Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

Патріарша проповідь в свято Входу Господнього в Єрусалим після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь в свято Входу Господнього в Єрусалим після Літургії в Храмі Христа Спасителя

12 квітня 2020 року, в Неділю 6-ту Великого посту, ваій, свято Входу Господнього в Єрусалим, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Храмі Христа Спасителя в Москві. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих з проповіддю.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Сьогодні велике двунадесяте свято – Вхід Господній в Єрусалим, і Церква згадує події, пов’язані із земною славою Господа і Спасителя нашого. Вражені Воскресінням Лазаря, люди зустріли Господа біля стін Єрусалиму і супроводжували його урочистою процесією, ложачи перед його ногами гілки пальм, постилаючи свій одяг, щоб він, великий Чудотворець, ступив на ці одежі. Люди були дійсно вражені і сподівалися хоча б через це зіткнення стати причетними Його великій силі.

Що може бути страшніше смерті? І раптом з’явився чоловік, який воскресив небіжчика на четверту добу після смерті — коли, як оповідає євангеліст, тіло вже смерділо, коли його торкнулося тління і процеси розпаду організму стали незворотними. Однак силою Божественною ці процеси зупинилися, і плоть людська відновилася, і ожила душа, і Лазар вийшов з печери, обвитий похоронними пеленами. Воскресінням Лазаря Спаситель явив величезну силу, і тому люди кинулися до нього.

Взагалі, якщо проаналізувати людські симпатії і антипатії, то майже на 100%, за рідкісними винятками, вони пов’язані з тим, що одна людина визнає силу іншої людини — силу розуму, краси, мудрості. Саме визнання Сили іншого і привертає людину до прагнення бути ближче до тих, хто володіє цими здібностями, владою, красою.

У прагненні бути ближче до сильного немає нічого поганого. Той, хто спрямовується до сильного, усвідомлює свою слабкість і перевагу іншого над самим собою, а вже один факт усвідомлення такої переваги допомагає людині позбавлятися від гордині. Тому і в тому, що жителі Стародавнього Єрусалиму кинулися до Спасителя, не було нічого поганого. Це була природна реакція людей – бути ближче до того, хто сильний, сильний настільки, що подолав силою своєю узи смерті.

Але всі ми добре знаємо і те, що сталося після урочистого входу в Єрусалим і декількох днів, які Спаситель присвятив проповіді — проповіді напрочуд сильної. У понеділок, вівторок і середу Страсної седмиці ми будемо чути євангельські читання, через які дійшла до нас ця дивовижна проповідь. Це було дійсно якесь прощання зі світом, коли Господь говорив з особливою силою і відкривав такі істини, які, будучи засвоєні розумом і серцем, здатні змінити життя людини, а якщо їх засвоїть більшість людей, то вони змінять життя всього світу. Однак славу, яку віддавалася Спасителю як великому Чудотворцю, що воскресив Лазаря з мертвих, скоро змінили сумніви – в тому, що він діє силою Божою, або навіть сумніви в його чудодійній силі. Сумніви ці були посіяні людьми, бо Господь не давав ніяких приводів засумніватися в тому, що він воскресив Лазаря; але ті, хто запалав заздрістю і гнівом, зробили все для того, щоб народ відмовився від визнання Спасителя переможцем смерті.

Якщо в житті людей відбуваються складні події, якщо їм загрожує небезпека, то виникає потреба бути ближче до сильного. Хворий шукає сильного лікаря. Слабкий чоловік прагне бути якомога ближче до сильного чоловіка. Випробування, які відвідують сім’ї, часто зміцнюють їх (хоча буває і зворотне) — виникає взаємне тяжіння подружжя, з тим щоб стати сильніше, збагатитися силою іншого, захистити один одного і дітей від напасті.

Зараз ми переживаємо часи, коли особлива напасть відвідала землю нашу, а потенційно — весь світ. У багатьох частинах світу вже лютує страшна хвороба, про яку Ви всі добре знаєте; а ті куточки Землі, де її поки немає, ніяк не застраховані від того, що ця інфекція прийде і туди. Іншими словами, ми дійсно переживаємо глобальну трагедію, яка зачіпає всіх і кожного незалежно від того, повною мірою ми усвідомлюємо сьогодні цю небезпеку.

Приклад, про який ми тільки що розмірковували, – як у жителів Єрусалиму виникло бажання бути ближче до Чудотворця, що воскресив Лазаря, – говорить нам про те, що і сьогодні неодмінно має виникнути прагнення бути ближче до найсильнішого — до Господа і Спасителя нашого, який тільки і має владу зупинити цю вселенську згубу.

Господь невипадково проводить нас через випробування. Зараз про цю невипадковість багато хто вже говорять і пишуть, кожен зі своєї точки зору. Але більшість схиляється до того, що весь розвиток людської цивілізації, особливо в останні десятиліття, настільки переорієнтувало свідомість людей, що центром їхнього життя стало нестримне прагнення мати більше, бажати більше, споживати більше; а всі великі ідеали, піднесені і прекрасні, в тому числі найпрекрасніший ідеал віри в Бога, для багатьох пішли на периферію життя.

Може бути, і ці випробування, що спіткали нас, щоб і цей ідеал, і багато інших знову повернулися з периферії в центр нашого життя. Щоб ми задумалися про те, що не хлібом єдиним жива людина, що людина призначена до такого великого, чого вона сама ще не усвідомлює, тому що велич людського призначення визначено самим Богом. Щоб люди задумалися про сенс свого життя, про слабкість свою і не говорили більше: «Ми все можемо!», адже коли людина говорить так, Вона зупиняється у своєму розвитку – і розумовому, і моральному, і духовному.

Так, невипадково Господь відвідав усіх нас цією скорботою, але як же буде трагічно, якщо з цієї скорботи ми вийдемо слабкими, розчавленими, розчарованими! Адже скорботи і даються для того, щоб стати уроками життя; і ця всесвітня напасть дана для того, щоб люди, які загрузли в споживчій психології, — як в багатих суспільствах, так і в тих, для кого багаті суспільства є ідеалом, — усвідомили, що над усіма і над усім Бог, і звернулися до Господа і розумом і серцем, просячи його захистити їх самих, рідних і близьких, наші країни і весь рід людський від цієї напасті. І якщо через подолання цієї скорботи ми станемо ближче до Бога, то, безсумнівно, переможемо і саму скорботу.

Дай Бог, щоб саме так, з такими думками, з таким цілепокладанням ми з вами сьогодні перебували в наших будинках, оберігаючи себе від інфекції. Дай Бог, щоб з такими думками і з таким цілепокладанням ми сприймали те, що відбувається сьогодні з нами, з народом нашим і з усім родом людським. Тоді, безсумнівно, ми вийдемо з цього випробування ще більш сильними і життєздатними, і, може бути, більш сильною і життєздатною вийде з цих спокус, соблазнів і скорбот вся людська сім’я, вся людська цивілізація.

Якщо ми зробимо такі висновки, якщо ми, проходячи через ці скорботи, змінимося, якщо ми подолаємо забобони споживчого суспільства, що сподівається на силу розуму і силу грошей, але повністю виключає силу Божу, якщо ми вийдемо з тяжіння цих пристрастей, то на благо буде і те, що з нами відбувається.

Нехай зміцнить Господь нашу віру, та захистить він народ наш і всі народи землі від страшної погибелі. Хай допоможе Він усім нам усвідомити, що Він — Господин історії, що в його руках – людське життя і людська смерть. Хоча в ці дні багато храмів нашої Церкви закриті на вимогу санітарної влади, але і в своїх будинках давайте міцно молитися і проводити час біля телевізорів, коли там йдуть трансляції богослужінь. Будемо молитися про самих себе, щоб Господь напоумив нас, допоміг нам подолати спокуси цього життя, допоміг усвідомити, наскільки важливо бути разом з Ним і в радощах, і в скорботах. Помолимося, звичайно, про наших рідних і близьких, про країну нашу, про народ наш і про весь світ, і сподіваємося, що якщо так ми проведемо ці дні вимушеної скорботи, то вони перестануть бути днями скорботи, але принесуть нам велику радість перемоги над самими собою, над своїми слабостями і недоліками, і допоможуть побачити ясну, світлу і спасительну перспективу руху назустріч Богу — Творцеві і Промислителю Всесвіту. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua