ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Травень 2019 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
293012345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829303112
3456789

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Привітання та звернення Святішого Патріарха Кирила

24/1/2019

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі зі студентами медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів

24 січня 2019 року в Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя в Москві відбулася зустріч Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з викладачами та студентами медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів Росії. Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх зі словом.

Хотів би привітати всіх учасників зустрічі. Прошу вибачити, що ми трохи запізнилися, — у мене була чудова, дуже цікава зустріч з ректорами медичних і фармацевтичних вузів. Така зустріч відбулася вперше в історії; для мене це був новий і дуже корисний досвід. Ми провели змістовну дискусію, але, на жаль, трохи затрималися, тому прошу вашого розуміння.

Для мене дуже радісно, по-перше, зустрітися з усіма вами. Я надаю дуже великого значення спілкуванню Церкви з молоддю, сам намагаюся якомога частіше зустрічатися з молодими людьми, але сьогодні аудиторія особлива. Ви — без п'яти хвилин лікарі, ви завершуєте навчання у вищих медичних навчальних закладах та, можна сказати, завтра вийдете до людей. Головна мета всього того, що ви будете робити, як і головна мета вашого такого непростого навчання (адже навчання в медичних вузах — справа складна), — забезпечити здоров'я людини. Ось на цю тему я і хотів би поговорити.

Ми живемо в епоху швидких і масштабних трансформацій, зокрема у сфері медицини, — звісно, ви про це добре знаєте. Ці трансформації призводять до численних дискусій і навіть конфліктів у суспільстві. Не будучи фахівцем, я не можу давати якісь рекомендації, наприклад, щодо оптимізації медичних установ. Але, безумовно, успіх медичної допомоги багато в чому залежить від того, наскільки добре вона організована і наскільки добре вона адмініструється. Ще Микола Іванович Пирогов був переконаний, що «для досягнення благих результатів у шпиталях необхідні не стільки наукова хірургія і лікарське мистецтво, скільки ділова і добре заснована адміністрація», а Микола Іванович, напевно, знав, що говорив.

На моє глибоке переконання, професія лікаря-це подвиг жертовної любові до людей, що зближує лікарську діяльність зі служінням священика. У нас не може бути вихідних. Ні священик, ні лікар не мають регламентованого робочого дня. Ні священик, ні лікар не мають права пройти повз біди, чи то у вихідний, чи у святковий день. Як священик не може прийти додому і, знявши рясу, перестати бути священиком, так і лікар, знімаючи халат, не перестає бути лікарем. Антон Павлович Чехов писав: «Професія лікаря вимагає самовідданості, чистоти душі і чистоти помислів». Такі слова були б дуже доречні для священика, але, уявіть собі, це сказав наш великий письменник, який був лікарем за освітою, проте все своє життя присвятив літературі. Як же правильно він розставив акценти: самовідданість, чистота душі і чистота помислів!

Дійсно, мистецтво лікаря не обмежується одними лише технічними навичками і вміннями, але вимагає того, що у християнстві називається духовним діянням, очищенням серця. Водночас сучасним лікарям доводиться стикатися з безліччю викликів, більшість з яких носить етичний характер. І тут особливо важливо зберігати моральну твердість, не піддаватися спокусі перетворити високу благородну професію лікаря на джерело збагачення або спосіб маніпуляції людиною заради власних корисливих інтересів.

Існує серйозне випробування, з яким стикається лікар у своїй практиці і у своєму внутрішньому житті. Це звикання до чужого болю, до страждання людей, втрата чутливості, певна зачерствілість і скам'яніння. Іноді лікар починає сприймати нещастя ближніх просто як частину своєї роботи. До того, хто чекає допомоги, він може почати ставитися як до чергового «медичного випадку», щодо якого необхідно винести діагноз і призначити лікування. Чудовий хірург, професор медицини, автор цілого ряду наукових досліджень з гнійної хірургії та анестезіології архієпископ Лука (Войно-Ясенецький), прославлений Церквою в лику святих, особливу увагу своїх колег звертав на те, що в пацієнтові мають бачити насамперед особистість. «Для хірурга не повинно бути “випадку”, а тільки жива стражденна людина, — писав він. — Відчуваючи таке до себе ставлення, пацієнт обов'язково відповість на нього довірою і щирою вдячністю».

Але я хотів би сказати і про іншу сторону медалі. Є велика різниця у ставленні до видимого страждання у лікаря, хірурга, який розкриває людину під час операції, і у того, хто не посвячений у медицину. Якщо привести пересічну людину до операційної, від одного вигляду того, що відбувається, вона може втратити свідомість. Так, з одного боку, лікар не повинен втрачати чутливість, не повинен забувати про біль пацієнта, але, з іншого боку, ці чутливість і біль не повинні домінувати, не повинні сковувати лікаря, не повинні обмежувати його дій — ні страхом, ні забобонами, ні емоціями, що не відповідають тому, що повинен відчувати лікар, який здійснює хірургічне або інше втручання.

Я б хотів також торкнутися теми, яка сьогодні хвилює багатьох людей у нашій країні. Це проблема абортів. Кілька слів про позицію Церкви, яку часто зводять до того, що ми просто «проти». Церква, звісно, не просто «проти», Церква насправді «за». За що? За життя! Церква за те, щоб людина, життя якої вже почалося в материнській утробі, побачила цей світ. Християнин не може ставитися до абортів інакше — він однозначно розглядає їх як вбивство.

Але Церква турбується не тільки про ненародженого малюка, але і про його матір. Навіть невіруючий гінеколог скаже, що аборт часто завдає непоправної шкоди здоров'ю жінки. Бувають випадки, коли аборт, що викликає в організмі жінки сильний стрес, є одночасно поштовхом, що стимулює розвиток вже наявної у неї хвороби. Аборт нерідко призводить до розвитку безпліддя, подальших серйозних проблем у перебігу майбутньої вагітності. Ви, звісно, знаєте все це краще за мене, тому я не буду багато говорити. Але це ніяк не невинна маніпуляція.

Адже є і моральні наслідки аборту. Немає жодної жінки, яка б вчинила вбивство дитини в утробі і не переживала б цю подію як надзвичайно тяжкий момент свого життя. Аборт, незалежно від того, як до нього ставляться, відбувається він за медичними показаннями або ні, завжди позначається на внутрішньому і зовнішньому стані жінки. Емоційні та психічні порушення, почуття сорому і докорів сумління, туги, безнадійності — все це часто викликано тим, що жінка, навіть переконана у правильності свого рішення про аборт, усвідомлює себе винуватицею загибелі дитини.

Але аборт руйнівно позначається не тільки на жінці, яка його здійснює, а й на тих, хто допомагає їй зробити це. Вчинення аборту огидно самій природі лікарського служіння. Той, хто давав клятву зберігати і берегти людське життя, не повинен забирати його. Той, хто в одному випадку допомагає людині з'явитися на світ, в іншому виявляється катом, знищує дитя в утробі матері і прокладає дорогу багатьом захворюванням, нерідко навіть смертельним. Такі лікарі порушують фундаментальний медичний принцип «не нашкодь», незмінні моральні закони.

Дякувати Богові, сьогодні в Росії спостерігається динаміка зниження кількості абортів. Якщо у 2010 році загальна кількість абортів перевищувала 1 млн, то у 2017 році, за даними Міністерства охорони здоров'я, їх кількість знизилася до 627 тисяч. Але все одно це жахлива цифра. Фактично за минулий рік було знищено населення декількох міст регіонального значення. Ось ми говоримо, що в Росії бракує населення. Величезна країна — Сибір, Далекий Схід, — а населення Росії — як у одній провінції Китаю. Колосальні території, багатства незліченні — як все це освоїти? Як розробити для добра нашого народу? Багато що впирається в демографічну проблему — немає людей для заселення всіх цих просторів. Ви знаєте, що існує спеціальна програма заселення Далекого Сходу, але щось не дуже помітно, щоб Далекий Схід енергійно заселявся. Але ж можна було б без особливих материнських капіталів і якихось преференцій з легкістю збільшити кількість мешканців Росії — якщо ми скоротимо кількість абортів. 627 тисяч це офіційна цифра, а ми знаємо, що реальна може бути у два рази більше. Отже, якби аборти припинилися, то у нас за десять років був би приріст 12 мільйонів населення.

Крім цієї загальнонаціональної теми, від якої залежить економічне процвітання Росії, її стійкість, її місце у світі, існує, звісно, і суто людський вимір. Діти в родині — це благословення Боже. Сім'я, де є тато, мама і діти, — це школа любові, школа справжньої любові, а справжня любов — це не тільки ласка, не тільки проголошення приємних слів, але і готовність однієї людини віддавати себе іншій людині. Все це формує людську особистість, тому ми і називаємо сім'ю малою Церквою. Як Церква формує духовний стан людини, так і сім'я формує людську особистість.

Зі свого боку, Церква докладає всіх можливих зусиль для того, щоб жінка, яка стоїть перед вибором збереження вагітності або здійснення аборту, зробила вибір на користь людського життя. Що ми робимо? По перше, проводимо активну просвітницьку роботу, спрямовану на профілактику абортів і зниження їх кількості. Але ми повинні не тільки відмовляти від фатального рішення жінок, які перебувають у важких обставинах, але і робити щось конкретне, щоб допомогти цим жінкам. Коли я вперше заговорив про проблему абортів і закликав Церкву включитися у просвітництво народу, говорити про небезпеку абортів і необхідність радикально скоротити їх кількість у Росії, я розумів, що якщо мої слова будуть підхоплені духовенством (а так воно і сталося, так воно і повинно було статися: Церква дійсно включилася у проповідь, спрямовану на подолання цього небезпечного явища нашого життя), то настане мить, коли хтось може запитати нас як Церкву: «Ну, ви добре говорите, а що ви робите?» Але ж робити можна багато чого. Мені доводилося зустрічатися з молодими жінками, які зверталися до мене, ще коли я не був Патріархом. Добре пам'ятаю, як я питав: «ну чому ж ти зважилася зробити аборт?», і зазвичай чув: «Мама сказала, що додому не пустить», «жити ніде», «жити нема на що». Тобто саме матеріальні і психологічні чинники найчастіше штовхають молоду жінку на те, щоб вона зробила аборт.

Коли ми починали велику програму роботи з нашим народом із подолання трагедії абортів, постало, звісно, питання: а що ми можемо зробити? Відвідуючи єпархії, регіони, зустрічаючись з єпархіальними архієреями і губернаторами, я став просити їх, щоб на засадах церковно-державного партнерства в кожному регіоні створювалися будинки для мами, притулки, куди жінка, яка відмовляється робити аборт (зокрема під впливом церковної проповіді), могла б прийти і пожити там. Причому жити стільки, скільки необхідно, щоб дитина встала на ноги, щоб їй було надано можливість працювати або, принаймні, щоб їй було забезпечено працевлаштування у майбутньому. І я дякую і цивільним керівникам, губернаторам, і правлячим архієреям, що мої побажання були почуті.

У 2011 році в Москві було відкрито перший Центр гуманітарної допомоги служби «Милосердя», місце збору і розподілу речової допомоги нужденним. Цей центр став показовим прикладом: у ньому була зала видачі допомоги, організована на кшталт магазину, місце розбору речей, склад для їх зберігання. У 2016 році відбувся перший загальцерковний збір коштів на потреби вагітних жінок, які перебувають у кризовій ситуації. Метою цього збору було надання матеріальної допомоги вагітним і жінкам з дітьми в рамках розвитку мережі церковних гуманітарних центрів, практично складів, на території всієї Росії. Було зібрано 39 млн руб. На ці кошти було відкрито понад 100 таких центрів. Сьогодні в Росії діє 160 центрів гуманітарної допомоги вагітним, де вони отримують найнеобхідніше: одяг, продукти харчування, засоби гігієни, дитячі коляски, ліжечка та багато іншого. Тільки за 2017 рік допомогу в центрах отримали понад 16 тисяч осіб.

Що ж стосується притулків для жінок, — звісно, це непроста тема, але я дякую за те, що багато хто відгукнувся на мої прохання відкривати такі центри, або, можливо, почали відкривати їх, просто усвідомивши необхідність допомагати жінкам. І якщо у 2011 році, коли ми почали цю програму, був всього один притулок для вагітних, то за останні сім років за участю Церкви було відкрито вже 57 притулків для вагітних і жінок з дітьми — від Калінінграда до Петропавловська-Камчатського. У цих притулках кожна вагітна жінка у кризовій ситуації може отримати необхідну комплексну підтримку. Тільки протягом останніх трьох років у наших притулках вдалося надати допомогу більш ніж 3 тисячам сімей.

У 2019 року в Росії з'являться 13 нових притулків для мам, 50 нових центрів захисту материнства, — маю на увазі організовані Церквою в партнерстві з державою або самостійно. Крім того, 72 проекти зможуть розширити вже існуючу діяльність із захисту життя і профілактики абортів.

Кілька слів я б хотів сказати і про пропозицію вивести аборти за бажанням жінки з системи обов'язкового медичного страхування. Багато хто з вас вже чув цю мою пропозицію. Ще раз хотів би зазначити: факт знаходження абортів у системі ОМС означає, що, вибачте, вбивство дітей сприймається як звичайна медична послуга, яку можна порівняти з будь-якою іншою лікувальною процедурою, яка до того ж є загальнодоступною і фінансується з держбюджету. Але це не медична послуга. Внаслідок цієї послуги здоров'я жінки не поправляється. Це не лікування хвороби, це щось зовсім інше.

Ми переконані, що люди, незгодні з абортами, яких дуже багато, не повинні своїми податковими відрахуваннями брати участь у фінансуванні цієї морально порочної процедури. Тому виведення абортів з ОМС має стати важливим сигналом для всього суспільства. Знаю, є опозиція цій думці, — ну, у житті ніколи не буває, щоб всі одноголосно усе підтримували. Так бувало у нас у Радянському Союзі, але ми знаємо, що за цією одностайністю реальної єдності ніколи не було. Хтось «за», хтось «проти», але я дуже сподіваюся, що ця позиція буде все-таки позитивно сприйматися більшістю нашого народу.

Вважаю, що важливо на законодавчому рівні закріпити захист життя ненароджених дітей, інакше виникає питання про майбутнє нашої держави. Якщо ми хочемо благополуччя і процвітання нашої країни, то усі ми покликані об'єднати зусилля в нашій спільній справі зі спасіння дитячих життів.

На цьому я закінчую. Розумію, що тема народження дітей, тема абортів не вичерпує життєвого порядку денного, але я вважаю аборти хворобою нашого суспільства. Ви як медики будете стикатися з усіма цими проблемами, тому я вважаю можливим ознайомити вас зі своїми думками.

Дякую за увагу.

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання на зустрічі зі студентами медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

24/1/2019

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі зі студентами медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів

24 січня 2019 року в Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя в Москві відбулася зустріч Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з викладачами та студентами медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів Росії.
детальніше...>>

22/1/2019

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Сербської Православної Церкви з річницею інтронізації

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил привітав Святішого Патріарха сербського Іринея з річницею інтронізації.
детальніше...>>

22/1/2019

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Албанської Православної Церкви з нагоди дня тезоіменитства

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил привітав Блаженнішого архієпископа Тиранського і всієї Албанії Анастасія з днем пам'яті його небесного покровителя - преподобномученика Анастасія Персіянина.
детальніше...>>

21/1/2019

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Болгарської Православної Церкви з нагоди дня тезоіменитства

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил привітав Святішого Патріарха Болгарського Неофіта з тезоіменитством.
детальніше...>>

8/1/2019

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні Архієрейського жезла Преосвященному Зосимі (Баліну), єпископу Азовському

8 січня 2019 року, в свято Собору Пресвятої Богородиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Патріаршому Успенському соборі Московського Кремля
детальніше...>>

© 2010-2019 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.