ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Вересень 2018 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
272829303112
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
1234567

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Візити Святішого Патріарха Кирила в Україну

Слово Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила у Нікольському Василівському монастирі Донецької єпархії

31 липня, в ході перебування у Донецькій єпархії Української Православної Церкви, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав Нікольський Василівський монастир у селі Нікольське Волновахського району Донецької області.

Предстоятель Руської Православної Церкви звершив чин малого освячення соборного храму на честь Успіння Божої Матері, після чого звернувся до присутніх з Першосвятительським словом.

З особливим радісним почуттям ступив я сьогодні на землю цієї святої обителі, тому що багато чув про те, як вона творилася; особисто знав і засновника обителі схіархімандрита Зосими в той час, коли він ще був Ванею Сокуром і навчався в Ленінградській духовній семінарії, де я теж був студентом, а пізніше і ректором.

Добре пам'ятаю Ваню - людину добру, чуйну, сміхотливу, з яким завжди було радісно спілкуватися. Вже пізніше я з радістю дізнався про те, що він прийняв чернечий постриг і був спрямований на Донбаську землю.

Будучи людиною правдивою, він говорив правду і тим, хто має владу, тому влада не любила батька Савватія - у той час він носив саме таке ім'я - і послали в це відокремлене місце, яке не могло похвалитися ані кількістю парафіян, ані станом храмів. Почавши буквально на рівному місці, отець Зосима зробив дуже багато чого. Він привернув своєю любов'ю людей, створив два монастирі, до нього почали приходити люди - і багаті, і бідні. Обитель облаштовувалась завдяки цьому скромному пастирському труду, зусиллями багатьох людей, деякі з яких внесли до створення монастиря особливий внесок.

Тому коли я увійшов у святі ворота обителі, моєю першою думкою було подякувати Господу за милість, явлену на цьому місці.

Все, що тут сталося, - дуже хороший урок для кожного з нас. Нам іноді здається, що справа, яку потрібно зробити, нам не під силу. Іноді обставини життя такі важкі, що здається: ні за яких обставин ти не зможеш впоратися з тим, що повинен зробити. Це стосується і нашого духовного життя. Як важко бути християнином, сповідувати віру в Господа, прагнути слідувати в житті Євангелію, коли все навколишнє життя, вся сучасна культура відторгає Євангеліє з життя людей! І робиться це не тому, що якась політична сила того бажає або якась ідеологія до того прагне, а тому, що весь сучасний устрій світу ґрунтується на тому, щоб задовольняти людські пристрасті і похіть. Де ж тут місце євангельській жертовності, любові, всепрощенню!

Сьогодні важко бути християнином, але не можна втрачати надії. Величезне число віруючих людей і в Києві, і тут, у Донбасі, з якими я мав і маю щастя молитися, ваші світлі обличчя, ваша тверда віра - все це свідчить про те, що ніякі труднощі, що виникають на шляху віруючої людини, не є для вас перешкодою. Тільки дуже важливо зберігати віру Православну, зберігати єдність Церкви, почитати святині, молитися Богу не формально, а щиро, вкладаючи в молитву і свій біль, і радість, і надію. Ніщо не наближає більше до Бога, ніж жива, щира молитва, постійне пам'ятання про Божу присутність в житті.

Якщо людина живе з Богом, він ні на хвилину не забуває, що Бог поруч, і це призводить до того, що людина зупиняється, коли, наприклад, хоче вимовити погане слово, зупиняється, коли задумала погану справу. Тому що Бог зовсім поруч, Він все бачить. Це ближнього свого можна обдурити - чоловіка, дружину, брата, сестру, колег по роботі, начальників і підлеглих, можна навіть цілий народ обманювати - Бога обдурити неможливо. І у відповідь на наше життя Бог промовляє свій суд. Не той Страшний Суд, який буде в кінці історії, і не той суд, через який ми всі пройдемо після нашої смерті. Господь виносить Свій суд і тут, в цьому житті, над кожним з нас.

Буває, грішник карається не очевидним для інших людей чином. Іноді ця неочевидність приводить в збентеження, і хтось каже: «Ну чому ж така мерзенна, дійсно погана людина зовні така благополучна?» Це не означає, що над ним не відбувається Суд Божий. Ніхто не знає, що в душі цієї людини, яке там пекло, який там вогонь - він позбавляється щастя і спокою не тому, що у нього скорочується кількість грошей в кишені, або не тому, що він не може купити те, що дуже хотів, а тому, що замість раю всередині - пекло. І це є найстрашніше покарання; у таких людей не світяться очі так, як у вас світяться. Бережіть цей світ - його можна зберегти тільки якщо ви будете берегти віру Православну, любити свою святиню, любити свою Церкву - єдину Православну Церкву, Церкву Святої Русі.

Те, що тут сталося, дає нам чудовий приклад: можна починати працювати, творити «з нуля», і досягати великих, важливих, добрих вершин. Найголовніше - щоб труд цей був благословенний Богом. А на цьому місці виразно присутня Божественна допомога.

Я хотів би сердечно подякувати Вам, дорогий Владико Володимир, за Ваші труди, за Ваші молитви, за Ваше архіпастирське піклування про свій народ, за цю обитель, яка була створена за Вашого благословення і з Вашою участю.

Я хотів би також звернути слова подяки до Вас, Владика Іларіон, за підтримку, яку Ви надавали отцю Зосимі, за поради, які Ви давали, за труди, які несли разом з ним по створенню цієї святої обителі.

Зовсім особливе слово подяки я хотів би звернути на адресу жертводавців, тих, хто допомагав - Віктора Федоровича Януковича, Віктора Леонідовича Нусенкіса та багатьох інших, імена яких я, може бути, не знаю, але які залишали тут свої кошти, а разом з ними - і частину свого серця; і ось сьогодні ми бачимо цю Божу рукотворну красу.

Моє особливе слово вітання до братії, до отця намісника, до сестер, до матушки-настоятельки, до всіх, хто продовжує тут справу отця Зосими. Трудіться з ретельністю, з любов'ю ставитеся до людей, які сюди приходять, розділяйте з ними досвід життя у Христі, підтримуйте добрим словом, участю, молитвою, і тоді ніколи не заросте стежка до цього святого місця.

На згадку про освячення Успенського собору я хотів би передати цю стародавню ікону Успіння Божої Матері, яка буде нагадувати вам про перше Патріарше богослужіння у цій святий обителі, про нашу спільну молитву, про завершення будівництва і освячення цього святого храму.

Нехай благословення Боже, Покров Пречистої Цариці Небесної перебувають над цим місцем і над усіма, хто працює тут на славу Божу! Амінь.

Візити в Україну

Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну 1- 2 жовтня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну 14 - 15 вересня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 26 липня по 28 липня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 26 по 28 липня 2013 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 26 по 28 липня 2012 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 6 травня по 8 травня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 25 по 27 квітня 2011 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну з 20 по 28 липня 2010 р.
Першосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила в Україну 22-23 листопада 2010 р.
Участь Патріарха Кирила в інавгурації Президента України В.Ф. Януковича (2010 р.)
Візит Святішого Патріарха Кирила в Україну (27 липня — 5 серпня 2009)

© 2010-2018 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.