ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Червень 2018 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
28293031123
45678910
11121314151617
18192021222324
2526272829301
2345678

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Візити Святішого Патріарха Кирила в Україну

Проповідь Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила на Божественній літургії в Корецькому монастирі

3 серпня Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Корецькому монастирі. За читання Євангелія Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до богомольців зі словом проповіді.

В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа!

У сьогоднішньому Апостольському читанні ми чули такі слова: Дари різні, але Дух один і той же; й служіння різні, а Господь один і той же (1 Кор. 12, 5). У Священному Писанні ми іноді знаходимо таку думку, що допомагає нам радикально змінити своє життя, і змінити його на краще - настільки велика сила Божественного слова.

Ми добре знаємо, що людське спільне існування, людські стосунки найчастіше затьмарюються таким гріховним станом душі, як заздрість. Ще диявол позаздрив Богу, будучи ангелом, і світу явилося зло. Дуже багато зла виникає від того, що одна людина заздрить іншій.

Те, що ми називаємо конкуренцією, в основі своїй має іноді саме це почуття. Якщо справа обмежується тільки змаганням у спілкуванні між людьми, то біди від цього немає, навіть виникає іноді і користь. А от коли заздрість оволодіває людиною настільки, що вона втрачає здатність керувати собою, тоді людські відносини затьмарюються конфліктами, недоброзичливістю, боротьбою, іноді навіть смертю. В історії бувало всяке. Перша кров була пролита тому, що Каїн позаздрив Авелю (див. Бут. 4, 3-8). Апостол Павел, звертаючись до Коринтян, у яких було багато розділень, говорить про те, що дари різні в Церкві, але Дух один і той же (1 Кор. 12, 4). Що це означає? Це означає, що всі людські здібності і таланти мають одне і те ж джерело - це Дух Божий. Тому, коли ми обурюємося з приводу того, що інші люди талановитіші або розумніші за нас, коли ми обурюємося з приводу того, що хтось робить справу краще, ніж ми, якщо в нашому серці виникає недоброзичливість, - ми грішимо проти Духа Святого. Це Дух Божий одному він дав більше, а іншому - менше. Але навіть той, кому дано зовсім мало, повинен розуміти, що в ньому - той же самий Дух. Якщо Дух один, як же можна обурюватися з приводу того, що один має дарів більше, а інший менше, адже дари-то розподіляють не люди? І не та людина винна, якій багато дано, а ми винні, якщо заздримо тому, кому багато дано.

У нашому церковному середовищі, в тому числі серед ченців, дуже багато конфліктів виростають від того, що хтось обурюється з приводу успіху іншого. Ось у той самий момент, коли виникає таке відчуття, потрібно згадати слова апостола Павла: дари різні - в одного багато, в іншого мало, один успішний в одному, інший успішний в іншому, - але Дух, творець і розподільник цих дарів - один. Значить, всі ми маємо всередині себе одного Духа. Ми всі брати і сестри, ми всі одна сім'я. І на місці заздрості повинно бути почуття радості, що Богові було завгодно створити світ таким різноманітним і кожного обдарувати своїми дарами. І Бог буде питати нас на Суді не про те, великі дари ми отримали чи малі, а про те, який плід ми принесли.

Служіння різні, а Господь один і той же. Ніколи не потрібно заздрити тому, хто в Церкві має більш високе положення, ніж ти, бо всі в Церкві служать Господу, і немає різниці між паламарем та Патріархом. Кожен має своє служіння, кожен потрібен Церкві, у кожного своє місце і свій шлях до спасіння. Кому багато дано, з того й більше спитається. І ось ця божественна істина допомагає нам зрозуміти, що таке відповідальність. Якщо людині дано дари, їх не можна зруйнувати, їх не можна розтринькати лінню, їх не можна пропити, над ними не можна вчинити наругу небажанням працювати над самим собою, сподіваючись на те, що дари-то є, вони мені допоможуть. Все те, що апостол Павел говорив коринфській громаді, сьогодні можна сказати в будь-якому місці, у тому числі в монастирі. Не повинно бути звеличування старших над молодшими. І кожна послушниця має свій дар Божий і своє служіння. Але і в молодших не повинно бути заздрості до старших, бо Дух розподіляє дари і служіння.

Якщо ми будемо жити так в монастирях, в парафіях, в Церкві, то ми будемо давати великий приклад всьому світу. Тому що служіння, яке звершує людина, навіть якщо це світський труд - це місце, на яке його Бог поставив, або відчуваючи його терпіння, віру, міцність душевну, або тому, що людина володіє великими дарами і на місці свого служіння може багато чого зробити для народу. Якщо Церква буде жити за заповіддю, яку їй дав Апостол Павел, то вона стане громадою, в якій буде тріумфувати гармонія людських відносин; вона буде великим прикладом, здатним примирити бурхливий світ. Тому що в Церкві є не тільки слово, з яким вона звертається до світу, до людини, до суспільства; у неї є і приклад, цей приклад повинен бути яскравим.

Ось чому ми так болісно переживаємо розділення Церкви. Будь-яке розділення є наруга над Божественним Духом, тому що в основі розділення - гріх себелюбства, владолюбства, заздрості, користі. Коли людські гріхи вриваються в Церкву Божу, коли віруючі люди не здатні опиратися пристрастям світу, вони піддаються великим спокусам, йдуть шляхом диявола, а не Бога, розриваючи єдність своїх громад та парафій і показуючи світу не приклад гармонії і злагоди, а приклад страшних розділень, часом навіть кривавих.

Адже так все просто в Слові Божому! Кожне слово ясно! У кожному слові рятівна істина! Чому ми не чуємо ці слова, чому намагаємося коригувати Слово Боже своїм розумінням життя, виправдовуючи розділення, гординю, заздрість, звеличування? Це відбувається тому, що Слово Боже не досягає нашого серця. Слухаємо і не чуємо, читаємо і не засвоюємо. Християнин може жити по-християнськи, коли він точно знає, у що він вірить, коли він знає, які Божественні істини відкриті йому в Слові Божому. Ось чому християнинові потрібно завжди працювати над собою, читати Святе Письмо, вдумуватися в його слова. Особливо потрібно це робити священикам. Щодня читайте Слово Боже, піддавайте прочитане запитуванню, приміряйте до себе ці слова. Не обмежуйтеся простим читанням коментарів, які були написані на Євангеліє або Апостольські Послання сто чи двісті років тому, - все переносіть через своє серце, приміряйте до свого власного життя, і тоді ваше життя зміниться, і сила вашого слова буде переконлива. Також і чернецтву важливо не тільки нести послух, але й молитися, міркувати про життя; проникати в своє внутрішнє духовне життя, передавати недоліки цього життя духівнику, постійно читати Слово Боже в келії на мові, яку ти розумієш, може бути, краще, ніж слов'янську мову, для того, щоб оживали перед нами Божественні істини, дотримуючись яких, ми можемо досягти Царства Божого.

Я хотів би від усього серця вітати вас, мої дорогі, радіючи можливості бути в цій прославленій обителі, яка в найважчі часи новітньої церковної історії на Україні явила вірність Христу, вірність Церкві, силу духу. Знаю, що все це і сьогодні присутнє у вашому житті. Тому слова мої направлені не на те, щоб поставити під сумніви ваші духовні досягнення, а на те, щоб допомогти вам рухатися далі. Тому що людина духовно росте тільки тоді, коли йде вперед. Якщо вона зупиняється і говорить: «У мене все добре, мені більше нічого не треба», - в цей момент вона починає принижуватися. Тому духовна напруга житті є показник того, наскільки люди приймають Слово Боже і наскільки вони готові йому слідувати. Нехай же Божественні слова, які дарує нам Господь, перетворять наше життя, допомагають утримати те добре, чим ми володіємо, і зійти на нові щаблі духовного розвитку, які ще вчора були нам не під силу. Тому що немає нічого неможливого для віруючої людини, яка приймає Слово Боже в своє серце і йде за Христом назустріч порятунку. Амінь.

Візити в Україну

Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну 1- 2 жовтня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну 14 - 15 вересня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 26 липня по 28 липня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 26 по 28 липня 2013 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 26 по 28 липня 2012 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 6 травня по 8 травня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 25 по 27 квітня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 20 по 28 липня 2010 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну 22-23 листопада 2010 р.
Участь Патріарха Кирила в інавгурації Президента України В.Ф. Януковича (2010 р.)
Візит Святішого Патріарха Кирила в Україну (27 липня — 5 серпня 2009)

© 2010-2018 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.