Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

ЖУРНАЛИ засідання Священного Синоду від 15 липня 2016 року

ЖУРНАЛИ засідання Священного Синоду від 15 липня 2016 року

15 липня 2016 року в Патріаршій і Синодальній резиденції в Даниловому монастирі в Москві під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила відбулося засідання Священного Синоду Російської Православної Церкви.

Постійними членами Священного Синоду є: Блаженніший митрополит Київський і всієї України Онуфрій; митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій; митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир; митрополит Астанайський і Казахстанський Олександр, голова Митрополичого округу в Республіці Казахстан; митрополит Ташкентський і Узбекистанський Вікентій, глава Середньоазіатського митрополичого округу; митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Варсонофій, керуючий справами Московської Патріархії; митрополит Мінський і Заславський Павло, Патріарший екзарх всієї Білорусі; митрополит Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату.

Для участі у літній сесії (березень-серпень) запрошені: митрополит Тобольський і Тюменський Димитрій, митрополит Нижегородський і Арзамаський Георгій; митрополит Горлівський і Слов’янський Митрофан; архієпископ Монреальський і Канадський Гавриїл; єпископ Даугавпілський і Резекненський Олександр.

ЖУРНАЛ № 45

СЛУХАЛИ: повідомлення Святішого Патріарха Кирила про відвідування Святої гори Афон 27-29 травня 2016 року у зв’язку зі святкуванням 1000-річчя присутності там руських ченців.

Довідка:

З 27 по 29 травня 2016 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив паломницьку поїздку на Афон з нагоди відзначення цього року 1000-ліття присутності російських ченців на Святій горі.

Предстоятеля Руської Православної Церкви супроводжували голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон, голова Фінансово-господарського управління Московської Патріархії митрополит Рязанський і Михайлівський Марк, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Сонячногорський Сергій, керівник Управління Московської Патріархії із закордонних установ єпископ Богородський Антоній, голова Синодального відділу із взаємин Церкви з суспільством та ЗМІ В. Н. Легойда, намісники лавр, ставропігійних та єпархіальних монастирів Руської Православної Церкви.

Від імені Святішого Патріарха Константинопольського Варфоломія в паломництві на Святу гору Святішого Патріарха Кирила супроводжували митрополит Мілетський Апостол і архімандрит Віссаріон (Комзіас).

В ході перебування на Святій горі Предстоятель Руської Православної Церкви відвідав адміністративний центр Афону, звершив молебень в Успенському соборі Протата і мав зустріч з членами Священного Кинота Святої Гори Афон, в якій взяв участь також цивільний губернатор Афону А. Казмироглу.

В Російському на Афоні Свято-Пантелеймоновому монастирі Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив молебень в соборі святого великомученика Пантелеймона, всеношну та Божественну літургію в Покровському соборі обителі, вручив церковні нагороди ряду осіб, особливо потрудилися над відновленням місць російської чернечої присутності на Святій горі.

Святіший Владика відвідав скит Старий Русик, де звершив освячення соборного храму в ім’я святого великомученика і цілителя Пантелеймона та Божественну літургію в цьому храмі, і побував у найдавнішій російській обителі на Афоні — скиті Ксилургу, де очолив освячення храму святих рівноапостольних Кирила і Мефодія в келейному корпусі і молебен у ньому.

28 травня на Святу Гору Афон прибув Президент Росії В. В. Путін. Після молебню в Успенському соборі Протата і зустрічі з членами Священного Кинота Глава Російської держави відправився в Російський на Афоні Свято-Пантелеімонівський монастир, де його зустрічали Святіший Патріарх Кирил, ігумени і братія обителі. Після молебню в Пантелеімонівському соборі, Президент Росії і Предстоятель Руської Православної Церкви оглянули храми монастиря і провели бесіду.

Брав участь у богослужіннях святковий хор Свято-Троїцької Сергієвої лаври під керівництвом архімандрита Гліба (Кожевникова).

Повертаючись з Афону, Його Святість звершив молебень в кафедральному соборі Фессалонікійській митрополії, де його вітав митрополит Фессалонікійський Анфім.

ПОСТАНОВИЛИ:

Піднести подяку Богові, благоволившему російським насельникам з давніх часів перебувати у складі єдиної багатонаціональної родини святогірського чернецтва.

Висловити подяку Святішому Патріарху Константинопольському Варфоломію і Священному Кіноту Святої гори Афон за наданий теплий прийом.

Висловити вдячність ігумену Руського на Афоні Свято-Пантелеімонового монастиря схіархімандриту Єремії та братії обителі за труди по підготовці та проведенню урочистостей на честь 1000-річчя присутності російських ченців на Святій горі Афон і за надану гостинність.

Із задоволенням відзначити турботу про збереження української духовної спадщини на Афоні з боку Російської держави та активну участь Росії у відновленні історичних афонських святинь.

ЖУРНАЛ № 46

СЛУХАЛИ: повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про візити, що відбулися в Першосвятительських єпархіях Російської Православної Церкви на території Російської Федерації.

Довідка:

З часу попереднього засідання Священного Синоду Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав наступні єпархії Російської Православної Церкви:

15-17 квітня і 12 липня 2016 року — Санкт-Петербурзьку;

17 квітня 2016 року — Тихвинську;

15 травня 2016 року — П’ятигорську;

4 червня 2016 року — Нафтокамську;

4-5 червня 2016 року — Уфимську;

12 червня 2016 року — Йошкар-Олинську;

26 червня 2016 року — Сиктивкарську;

26 червня 2016 року — Воркутинську.

15 квітня 2016 року розпочався візит Предстоятеля Руської Православної Церкви в Санкт-Петербурзьку митрополію. У цей день Святіший Владика побував на Більшеохтинському кладовищі, в Олександро-Невській лаврі, а також у Воскресенському Смольному соборі, де ознайомився з планами по його відновленню. Крім того, Святіший Патріарх Кирил відвідав Санкт-Петербурзьку духовну академію, де оглянув історичний корпус навчального закладу з домовим храмом Дванадцяти апостолів і здійснив утреню з читанням акафіста Пресвятої Богородиці в академічному храмі в ім’я святого апостола Іоанна Богослова.

Після закінчення богослужіння Святіший Патріарх Кирил прибув до Іоанновського ставропігійного жіночого монастиря на Карпівці.

16 квітня 2016 року в історичній будівлі Святішого Правлячого Синоду в Санкт-Петербурзі відбулося засідання Священного Синоду. Цього ж дня Його Святість і члени Священного Синоду ознайомилися з розташованою в історичній будівлі Святішого Правлячого Синоду експозицією виставки, присвяченій Святішому Правлячому Синоду та його значенням в історії російського суспільства і держави.

17 квітня 2016 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав Тихвинську єпархію. У Свято-Троїцькому Олександро-Свирському чоловічому монастирі Його Святість у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Варсонофія, митрополита Новгородського і Староруського Лева, митрополита Вологодського і Кирилівського Ігнатія, ректор Санкт-Петербурзьких духовних шкіл архієпископа Петергофського Амвросія, голови Синодального відділу у справах молоді єпископа Виборзького і Приозерського Ігнатія, єпископа Царськосельського Маркелла, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногорського Сергія, намісника Свято-Троїцької Олександро-Невської лаври єпископа Кронштадтського Назарія, єпископа Тихвинського та Лодейнопольського Мстислава, єпископа Гатчинського і Лужського Митрофана, духовенства Санкт-Петербурзької митрополії звершив Божественну літургію.

За богослужінням, зокрема, молилися губернатор Ленінградської області А. Ю. Дрозденко і віце-губернатор Санкт-Петербурга І. Б. Дивинський.

У той же день Святіший Владика вирушив до Москви.

15 травня 2016 року, у неділю 3-ю після Великодня, святих жінок-мироносиць, Предстоятель Руської Православної Церкви прибув до Пятигорської єпархії, де у співслужінні митрополита Казанського і Татарстанського Феофана, митрополита Ставропольського і Нєвінномиського Кирила, архієпископа П’ятигорського і Черкеського Феофілакта, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногорського Сергія, єпископа Георгіївського і Прасковейського Гедеона і духовенства П’ятигорської єпархії звершив чин великого освячення собору святої рівноапостольної Марії Магдалини у столиці Кабардино-Балкарії місті Нальчику і Божественну літургію в ньому.

На богослужінні були присутні глава Кабардино-Балкарської республіки Ю. А. Коків, голова Парламенту Кабардино-Балкарської республіки Т. Б. Єгорова, представники керівництва республіки.

Після закінчення Літургії Святіший Патріарх Кирил звершив освячення закладних плит для храму святого великомученика і цілителя Пантелеімона у Карачаєвське (Карачаєво-Черкесія) і храму Покрови Пресвятої Богородиці в місті Баксан (Кабардино-Балкарія).

Того ж дня Його Святість прибув у російську столицю.

4 червня 2016 року розпочався Першосвятительський візит до Башкортостанської митрополії.

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав Нафтокамську єпархію, де звершив молебен у Свято-Троїцькому жіночому монастирі Бірська. Також Його Святість освятив пам’ятний хрест на місці Петропавлівського храму у селі Уба-Степанівка у присутності архієреїв Башкортостанської митрополії, а також повноважного представника Президента Російської Федерації в Приволзькому федеральному окрузі М. В. Бабича і глави Республіки Башкортостан Р. З. Хамітова. У цих місцях в 50-ті — 60-ті роки ХХ століття проходив своє дияконське і священичиське служіння дід Святішого Патріарха Кирила — Василь Степанович Гундяєв.

Увечері того ж дня Святіший Владика звершив утреню всенічного бдіння в Успенському Георгіївському чоловічому монастирі Уфимської єпархії.

5 червня 2016 року, у неділю 6-ту після Пасхи, про сліпого, святкування Собору Уфимських святих, Його Святість у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Варсонофія, митрополита Самарського і Сизранського Сергія, митрополита Уфимського і Стерлітамакського Никона, митрополита Казанського і Татарстанського Феофана, митрополита Оренбурзького і Саракташського Веніаміна, архієпископа Уральського і Актюбінського Антонія, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногорського Сергія, єпископа Салаватського і Кумертауського Миколая, єпископа Нефтекамського і Бірського Амвросія, духовенство Башкортостанської митрополії звершив чин великого освячення храму Різдва Пресвятої Богородиці міста Уфи і Божественну літургію в ньому.

На богослужінні були присутні голова державних Зборів — Курултаю республіки Башкортостан К. Б. Толкачов, керівник адміністрації глави республіки Башкортостан С. А. Молчанов, глава адміністрації міського округу міста Уфа В. І. Ялалов.

Після закінчення богослужіння Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил ознайомився з ходом будівництва духовно-просвітницького центру Башкортостанської митрополії та оглянув адміністративну будівлю Башкортостанської митрополії.

У рамках візиту Предстоятель Руської Православної Церкви провів зустрічі з главою Республіки Башкортостан Р. З. Хамітовим та головою Центрального духовного управління мусульман, Верховним муфтієм Росії Талгатом Таджуддином, в Уфі відвідав споруджуваний Воскресенський собор і Сергієвський собор.

Того ж дня Його Святість повернувся в Москву.

12 червня 2016 року відбувся одноденний візит Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Йошкар-Олинську єпархію. У столиці республіки Марій Ел Предстоятель Руської Православної Церкви звершив у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Варсонофія, митрополита Чебоксарського і Чуваського Варнави, митрополита Вятського і Слобідського Марка, митрополита Казанського і Татарстанського Феофана, митрополита Нижегородського і Арзамаського Георгія, архієпископа Йошкар-Олинського і Марійського Іоанна, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногорського Сергія, єпископа Яранського і Лузського Паїсія і духовенства Йошкар-Олинської єпархії чин великого освячення головного престолу храму Благовіщення Пресвятої Богородиці на Воскресенській набережній міста Йошкар-Оли і Божественну літургію в ньому.

На богослужінні були присутні глава Республіки Марій Ел Л. В. Маркелов, представники регіонального керівництва, будівельники та благодійники Благовіщенського храму.

Після закінчення богослужіння Святіший Владика відвідав Православний духовно-просвітницький центр Йошкар-Оли, ознайомився з діяльністю православного дитячого садка та іконописної майстерні, зустрівся із сестрами милосердя Сестринства в честь святої преподобномучениці великої княгині Єлисавети, поспілкувався з працівниками, батьками і дітьми благодійного реабілітаційного міні-центру «Добрі зернятка» для дітей з обмеженими можливостями здоров’я.

На завершення Першосвятительського візиту Святіший Патріарх Кирил оглянув на Патріаршій площі міста Йошкар-Оли анімаційні годинник «Вхід Господній в Єрусалим» та побував у єпархіальному управлінні Йошкар-Олинській єпархії.

Того ж дня Його Святість відправився в Першопрестольний град.

26 червня 2016 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил прибув у республіку Комі. У Стефанівському кафедральному соборі міста Сиктивкара Його Святість у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Варсонофія, архієпископа Сиктивкарського і Комі-Зирянського Пітіріма, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногорського Сергія і духовенство Сиктивкарської єпархії звершив Божественну літургію.

На богослужінні, зокрема, був присутній тимчасово виконуючий обов’язки глави республіки Комі, тимчасово виконуючий обов’язки голови уряду республіки Комі С. А. Гапликов.

Того ж дня Предстоятель Руської Православної Церкви відвідав Воркутинську єпархію. В аеропорту Воркути Його Святість зустрічали єпископ Воркутинський та Усинський Іоанн, голова міського округу Воркути Ю. А. Довгих, духовенство Воркутинської єпархії. В Іверському кафедральному соборі Воркути Святіший Владика звершив молебен, а потім, на місці заснування Спаського кафедрального собору Воркути, — чин освячення закладного каменя.

На завершення Першосвятительського візиту до Воркутинської єпархії Святіший Патріарх Кирил відправив заупокійну літію біля поклонного хреста на шахті «Північна», встановленого в пам’ять про шахтарів і горноспасателів, загиблих в результаті вибуху метану і вугільного пилу 25 лютого 2016 року. Після цього Його Святість поспілкувався з близькими загиблих і шахтарями і закликав керівництво шахти задовольнити прохання матерів, дружин і дітей шахтарів про будівництво тут храму-пам’ятника загиблим.

Увечері того ж дня Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відбув до Москви.

12 липня 2016 року, в день пам’яті славних і всехвальних першоверховних апостолів Петра і Павла, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Варсонофія, ректора Санкт-Петербурзької духовної академії архієпископа Петергофського Амвросія, голови Синодального відділу у справах молоді єпископа Виборзького і Приозерського Ігнатія, єпископа Царськосельського Маркелла, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногорського Сергія, намісника Олександро-Невської лаври єпископа Кронштадтського Назарія, єпископа Тихвинського та Лодейнопольского Мстислава, єпископа Гатчинського і Лужського Митрофана і духовенства Санкт-Петербурзької митрополії очолив служіння Божественної літургії в Імператорському меморіальному соборі святих апостолів Петра і Павла у Петропавлівській фортеці Санкт-Петербурга.

За богослужінням, зокрема, молилися губернатор Санкт-Петербурга Р. С. Полтавченко і голова Законодавчих зборів Санкт-Петербурга В. С. Макаров.

У ході візиту Предстоятель Руської Православної Церкви відвідав Більшеохтинське кладовище Санкт-Петербурга, Олександро-Невську лавру, Санкт-Петербурзьку духовну академію.

Того ж дня Його Святість повернувся в Першопрестольний град.

ПОСТАНОВИЛИ:

Повідомлення прийняти до відома.

Дякувати Предстоятеля Руської Православної Церкви за працю і принесену радість молитовного спілкування архіпастирям, пастирям, чернецтву і мирянам Санкт-Петербурзької, Тихвінської, П’ятигорської, Уфімської, Нефтекамської, Йошкар-Олинської, Сиктивкарської і Воркутинської єпархій.

Висловити вдячність керуючому справами Московської Патріархії митрополиту Санкт-Петербурзькому і Ладозькому Варсонофію, митрополиту Уфимському і Стерлитамакському Нікону, архієпископу Йошкар-Олинському і Марійському Іоанну, архієпископу Сиктивкарському і Комі-Зирянському Пітіріму, архієпископу П’ятигорському і Черкеському Феофілакту, єпископу Нефтекамському і Бірському Амвросію, єпископу Тихвинському і Лодейнопольскому Мстиславу, єпископу Воркутинському і Усинському Іоанну, а також повноважному представнику Президента Російської Федерації в Приволзькому федеральному окрузі М. В. Бабичу, тимчасово виконуючому обов’язки глави республіки Комі С. А. Гапликову, губернатору Ленінградської області А. Ю. Дрозденку, главу Кабардино-Балкарської республіки Ю. А. Кокову, главі республіки Марій Ел Л. В. Маркелову, губернатору Санкт-Петербурга Р. С. Полтавченку, главі республіки Башкортостан Р. З. Хамитову, — за увагу і теплий прийом, надані Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу та особам, що його супроводжували.

ЖУРНАЛ № 47

СЛУХАЛИ: повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про роботу Вищої Церковної Ради в першій половині 2016 року.

Довідка:

Згідно з пунктом 19 Положення про Вищу Церковну Раду Руської Православної Церкви Священний Синод раз в півроку заслуховує доповідь Святішого Патріарха про роботу Вищої Церковної Ради.

У першій половині 2016 року відбулися три засідання Вищої Церковної Ради (23 березня, 13 квітня і 16 червня), в ході яких обговорювалися координація діяльності синодальних установ, поточні питання церковного життя, а також виконання ухвал Архієрейського Собору і Священного Синоду, Патріарших указів і розпоряджень.

Вища Церковна Рада обговорила теми: теологічної освіти, оптимізації навчального процесу у духовних навчальних закладах, парафіяльної роботи з підлітками, ліцензування недільних шкіл в якості центрів додаткової освіти, підвищення кваліфікації керівників і співробітників єпархіальних відділів, розвитку церковної місії в умовах поширення нових релігійних течій, участі Церкви в адаптації мігрантів.

Вища Церковна Рада схвалила такі документи:

Акредитаційні показники для освітніх організацій, що реалізують освітні програми в області теології, що мають державну акредитацію (рівень бакалаврату);

Кваліфікаційні вимоги до експертів, які залучаються для проведення церковної акредитаційної експертизи;

Порядок акредитації експертів, які залучаються для проведення церковної акредитаційної експертизи;

Тимчасове положення та регламент роботи Експертної ради по церковному мистецтву (документи затверджені Синодом 16 квітня 2016 року, журнал №18).

Схвалені звіти про роботу синодальних установ за 2015 рік та затверджена тема і терміни проведення XXV Міжнародних Різдвяних освітніх читань.

ПОСТАНОВИЛИ:

Повідомлення прийняти до відома.

Схвалити рішення Вищої Церковної Ради, прийняті у першій половині 2016 року.

ЖУРНАЛ № 48

МАЛИ СУДЖЕННЯ про Собор Предстоятелів та ієрархів десяти Помісних Православних Церков, який відбувся на острові Крит 18-26 червня 2016 року.

Довідка:

Священний Синод на засіданні 13 червня 2016 року (журнал № 40), розглянувши ситуацію, що виникла у зв’язку з відмовою низки Помісних Православних Церков від участі в Святому і Великому Соборі Православної Церкви в раніше встановлені терміни — 18-26 червня цього року, — ухвалила заяву з даної теми.

У заяві, яку в той же день було направлено Святішому Патріарху Константинопольському Варфоломію і Предстоятелів усіх Помісних Православних Церков, зокрема, містився заклик підтримати пропозицію Антіохійської, Грузинської, Сербської та Болгарської Церков про перенесення строків Всеправославного Собору.

Тим не менш, 18-26 червня цього року на острові Крит відбувся Собор, у якому взяли участь делегації десяти Помісних Православних Церков. Антіохійська, Руська, Грузинська і Болгарська Православні Церкви не брали участі в його роботі. Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил 16 червня направив послання Предстоятелів і членам делегацій Помісних Церков, присутніх на острові Крит. У листі висловлено переконання в тому, що різноголосся між окремими Церквами з питань підготовки Святого і Великого Собору не повинні стати чинником поділів і ослаблення єдності Православної Церкви. Відзначивши важливість голосу кожної Помісної Церкви і відсутність згоди Антіохійського Патріархату на скликання Собору, Святіший Патріарх Кирил зазначив, що зустріч на Криті може внести вклад в підготовку до Святого і Великого Собору, в якому візьмуть участь всі загальновизнані Помісні автокефальні Церкви.

Документи, прийняті Собором на Криті, розміщені в мережі Інтернет, але до цього часу офіційно не були отримані Російською Православною Церквою. За повідомленнями, ряд ієрархів різних Помісних Православних Церков, які брали участь у Соборі, заявили, що відмовилися підписати документ «Відносини Православної Церкви з іншим християнським світом» через незгоду з його змістом.

27 червня 2016 року Священний Синод Антіохійської Православної Церкви прийняв заяву у зв’язку з проведенням зборів на Криті. У заяві констатується, що прийняті на ньому документи не є обов’язковими для Антіохійського Патріархату, підкреслюється, що «принцип одноголосності залишається незмінною основою відносин між усіма православними». Священний Синод Антіохійської Церкви визнав зустріч «попередніми зборами на шляху до Всеправославного Собору», а прийняті на ньому документи — не мають остаточного характеру і відкритими для дискусій. Також було відзначено, що Антіохійська Церква закликала відкласти проведення Собору «щоб зміцнити всеправославну єдність, забезпечити православну одностайність щодо спірних питань, які стоять на порядку денному Собору, і створити еклезіологічні умови для участі в ньому всіх автокефальних Православних Церков». У заяві підкреслюється, що Собор, який спочатку планувався як Всеправославний, був проведений у відсутності Церков, що «представляють більше половини православних віруючих в усьому світі».

9 липня 2016 року канцелярія Священного Синоду Болгарської Православної Церкви повідомила, що після офіційного отримання документів Собору, що відбувся на Криті, вони будуть передані митрополитам Болгарського Патріархату для уважного вивчення, після чого Священний Синод на своєму засіданні висловить своє ставлення до рішень Критського Собору.

ПОСТАНОВИЛИ:

Визнати, що відбувшийся на Криті Собор, в якому взяли участь Предстоятелі та архієреї десяти з п’ятнадцяти автокефальних Православних Помісних Церков, став важливою подією в історії соборного процесу в Православній Церкві, розпочатою Першою Всеправославною нарадою на острові Родос в 1961 році.

Підкреслити, що основу загальноправославного співробітництва протягом усього соборного процесу становив принцип консенсусу.

Констатувати, що проведення Собору при відсутності згоди з боку ряду автокефальних Православних Церков порушує цей принцип, внаслідок чого відбувшийся на Криті Собор не може розглядатися як Всеправославний, а прийняті на ньому документи — як виражений загально-православний консенсус.

Відзначити в зв’язку з цим позицію Священного Синоду Антіохійського Патріархату.

Доручити Синодальній біблійно-богословській комісії по отриманні офіційно завірених копій схвалених Собором на Криті документів опублікувати їх і вивчити, беручи також до уваги відгуки та зауваження, що можуть надійти до Преосвященних архієреїв, духовних навчальних закладів, богословів, кліриків, чернецтва і мирян. За підсумками всебічного вивчення представити висновки Священного Синоду.

ЖУРНАЛ № 49

СЛУХАЛИ:

Прохання Преосвященного митрополита Астраханського і Камизякського Іони про зачислення його на спокій за станом здоров’я у зв’язку з досягненням 75-річного віку.

ПОСТАНОВИЛИ:

Прохання задовольнити.

Висловити сердечну подяку Преосвященному митрополиту Іоні за багаторічну архіпастирську опіку Астраханської митрополії, яке зазначено багаторазовим збільшенням парафій, турботою про храми і монастирях, встановленням плідного діалогу з місцевою владою.

Місцем перебування на спокої визначити йому м. Москву.

Преосвященним Астраханським і Камизякським, головою Астраханської митрополії бути Преосвященному єпископу Шуйському і Тейковському Нікону (Іванівська митрополія), висловивши йому подяку за понесені труди в Шуйській єпархії.

Тимчасове управління Шуйською єпархією доручити Преосвященному митрополиту Іваново-Вознесенському і Вичугському Йосипу.

ЖУРНАЛ № 50

МАЛИ СУДЖЕННЯ:

Про призначення вікарного архієрея в Єкатеринбурзьку єпархію.

ПОСТАНОВИЛИ:

Вікарієм Єкатеринбурзької єпархії з титулом «Средньоуральський» обрати протоієрея Алексія Кульберга, клірика Єкатеринбурзької єпархії.

Місце наречення і хіротонії протоієрея Алексія Кульберга на єпископа, за постригу його в чернецтво і зведення в сан архімандрита, залишити на рішення Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

— Про що послати відповідний указ.

ЖУРНАЛ № 51

МАЛИ СУДЖЕННЯ:

Про призначення вікарного архієрея у Петропавлівсько-Камчатську єпархію.

ПОСТАНОВИЛИ:

Вікарієм Петропавлівсько-Камчатської єпархії з титулом «Вілючинський» обрати ігумена Феодора (Малаханова), клірика Петропавлівсько-Камчатської єпархії.

Місце наречення і хіротонії ігумена Феодора (Малаханова) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на ріщення Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

— Про що послати відповідний указ.

ЖУРНАЛ № 52

МАЛИ СУДЖЕННЯ: про затвердження рішення Архієрейського Синоду Руської Зарубіжної Церкви про обрання архімандрита Іринея (Стинберга) єпископом Сакраментським, вікарієм Західно-Американської єпархії.

Довідка:

Відповідно до пункту 17 глави XI Статуту Руської Православної Церкви, норми цього Статуту застосовуються в Російській Православній Церкві Закордоном з урахуванням Акту про канонічне спілкування 17 травня 2007 року.

Відповідно до акту про канонічне спілкування 17 травня 2007 року: «Архієреї Руської Православної Церкви Закордоном обираються її Архієрейським Собором або, у випадках, передбачених Положенням про Руську Православну Церкву Закордоном, Архієрейським Синодом. Обрання затверджується на канонічних підставах Патріархом Московським і всієї Русі і Священним Синодом Руської Православної Церкви».

1 липня 2016 року Архієрейський Синод Руської Зарубіжної Церкви обрав архімандрита Іринея (Стинберга) єпископом Сакраментським, вікарієм Західно-Американської єпархії. 6 липня 2016 року Преосвященний митрополит Східно-Американський і Нью-Йоркський Іларіон звернувся до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з проханням про затвердження цього рішення Священним Синодом.

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити рішення Архієрейського Синоду Руської Зарубіжної Церкви про обрання архімандрита Іринея (Стинберга) єпископом Сакраментським, вікарієм Західно-Американської єпархії, залишивши місце і час його хіротонії на розсуд Священноначалія Руської Зарубіжної Церкви.

ЖУРНАЛ № 53

СЛУХАЛИ: повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про заснування Товариства російської словесності і проведення його першого з’їзду.

Довідка:

9 березня 2016 року в Історичному парку «Росія — моя історія» на «Виставці досягнень народного господарства в Москві під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила відбулося розширене засідання Патріаршої ради з культури, на якому було прийнято рішення про заснування Товариства російської словесності. З ініціативою створення Товариства виступив Президент Росії В. В. Путін, який звернувся до Предстоятеля Руської Православної Церкви з пропозицією очолити роботу організації, заснованій з метою популяризації російської мови і літератури та професійного обговорення проблем викладання цих дисциплін у рамках шкільного і вузівського курсів.

У розширеному засіданні Патріаршої ради з культури взяли участь понад 150 осіб: представники Російської Православної Церкви, відомі діячі культури і мистецтва, філологи, фахівці в галузі викладання російської мови і літератури. Прийнято рішення про формування експертної групи для професійного аналізу сучасного стану викладання гуманітарних дисциплін та пошуку вирішення основних проблем в цій області.

Обов’язки голови Товариства російської словесності прийняв на себе Предстоятель Руської Православної Церкви.

Учасниками засідання була обговорена і прийнята коротка підсумкова резолюція про створення Товариства російської словесності, цілі і завдання якого полягають у «консолідації зусиль науковців, педагогів, діячів культури, широкої громадськості для збереження провідної ролі літератури і російської мови у вихованні підростаючого покоління, зміцнення єдиного культурно-освітнього простору, розвитку кращих традицій вітчизняної гуманітарної освіти, культурно-просвітницької діяльності».

З 25 по 26 травня 2016 року в Москві під головуванням Святішого Патріарха Кирила відбувся Перший з’їзд Товариства російської словесності, зібрав близько 1500 осіб. Делегатами та гостями стали видатні вчені, члени Російської академії наук і Російської академії освіти, викладачі провідних російських вузів, шкільні вчителі з регіонів Росії, письменники і діячі культури, представники батьківських співтовариств, громадських організацій, державної влади, студентства.

З’їзд відкрився 25 травня в Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова.

Пленарне засідання З’їзду проходило 26 травня 2016 року у Колонному залі Будинку Спілок. У роботі з’їзду взяв участь Президент Росії В. В. Путін. З доповідями виступили голова Товариства російської словесності Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, заступник голови Товариства і президент Російської академії освіти Л. А. Вербицька, голова Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації С. Е. Наришкін і міністр освіти і науки Російської Федерації Д. В. Ліванов.

В резолюції з’їзду сформульований перелік пріоритетних цілей і завдань, що стоять перед Суспільством російської словесності, яка повинна стати платформою для забезпечення громадської згоди з найважливіших питань мовної політики, для зміцнення позицій російської мови як найважливішого чинника громадянської самоідентифікації.

ПОСТАНОВИЛИ:

Вважати важливим створення Товариства російської словесності як значимого суспільного форуму, що сприяє популяризації та поширенню російської мови у світі, збереженню російської літературної спадщини, підвищення якості викладання відповідних дисциплін на всіх освітніх рівнях, зміцнення єдиного культурно-освітнього простору, розвитку кращих традицій російського гуманітарної освіти.

Із задоволенням відзначити високий рівень обговорень, що відбулися в рамках Першого з’їзду Товариства російської словесності.

Висловити глибоку вдячність Президенту Росії В. В. Путіну за ініціативу щодо створення Товариства російської словесності.

Дякувати Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила за згоду очолити Товариство російської словесності.

Висловити подяку заступнику голови Товариства російської словесності Л. А. Вербицькій, а також секретарям Товариства російської словесності єпископу Єгорьєвському Тихону і О. П. Ткачу за працю щодо організації установчого засідання і з’їзду Товариства.

ЖУРНАЛ № 54

СЛУХАЛИ: рапорт Преосвященного митрополита Калузького і Боровського Климента, голови Видавничої ради, про святкування Дня православної книги в 2016 році.

Довідка:

У березні і квітні 2016 року в єпархіях Руської Православної Церкви проходили різні заходи, присвячені Дню православної книги й популяризації читання. Традиційно в них взяли участь духовенство та миряни Білорусії, Казахстану, Молдови, Росії, України, країн Балтії та Середньої Азії. Заходи сприяли зміцненню в регіонах діалогу між Церквою і наукою, а також культурною громадськістю, педагогічним співтовариством. Крім книжкових ярмарків, концертів духовної музики, конкурсів читців, конференцій та круглих столів, зустрічей з письменниками і літераторами, були організовані благодійні програми, що сприяють популяризації читання.

З 1 березня по 1 квітня в книготорговельної мережі Москви пройшла благодійна акція «Подаруй книгу дітям». Зібрано 3,5 тис. книг, які будуть передані в дитячі соціальні заклади, пенітенціарні заклади, а також багатодітнім та малозабезпеченим сім’ям.

11 березня в Залі церковних Соборів Храму Христа Спасителя відбувся урочистий акт. Дітей з дитячих будинків і загальноосвітніх установ Москви і регіонів Росії привітали Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил та мер міста Москви С. С. Собянін. Гостям свята було представлено музично-театралізована постановка «Взбранной воєводі», заснована на повісті письменника-лауреата Патріаршої літературної премії Віктора Миколаєва «Живий в помочі».

27 березня у Московському педагогічному державному університеті відбулася молодіжна інтелектуальна гра «Брейн-ринг. День православної книги». Захід організований Видавничою радою спільно з управлінням Західного вікаріатства, Москви та Московським педагогічним державним університетом. У грі взяли участь понад 100 молодих людей, які відповідали на запитання з історії книгодрукування в Росії, 1000-річчя російської присутності на Святій Горі Афон, а також класичної літератури і мистецтва.

Згідно з даними, розміщеним на інтерактивній карті Дня православної книги, всього у березні-квітні 2016 року в єпархіях Руської Православної Церкви пройшло 4780 заходів.

ПОСТАНОВИЛИ:

Рапорт взяти до відома.

ЖУРНАЛ № 55

СЛУХАЛИ: повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про VI преміальний сезон Патріаршої літературної премії імені святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.

Довідка:

Прийом заявок шостого преміального сезону Патріаршої літературної премії імені святих рівноапостольних Кирила і Мефодія тривав з 14 вересня 2015 року по 1 березня 2016 року. Всього надійшло 54 заявки від організацій-заявників на включення висунутих ними письменників в список кандидатів в лауреати Патріаршої літературної премії імені святих рівноапостольних Кирила і Мефодія в 2016 році (від редакцій літературних журналів — 11 заявок, від єпархій Російської Православної церкви — 21 заявка, від літературних організацій — 6 заявок, від органів державної влади — 1 заявка, від синодальних установ — 4 заявки). На першому засіданні Палати попечителів 3 березня 2016 року був затверджений «довгий список» претендентів премії, в який увійшли 43 кандидата. В результаті роботи Ради експертів на другому засіданні Палати попечителів 12 квітня 2016 року, яке відбулося в Червоному залі Храму Христа Спасителя під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, був представлений «короткий список» номінантів Патріаршої літературної премії 2016 року. До нього увійшли: протоієрей Андрій Юрійович Ткачов, ієрей Микола Володимирович Блохін, Олександр Віталійович Громов, Борис Петрович Єкимов, Олексій Юрійович Карпов, черниця Євфимія (Олена Володимирівна Пащенко), Валерій Миколайович Сергєєв, Борис Миколайович Тарасов.

18 травня 2016 року в Залі церковних Соборів Храму Христа Спасителя Святіший Патріарх Кирил очолив урочисту церемонію вручення Патріаршої літературної премії. За результатами таємного голосування лауреатами шостого преміального сезону стали: ієрей Микола Володимирович Блохін, Єкимов Борис Петрович, Тарасов Борис Миколайович.

По закінченні урочистої церемонії відбувся святковий концерт. Вперше в історії існування Премії вся церемонія нагородження транслювалася в прямому ефірі телекомпанією «Союз».

ПОСТАНОВИЛИ:

Повідомлення прийняти до відома.

Висловити подяку членам Палати піклувальників та Ради експертів Патріаршої літературної премії за проведену роботу по відбору номінантів та визначення лауреатів Премії, а також Видавничій раді за організацію.

Вважати корисним відкриття всередині конкурсу окремих номінацій.

ЖУРНАЛ № 56

СЛУХАЛИ: Рапорт Преосвященного митрополита Калузького і Боровського Климента, голови Видавничої ради, про проведення Міжнародного дитячо-юнацького літературного конкурсу імені В. С. Шмельова «Літо Господнє» в 2015-2016 рр.

Довідка:

З благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила Видавнича рада провела другий сезон Міжнародного дитячо-юнацького літературного конкурсу імені Івана Шмельова «Літо Господнє». У цьому сезоні одним з важливих тематичних напрямів конкурсу стала тема чернецтва в російській літературі. Ця тема була покликана звернути увагу учасників конкурсу на значущу подію — 1000-річчя російської присутності на Святій горі Афон.

В конкурсі брали участь творчі роботи, підготовлені школярами з Білорусії, Казахстану, Росії, України, Узбекистану, а також з Італії та Кіпру в трьох вікових категоріях (шості-восьмі, восьмі-дев’яті та десяті-дванадцяті класи). За результатами заочного етапу отримані роботи були оцінені радою експертів та конкурсною комісією, визначено 40 фіналістів з 30 регіонів Росії, а також з Білорусії.

В рамках культурної програми перебування фіналістів Конкурсу в Москві, юні учасники відвідали Храм Христа Спасителя, Покровський і Хотько ставропігіальні жіночі монастирі, Свято-Троїцьку Сергієву Лавру, Церковно-археологічний кабінет Московської духовної академії і музеї Московського Кремля. З учасниками фіналу провели майстер-класи письменники Юрій Михайлович Кублановський, Олександр Володимирович Орлов, а також заступник головного редактора видавництва «Нікея» Тетяна Вікторівна Стригіна.

27 березня у Видавничій раді учасники фіналу написали підсумкові творчі роботи на запропоновані теми. Роботи були оцінені конкурсною комісією, що визначило переможців конкурсу.

Урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу відбулася 29 березня в Червоному Залі Храму Христа Спасителя. У церемонії взяли участь керівник Державної публічної історичної бібліотеки М. Д. Афанасьєв, лауреата Патріаршої літературної премії Ю. М. Кублановський, письменники, журналісти. Переможці конкурсу отримали від імені Святішого Патріарха дипломи, книги та цінні подарунки. Також дипломами та комплектами літератури були відзначені освітні заклади і педагоги, які підготували переможців.

ПОСТАНОВИЛИ:

Рапорт взяти до відома.

Відзначити нагальну потребу в засвоєнні дітьми і підлітками православних духовно-моральних цінностей, розвитку в них творчого мислення, любові до книги та читання.

Рекомендувати правлячим архієреям сприяти розвитку книжкової культури та навичок до літературної творчості серед підростаючого покоління, зокрема, через широку участь школярів у Міжнародному дитячо-юнацькому літературному конкурсі імені В. С. Шмельова.

Доручити Видавничій раді опублікувати в церковних і світських ЗМІ кращі творчі роботи, представлені на конкурс «Літо Господнє».

ЖУРНАЛ № 57

МАЛИ СУДЖЕННЯ: про організацію роботи Патріаршої ради з культури.

ПОСТАНОВИЛИ:

Реорганізувати Патріаршу раду з культури в релігійну організацію «Патріарша рада з культури» (зі статусом синодального відділу) і затвердити її статут.

Головою Патріаршої ради з культури призначити Преосвященного єпископа Єгорьєвського Тихона, намісника московського Стрітенського ставропігійного чоловічого монастиря.

Заступником голови Патріаршої ради з культури призначити ієромонаха Павла (Щербачова), насельника московського Стрітенського ставропігійного чоловічого монастиря.

У зв’язку з створенням Патріаршої комісії з питань фізичної культури і спорту виключити з функцій Патріаршої ради з культури взаємодію зі спортивними організаціями.

ЖУРНАЛ № 58

МАЛИ СУДЖЕННЯ: про направлення паломницької групи Руської Православної Церкви на Святу гору Афон до свята святого великомученика і цілителя Пантелеймона 27 липня (9 серпня) цього року.

ПОСТАНОВИЛИ:

Направити на Святу гору Афон до свята святого великомученика і цілителя Пантелеймона в 2016 році паломницьку групу Російської Православної Церкви в наступному складі:

митрополит Астанайський і Казахстанський Олександр, голова Митрополичого округу в Республіці Казахстан — глава делегації;

архієпископ Женевський і Західно-Європейський Михаїл;

архієпископ Чернівецький і Буковинський Мелетій;

єпископ Россошанський і Острогозький Андрій;

єпископ Владикавказький і Аланський Леонід;

єпископ Слуцький і Солігорський Антоній;

ігумен Феофан (Лук’янов), керівник сектору протоколу ВЗЦЗ.

ЖУРНАЛ № 59

СЛУХАЛИ: доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про призначення представників Російської Православної Церкви на XIV пленарну сесію Змішаної міжнародної комісії з богословського діалогу між Православними Церквами та Римо-Католицькою Церквою.

Довідка:

З 15 по 22 вересня 2016 року в м. Кьєти (Італія) відбудеться XIV пленарна сесія Змішаної міжнародної комісії з богословського діалогу між Православними Церквами та Римо-Католицькою Церквою.

ПОСТАНОВИЛИ:

Направити на пленарну сесію Змішаної міжнародної комісії з богословського діалогу між Православними Церквами та Римо-Католицькою Церквою в м. Кьєти (15-22 вересня 2016 р.) делегацію Російської Православної Церкви в наступному складі:

митрополит Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків — глава делегації

архімандрит Іриней (Стинберг), настоятель монастиря в ім’я св. Силуана Афонського в м. Сонора.

ЖУРНАЛ № 60

СЛУХАЛИ: доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про минуле перше засідання Комісії з діалогу між Руською Православною Церквою і Ассірійської Церквою Сходу.

Довідка:

C 18 по 20 травня 2016 року в Москві відбулося засідання Комісії з діалогу між Руською Православною Церквою і Ассірійської Церквою Сходу — перших в історії двосторонніх відносин. Делегацію Московського Патріархату очолив єпископ Червонослобідський і Темниковський Климент, Ассірійської Церкви Сходу — єпископ Каліфорнійський Мар Ава Роєл.

Домовленість про створення Комісії була досягнута в ході проведеного з 26 травня по 9 червня 2014 року візиту в Росію Католікоса-Патріарха Мар Динхі IV на його зустрічі зі Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом. Священний Синод Російської Православної Церкви на своєму засіданні від 22 жовтня 2015 року (журнал № 74) затвердив склад Комісії з боку Московського Патріархату, аналогічне рішення прийняв Синод Ассірійської Церкви Сходу.

У ході засідання Комісія визначила пріоритетні найближчим часом напрямки взаємодії в академічній сфері, в галузі науково-богословських консультацій, захисту християнських моральних цінностей та гуманітарного співробітництва. За підсумками було прийнято комюніке, в якому, зокрема, зазначено, що початок двостороннього діалогу між Руською Православною Церквою і Ассірійської Церквою Сходу відбувається в той час, коли християни на Близькому Сході, перш за все, в Іраку і Сирії, піддаються повномасштабним гонінням. Важливим завданням діалогу є підтримка зусиль зі збереження християнської присутності і відновлення миру на стародавній біблійній землі.

Наступне засідання Комісії відбудеться навесні 2017 року.

ПОСТАНОВИЛИ:

Доповідь взяти до відома.

ЖУРНАЛ № 61

СЛУХАЛИ: доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про IX богословських співбесід між представниками Руської Православної Церкви і католицької Німецької єпископської конференції.

Довідка:

Богословські співбесіди між представниками Руської Православної Церкви та Німецької єпископської конференції, розпочаті в 1986 році, після тривалої перерви були відновлені в 2009 році в Вельтенбурзі (Німеччина). Тоді пройшли VI співбесіди, присвячені проблемам християнської антропології. У 2011 році в Москві відбулися VII співбесіди на тему християнського розуміння прав і гідності людини. В 2013 році в Магдебурзі (Німеччина) пройшли VIII співбесіди на тему «Криза цінностей — міф чи реальність? Християнські цінності у сучасному суспільстві».

З 15 по 17 липня 2016 року в Єпархіальному управлінні Санкт-Петербурзької єпархії пройшли IX богословські співбесіди між представниками Руської Православної Церкви і католицької Німецької єпископської конференції на тему «Християнське вчення про шлюб та сім’ю у світлі сучасних викликів.

З благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила делегацію Російської Православної Церкви на співбесідах очолив архієпископ Берлінський і Германський Феофан. Главою делегації Німецької єпископської конференції був єпископ Магдебурзький Герхард Файге.

В ході засідання були обговорені екзегетичеський, пастирський і соціологічний аспекти богослов’я шлюбу і питання, що стосуються утвердження ролі сім’ї в сучасному світі. Учасники співбесід підкреслили важливість підтримки інституту шлюбу як природного осередку життя людини та суспільства і шляху до святості. До цього закликає спільна декларація Святішого Патріарха Кирила і Папи Римського Франциска, підписана в Гавані 12 лютого 2016 року. За підсумками засідання було прийнято комюніке. Наступне засідання планується провести в 2018 році в Німеччині.

ПОСТАНОВИЛИ:

Доповідь взяти до відома.

ЖУРНАЛ № 62

СЛУХАЛИ: рапорт Преосвященного архієпископа Верейського Євгенія, голови Навчального комітету Руської Православної Церкви, про проект типового статуту релігійної організації — духовної професійної освітньої організації «Центр підготовки церковних фахівців».

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити проект типового статуту релігійної організації — духовної професійної освітньої організації «Центр підготовки церковних фахівців» для подальшого застосування при реєстрації центрів підготовки церковних фахівців.

ЖУРНАЛ № 63

МАЛИ СУДЖЕННЯ: про перетворення духовних училищ в інші навчальні заклади у зв’язку із закінченням трирічного перехідного періоду.

Довідка:

У 2011 році Архієрейський Собор визначив освітній ценз для кандидатів у священний сан (пункт 20 визначення «Про питання внутрішнього життя і зовнішньої діяльності Руської Православної Церкви»):

не менше двох курсів семінарії для кандидатів у дияконський сан;

повне семінарське навчання для кандидатів у пресвітерський сан, з можливістю рукоположення на четвертому або п’ятому курсі семінарії для учнів очної форми освіти.

Також зберігалася можливість висвячення у дияконський сан осіб, які закінчили повний курс духовного училища, однак, враховуючи підвищені вимоги до освітнього цензу духовенства, духовні училища поступово втратили свою роль в якості установ для підготовки священнослужителів.

Священний Синод у засіданні від 16 липня 2013 року (журнал № 79) зокрема визначив: «Духовним училищам, що готують кадри духовенства, надати трирічний строк для перетворення в духовні семінарії, як в освітні установи (центри), які готують парафіяльних фахівців в області місії і катехізації, молодіжної та соціальної роботи».

У зв’язку зі спливом зазначеного в рішенні Священного Синоду терміну Вища Церковна Рада в засіданні від 16 червня 2016 року заслухала доповідь заступника голови Навчального комітету протоієрея Максима Козлова, який представив пропозиції по перетворенню духовних училищ. Вища Церковна Рада, доповнивши ці пропозиції, визначила направити частину з них на розгляд Священного Синоду. Крім того, єпархіальним архієреям Виксунського, Калузького, Нижегородського, Рязанського і Смоленського духовних училищ, в яких здійснюється підготовка іконописців та регентів, запропоновано, на розсуд Преосвященних архієреїв, або інкорпорувати училища в духовні семінарії в якості відділень, або вказати профіль підготовки в найменуванні училища.

Раніше Священний Синод у засіданні від 13 червня 2016 року (журнал № 43) визначив: «Повернутися до питання про можливості перетворення Саранського духовного училища в семінарію після першого випуску училища за програмою бакалаврату за умови успішного набору на 2016-2017 навчальний рік, усунення виявлених недоліків і створення в даному навчальному закладі відповідає освітнім стандартам бази для реалізації програм вищої освіти».

ПОСТАНОВИЛИ:

Засвоїти духовним училищам: Брянському, Владивостоцькому, Вятському, міста Гусь-Хрустальний, Новгородської, Псковської, Сиктивкарському, Чебоксарському, Челябинському і Читинському — найменування духовних центрів підготовки церковних фахівців в області катехітичної, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності.

Як винятком: Владикавказькому духовному училищу визначити найменування «Владикавказьке духовне училище з підготовки церковних фахівців» з здійсненням в ньому діяльності на підставі типового статуту для духовних центрів підготовки церковних фахівців.

Підкреслити, що випускники згаданих духовних центрів підготовки церковних фахівців і Благочинності духовного училища по підготовці церковних фахівців будуть володіти освітнім цензом, передбаченим Архієрейським Собором 2011 року для кандидатів у дияконський сан, але не будуть володіти таким цензом для кандидатів у ієрейський сан, а виключення при хіротоніях можуть розглядатися в кожному окремому випадку в рамках особливого механізму прийняття рішень, який повинен бути розроблений Навчальним комітетом і представлений на затвердження Вищої Церковної Ради.

Зазначити, що особи, які закінчили навчання у духовному центрі підготовки церковних фахівців або у Владикавказькому духовному училищі з підготовки церковних фахівців, і бажають взяти ієрейський сан, можуть для отримання відповідної освіти поступити в духовну семінарію на третій рік навчання за програмою бакалаврату (включаючи підготовчий курс), за умови проходження вступних випробувань, характер і обсяг яких визначити Вищою Церковною Радою за поданням Навчального комітету.

Перетворити Верхотурське і Тюменське духовні училища в православні гімназії, рекомендувавши їм змінити правову форму, зареєструвати приватну загальноосвітню організацію і отримати ліцензію на основні загальноосвітні програми середньої (повної) загальної освіти, із збереженням навчальних предметів, що забезпечують, згідно з церковним стандартом, релігійну освіту, і перевести їх з ведення Навчального комітету Руської Православної Церкви у відання Синодального відділу релігійної освіти і катехізації.

ЖУРНАЛ № 64

СЛУХАЛИ: Рапорт Преосвященного архієпископа Верейського Євгенія, голови Навчального комітету Руської Православної Церкви, про стан справ в Костромській духовній семінарії.

Довідка:

Священний Синод у засіданні від 16 липня 2013 року (журнал № 79) зокрема визначив: «Вищим духовним навчальним закладам, що належать до четвертої рейтингової групи за результатами інспектування Навчальним комітетом, надати трирічний строк для виправлення ситуації, попередивши, що у відсутності виправлення може бути поставлено питання про позбавлення їх статусу самостійних вищих духовних навчальних закладів». У засіданні Священного Синоду голова Навчального комітету архієпископ Верейський Євген представив доповідь, в якій повідомив про ряд істотних недоліків у діяльності Костромської духовної семінарії, зберігаються протягом 2012-2016 років.

ПОСТАНОВИЛИ:

Зобов’язати Преосвященного єпископа Костромського і Галицького Ферапонта і керівництво Костромської духовної семінарії здійснити до 1 червня 2017 року необхідні перетворення в діяльності семінарії.

Після закінчення зазначеного строку повернутися до питання про подальше функціонування Костромської духовної семінарії.

ЖУРНАЛ № 65

СЛУХАЛИ: рапорт Преосвященного архієпископа Верейського Євгенія, голови Навчального комітету Руської Православної Церкви, про стан справ в Царицинському православному університеті преподобного Сергія Радонезького (м. Волгоград).

ПОСТАНОВИЛИ:

Перетворити Царицинський православний університет преподобного Сергія Радонезького (м. Волгоград) в духовний центр підготовки церковних фахівців в області катехітичної, місіонерської, молодіжної та соціальної роботи.

ЖУРНАЛ № 66

МАЛИ СУДЖЕННЯ: про порядок канонізації подвижників благочестя у лику місцевошанованих святих.

Довідка:

Священний Синод Російської Православної Церкви 1-2 жовтня 1993 року (журнал № 80) встановив наступний порядок канонізації місцевошанованих святих: «Після розгляду в Синодальній комісії матеріалів, надісланих єпархіальним преосвященним, при наявності достатніх підстав для канонізації, Святіший Патріарх благословляє зарахувати до лику святих місцевошанованих подвижників і шанування їх в межах даної єпархії, про що повідомляється зацікавленою єпархіальною владою. Канонізація місцевошанованих святих відбувається єпархіальним архієреєм у встановленому Російською Православною Церквою порядку».

Між тим, Священний Собор Православної Російської Церкви 1917-1918 років у своїй ухвалі від 21 серпня (3 вересня) 1918 року «Про порядок прославлення святих для місцевого шанування» встановив, що «Прославлення угодника Божого до місцевого шанування в Російській Православній Церкві звершується Собором митрополичого округу викладається з особливою грамотою благословення Святішого Патріарха і Священного Синоду», а «Надалі до належної організації митрополичих округів і окружних соборів прославлення відбувається Святішим Патріархом і Священним Синодом» (пункт 1 визначення та примітка до нього).

ПОСТАНОВИЛИ:

Вважати своєчасним повернення до практики прославлення святих для місцевого шанування, встановленої Всеросійським Церковним Собором 1917-1918 років, у зв’язку з чим визначити, з подальшим затвердженням Архієрейським Собором, нижченаведений порядок канонізації подвижників благочестя у лику місцевошанованих святих.

а) Правом клопотати про прославлення подвижника благочестя до місцевого шанування мають:

у Самокерованих Церквах, Екзархатах та Митрополичих округах — Синоди цих канонічних утворень;

у митрополіях — архієрейські поради митрополій;

в єпархіях, які не входять до складу митрополій — єпархіальні ради під головуванням єпархіального архієрея.

б) Зібрані на місцях відомості про життя, про подвиги і чудеса, а також про шанування в народі подвижників благочестя передаються для вивчення в Синодальну комісію з канонізації святих.

в) При наявності, на думку Комісії, достатніх підстав для канонізації, матеріали передаються на розгляд Священного Синоду, який приймає належне рішення.

г) Після рішення Священного Синоду канонізація подвижника благочестя здійснюється в установленому богослужбовому порядку:

у Самокерованих Церквах, Екзархатах та Митрополичих округах — архієреями цієї частини Руської Православної Церкви;

у митрополіях — архієреями митрополії;

в єпархіях, які не входять до складу митрополій — єпархіальним архієреєм, по можливості за участю архієреїв сусідніх єпархій.

д) Імена прославлених місцевошанованих святих не вносяться в загальноцерковний календар, а присвячені їм богослужбові тексти схвалюються в установленому порядку, але не друкуються у загальноцерковних виданнях.

е) Якщо шанування місцевого святого виходить за межі даної єпархії, питання про його загальноцерковне прославлення виноситься на судження Священного Синоду після вивчення Синодальної комісії з канонізації святих. Рішення про загальноцерковне прославлення належить Архієрейському Собору. В такому випадку повторний чин канонізації не відбувається.

Подати на розгляд чергового Архієрейського Собору необхідні у зв’язку з цим визначенням зміни в Статут Руської Православної Церкви.

Нагадати, що новомученики і сповідники Церкви Російської зараховуються до лику святих згідно з порядком, установленим у Діянні Ювілейного Архієрейського Собору 2000 року при соборному прославленні Новомучеників і сповідників Російських ХХ століття: «У післясоборний час поіменне включення до складу вже прославленого Собору новомучеників і сповідників Російських здійснювати з благословення Святішого Патріарха і Священного Синоду, на підставі попередніх досліджень, проведених Синодальною комісією з канонізації святих».

ЖУРНАЛ № 67

СЛУХАЛИ: рапорт Преосвященного єпископа Троїцького Панкратія, голови Синодальної комісії по канонізації святих, про матеріали, що надійшли в комісію, що стосуються прославлення священика Володимира Піксанова, постраждалого в Саратовській єпархії Російської Православної Церкви в 1918 році, в Собор новомучеників і сповідників Руської Церкви.

Довідка:

Священик Володимир Тимофійович Піксанов (1872-1918) народився в селі Спаське Вольського повіту Саратовської губернії. До самої своєї страдницької смерті прослужив на сільських парафіях Саратовської єпархії, в тому числі останні вісімнадцять років — у Воскресенському храмі села Павлівка Хвалинського повіту Саратовської губернії. 2 квітня (20 березня) 1918 року священик Володимир був після катувань розстріляний без суду і слідства червоногвардійцями карального загону, посланого на боротьбу з нібито організованої в селі Павлівка білою гвардією.

У матеріалах Всеросійського Церковного Собору 1917-1918 років містяться відомості про мучеництво священика Володимира Піксанова, в яких він іменується страждальцем за віру і Церкву.

Ювілейний архієрейський Собор 2000 року визначив: «В післясоборний час поіменне включення до складу вже прославленого Собору новомучеників і сповідників Російських здійснювати з благословення Святішого Патріарха і Священного Синоду, на підставі попередніх досліджень, проведених Синодальною комісією з канонізації святих» (пункт 14 Діяння про Соборне прославлення Новомучеників і сповідників Російських).

ПОСТАНОВИЛИ:

Включити в Собор новомучеників і сповідників Руської Церкви ім’я священика Володимира (Піксанова; 1872-1918), матеріали яких представлені Саратовській єпархії, з вчиненням його пам’яті 2 квітня (20 березня).

Повідомити ім’я священика Володимира Піксанова Предстоятелів братських Помісних Православних Церков для включення в святці.

ЖУРНАЛ № 68

СЛУХАЛИ: рапорт Преосвященного єпископа Троїцького Панкратія, голови Синодальної комісії по канонізації святих, щодо надійшовшого клопотання Преосвященного митрополита Кишинівського і всієї Молдови Володимира і Синоду Православної Церкви в Молдові про канонізацію у лику місцевошанованих святих митрополита Гавриїла (Бенулеску-Бодоні) і Агафії Маранчук.

Довідка:

Митрополит Гавриїл (Бенулеску-Бодоні) народився в 1746 році в місті Бистрице в Трансільванії, яка в той час входила до Австро-Угорської імперії. Григорій Бенулеску-Бодоні навчався в Семиградській учительській семінарії, потім у духовних школах Греції. У 1779 році він був пострижений у чернецтво з ім’ям Гавриїл. У 1781 році висвячений Молдавським митрополитом Гавриїлом (Каллимаки) у диякона, потім у священика, служив у Ясській митрополії. У 1782 році на запрошення архієпископа Слов’янського та Херсонського Нікіфора переїхав до Полтави, був викладачем, потім інспектором у Слов’янській духовній семінарії. Потім через хворобу був у Яссах. У 1788 році став ректором Катеринославської духовної семінарії.

У 1791 році архімандрит Гавриїл висвячений на єпископа Бендерського та Белоградського. У 1792 році був возведений у сан митрополита і призначений екзархом Молдавії, Валахії та Бессарабії. У тому ж році митрополит Гавриїл був заарештований за наказом турецького султана і за вірність Російській Церкві зазнав ув’язнення, з якого був звільнений лише за вимогою російського посла. У 1799 році Преосвященний Гавриїл був призначений митрополитом Київським, потім — членом Святішого Синоду. У 1803 році за власним проханням був зачислений на спокій, проте в 1808 році знову вступив в обов’язки екзарха Молдавії, Валахії та Бессарабії. Після 1812 року митрополит Гавриїл обрав місцем свого перебування місто Кишинів. У 1813 році була утворена Кишинівська і Хотинська єпархія, архієреєм якої був призначений митрополит Гавриїл.

Митрополит Гавриїл активно трудився над розвитком церковного життя в Молдавії. За його ініціативою відкрилася Кишинівська духовна семінарія, були відновлені і побудовані близько 200 храмів, заснована екзаршеська друкарня, яка зіграла велику роль у поширенні церковної літератури, в тому числі, молдовською мовою. Митрополит Гавриїл підтримував введення в молдавських монастирях гуртожитку, орієнтуючись на досвід преподобного Паїсія (Величковського), з яким був особисто знайомий. У період правління митрополита Гавриїла була проведена праворуч молдавських богослужбових книг і засноване бессарабське відділення Російського біблійного товариства, яке видало виправлений текст Біблії на молдавській мові.

Помер митрополит Гавриїл 30 березня 1821 року у віці 75-ти років. Похований при великому збігу народу в Каприянському Успенському монастирі. Пам’ять про митрополита Гавриїла оточена шануванням віруючих. До місця його упокоєння стікається безліч паломників. Є свідчення про зцілення за його молитвами.

Агафія Маранчук ймовірно народилася в селі Песецел Балтського району України в благочестивій родині Івана та Євдокії Маранчук. Точних даних про рік її народження не збереглося. Батьки часто відвідували святі місця, Києво-Печерську лавру, і маленька Агафія змалку бажала розділити паломницький шлях з ними. Одного разу, коли батьки залишили її під опікою у близької сім’ї, Агафія побажала наздогнати їх. По дорозі вона випадково впала в глибокий покинутий колодязь і пошкодила обидві ноги. Батьки, повернувшись додому з Києва, з глибоким сумом переживали втрату дочки і оплакували її, як відійшовшу в інший світ. Агафія була чудесним чином знайдена пастухом, він почув ніби ангельський спів, що походить з колодязя. З цього часу Агафія стала мовчазна і особливо молитвенною. Біля її одра, до якого вона була прикута хворобою, завжди можна було знайти безліч нещасних і зневірених людей. Всіх їх Агафія втішала словами, а хтось за її молитвами отримував від Всемилостивого Господа зцілення від недуг.

Згідно з переказами, в 1831 році їй явилася Божа Матір, благословивши перейти в найбідніший монастир в Бессарабії — в Кушеловський. Після приїзду Агафії сюди обитель пережила високий духовний підйом, сюди збиралося безліч дівчат, які бажали присвятити себе цілковито Богові. У Кушеловсткому монастирі послушниця Агафія подвизалася дванадцять років. Всі ці роки вона не вставала від одра. Померла подвижниця 9 червня 1843 року.

У 1996 році її останки були знайдені нетлінними і покладені в Успенському храмі Кушеловського монастиря. Безліч віруючих стікаються в обитель, щоб вшанувати пам’ять Агафії Маранчук. Є свідчення про зцілення від недуг за її молитвам.

ПОСТАНОВИЛИ:

Зарахувати до лику святих для місцевого шанування в Православній Церкві в Молдові митрополита Кишинівського і Хотинського Гавриїла (Бенулеску-Бодоні; 1746-1821) і Агафію (Маранчук; ?-1843).

Пам’ять святителю Гавриїлу, митрополиту Кишинівському і Хотинському, здійснювати 30 березня (12 квітня) в день його подання до Господа.

Пам’ять блаженної Агафії Кушеловської здійснювати 9 (22) червня в день її подання до Господа.

Чесні останки святителя Гавриїла і преподобної Агафії вважати святими мощами та віддавати їм достойне шанування.

Писати новопрославленим святим ікони для поклоніння, згідно з визначенням VII Вселенського Собору.

ЖУРНАЛ № 69

СЛУХАЛИ: рапорт Преосвященного митрополита Петрозаводського і Карельського Костянтина, голови Синодальної богослужбової комісії з пропозиціями щодо включення особливих прохань про стражденних недугами пияцтва та наркоманії в день пам’яті Усікновення глави Іоанна Предтечі.

Довідка:

Священний Синод у ході засідання 25 липня 2014 року (журнал № 80) відновив щорічне святкування Дня тверезості 11 вересня (29 серпня), в день пам’яті Усікновення глави Іоанна Предтечі, і рекомендував архієреям та духовенству в цей день, у тому числі, здійснювати Молебний спів про стражденних недугою пияцтва чи наркоманії. Даний чин і Концепція Російської Православної Церкви за твердженням тверезості і профілактиці алкоголізму були затверджені тим же рішенням Священного Синоду. Раніше Священним Синодом був затверджений документ «Про участь Руської Православної Церкви в реабілітації наркозалежних» (журнал № 128 засідання від 25-26 грудня 2012 року).

В єпархії міста Москви були зроблені пропозиції по включенню в мирну єктинію в День тверезості прохань про стражденних недугами пияцтва і наркоманії. З благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила вони були передані для узгодження в Синодальну богослужебну комісію.

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити наступні тексти прохань про стражденних недугами пияцтва та наркоманії в день пам’яті Усікновення глави Іоанна Предтечі для включення в богослужбові послідовання:

О еже призрети милостивно на рабов Своих, от недугов пьянства и наркомании душею и телом страждущих, и разрешити их от уз смертоносных страстей, Господу помолимся.

О еже избавити страждущия рабы Своя от пагубных страстей пьянства и наркомании и соблюсти их во спасительном страсе и чистоте, воздержании и правде, Господу помолимся.

О еже припасти им к Богу в покаянии и препобедити пагубные страсти, да причастницы благ вечных будут, Господу помолимся.

О сродницех их скорбящих, и о еже прияти молитвы их и воздыхания, Господу помолимся.

О избавитися имже и нам от всякия скорби, гнева и нужды, Господу помолимся.

ЖУРНАЛ № 70

СЛУХАЛИ: рапорти Преосвященного митрополита Петрозаводського і Карельського Костянтина, голови Синодальної богослужбової комісії, про подання на затвердження Священного Синоду ряду богослужебних текстів.

ПОСТАНОВИЛИ:

Представлений текст служби іконі Божої Матері «Свєнська-Печерська», а також тропар, кондак та молитву преподобному Герману Зосимовському затвердити та рекомендувати до загально церковного богослужбового вживання.

Направити затверджені богослужбові тексти до Видавництва Московської Патріархії для включення в богослужбові збірники.

ЖУРНАЛ № 71

СЛУХАЛИ: рапорт Преосвященного митрополита Калузького і Боровського Климента, голови Видавничої ради, про подання на затвердження Священного Синоду нової редакції текстів двох акафістів.

ПОСТАНОВИЛИ:

Схвалити для вживання за богослужінням і в домашній молитві нові редакції текстів акафіста преподобним Оптинським старцям та акафісту праведному Іоанну Російському з поправками.

Направити згадані акафісти у Видавництво Московської Патріархії для включення в богослужбові збірники.

ЖУРНАЛ № 72

СЛУХАЛИ: повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про ситуацію, що склалася в Церковно-громадській раді із захисту від алкогольної загрози у зв’язку з кончиною його співголови В. Р. Распутіна.

ПОСТАНОВИЛИ:

Відзначити значущість внеску покійного В. Р. Распутіна в діяльність Церковно-громадської ради із захисту від алкогольної загрози.

Включити до складу Ради в якості співголови кардіохірурга академіка Л. А. Бокерія.

ЖУРНАЛ № 73

СЛУХАЛИ: рапорт Преосвященного архієпископа Сергієво-Посадського Феогноста, голови Синодального відділу по монастирях і чернецтва, щодо надійшовших прохань єпархіальних Преосвященних про відкриття, переміщення і перейменування монастирів, про призначення на посаду та звільнення з посади ігуменів, намісників та ігумень монастирів.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Пермського і Кунгурського Мефодія призначити ігумена Серафима (Даниленко) на посаду намісника Свято-Троїцького Стефанового чоловічого монастиря міста Пермі.

2. У зв’язку з проханнями Преосвященного митрополита Володимирського і Суздальського Євлогія:

2.1. Відкрити Казанський жіночий монастир міста Райдужний, Володимирської області та призначити на посаду ігумені цього монастиря монахиню Варвару (Скобєлкіну);

2.2. Призначити монахиню Катерину (Кожевнікова) ігуменею Покровського жіночого монастиря міста Суздаля, Володимирської області.

3. У зв’язку з проханнями Преосвященного митрополита Бєлгородського і Старооскольського Іоанна:

3.1. Призначити ієромонаха Нікодима (Мірошниченко) намісником Свято-Троїцького Холковського чоловічого монастиря села Холки Чернянського району Бєлгородської області;

3.2. Звільнити ігуменію Іоасафу (Кандиба) від посаді ігумені Марфо-Маріїнського жіночого монастиря міста Бєлгорода за станом здоров’я і призначити на цю посаду монахиню Серафиму (Семенову).

4. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Іжевського і Удмуртського Вікторина відкрити Ризоположенський жіночий монастир села Люк Зав’яловське району Удмуртської республіки і призначити на посаду ігумені цього монастиря черницю Глафіру (Сергєєва).

5. У зв’язку з проханнями Преосвященного єпископа Благовіщенського і Тиндінського Лукіана:

5.1. Звільнити ігумена Платона (Норматова) з посади намісника Свято-Троїцького чоловічого монастиря села Троїцьке Іванівського району Амурської області.

5.2. Звільнити черницю Ксенію (Слащеву) від посаді ігумені Свято-Покровського жіночого монастиря міста Тинди Амурської області.

6. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Козельського і Людиновського Микити відкрити жіночий монастир Успенська Феклина жіноча пустель села Сеніно Козельського району Калузької області та призначити ігуменею цього монастиря черницю Віталію (Кочетова).

7. У зв’язку з проханнями Преосвященного єпископа Костромського і Галицького Ферапонта:

7.1. Звільнити игумению Віру (Мореву) від посаді ігумені Макарієво-Унженського жіночого монастиря та призначити її ігуменею монастиря святих Царствених страстотерпців села Домнино Сусанинського району Костромської області.

7.2. Перетворити Макарієво-Унженський жіночий монастир міста Макарьєва Костромської області в чоловічий монастир і призначити на посаду ігумена цього монастиря ігумена Варфоломія (Коломацького).

ЖУРНАЛ № 74

СЛУХАЛИ: доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про надходження звернення Преосвященного митрополита Тамасоського і Оринійського Ісаї (Кіпрська Православна Церква).

Довідка:

Преосвященний митрополит Тамасоський і Оринійський Ісая (Кіпрська Православна Церква) направив Святішому Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу лист, в якому просить згоди Предстоятеля Російської Православної Церкви на перехід в клір Тамасосько-Оринійської митрополії Кіпрської Православної Церкви заштатних кліриків Костромської єпархії протоієрея Андрія Альошина та ієрея Іоанна Альошина.

Преосвященний єпископ Костромський і Галицький Ферапонт не має заперечень проти переходу згаданих кліриків у клір Тамасосько-Оринійської митрополії Кіпрської Православної Церкви.

У засіданні Священного Синоду 17-19 липня 2006 року постановлено, що перехід клірика в іншу канонічну юрисдикцію здійснюється за поданням Правлячого архієрея при схваленні Священним Синодом і на підставі відпускної грамоти Святішого Патріарха (журнал № 53).

ПОСТАНОВИЛИ:

Благословити протоієрею Андрію Альошину та священику Івану Альошину, заштатним клірикам Костромської єпархії, перехід в клір Тамасосько-Оринійської митрополії Кіпрської Православної Церкви, у зв’язку з чим направити митрополиту Тамасоському і Оринійському Ісаї відпускні грамоти згаданих священнослужителів.

ЖУРНАЛ № 75

МАЛИ МІРКУВАННЯ: про виклик Преосвященних для присутності в Священному Синоді на зимовій сесії (вересень-лютий) 2016-2017 роки.

ПОСТАНОВИЛИ:

Для участі в зимовій сесії (вересень-лютий) Священного Синоду 2016-2017 роки викликати наступних Преосвященних:

1. митрополита Пензенського і Ніжнеломовського Серафима;

2. архієпископа Чернівецького і Буковинського Мелетія;

3. архієпископа Сурожського Єлисея;

4. єпископа Салехардського і Ново-Уренгойського Миколая;

5. єпископа Душанбинського і Таджикістанського Пітіріма.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua