ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Серпень 2018 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
303112345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829303112
3456789

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Візити Святішого Патріарха Кирила в Україну

Слово Святішого Патріарха Кирила за Божественною літургією у Києво-Печерській лаврі в День Хрещення Русі

28 липня 2010 року, в день пам'яті святого рівноапостольного великого князя Володимира, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив служіння Божественної літургії на площі перед Успенським собором Києво-Печерської лаври.

Після читання Євангелія Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до учасників богослужіння з Першосвятительським словом.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

У великій радості і простоті сердець ми святкуємо День Хрещення Русі, день преставлення святого рівноапостольного великого князя Володимира, волею і зусиллями якого хрестився наш народ, відкривши тим самим нову сторінку своєї історії. Сьогодні нашій увазі пропонується Євангеліє від Іоанна, яке дивовижним чином допомагає зрозуміти місію князя Володимира і все те, що він здійснив; воно допомагає зрозуміти і те, чому саме так, а не інакше створювалася духовна і церковна історія нашого народу.

У рядках Євангелія від Іоанна, щойно прочитаних, ми знаходимо такі слова Господа: Істинно, істинно кажу вам… Усі, скільки їх не приходило до Мене, є злодії і розбійники; але вівці не послухали їх (див. Ін. 10, 1, 8).

Про кого говорив Господь апостолам? Він говорив, мабуть, про щось очевидне, бо було сприйняте це грізне слово як констатація якогось відомого факту. Що ж це були за факти?

У народі ізраїльському час від часу з'являлися люди, які називали себе пророками і навіть «месією». Дехто з них свою проповідь уживав для здобуття особистої влади і збагачення; інші, здавалося б, робили добру справу: очолювали або бажали очолити боротьбу євреїв за незалежність від римлян. Господь не засуджує це прагнення людей Своїх до незалежності, але називає злодіями тих, хто, викрадаючи найсвященніше і найвеличніше, що було у древньому старозавітному благочесті, — очікування Спасителя Месії, використовував це очікування для своїх земних політичних цілей.

Не було нічого поганого в тому, що народ боровся з іноземними загарбниками. Навпаки, це було правильно, і напевно, якщо б народ звертався до Бога з молитвою про допомогу, то Господь давав би цю допомогу. Але ж не про допомогу волали ті, хто, називаючи себе месією, закликав людей до політичної боротьби!

Господь їх називає злодіями, бо вони викрадають найсвятіше, що є у людей, — викрадають Бога, зміст Його спасительного послання людям. Ці грізні слова Спасителя допомагають зрозуміти, як страшно, як згубно слово Боже звертати не до спасіння людей, і, спотворюючи саму природу цього слова, закликати їх до досягнення тих цілей, яких Господь не визначив як мету людського спасіння.

Є багато доброго в нашому житті, чого люди прагнуть досягти, спираючись на допомогу Божу, — державний устрій, здобуття незалежності, підтримка культурного життя. І напевно, багато людей моляться Богові, щоб Він допомагав їм на цьому шляху. Але не можна було від імені Божого, викрадаючи служіння Самого Спасителя, Месії, закликати людей до того, до чого Сам Спаситель їх не закликав.

Ми згадуємо сьогодні і іншого видатного служителя правди Божої — святого апостола Павла. Практично за кожною Літургією ми читаємо його послання, згадуємо його життєвий шлях. І князь Володимир до хрещення, і Павел — Савл — до перетворення служили цілям і цінностям, які не були Божою правдою. Але в якийсь момент, звернувшись до Христа і пройшовши через однакові муки, страждання, через втрату зору, обидва — і первоверховний апостол, і рівноапостольний князь — знайшли зір укупі душевний і тілесний. І тому проповідь Павла ніколи не містила того, що містила лжепроповідь злодіїв і розбійників, які приміряли на себе слово «месія».

У посланні до Римлян апостол говорить, що в благовісті, яке він ніс людям, відкривається правда Божа (див. Рим. 1, 16-17). Ось ця Божа правда і є серцевиною апостольської проповіді. Цю Божу правду прийняв рівноапостольний князь Володимир всім своїм серцем і, бажаючи здійснити цю правду, хрестив народ, разом із первоверховним апостолом указуючи народу справжні спасительні цілі свого буття — земного і, як наслідок, небесного.

Як Божа правда проявляється у світі людей? Вона здійснюється у словах, які мають однаковий корінь зі словом «правда», — у справедливості і праведності. До речі, в євангельському тексті і справедливість, і праведність позначаються одним словом, тому що не може бути праведності перед Богом без засвоєння Божественної правди, як не може бути й справедливості в людському житті без засвоєння Божественної правди. Не могли таті й розбійники словом своїм встановити справедливість, знайти свободу, дати людям духовну перспективу буття, бо, викрадаючи те, що належало Богові, вони ніколи не могли допомогти людям знайти праведність і справедливість в їхньому житті.

Понад тисячу років пройшло з того моменту, коли отряс рівноапостольний князь у купелі Хрещення сліпоту душевну вкупі з тілесною. І з тих пір розвивається історичне життя народів, що вийшли з цієї київської купелі Хрещення. Багато горя, страждань зазнали люди, і неможливо сказати, що життя нашого народу було більш комфортним і благополучним, ніж життя інших народів.

Але що становить серцевину нашої духовної традиції? Що становить незмінний вимір всієї нашої православної християнської цивілізації? Те, що незважаючи на скорботи, втрати і муки, народ наш зберіг віру. І сьогодні перед обличчям агресивного безбожництва і язичництва, що відроджується, ми зберігаємо тверду і непохитну віру в Бога і на цій вірі намагаємося будувати і життя нашого суспільства, і наше особисте життя, пам'ятаючи про те, що справедливе улаштування життя громадського пов'язане з особистою праведністю кожної людини.

Коли народ наш жив цією праведністю, тоді й стала називатися наша Вітчизна Святою Руссю. Були грішники, були і злочини, були і слабкості у народному житті, але як найбільшу цінність через тисячу років ми пронесли і проносимо великий ідеал Святої Русі — спільноти людей, в якій головною домінантою життя є праведність. І як би поблажливо і зневажливо не дивилися на нашу дитячу і наївну віру сильні світу цього, як би не намагалися вони обливати її брудом і презирством, ми зі смиренністю і в простоті сердець зберігатимемо цю наївну віру, що допомагала народові нашому повстати і на захист Вітчизни, і віру зберегти, і дітей виховувати незважаючи на страшні гоніння та утиски.

Віримо, що проникаючи в зміст того, чому ми вчимося через сьогоднішнє Євангельське читання, ми й надалі зберігатимемо чистоту віри православної, ми й надалі матимемо перед своїм поглядом ідеал Святої Русі, і, живучи в різних державах, згадуватимемо про спільне минуле, зберігатимемо духовну єдність народу, який має однаковий Божественний ідеал життя — справедливість і праведність. Будемо ж зберігати цей ідеал, будемо зберігати і духовну силу Святої Русі, щоб ця сила відображалася в наших повсякденних справах, допомагала нам будувати життя народів наших на шляху Божественної правди і справедливості!
Амінь.

Прес-служба Святішого Патріарха / Служба комунікації ВЗЦЗ

Візити в Україну

Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну 1- 2 жовтня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну 14 - 15 вересня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 26 липня по 28 липня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 26 по 28 липня 2013 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 26 по 28 липня 2012 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 6 травня по 8 травня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 25 по 27 квітня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 20 по 28 липня 2010 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну 22-23 листопада 2010 р.
Участь Патріарха Кирила в інавгурації Президента України В.Ф. Януковича (2010 р.)
Візит Святішого Патріарха Кирила в Україну (27 липня — 5 серпня 2009)

© 2010-2018 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.