітання Предстоятеля Руської Церкви Блаженнішому Архієпископу Кіпрському Хризостому з річницею інтронізації

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил привітав Блаженнішого Архієпископа Нової Юстиніани і всього Кіпру Хризостома з річницею інтронізації.
детальніше...>>

7/11/2018

Слово Святішого Патріарха Кирила на пленарному засіданні Всеросійського з'їзду вчителів російської словесності

7 листопада 2018 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил взяв участь у пленарному засіданні Всеросійського з'їзду вчителів російської словесності, що відбувся в Ломоносівському корпусі Московського державного університету імені М. В. Ломоносова.
детальніше...>>

4/11/2018

Привітання Святішого Патріарха Кирила учасникам XVII виставки-форуму «Православна Русь - до Дня народної єдності»

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил направив привітання учасникам XVII церковно-громадської виставки-форуму «Православна Русь - до Дня народної єдності».
детальніше...>>

© 2010-2018 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.