ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Липень 2019 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
24252627282930
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930311234

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Привітання та звернення Святішого Патріарха Кирила

23/5/2019

Слово Святішого Патріарха Кирила на церемонії вручення Патріаршої літературної премії 2019 року

23 травня 2019 року в Залі церковних соборів кафедрального соборного Храму Христа Спасителя в Москві Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив дев'яту церемонію обрання та нагородження лауреатів Патріаршої літературної премії імені святих рівноапостольних Кирила та Мефодія. Перед початком церемонії Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до присутніх зі словом.

Ваше Високопреосвященство! Високоповажні отці, дорогі брати і сестри!

Сердечно вітаю всіх вас. В цьому році ми зібралися в Залі Церковних соборів Храму Христа Спасителя, щоб вдев'яте обрати та нагородити лауреатів Патріаршої літературної премії імені святих рівноапостольних Кирила та Мефодія.

Головними цілями присудження цієї високої нагороди є, з одного боку, заохочення талановитих письменників, що роблять внесок в розвиток вітчизняної словесності, з іншого - залучення уваги читачів до творчості гідних з точки зору Церкви літераторів.

Сьогодні існує безліч літературних премій, які присуджуються державою, громадськими, професійними організаціями в самих різних номінаціях. Все це відображає сучасний і по-своєму мозаїчний літературний процес. Але разом з тим за кількістю існуючих нагород, які відзначають творчі здібності письменників і художні достоїнства їх творів, нерідко забувається головне. Те, заради чого, власне кажучи, й існує мистецтво. Воно покликане, в першу чергу, розкривати задум Божий про світ, свідчити про високе покликання людини, підносити її розум і серце, піднімаючи над суєтністю повсякденності і ставлячи перед людиною «вічні питання» про добро і зло, про сенс і головну мету життя.

Критерієм справжньої літератури є не витонченість форм і новаторство письменницької техніки, а спрямованість до неба, творчий пошук Божественної правди. Очевидно, що будь-яка літературна форма, якою би досконалою вона не була, без морального наповнення залишається порожньою та безплідною. Тому основна увага при виборі лауреатів нашої премії приділяється саме майстерності втілити християнський ідеал в письменницькій творчості. Але це зовсім не означає, що при оцінці творчості ми ігноруємо форму, в якій втілюється літературний задум.

Іван Олександрович Ільїн, розмірковуючи про природу і призначення мистецтва, називав російську літературу особливим видом духовної творчості. Саме таким народилося мистецтво в нашій культурі:  як  «творчість з головного»  -  творчість, яка «підносить людину до Бога» і «проливає в її душу Божественне світло і чистоту» [1]. Таким воно і було протягом багатьох століть. Як тут не згадати відомі слова академіка Лихачова про те, що в цілому давньоруську літературу можна розглядати як літературу однієї теми, і тема ця - сенс людського життя в світлі Євангелія![2]

З торжеством ідей секуляризму в Західній Європі, а пізніше і в нашій країні християнська «закваска» в культурі поступово слабшає. Основною темою стає трагічне протиріччя між величчю інтелектуальних і творчих можливостей людини і далекими від ідеалу умовами земного буття.

Разом з тим зауважу, що це питання, яке хвилювало свого часу античних авторів, було абсолютно подолане в християнстві, бо, на відміну від письменників дохристиянської доби, воно говорило вже не на мові занепалого світу, а виходило зі зміненої Спасителем реальності - Царства Божого, яке всередині нас (див. Лк. 17:21). Завдяки Христу люди усвідомили, що зло і смерть не всесильні. Вони усвідомили, що немає ніякої тяжіючої над людиною долі, що світ задуманий і влаштований чудово. Кожна без винятку людина - це образ Божий, який, можливо, потьмянів і спотворився, але людина, якщо захоче, може повернути свою богоподібну гідність та знайти вічне життя. Християнські ідеї вплинули на осмислення місця культури в житті людства.

Але творчі пошуки західноєвропейських авторів, захоплених красою і величчю античності, повернулися абсолютно в іншу сторону. Християнські цінності безжально висміювалися в працях французьких письменників епохи Просвітництва. Братовбивця Каїн з легкої руки Байрона раптом виявився оточений романтичним ореолом бунтаря, а зло отримало несподіване виправдання в відомих словах Мефістофеля Гете.

Включена в загальноєвропейський культурний контекст російська література XVIII і початку XIX століття також намагалася знайти вихід з духовної кризи. І, як ми пам'ятаємо, блискуче зробити це вдалося Олександру Сергійовичу Пушкіну. В цьому році виповнюється рівно 220 років з дня народження «сонячного генія» нашої літератури, і думаю, було б справедливим напередодні знаменної дати сказати кілька слів про ту чудову роль, яку він зіграв в історії російської культури.

Ільїн, вже згадуваний мною сьогодні, не без причини вважав Пушкіна «головним входом в класичну російську культуру» [3], підкреслюючи при цьому, що без усвідомлення цього неможливо правильно сприймати творчість всіх наступних класиків вітчизняної літератури. Пушкін став надійним захистом, родоначальником російської класичної літератури, яка подарувала світові Гоголя, Достоєвського й Толстого, - літератури, яку німецький письменник Томас Манн вустами одного зі своїх героїв назвав святою [4].

Так за що ж ми так цінуємо Пушкіна? Чому ведемо відлік класичної російської літератури та сучасної російської літературної мови саме з нього? Очевидно, що одна тільки художня довершеність не дозволила би Олександру Сергійовичу претендувати на таку значущу роль в нашій культурі.

Творчість будь-якого художника - це його духовна біографія. Не випадково Спаситель сказав: «Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре, а лукава людина зі скарбу серця свого виносить лихе, бо від надлишку серця говорять вуста його» (Лк. 6:45). Творчий шлях Пушкіна - це шлях до світла і добра.

Вихований в європейській культурі, Пушкін був, безумовно, людиною нового світу. Це дуже добре помітно на прикладі його ранньої лірики, що відрізняється різкістю суджень і гострої жагою свободи. Але поступово щось сумнівне, зле, не зовсім вдале з часом відпадає, як лушпиння. І він пише «Капітанську дочку», «Святі пустельники і жони преподобні», «Пам'ятник». Пушкін знайшов в руському житті Тетяну - і Онєгін пішов від неї присоромлений, адже йому самому ще треба було до неї дорости, щоб стати гідним.

Пушкіну вдалося показати, що ідеали можуть жити і в реальному світі, що далеко не завжди торжествує неправда, а якщо і торжествує якийсь час, то в підсумку все одно перемагає істина і добро.

«Кращі люди Європи не змогли знайти в житті того, що б примирило неправду дійсності з невидимими, але всім нескінченно дорогими ідеалами ... Це питання поставила і вирішила російська література ... Пушкін перший не пішов з дороги, побачивши перед собою страшного сфінкса ... Сфінкс запитав його: як можна, дивлячись на життя, вірити в правду і добро? Пушкін відповідав йому: так, можна - і глузливе і страшне чудовисько пішло з дороги»[5], - напише пізніше Лев Шестов.

Будучи письменником виключно світським, Пушкін в той же час відобразиву своїй творчості християнський погляд на світ, зміг відновити духовний родовід російської культури, перерваний різким розворотом на Захід і розривом багатьох зв'язків з нашою багатовіковою традицією, який стався в результаті петровських перетворень.Пушкін зумів примирити новий світ зі старим, вірніше, з вічними основами буття. Він зумів висловити цей крихкий баланс на диво влучною і образною мовою, яка увібрала в себебагатства церковнослов'янської і влучність розмовноїнародної мови.

Сьогодні ми знову стоїмо перед подібним культурним викликом. Сучасналітературна творчість сприймається більшістю письменників і читачів як своєрідна форма гри, де немає й неможе бути за визначенням скільки-небудьсерйозних і глибоких ідей. Торжество нігілізму та естетики декадансу, цинічного гедонізму та зухвалого епатажу - ось сумні плоди постмодерністської реальності в літературі.

Але заради справедливості варто відзначити, що літературний процес все ж неоднорідний. На щастя, знайшов свій відгук у літературій запитчастини суспільства на пошук справжнього, спрагу оригінального в світі соціальних і культурних декорацій. І я сподіваюся, що таких письменників ставатиме все більше.

Сьогодні нам дуже потрібна література, яка б примирила постмодерністську реальність з вічними моральними принципами та цінностями. Нам потрібні нові «Пушкіни», які могли б пробуджуватидобрі почуття лірою, не ідеалізувати, але при цьому не робити вульгарним існуючийсвіт, а свідчитипро вищі істини, прагнути до пізнання яких покликана кожна людина.

Чому ж Церквітак важливо, що відбувається сьогодні у вітчизняній словесності? Чому ми так близько до серця сприймаємо ці процеси?

Саме в літературі руська культура знайшла своє найглибше вираження: літературоцентризм - одна з її сутнісних особливостей, а вивчення класичної словесності є однимз найважливіших способів національного самопізнання. Не буде перебільшенням сказати, що майбутнє Росії безпосередньо пов'язанез майбутнім її літератури. Якщо не буде по-справжньому значноїросійської літератури, не буде і справжньої глибинної Росії, яку ми любимо і якоютак дорожимо. Маю велику надію, що зусиллями Церкви, письменників і всіх небайдужих до долі вітчизняної словесності людей в нашому суспільстві буде відроджуватися роль літератури як важливого простору духовного життя народу.

Перш ніж вибрати найдостойніших із достойних, хотів би також повідомити вам про те, що з наступного року в день, коли вручається Патріарша літературна премія, буде також нагороджуватися і лауреат премії «Нова бібліотека» в номінації, названої ім'ям Ф.М. Достоєвського. Премія «Нова бібліотека» отримала новий формат: раніше вона вручалася тільки за рукописи, а віднині нею будуть нагороджуватися автори видатних друкованих видань.

Сердечно дякую всім за увагу і пропоную перейти до церемонії обрання і нагородження лауреатів.

[1] - Ільїн І.А. Про темрявуі просвітлення. Книга художньої критики (Бунін, Ремізов, Шмельов). Мюнхен, 1959. С. 19.

[2] - Лихачов Д.С. Величний шлях: становлення російської літератури XI-XVII століть. М., 1987. С. 11.

[3] - Ільїн І.А. Олександр Пушкін як провідна зірка російської культури // Московський пушкініст: щорічний збірник. М., 1997. Вип. IV. С. 383.

[4] - Новела Т. Манна «Тоніо Крегер».

[5] - Шестов Лев. Пушкін // Шестов Лев. Умогляд і одкровення. Релігійна філософія Володимира Соловйова та інші статті. Париж, 1964. С. 334.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

23/5/2019

Слово Святішого Патріарха Кирила на церемонії вручення Патріаршої літературної премії 2019 року

23 травня 2019 року в Залі церковних соборів кафедрального соборного Храму Христа Спасителя в Москві Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив дев'яту церемонію
детальніше...>>

21/5/2019

Слово Святішого Патріарха Кирила на зустрічі з ректорами недержавних вузів Москви

21 травня 2019 року в Червоній залі кафедрального соборного Храму Христа Спасителя в Москві відбулася зустріч Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила
детальніше...>>

21/5/2019

Привітання Святішого Патріарха Кирила учасникам симпозіуму «Теологія в сучасному освітньому і науковому просторі: суб'єкти, куррікула (curricula), компетенції»

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил направив привітання учасникам міжнародного симпозіуму «Теологія в сучасному освітньому і науковому просторі: суб'єкти, куррікула (curricula), компетенції» (Москва, 21-22 травня 2019 року).
детальніше...>>

21/5/2019

Вступне слово Святішого Патріарха Кирила на засіданні Президії Товариства російської словесності

21 травня 2019 року в Сергієвській залі кафедрального соборного Храму Христа Спасителя в Москві відбулося чергове засідання Президії Товариства російської словесності.
детальніше...>>

21/5/2019

Виступ Святішого Патріарха Кирила на презентації книги «Діалог з історією»

21 травня 2019 року в Білій залі Храму Христа Спасителя в Москві відбулася презентація нової книги Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила «Діалог з історією».
детальніше...>>

© 2010-2019 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.