Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

Патріарша проповідь в Неділю про Страшний суд після Літургії в храмі собору московських святих в Бібіреві м. Москви

Патріарша проповідь в Неділю про Страшний суд після Літургії в храмі собору московських святих в Бібіреві м. Москви

23 лютого 2020 року, в Неділю мясопустну, про Страшний Суд, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в храмі собору московських святих в Бібіреві м. Москви. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви виголосив проповідь.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Сьогодні, як Ви вже чули, особливий недільний день, який відкриває підготовчу неділю напередодні Великого посту. З цього дня починається Масляна. З одного боку, настає час народних гулянь, що вже міцно увійшло в наш фольклор і побут. З іншого боку, це тиждень, протягом якого ми вже звершуємо Великопісні богослужіння, і народ Божий готується до входження у велику спасительну Чотиридесятницю.

Сьогоднішня неділя присвячується темі суду, яка особливим чином представлена в Святому Письмі. Взагалі суд – це найдавніша людська установа; та й навряд чи можлива цивілізація без суду, адже люди постійно вступають в конфлікти з різних приводів і причин. А для того щоб конфлікти не завершувалися найстрашнішим чином, щоб одна людина не вбивала іншу, і був створений людський суд. Не було спеціальних актів про створення цієї установи – суд виріс з самої історії людської цивілізації. І зовсім невипадково, що саме сьогодні, вступаючи в особливий підготовчий тиждень перед Великим постом, ми читаємо сторінки Святого Письма (Мф. 25: 31-44), які оповідають нам про Страшний суд — останній Божий суд, коли з’явиться остаточно абсолютна справедливість, коли ніщо не зможе бути приховано, ніщо не зможе бути спотворене, але все постане перед обличчям Божим у світлі Його Божественної правди. В Євангелії розповідається про суд Божий, на який покликані всі, і праведники будуть поставлені з правого боку, а грішники з лівого, і божественний суд відокремить добро від зла, правду від брехні.

Розповідь про Страшний Суд дає нам повне розуміння того, що станеться в кінці людської історії, коли люди постануть перед обличчям Божим. Ніяка людська хитрість, ніяка дипломатія, ніяка людська влада, будь влада держави, влада грошей, влада громадської думки, ніякі Газети, Журнали, телевізійні програми не зможуть більше визначати, прав алюдина або винна, хороший він чи поганий. Адже будь-яка спроба визначити ступінь провини людини, зарахувати її до праведників або грішників, здійснювана за законами гріховного людського гуртожитку, не може явити абсолютну правду, ми повинні це твердо засвоїти. Коли всі в один голос говорять про когось, що він поганий, не поспішайте приєднуватися до їхньої думки інших, поки на власному досвіді не переконаєтеся, що людина дійсно погана. Дуже просто не тільки образити людину, а й знищити її, сформувавши в суспільстві те чи інше про неї уявлення, нерідко абсолютно не відповідає істині. В такому випадку ті, хто поширює брехню, несуть відповідальність перед Богом і людьми, а коли і ми до них приєднуємося, повторюючи з чужого голосу, а самі не маючи особистого досвіду спілкування з цією людиною, ми беремо на себе гріх викривачів, які дуже часто використовують чутку в своїх вузькокорисливих цілях. Тому не слід з легкістю приймати на віру так звану громадську думку, яка одних підносить, а інших опускає. Не потрібно з легкістю сприймати все, що ми сьогодні зустрічаємо в засобах масової інформації, коли одні раптом перетворюються на героїв, а інші стають нерукопожатними лише тому, що якийсь людський суд виніс таке судження. Коли мова йде про особистість людини, ми ніколи не повинні бездумно, нерозсудливо слідувати думці інших. Лише коли переконаємося самі, на власному досвіді, що та чи інша людина не виконує своїх обіцянок, обманює, уявляє себе іншим, ніж є, тоді ми маємо право для себе особисто і, може бути, для вузького кола своїх близьких винести про нього своє власне судження. Та й то з великою обережністю, щоб не впасти у гріх.

Але про що ж піде мова на тому останньому суді, коли Господь збере народи від сходу до заходу, з усього світу? Чи піде мова про те, що в нашому суспільстві є значущим, про що говорять по телебаченню, пишуть в газетах? Або про щось інше? Сьогоднішнє Євангеліє говорить: суд буде про інше, суд буде про моральний стан людини. І як важливо нам – ще раз хочу підкреслити-ніколи не повторювати слова осуду, якщо самі не маємо на те підстав, для того щоб і нас Господь не засудив на тому великому і страшному суді. Не судіть, та не судимі будете. Ці слова Святого Письма означають: не приєднуйтесь до того суду, до тих звинувачень, в яких ви не впевнені. Вони не позбавляють нас можливості мати власне уявлення про ту чи іншу людину. Якщо ця людина не являє нам свої позитивні риси, ми маємо повне право — без всякого осуду, щоб не подавати нікому приводу, — не брати участь в його справах. Не приймати його як друга, але просто відійти від нього, залишаючи все на суд Божий. Ось це і є християнська відповідь на присутність зла в людському гуртожитку.

Ну, а що ж суд Божий? Суд Божий – благий і досконалий. Господь знає про кожного з нас більше, ніж ми самі про себе знаємо, і, звичайно, набагато більше, ніж ми знаємо про інших. Тому результати цього суду можуть здатися абсолютно несподіваними і не відповідати нашій оцінці тієї чи іншої людини. Для того щоб суд Божий не осоромив нашу самовпевненість, нашу гординю, ми повинні ще і ще раз пропустити через розум і серце великі Божі слова: аз єсмь істина і життя. Тільки Господь як єдина абсолютна істина має можливість по-справжньому судити людей і виносити над ними свій вирок. Той самий, про який ми сьогодні чули в Євангелії, коли він відокремить овець від козлищ і поставить овець по праву руку, а козлищ — по ліву. І це буде остаточне Божественне слово про кожного, хто колись прийшов на цю землю і залишив на ній свій слід.

Заглиблюючись в тему суду напередодні Великого посту, ми повинні ще і ще раз переосмислити своє ставлення до людей, покаятися в тому, що часом виносили суд поверхневий, який визначається нашим особистим негативним ставленням до тієї чи іншої людини. У тому, що затьмарювали свою душу, а може бути, доставляли скорботу іншим своїм неправедним судом. І якщо з цієї теми почнеться наше входження в терені Великого посту, почнеться наш подвиг покаяння, то Господь сподобить нас підійти до Дня світлого Його Воскресіння реально звільненими від багатьох гріховних нашарувань, від багатьох гріховних думок, слів і дій, які перешкоджають кожному бути ближче до Господа і Спасителя.

Нехай майбутні дні Святого Великого посту допоможуть всім нам, мої дорогі владики, отці і брати, звільнитися від вантажу гріховного, який налипає на людському тілі, на людській душі, подібно до того як налипає бруд що впала в нього людина. Хай допоможе нам Господь звільнитися від усякого духовного бруду. Нехай допоможе нам Господь постати перед Ним з чистою совістю і з щирою вірою, сподіваючись на Його милість і любов, що звільняють нас від гріха і наповнюють наше життя великим неминущим божественним змістом. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua