ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Червень 2017 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
2930311234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293012
3456789

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru
Фонд «Православный Крым»

Нашi банери:

Привітання та звернення Святішого Патріарха Кирила

22/2/2017

Слово Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила на засіданні Президії Міжрелігійної ради Росії

21 лютого 2017 року в Патріаршій і Синодальній резиденції в Даниловому ставропігійному монастирі під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила відбулося засідання Президії Міжрелігійної ради Росії. На початку засідання прозвучав виступ Предстоятеля Руської Православної Церкви.

Завжди з особливим почуттям брав і беру участь у роботі Міжрелігійної ради Росії. Згадую історію створення цього органу у непрості 90-ті роки, коли представники різних релігій Російської Федерації, відштовхуючись від досвіду, накопиченого ще в радянський час, прийняли рішення зберегти історичні зв'язки і спробувати в нових умовах, перед обличчям швидко мінливого суспільства, спільно роздумувати над проблемами життя і самих релігійних громад, і всього нашого народу.

Повинен сказати, що становлення Міжрелігійної ради пройшло дуже просто, безконфліктно, за що ми повинні подякувати, звичайно, попереднє покоління релігійних діячів Радянського Союзу. Адже довгий час ми всі були однаково у скрутному становищі, нас іноді називали громадянами другого сорту. Бути може, це непросте становище і визначило високий рівень співпраці, солідарності та взаємної підтримки. І сьогодні, в нових умовах, релігійні громади працюють над тим, щоб спільно відповідати на запитання, з якими до нас звертається народ, реагувати на події, що відбуваються в нашому суспільному та політичному житті.

Ми вже вступили в той час, коли на різних майданчиках йде осмислення революційних потрясінь, що мали місце сто років тому. Думаю, в нинішньому році ми ще не раз повернемося до цієї теми, щоб розглядати її з різних точок зору, і в цей процес будуть залучені представники наших громад. Ми як релігійні діячі покликані дати цим подіям насамперед моральну оцінку й уявити наші коментарі таким чином, щоб минуле перестало розділяти наш народ.

Одного разу, виступаючи на Всесвітньому руському народному соборі, я сказав, що потрібно закінчити війну, пов'язану з історією. Наявність діаметрально протилежних оцінок історії провокує конфлікти серед наших сучасників. Думаю, що коментарі, що стосуються минулого, не повинні розділяти наше суспільство так, щоб оживали привиди трагічних подій минулих днів.

Багато людей задаються питанням: чому прагнення до справедливого світоустрою, яке сто років тому декларували революціонери, на ділі обернулося жорстокістю, міжусобною бранню і величезними людськими жертвами? Думаю, найкращою відповіддю на це питання є слова Ф. М. Достоєвського «Якщо Бога немає, значить, все дозволено». Але, як попереджає нас пророк Давид, якщо Господь не будує дім, даремно працюють його будівничі (Пс. 126:1).

Головний урок, який ми повинні винести з досвіду XX століття, полягає в тому, що неможливо побудувати справедливе і благополучне суспільство, відкинувши Бога і відмовившись від релігійних підстав людського буття. Ігнорування духовного виміру життя, моральних цінностей, які передаються з покоління в покоління, неминуче призводить суспільство до втрати самої здатності розрізнення добра і зла, породжує моральну вседозволеність і відкриває шлях проповідникам ідеології, згідно з якою для досягнення поставленої мети гарні всі засоби.

Якщо від недавньої історії перейти до сучасності, то слід звернути увагу на те, що сьогодні ми живемо в епоху співіснування в одному суспільстві різних релігійних світоглядів і традицій. У цій ситуації першочергового значення набуває міжрелігійний діалог, спрямований на досягнення взаєморозуміння і на узгодження позицій щодо моральних і суспільних питань.

Я вже сказав, що створена в 1998 році Міжрелігійна рада Росії стала місцем реального обміну думками, діалогу, вироблення спільних позицій. Думаю, одним з основних завдань Міжрелігійної ради є, зокрема, зміцнення громадянського миру і згоди. У минулі роки діяльність Ради була спрямована на утвердження в нашому народі цінностей взаємодопомоги, справедливості та милосердя, на формування здорового морального клімату. Рада висловлювала консолідовану позицію релігійних громад з актуальних проблем. Маю на увазі заяви, що стосуються захисту сімейних цінностей та права ненароджених немовлят на життя, співвідношення свободи слова та образи почуттів віруючих, необхідності узгодження прав людини з її моральними обов'язками, проблематики міжнаціональних відносин та інших питань. Всі ці серйозні філософські і політичні питання конструктивно осмислювались у рамках нашої Міжрелігійної ради. За час своєї діяльності Рада стала унікальним майданчиком, на якому ведеться реальний діалог між релігійними громадами, а також між уповноваженими представниками традиційних релігій та державними інстанціями.

У червні 2016 року Міжрелігійна рада Росії прийняла заяву «Про захист ненароджених дітей». Це одна з найбільш гострих проблем нашого суспільства. Сьогодні за кількістю абортів Росія займає в світі лідируючі позиції. З погляду традиційних релігій, аборт є неприпустимим діянням, по суті — вбивством. Багато прихильників світських світоглядів також поділяють цю точку зору. Нашим завданням у даному випадку є діяльність, спрямована на максимальне зниження кількості абортів. Для вирішення цього завдання потрібні комплексні зусилля.

По-перше, необхідно затвердити в суспільстві уявлення про те, що народження дітей — це не проблема молодих батьків, не подія, що ставить під загрозу їхнє матеріальне і душевне благополуччя, а насамперед природний наслідок шлюбу, подія, що має високе моральне значення. Народження дитини — це чудо появи на світ нової людини, яке дає ні з чим не зрівняну радість самим батькам. Але в той же час народження і виховання дітей — це продовження роду, воно служить відтворенню народу в цілому. Тобто це не тільки особиста, а й суспільна подія, і тому народження дітей пов'язано з громадянським покликанням людей, які усвідомлюють себе членами соціуму, спільності в масштабі країни і держави.

По-друге, слід всіляко сприяти тому, щоб сім’ям, особливо багатодітним, а також одиноким матерям надавалася як матеріальна, так і духовна підтримка. Безумовно, це справа не тільки релігійних громад і організацій громадянського суспільства, але і держави. Тому в даному випадку традиційні конфесії повинні продовжити діалог з відповідними державними органами, наполягаючи на необхідності приділяти особливу увагу підтримці сім'ї та сімейних цінностей, у тому числі заради скорочення кількості абортів.

Нарешті, по-третє, важливим є і правничий аспект проблеми. Ми повинні наполягати на тому, що з релігійної точки зору аборт є видом вбивства. І ми можемо спрямовувати свої зусилля на те, щоб всіляко обмежувати цю практику, в тому числі через відмову від вчинення абортів за рахунок платників податків, значну частину яких складають противники абортів. Ми знаємо, що аналогічна вимога сьогодні знаходиться в центрі уваги американської громадськості, принаймні, знову обраний президент дуже чітко визначив свою позицію з цього питання. Хотів би додати, що в багатьох країнах аборти не оплачуються за рахунок платників податків, крім випадків, коли аборт здійснюється за медичними показаннями.

Найважливішим напрямком діяльності Міжрелігійної ради Росії є зміцнення міжрелігійного миру та міжнаціональної злагоди. У цій діяльності ми спираємося на той досвід діалогу і співпраці, який нами вже накопичений у попередні роки. Наше завдання — сприяти встановленню та підтриманню в Росії загальногромадянського миру, без якого неможливе процвітання країни.

Традиції добросусідства і співробітництва між різними релігіями і етнорелігіозними спільнотами мають в нашій країні багатовікову історію і є важливим надбанням її культури. Однак сьогодні ми повинні знаходити нові форми взаємодії, протиставляючи їх всіх можливих форм дезінтеграції, роз'єднання єдиного російського суспільства за ознаками релігійної або етнічної приналежності. Основа міжрелігійної консолідації — патріотизм, суспільна солідарність, почуття відповідальності за свою країну. Це ті фундаментальні цінності, які лежать в основі існування і розвитку Росії як багатонаціональної держави. Утвердження цих цінностей є запорукою добробуту нашої спільної Батьківщини.

Початок XXI століття був ознаменований активізацією екстремістської і терористичної діяльності, здійснюваної під релігійними гаслами. Терористичні акти, спрямовані проти ні в чому не винних людей, що відбувалися в Європі, в Америці і в Росії. Зовсім недавно, в кінці грудня минулого року, від рук терориста в поліцейській формі загинув посол Росії в Туреччині Андрій Геннадійович Карлов. На Близькому Сході і в Північній Африці терористична активність проявляється, зокрема, в геноциді християн, яких виганяють з тих місць, де вони жили століттями, знищують їх фізично, не кажучи вже про руйнування і осквернення християнських храмів і святинь.

Хотів би висловити вдячність представникам мусульманської та іудейської громад, які піднесли свій голос на захист переслідуваних християн. Це свідоцтво міжрелігійної солідарності перед обличчям тенденцій і процесів, які загрожують традиційним релігіям в сучасному світі. Закликаю шановних членів Президії Міжрелігійної ради Росії і надалі не залишатися байдужими до долі християн в близькосхідному регіоні.

Слід, однак, звернути увагу на те, що екстремізм і тероризм під релігійними гаслами не тільки спирається на помилкову інтерпретацію релігії, але і експлуатує негативну реакцію віруючих людей на спроби нав'язати традиційним суспільствам секулярну модель соціального устрою, що включає в себе культ споживання і моральної вседозволеності. Ефективне протистояння екстремізму неможливо без шанобливого ставлення до традиційних релігійно-моральних цінностей у житті суспільства; у цьому випадку радикалізм може втратити свою переконливість навіть для прихильників «чистоти віри». Тому сьогодні спільне публічне свідчення різних релігійних громад про значущість традиційних моральних цінностей і прагнення втілити їх в суспільне життя набуває особливого звучання і актуальності. Вкрай важливо, щоб багато хто усвідомили зв'язок між агресивним секуляризмом, що нав'язує свій образ думок і свою філософію життя, і виникненням радикальної відповіді з боку релігійних груп. Щоб зняти цю проблему, в тому числі в нашій країні, ми повинні ясно розуміти, що радикалізм породжує радикалізм, радикальні дії однієї сторони можуть породжувати радикальну відповідь іншої сторони. Вважаю, що саме ображені релігійні почуття використовуються всякого роду вербувальниками, які здійснюють свою пропаганду, в тому числі серед мусульманської молоді. Тому тема боротьби з тероризмом повинна бути предметом розгляду не тільки у правоохоронних органах. Потрібно дивитися на цю проблему дуже широко, максимально виключаючи будь-які провокації, які могли б підживлювати ентузіазм тих злочинців, які, експлуатуючи релігійні почуття людей, вербують їх у терористичні організації.

Сприйнятливість деякої частини нашого суспільства до пропаганди екстремістських ідей — це сумний наслідок непоінформованості, а якщо називати речі своїми іменами, то просто невігластва в релігійних питаннях. Соціологи виявили значне зростання екстремістських настроїв за останнє десятиріччя, передусім у молодіжному середовищі. У групі найбільшого ризику — молоді люди у віці від 15 до 21 року, що проживають у великих містах. Але ж вербувальник не каже: «Встань на захист якихось мерзенних ідей», — він говорить про релігію, він звертається до релігійного почуття людини молодої, неосвіченої, що часто не розбирається в богословських питаннях. Тому ми повинні захистити нашу молодь, незалежно від її конфесійної приналежності.

Що в даному випадку може бути протиотрутою? Як я вже сказав, треба уникати будь-яких провокацій, які можуть викликати у людей радикально негативне неприйняття. Але, звичайно, ми повинні подумати і про те позитивне, і вважаю, що таким має бути релігійна освіта і просвіта. Без системного підходу до викладання основ релігійних культур у середній школі ситуацію змінити дуже важко. Розширення курсів, присвячених тій чи іншій традиційній релігії Росії, має супроводжуватися виховання шанобливого ставлення до віруючих інших релігій. Інакше кажучи, крім знань про свою релігійну традицію учням слід також давати необхідні знання про інші релігійних традиції, які зберігають народи Росії, — щоб діти з молоком матері сприймали повагу до людей інших релігійних поглядів.

Подолання неуцтва в релігійних питаннях — це питання, що стосується і вищої школи. У зв'язку з цим хотів би особливо відзначити ті зусилля, які Міжрелігійна рада Росії зробила з метою внесення спеціальності «Теологія» в перелік наукових дисциплін Вищої атестаційної комісії при Міністерстві освіти і науки Російської Федерації. Нагадаю, що вперше питання присвоєння вчених ступенів з теології було підняте Міжрелігійною радою Росії в 2007 році. У 2013 році члени Ради направили листа з пропозиціями щодо розвитку теологічної освіти Президенту нашої країни. Багато в чому завдяки спільним зусиллям традиційних релігійних громад в жовтні 2015 року рішенням президії ВАК теологія, нарешті, була визнана науковою спеціальністю. Переконаний, що забезпечення для нашої молоді можливості отримувати якісну теологічну освіту на території Росії, у вітчизняних духовних навчальних закладах, що зберігають багаті багатовікові традиції, може стати одним з дієвих способів профілактики екстремізму. Важко вербувати в терористи людину, яка добре знає основи своєї віри, адже жодна віра не закликає йти і вбивати ні в чому не винних людей. Тому для того, щоб давати відсіч вербувальникам, наша молодь повинна розуміти основи своєї віри і усвідомлювати, що заклики «захищати» віру таким божевільним способом, як вбивство ні в чому не винних людей, до релігії відношення не мають.

Релігійні громади Росії мають великий досвід спільної миротворчої діяльності. Сьогодні нам потрібно, враховуючи цей досвід, розвивати нові форми миротворчості, що відповідають викликам і проблем сучасного світу. На керівниках релігійних громад лежить велика відповідальність: спираючись на свій авторитет, сприяти консолідації суспільства. Ми повинні зі всією ясністю показати, що релігія не є чинником дезінтеграції, протистояння, конфлікту. Навпаки, в нашому суспільстві традиційні релігії знаходяться в активній взаємодії — не в сенсі віровчительної конвергенції, а в сенсі єдиного розуміння нашого суспільного буття, громадянської солідарності на основі загальних моральних цінностей, що визначають життя нашої держави і його багатомільйонного населення.

Зі свого боку, Руська Православна Церква твердо і послідовно дотримується свого миротворчого покликання. Так було в минулому, XX столітті, під час двох страшних світових воєн і в наступний період. Спільно з представниками наших традиційних релігій ми брали участь в той час у миротворчій діяльності. І сьогодні ми прикладаємо всі можливі зусилля не тільки для негайного припинення кровопролитних збройних конфліктів, якими наповнений початок нинішнього століття, але і для допомоги жертвам цих протистоянь, незалежно від їх віросповідання чи національності. Руська Церква стала ініціатором збору і відправки страждаючому сирійському народові декількох великих партій гуманітарної допомоги. Ми знаходимося в постійній взаємодії з релігійними лідерами близькосхідного регіону, через яких дізнаємося про реальну ситуацію в зоні конфлікту і потреби страждаючого мирного населення, яке опинилося в заручниках цієї ситуації. У зв'язку з цим хотів би подякувати Імператорське православне палестинське суспільство за велику роботу по організації гуманітарних конвоїв в Сирію і за взаємодію Товариства з релігійними організаціями Росії. Іншим прикладом є зусилля нашої Церкви врегулювання проблеми Нагірного Карабаху. Наші дії спрямовані не тільки на двосторонні контакти з релігійними і політичними діячами Вірменії та Азербайджану, але і на організацію прямих переговорів у тристоронньому форматі.

Міжрелігійна рада Росії, ще раз хочу підкреслити, — це майданчик, на якому відбуваються дуже важливі для нашого суспільства події. Це місце конструктивної взаємодії релігійних громад, які розділяють відповідальність за добробут Вітчизни. Висловлюю щиру надію на те, що наша Рада і надалі буде слідувати своєму високому покликанню і вносити вагомий внесок у творення міжрелігійного та міжнаціонального миру і громадянської злагоди в нашій країні.

Дякую вам за увагу і ще раз сердечно всіх вітаю.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

22/2/2017

Слово Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила на засіданні Президії Міжрелігійної ради Росії

21 лютого 2017 року в Патріаршій і Синодальній резиденції в Даниловому ставропігійному монастирі під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила відбулося засідання Президії Міжрелігійної ради Росії.
детальніше...>>

21/2/2017

Патріарше співчуття у зв'язку з кончиною архімандрита Кирила (Павлова)

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил висловив співчуття у зв'язку з кончиною архімандрита Кирила (Павлова).
детальніше...>>

17/2/2017

Заява Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з передачею Ісаакіївського собору в користування Церкви

17 лютого 2017 року в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив чергове засідання Вищої Церковної Ради Руської Православної Церкви.
детальніше...>>

17/2/2017

Вітання Святішого Патріарха Кирила учасникам XVIII З'їзду педіатрів Росії

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил направив привітання організаторам, учасникам і гостям XVIII З'їзду педіатрів Росії.
детальніше...>>

15/2/2017

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Олексію (Єлисєєву), єпископу Галицькому і Макар’ївському

15 лютого 2017 року, у свято Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в храмі преподобного Серафима Саровського в Раєвє м. Москви
детальніше...>>

© 2010-2017 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.