Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

Тимчасове положення про матеріальну і соціальну підтримку священнослужителів, церковнослужителів і працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви, а також членів також їх сімей

Тимчасове положення про матеріальну і соціальну підтримку священнослужителів, церковнослужителів і працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви, а також членів також їх сімей

Документ прийнятий 4 лютого 2011 року Архієрейським Собором Руської Православної Церкви.
Тимчасове положення про матеріальну і соціальну підтримку священнослужителів, церковнослужителів і працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви, а також членів їх сімей *

Пам’ятаючи про християнський обов’язок турботи про ближніх, у тому числі архіпастирів, пастирів, ченців і мирян, трудящих і тих, хто потрудився в ім’я Христове, про сім’ї, вдів і сиріт церковних трудівників; а також маючи на увазі невисокий матеріальний рівень життя значної частини духовенства і церковних працівників в порівнянні з іншими соціально активними верствами населення, Освячений

Архієрейський Собор приймає дане Тимчасове положення.

I. Забезпечення священнослужителів, церковнослужителів і працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви соціальними пільгами і гарантіями, передбаченими законодавством

1. Єпархіальним архієреям, благочинним, настоятелям парафій, намісникам, настоятелям та настоятелькам монастирів, а також керівникам загальноцерковних та єпархіальних структур, духовних освітніх установ, слід спостерігати за неухильним дотриманням чинного законодавства у галузі забезпечення соціальних гарантій, передбачених для священнослужителів, церковнослужителів і працівників релігійних організацій, зокрема, за:
   наданням обов’язкових соціальних гарантій, передбачених законодавством країн, в яких несуть служіння або працюють зазначені особи;
   своєчасними виплатами в установленому порядку і за наявності передбачених законом підстав гарантованих допомог з тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, а також при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею встановленого віку;
    щорічним наданням всім священно- і церковнослужителям, за винятком насельників монастирів, а також працівникам релігійних організацій гарантованої відпустки в обсязі, передбаченому законодавством.

II. Матеріальне забезпечення нужденних священнослужителів, церковнослужителів і працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви, а також членів їх сімей

2. До нужденних священнослужителів, церковнослужителів та працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви відносяться особи, які є членами сімей, доходи яких на одного члена сім’ї нижче встановленого в регіоні прожиткового мінімуму.
Членами сім’ї нужденного священнослужителя, церковнослужителя і працівника релігійної організації Руської Православної Церкви є непрацездатні батьки; чоловік (дружина), що перебувають на його утриманні; неповнолітні діти, що проживають разом з ним.
Нужденними членами сім’ї померлого священнослужителя, церковнослужителя і працівника релігійних організацій Руської Православної Церкви є особи, перелічені в абзаці другому даного пункту і які є членами сімей, доходи яких на одного члена сім’ї нижче встановленого в регіоні прожиткового мінімуму.

3. У структурі кожної єпархії належить створити (без прав юридичної особи) єпархіальну комісію з піклування про нужденних священнослужителів, церковнослужителів і працівниках релігійних організацій Руської Православної Церкви, а також членів їх сімей (далі – «єпархіальна піклувальна комісія»). Як виняток в єпархіях з невеликою кількістю парафій функції єпархіальної піклувальної комісії можуть бути покладені на інший структурний підрозділ єпархії, на що єпархіальним архієреєм витребовується згода Патріарха Московського і всієї Русі.
До складу єпархіальної піклувальної комісії входять:
    представник єпархіального відділу з соціального служіння та благодійності;
    представник єпархіального ревізійної комісії;
    клірики або миряни, призначені єпархіальним архієреєм і обрані єпархіальними зборами – на паритетних засадах.
Члени єпархіальної піклувальної комісії не можуть знаходитися в близькій спорідненості між собою, а також з головою та членами єпархіальної ради.
Голова єпархіальної піклувальної комісії призначається єпархіальним архієреєм з числа її членів. До складу комісії рекомендується включати по можливості осіб з економічною та юридичною освітою.

4. У разі дефіциту фінансових коштів і, як наслідок, нездатності парафії забезпечувати священнослужителів і церковнослужителів, а також утримувати парафіяльне господарство, єпархіальна піклувальна комісія доповідає про це єпархіальному архієрею для прийняття ним відповідного рішення.

5. Єпархіальна піклувальна комісія реагує на звернення, пов’язані з невиплатою або недостатнім обсягом утримування священнослужителів і церковнослужителів, а також заробітної плати працівникам релігійних організацій, доповідаючи про такі звернення єпархіальному архієрею. Конфліктні ситуації, що виникають при труднощах з виплатою утримування, вирішуються єпархіальним архієреєм з урахуванням доповіді єпархіальної піклувальної комісії.

6. Благочинним, а в межах кожної парафії – настоятелям слід дбати про те, щоб ні на одній парафії не було нужденних священно- і церковнослужителів. У великих єпархіях при благочинницьких округах, з благословення єпархіального архієрея, можуть створюватися піклувальні комісії такого ж призначення, як і при єпархіях. Їх склад визначається єпархіальним архієреєм. У річний звіт благочинного слід включати розділ, присвячений матеріальному і соціальному забезпеченню священнослужителів, церковнослужителів і працівників парафій, що входять в благочиння.

7. При доведеній відсутності можливості парафії самостійно нести витрати з утримання священнослужителів, церковнослужителів і з виплати заробітної плати працівникам парафії, благочинні повинні інформувати про ситуації, що склалася, єпархіального архієрея.

8. В необхідних випадках, у тому числі при важкій хворобі і в надзвичайній ситуації, єпархіям рекомендується за рахунок власних коштів та (або) за рахунок коштів, створених єпархіями благодійних фондів, надавати благодійну допомогу нужденним священнослужителям, церковнослужителям та працівникам релігійних організацій Руської Православної Церкви, а також членам їх сімей у розмірі, визначеному єпархіальним архієреєм за поданням єпархіальної піклувальної комісії.

9. Настоятелі повинні стежити за тим, щоб на парафіях розміри грошового утримання між священиками, між дияконами, між церковнослужителями при рівному службовому навантаженні (включаючи звершення треб, богослужінь, а також здійснення інших парафіяльних послухів) суттєво не відрізнялися. Відповідальні працівники храмів, у тому числі помічники настоятелів та голів парафіяльних рад, скарбники, відповідальні за освітню, соціальну та молодіжну роботу і т.д., за умови їх повної зайнятості на парафії і відсутності інших доходів, повинні отримувати утримання, яке по можливості орієнтується на середню заробітну плату по регіону для соціальних працівників. Аналогічні правила застосовуються щодо працівників єпархій та благочинь. Регенти, читці, співаки, вівтарники, просфорники, сторожа, прибиральниці, свічниці і т.д. отримують утримання, виходячи з реальних трудовитрат.

10. Розмір заробітної плати працівників, які перебувають у трудових відносинах з єпархіями, парафіями, включаючи працівників, відповідальних за освітню, соціальну та молодіжну діяльність єпархії (парафії, благочиння), регентів, співаків, читців, псаломщиків, співробітників бухгалтерії і т.д., повинен бути визначений у штатному розкладі, виходячи з реальної зайнятості працівника, його кваліфікації та обсягу роботи. У будь-якому випадку розмір такої заробітної плати не повинен бути нижче встановленого мінімального розміру оплати праці.

11. Розмір утримання священнослужителів і церковнослужителів, а також заробітну плату працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви рекомендується індексувати відповідно до інфляції.

12. У річних звітах благочинь, парафій, монастирів, духовних шкіл і т.д. повинні міститися відомості про штатні розклади парафій, які з благословення єпархіального архієрея можуть використовуватися єпархіальною піклувальною комісією при підготовці рекомендацій єпархіальному архієрею з надання матеріальної підтримки священнослужителям, церковнослужителям та працівникам релігійних організацій.

III. Єпархіальні благодійні фонди (каси взаємодопомоги)

13. З метою надання благодійної допомоги священнослужителям, церковнослужителям та працівникам релігійних організацій Руської Православної Церкви, що перебувають у важкій життєвій ситуації, єпархіям рекомендується засновувати благодійні фонди, що діють в тих же цілях, що й відомі в церковній практиці каси взаємодопомоги.

14. До липня 2011 року року Фінансово-господарському управлінню Руської Православної Церкви у взаємодії з фінансовою та юридичною службами Московської Патріархії належить підготувати типовий статут єпархіального благодійного фонду (каси взаємодопомоги) з урахуванням наступних рекомендацій:
•    перерахування коштів на рахунок фонду може здійснюватися на підставі циркулярних листів єпархіального архієрея;
•    пожертвування на рахунок фонду можуть здійснювати як релігійні організації Руської Православної Церкви, так і інші громадяни та юридичні особи;
•    благодійна допомога нужденним священнослужителям, церковнослужителям та працівникам релігійних організацій Руської Православної Церкви та членам їх сімей надається у випадках, передбачених даним Тимчасовим положенням, за рішенням єпархіального архієрея з урахуванням рекомендацій єпархіальної піклувальної комісії;
•    фінансовий звіт єпархіального благодійного фонду додається до щорічного єпархіального звіту, який направляється в Московську Патріархію.
IV. Забезпечення Преосвященних архієреїв, що знаходяться на покої

15. Священний Синод, почислюючи на покій архієрея, визначає місце його перебування на покої на території єпархії Руської Православної Церкви, ставропігійного або єпархіального монастиря. При визначенні місця перебування архієрея на покої враховуються, по можливості, його побажання.

16. Управління справами Московської Патріархії, Автономні і Самокеровані Церкви – в межах їх повноважень, визначають перелік єпархій, ставропігійних та єпархіальних монастирів, які мають можливість створити необхідні умови для перебування на покої архієреїв.

17. Єпархії, а також ставропігійний або єпархіальні монастирі, включені в передбачений пунктом 16 даного Тимчасового положення перелік, надають архієреям, які перебувають в них на покої, благоустроєне жиле приміщення і забезпечують надання даним архієреям матеріального утримання за рахунок власних коштів та (або) за рахунок коштів благодійного фонду, заснованого єпархією (ставропігійним або єпархіальним монастирем), а також за участю єпархій, які були останнім місцем архієрейського служіння Преосвященних, які перебувають на покої.

18. Матеріальне утримання складається з таких витрат:
•    благодійна допомога;
•    оплата послуг обслуговуючого персоналу;
•    медичне обслуговування;
•    ремонт житла, господарські та транспортні потреби.

19. Єпархіальним архієреям, в єпархіях яких перебувають на покої архієреї, слід у щорічних єпархіальних звітах, що направляються в Московську Патріархію, надавати інформацію про види і розміри витрат, передбачених пунктом 18 даного Тимчасового положення.

20. Архієрей, який знаходиться на покої, може виконувати обов’язки настоятеля монастиря чи парафії або бути приписаним до монастиря чи парафії. У такому випадку відповідні монастирі або парафії надають архієреям, які перебувають в них на покої, благоустроєне жиле приміщення, виплачують їм утримання і забезпечують їх обслуговування.
V. Особливості піклування про окремі категорії нужденних священнослужителів і церковнослужителів

21. Парафіям, при координуючому нагляді благочинних, слід щорічно складати і подавати на ім’я єпархіального архієрея реєстр нужденних священнослужителів, церковнослужителів даних парафій, які перебувають на покої або престарілих та (або) тих, що мають інвалідність I ступеня.

22. У тому випадку, якщо священнослужитель, церковнослужитель парафії єпархії, який перебуває на покої або престарілий і (або) який має інвалідність I ступеня, не може виконувати будь-яке служіння і потребує матеріальної підтримки, він повинен забезпечуватися з коштів парафії, яка була останнім місцем його служіння, або іншої парафії, за вказівкою єпархіального архієрея або за рахунок коштів єпархіального благодійного фонду.

23. У тому випадку, якщо священнослужитель, церковнослужитель парафії єпархії, який перебуває на покої або старий і (або) який має інвалідність I ступеня, в силах нести церковне служіння, він може бути приписаний до парафії або монастиря для посильного несення богослужбової череди; дана парафія (монастир) виплачує йому утримання.

24. На території єпархій рекомендується створювати (у тому числі при єпархіальних монастирях) соціальні центри для піклування про престарілих священнослужителів і церковнослужителів, а також працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви.

VI. Матеріальна допомога нужденним членам сімей померлих священнослужителів, церковнослужителів і працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви

25. Єпархіальній піклувальній комісії, благочинням і парафіям слід щорічно складати реєстр нужденних членів сімей померлих священнослужителів, церковнослужителів і працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви.

26. Нужденним членам сімей померлих священнослужителів, церковнослужителів і працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви може бути надана матеріальна благодійна допомога за рахунок коштів єпархії, парафії чи єпархіального благодійного фонду. Тривалість благодійної матеріальної допомоги таким особам визначається єпархіальною піклувальною комісією, виходячи з їх реального матеріального становища.

27. Якщо нужденні члени сімей померлих священнослужителів, церковнослужителів і працівників релігійних організацій Руської Православної Церкви не отримують необхідну матеріальну благодійну допомогу, вони можуть звернутися до єпархіального архієрея через єпархіальну піклувальну комісію.

28. У разі переїзду зазначених осіб за межі єпархії допомога їм продовжує надаватися тією ж єпархією (парафією) або тим же єпархіальним благодійним фондом.

29. Питання про матеріальну підтримку членів сімей священнослужителів, вивержених з сану або заборонених у священнослужінні, вирішується єпархіальним архієреєм з урахуванням рекомендацій єпархіальної піклувальної комісії.

30. У випадку кончини священнослужителя членам сім’ї покійного, які постійно проживали разом з ним до моменту його смерті в будівлі (приміщенні), яке належить релігійній організації, за рішенням єпархіального архієрея може бути надане інше приміщення, придатне для проживання, за відсутності у них власного житла.

VII. Дія даного Тимчасового положення

31. Дане Тимчасове положення діє до прийняття Архієрейським Собором Положення про матеріальну і соціальну підтримку священнослужителів, причту, співробітників церковних установ та їх сімей.

32. До 1 жовтня 2012 року єпархіальним архієреям належить направити на адресу Патріарха свої пропозиції та зауваження щодо практичного застосування даного Тимчасового положення.

33. Норми даного документа поширюються на нечернецьке духовенство, яке несе своє служіння в монастирях, архієрейських і монастирських подвір’ях, а також на членів сімей таких кліриків.

34. В Самокерованих Церквах дане Тимчасове положення діє з урахуванням їх статутів.
___________________________________________________________________
*
•    Початковий проект даного документа був складений комісією Міжсоборної присутності з питань церковного управління та механізмів здійснення соборності в Церкві в період з 29.01.2010 по 01.10.2010.
•    16.12.2010 проект був розглянутий і прийнятий у першому читанні президією Міжсоборної присутності, після чого документ був направлений на відгук в єпархії і опублікований в мережі Інтернет для проведення суспільної дискусії.
•    Проект був перероблений редакційною комісією під головуванням Патріарха в її засіданнях 25-27.01.2011 з урахуванням коментарів та пропозицій, що надійшли з єпархій або виражених в ході суспільної дискусії.
•    Пленум Міжсоборної присутності, що засідав 28-29.01.2011 під головуванням Патріарха, вніс поправки в проект документа і постановив представити його на Священний Синод для подальшого розгляду на Архієрейському Соборі.
•    Священний Синод у своєму засіданні від 31.01.2011 визначив включити документ до порядку денного Архієрейського Собору.
•    04.02.2011 Освячений Архієрейський Собор, внісши поправки, прийняв документ.

По матеріалам сайту РПЦ

Патріарх.ua /