Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

ЖУРНАЛИ засідання Священного Синоду від 25-26 грудня 2013 року

ЖУРНАЛИ засідання Священного Синоду від 25-26 грудня 2013 року

25-26 грудня 2013 року в Синодальному залі офіційної Патріаршої і Синодальної резиденції в Даниловому монастирі в Москві під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила проходить останнє в цьому році засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви.

Решта журналів будуть опубліковані після закінчення засідання Синоду.

Журнали Священного Синоду підписали:

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил

Члени Священного Синоду :

Митрополит Київський і всієї України Володимир

Митрополит Санкт – Петербурзький і Ладозький Володимир

Митрополит Мінський і Слуцький Філарет , Патріарший екзарх всієї Білорусі

Митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій

Митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир

Митрополит Астанайський і Казахстанський Олександр , глава Митрополичого округу в Республіці Казахстан

Митрополит Ташкентський і Узбекистанський Вікентій , глава Середньоазіатського митрополичого округу

Митрополит Волоколамський Іларіон , голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату

Митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій

Митрополит Ставропольський і Невінномиський Кирил

Архієпископ Курганський і Шадрінський Костянтин

Архієпископ Біробіджанський і Кульдурський Йосип

Єпископ Корсунський Нестор

Митрополит Саранський і Мордовський Варсонофій , керуючий справами Московської Патріархії

ЖУРНАЛ № 125

МАЛИ ПОВТОРНЕ СУДЖЕННЯ в зв’язку з проханням , поданим Преосвященним митрополитом Мінським і Слуцьким Філаретом , Патріаршим екзархом всієї Білорусі , про почислення його на спокій у зв’язку з досягненням 75 -річного віку.

УХВАЛИЛИ:

 1.Прохання задовольнити .

 2.Висловити сердечну подяку Преосвященному митрополиту Філарету за 35 -річне архіпастирське окормлення Білорусі, яке зазначено видатними церковними досягненнями , такими як відкриття 10 єпархій , багаторазове збільшення числа парафій , відкриття нових монастирів , духовних шкіл , встановлення доброзичливого і конструктивного діалогу з державною владою та громадськими організаціями , підтримка гідного рівня міжконфесійних відносин , участь в зовнішній діяльності Московського Патріархату.

 3.Зважаючи на вищесказане , призначити Преосвященного митрополита Філарета почесним Патріаршим екзархом всієї Білорусі , зберігши за ним право участі в роботі Священного Синоду та почесне протокольне місце за богослужіннями і в офіційних церемоніях.

 4.Дякувати Президенту Республіки Білорусь О.Г. Лукашенко за готовність забезпечити проживання і гідний рівень побутового та медичного обслуговування Преосвященного митрополита Філарета.

ЖУРНАЛ № 126

МАЛИ СУДЖЕННЯ про заміщення вакантної кафедри Мінської єпархії .

УХВАЛИЛИ:

 1.Преосвященним Мінським і Слуцьким бути Преосвященному митрополиту Рязанському і Михайлівському Павлу .

 2.Преосвященним Рязанським і Михайлівським бути Преосвященному митрополиту Пензенському і Нижнєломовському Веніаміну .

 3.Преосвященним Пензенським і Нижнєломовським бути Преосвященному єпископу Кузнецькому і Нікольскому Серафиму з дорученням йому тимчасового управління Кузнецькою єпархією.

ЖУРНАЛ № 127

МАЛИ СУДЖЕННЯ про призначення голів Рязанської і Пензенської митрополій.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Головою Рязанської митрополії призначити Преосвященного Рязанського і Михайлівського Веніаміна.

2. Головою Пензенської митрополії призначити Преосвященного Пензенського і Ніжнєломовського Серафима.

ЖУРНАЛ № 128

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про що відбулася поїздка в Сербію і Чорногорію на урочистості з нагоди 1700-річчя Міланського едикту.

Довідка:

З 4 по 7 жовтня 2013 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил на запрошення Святішого Патріарха Сербського Іринея знаходився в межах Сербської Православної Церкви на урочистостях з нагоди 1700-річчя Міланського едикту.

Його Святість супроводжувала делегація, до складу якої, зокрема, увійшли голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополит Волоколамський Іларіон, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Солнєчногорський Сергій.

В рамках урочистостей з нагоди 1700-річчя Міланського едикту в Сербії і Чорногорії Святіший Патріарх Московський і всієї Русі разом з Предстоятелями і представниками Помісних Православних Церков, які прибули на святкові заходи, взяв участь в урочистому молебні в кафедральному соборі Белграда, в Божественній літургії в місті Ніш і освяченні соборного храму Воскресіння Христового в Подгориці, а також у зустрічі з Президентом Республіки Сербія Т. Ніколічем.

Святіший Патріарх Кирил відвідав Подвір’я Руської Православної Церкви в Белграді і монастир Раковиця, де звершив заупокійну літію по Святішим Патріархам Сербським Димитрію і Павлу.

У Подгориці відбулася зустріч Його Святості з Прем’єр-міністром Республіки Чорногорія М. Джукановичем.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Повідомлення прийняти до відома.

2. Подякувати Богу за даровану радість співслужіння і братерського спілкування з Предстоятелями і представниками Помісних Православних Церков на урочистостях з нагоди 1700-річчя Міланського едикту.

ЖУРНАЛ № 129

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про що відбулися Першосвятительських візитах в єпархії Руської Православної Церкви на території Російської Федерації.

Довідка:

З часу попереднього засідання Священного Синоду Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил здійснив візити в наступні єпархії Руської Православної Церкви:

23 жовтня 2013 року – новостворену Козельську єпархію;

25 жовтня 2013 року – Московську (обласну);

з 15 по 18 листопада 2013 року — Калінінградську єпархію.

23 жовтня Предстоятель Руської Православної Церкви прибув у новостворену Козельську єпархію (Калузька митрополія). По приїзді Святіший Владика у супроводі митрополита Калузького і Боровського Климента, єпископа Козельського і Людиновського Никити і губернатора Калузької області А.Д Артамонова оглянув будівлю Козельського єпархіального управління та відвідав Успенський храм міста Козельська, що відновлюється. Потім Його Святість відвідав розташований поруч з Козельською православної гімназією Благовіщенський храм, де звернувся до присутніх з Першосвятительським словом і благословив учнів гімназії і віруючих.

25 жовтня, у свято Єрусалимської ікони Божої Матері, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав підмосковне місто Подольськ, де звершив у Свято-Троїцькому соборі Божественну літургію. Його Святості співслужили: митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій, керуючий справами Московської Патріархії митрополит Саранський і Мордовський Варсонофій, архієпископ Можайський Григорій, єпископ Іліан (Востряков), єпископ Видновський Тихон, єпископ Серпуховський Роман, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Солнєчногорський Сергій, єпископ Балашихинський Миколай, єпископ Зарайський Костянтин, секретар Патріарха Московського і всієї Русі по місту Москві протоієрей Володимир Диваков, секретар Московського обласного єпархіального управління протоієрей, настоятель Свято-Троїцького собору Олександр Ганаба, благочинний Подільського округу, настоятель Воскресенського храму Подільського протоієрей Олег Сердцев, духовенство Московської обласної єпархії.

На богослужінні були присутні перший заступник голови Уряду Московської області Л.М. Антонова, голова міського округу Подольськ М.І. Пестов, благочинні Московської обласної єпархії, ігуменії підмосковних монастирів, учні недільної школи та православної гімназії при Троїцькому соборі.

Після закінчення богослужіння Святіший Патріарх Кирил і перший заступник голови Уряду Московської області Л.М. Антонова поклали вінки до пам’ятника воїнам, загиблим у Великій Вітчизняній війні, на міській площі Слави.

15 листопада Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил прибув в Калінінградську єпархію, правлячим архієреєм якої він є.

16 листопада Святіший Владика відвідав у селищі Янтарний Калінінградської області передану Церкві будівлю, в якій планується розміщення молодіжного центру, а також храм на честь Казанської ікони Божої Матері. У храмі святих Косьми і Даміана Калінінграда Його Святість вручив церковні нагороди особам, які надавали допомогу у будівництві храму. Крім того Святіший Патріарх Кирил звершив чин малого освячення новозбудованого храму святого благовірного князя Олександра Невського Калінінграда і побував у церковному комплексі на вулиці Цегляна. Також відбулося освячення закладного каменя в основу споруджуваного храму святої мучениці Лідії в мікрорайоні «Восток-1».

Увечері Предстоятель Руської Православної Церкви очолив всенічне бдіння у кафедральному соборі Христа Спасителя Калінінграда, а 17 листопада – Божественну літургію. За літургією Предстоятель Руської Церкви звершив хіротонію архімандрита Силуана (Глазкина) у єпископа Лисковського і Лукояновського (Нижегородська митрополія) у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Саранського і Мордовського Варсонофія, митрополита Нижегородського і Арзамаського Георгія, голови Синодального відділу по монастирях і чернецтву архієпископа Сергієво-Посадського Феогноста, єпископа Балтійського Серафима, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Солнєчногорського Сергія, єпископа Городецького і Ветлужського Августина, єпископа Виксунського і Павловського Варнави.

На богослужінні були присутні перший заступник голови Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації О.Д. Жуков, губернатор Калінінградської області М.М. Цуканов, мер Калінінграда А.Г. Ярошук, голова Калінінградської обласної Думи М.Э. Оргєєва, глава адміністрації Лисковського району Нижегородської області В.В. Першин, глава адміністрації Лукояновського району Нижегородської області В.К. Аганін.

18 листопада у конференц-залі собору Христа Спасителя м. Калінінграда під головуванням Святішого Патріарха Кирила пройшли єпархіальні збори Калінінградської єпархії. По закінченні зборів у нижній церкві кафедрального собору Святіший Патріарх Кирил звершив літію за жертвами авіакатастрофи, що сталася напередодні в Казані. Потім Предстоятель Руської Православної Церкви зустрівся з учасниками та переможцями конкурсу «Православна ініціатива» від Калінінградської єпархії.

Того ж дня Його Святість відбув у Першопрестольний град.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Повідомлення прийняти до відома.

2. Дякувати Предстоятелю Руської Православної Церкви за труди і принесену архіпастирям, пастирям, чернецтву і мирянам Козельської, Московської обласної, Калінінградської єпархій радість молитовного спілкування.

3. Висловити вдячність митрополиту Калузькому і Боровському Клименту, єпископу Балтійському Серафиму, єпископу Козельскому і Людиновському Никиті, губернатору Калузької області А.Д Артамонову і губернатору Калінінградської області М.М. Цуканову за увагу і привітний прийом, надані Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу та особам, що його супроводжували.

ЖУРНАЛ № 130

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про святкування Дня народної єдності в Москві.

Довідка:

З 4 по 24 листопада в Центральному виставковому залі «Манеж» була проведена ХІІ Церковно-громадська виставка-форум «Православна Русь – до Дня народної єдності. Моя історія. Романови». Виставка була організована Московською Патріархією і Урядом Москви за підтримки Міністерства культури Російської Федерації, компанії «Роснєфть», Російського військово-історичного товариства, міжрегіональної громадської організації «Романівський ювілей».

4 листопада 2013 року, в свято Казанської ікони Божої Матері і День народної єдності, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил у співслужінні архіпастирів і духовенства міста Москви звершив Божественну літургію в Патріаршому Успенському соборі Московського Кремля.

На початку літургії Предстоятель Руської Православної Церкви зустрів принесену з Костроми Феодорівську ікону Божої Матері. Під час Патріаршого богослужіння святиня перебувала в Успенському соборі, а по закінченні літургії була доставлена в виставковий зал «Манеж» для поклоніння віруючих протягом усього часу проведення виставки-форуму.

Потім в Олександрівському саду біля стін Московського Кремля Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил взяв участь у церемонії відкриття відреставрованого обеліска на честь 300-річчя царювання династії Романових.

Також Святіший Патріарх Кирил і представники державної влади поклали квіти до пам’ятника священномученику Гермогену, Патріарху Московському і всієї Русі.

Після цього у виставковому залі «Манеж» Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив відкриття виставки-форуму «Православна Русь – до Дня народної єдності. Моя історія. Романови». На майданчику перед входом в зал Його Святість привітав лідерів традиційних релігійних громад Росії.

У цей день Президент Російської Федерації В.В. Путін і Предстоятель Руської Православної Церкви спільно з іншими главами та представниками традиційних релігій і конфесій поклали квіти до пам’ятника Кузьмі Мініну і Дмитру Пожарському на Червоній площі. По закінченні церемонії Президент Російської Федерації В.В. Путін і Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил спільно відвідали виставку-форум, після чого провели зустріч в Патріарших покоях Московського Кремля. Його Святість вручив Главі Російської держави премію Всесвітнього Руського Народного Собору.

Потім Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав державний прийом з нагоди Дня народної єдності, влаштований у Великому Кремлівському палаці. До учасників урочистостей звернувся з промовою Президент Росії В.В. Путін.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Дякувати за понесені труди по підготовці та проведенню святкових заходів Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

2. Висловити вдячність за сприяння в організації святкування та особисту участь в ньому Президента Російської Федерації В.В. Путіну, а також глав традиційних релігійних громад Росії.

3. Висловити подяку Міністерству культури Російської Федерації, меру Москви С.С. Собяніну, Уряду російської столиці за сприяння в організації святкових заходів.

 

4. Визнати успішною проведення XII Церковно-громадської виставки-форуму «Православна Русь – до Дня народної єдності. Моя історія. Романови», яка пройшла на високому організаційному і технологічному рівні і привернула увагу багатьох москвичів і гостей столиці, включаючи дітей і молодь.

5. Висловити подяку Патріаршій раді з культури, її секретарю архімандриту Тихону (Шевкунову), наміснику Стрітенського ставропігійного чоловічого монастиря міста Москви, і всім, хто потрудився над організацією виставки.

6. Відзначити значимість святкових заходів для формування етичної і патріотичної самосвідомості громадян Росії, виховання поваги до історичної спадщини країни, утвердження духовних і суспільних ідеалів, що сформували культуру народів історичної Русі.

ЖУРНАЛ № 131

МАЛИ СУДЖЕННЯ про прийняття послання Священного Синоду у зв’язку з 700-річчям преподобного Сергія Радонезького, який святкують у 2014 році.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Прийняти Послання Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і Священного Синоду архіпастирям, пастирям, дияконам, чернецтву і всім вірним чадам Руської Православної Церкви у зв’язку з 700-річчям народження святого преподобного Сергія Радонезького.

2. Оголосити Послання і оголосити відкриття року преподобного Сергія Радонезького 26 січня 2014 року за Божественною літургією у Храмі Христа Спасителя, а також у всіх храмах Руської Православної Церкви.

ЖУРНАЛ № 132

МАЛИ СУДЖЕННЯ про події на Україні.

ПОСТАНОВИЛИ:

Прийняти Заяву Священного Синоду Руської Православної Церкви у зв’язку з подіями на Україні».

ЖУРНАЛ № 133

МАЛИ СУДЖЕННЯ про заміщення вдовствуючої кафедри Костромської єпархії у зв’язку з кончиною архієпископа Костромського і Галицького Олексія.

ПОСТАНОВИЛИ:

Преосвященним Костромським і Галицьким бути єпископу Макар’ївському Ферапонту, вікарію Костромської єпархії.

ЖУРНАЛ № 134

МАЛИ СУДЖЕННЯ про заміщення вакантної кафедри Кам’янської єпархії.

Довідка:

29 травня 2013 року Священний Синод (журнал № 43) звільнив Преосвященного єпископа Каменського і Алапаєвського Сергія від управління Кам’янської єпархії і призначив його управляючим Барнаульською єпархією. Тимчасове управління Кам’янською єпархією було доручено Преосвященному митрополиту Єкатеринбургському і Верхотурському Кирилу.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Єпископом Каменським і Алапаєвським обрати ігумена Мефодія (Кондратьєва), клірика Кинешемської єпархії.

2. Місце наречення і хіротонії ігумена Мефодія (Кондратьєва) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

– Про що послати відповідний указ.

ЖУРНАЛ № 135

МАЛИ СУДЖЕННЯ про заміщення вакантної кафедри Тихорецької єпархії.

Довідка:

12 березня 2013 року Священний Синод (журнал № 18) утворив у Краснодарському краї Тихорєцьку єпархію і доручив тимчасове управління нею Преосвященному митрополиту Єкатеринодарському і Кубанському Ісидору.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Єпископом Тихорецьким і Кореновським обрати ігумена Стефана (Кавтарашвілі), клірика Тихорецької єпархії.

2. Місце наречення і хіротонії ігумена Стефана (Кавтарашвілі) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

– Про що послати відповідний указ.

ЖУРНАЛ № 136

МАЛИ СУДЖЕННЯ про заміщення вакантної кафедри Троїцької єпархії.

Довідка:

26 липня 2012 року Священний Синод (журнал №63) утворив у Троїцьку Челябінської області єпархію і доручив тимчасове управління нею Преосвященному архієпископу Челябинському і Златоустівському Феофану.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Єпископом Троїцьким і Південноуральським обрати ієромонаха Григорія (Петрова), клірика Московської єпархії.

2. Місце наречення і хіротонії ієромонаха Григорія (Петрова) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

– Про що послати відповідний указ.

ЖУРНАЛ № 137

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного митрополита Воронезького і Борисоглібського Сергія з пропозицією утворити нові єпархії у Воронезькій області.

Довідка:

Митрополит Сергій направив на ім’я Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила рапорт, в якому, зокрема, сказано:

«Воронезька область розташована в центральній смузі європейської частини Росії, входить до складу Центрального федерального округу. Адміністративний центр області – Воронеж. Площа території області – 52,2 тис. кв. км, що становить близько третини площі всього Чорнозем’я. Протяжність області з півночі на південь – 277,5 км і з заходу на схід – 352 км. Чисельність населення області за даними Держкомстату Росії становить 2 233 300 осіб. На території Воронезької області існують 534 муніципальних утворення, в тому числі 3 міських округи, 31 муніципальний район, 29 міських поселень, 471 сільське поселення.

Воронезька єпархія всебічно розвивається. Будуються нові храми і каплиці, відкриваються парафії, збільшується число кліриків і ченців.

Зважаючи насиченою активізації церковно-приходської і соціально-місіонерської діяльності, благословляємої та ініційованої Вашою Святістю і щиро підтримуваною священнослужителями нашої єпархії, синівські прошу Вашу Святість розглянути можливість виділення з Воронезької єпархії двох нових самостійних єпархій».

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Утворити в адміністративних межах Богучарського, Верхнємамонського, Вороб’євського, Калачеєвського, Кам’янського, Кантемирівського, Ольховатського, Острогозького, Павловського. Петропавлівського, Підгорненського, Реп’євського і Россошанського районів Воронезької області, – Россошанську єпархію, виділивши її зі складу Воронезької єпархії.

2. Єпархіальному архієрею Россошанської єпархії мати титул «Россошанський і Острогозький».

3. Єпископом Россошанським і Острогожським бути Преосвященному єпископу Острогожському Андрію, вікарію Воронезької єпархії.

4. Утворити в адміністративних межах Аннінського, Бобровського Борисоглібського, Бутурлиновського, Грибановського, Новохоперського, Панинського, Поворинського, Таловського, Тернівського і Ертильського районів Воронезької області, – Борисоглібську єпархію, виділивши її зі складу Воронезької єпархії.

5. Єпархіальному архієрею Воронезької єпархії мати титул «Воронезький і Ліскінський».

6. Єпархіальному архієрею Борисоглібської єпархії мати титул «Борисоглібський і Бутурлиновський».

7. Тимчасове управління Борисоглібською єпархією доручити Преосвященному митрополиту Воронезькому і Лискинському Сергію.

8. Утворити в межах Воронезької області Воронезьку митрополію, що включає в себе Воронезьку, Борисоглібську і Россошанську єпархії.

9. Головою Воронезької митрополії призначити Преосвященного Воронезького і Ліскинського Сергія.

ЖУРНАЛ № 138

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного митрополита Іжевського і Удмуртського Миколая з пропозицією утворити нові єпархії в Республіці Удмуртія.

Довідка:

Митрополит Миколай направив на ім’я Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила рапорт, в якому, зокрема, сказано:

«Іжевська єпархія розташовується в межах Республіки Удмуртія і займає площу 42,1 тисячі квадратних кілометрів, що складає 0,25% загальної площі Російської Федерації. У Республіці проживає понад 1,5 млн осіб. Більшість населення сповідує православну віру. Число парафій і благочинь зростає, що вимагає особливо чуйного пастирського піклування, а також особистого контролю єпископа. Беручи до уваги важливість визначень Освячених Архієрейських Соборів, що стосуються посилення розвитку єпархіального та парафіяльного, а також активізації просвітницької, соціальної та молодіжної роботи, враховуючи благотворний досвід ділення сусідніх єпархій, почтітєльнійше звертаюся до Вас і Священного Синоду Руської Православної Церкви з проханням утворити на території Удмуртської Республіки дві нові єпархії і виділити їх із складу Іжевської єпархії».

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Утворити в адміністративних межах Алнашського, Граховського, Камбарського, Каракулинського, Киясовського, Малопургинського, Можгинського, Сарапульського районів Республіки Удмуртія, – Сарапульську єпархію, виділивши її зі складу Іжевської єпархії.

2. Єпархіальному архієрею Сарапульської єпархії мати титул «Сарапульський і Можгинський».

3. Єпископом Сарапульським і Можгинським обрати ієромонаха Вікторина (Костенкова), клірика Іжевської єпархії.

4. Місце наречення і хіротонії ієромонаха Вікторина (Костенкова) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

– Про що послати відповідний указ.

5. Утворити в адміністративних межах Балезинського, Глазовського, Дебесського, Ігринського, Кезського, Красногорського, Селтинського, Сюмсинського, Шарканського, Юкаменського, Ярського районів Республіки Удмуртія, – Глазовську єпархію, виділивши її зі складу Іжевської єпархії.

6. Єпархіальному архієрею Глазовської єпархії мати титул «Глазовський і Ігринський».

7. Тимчасове управління Глазовською єпархією доручити Преосвященному Сарапульському і Можгинському.

8. Утворити в межах Республіки Удмуртія Удмуртську митрополію, що включає в себе Іжевську, Глазовську і Сарапульску єпархії.

9. Головою Удмуртської митрополії призначити Преосвященного Іжевського і Удмуртського Миколая.

ЖУРНАЛ № 139

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Мінського і Слуцького Філарета, Патріаршого екзарха всієї Білорусі, з повідомленням про прохання Синоду Білоруського Екзархату звільнити єпископа Друцького Петра від посади вікарного єпископа Вітебської єпархії та призначити його вікарним єпископом Новогрудської єпархії з титулом «Сморгонський», згідно з поданого ним прохання.

Довідка:

Згідно з пунктом 12 глави XII Статуту Руської Православної Церкви: «Єпархіальні та вікарні архієреї Екзархату обираються та призначаються Священним Синодом за поданням Синоду Екзархату». На своєму засіданні від 11 листопада цього року (журнал № 19) Синод Білоруського Екзархату ухвалив звернутися до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і Священного Синоду із зазначеним вище проханням.

ПОСТАНОВИЛИ:

Звільнити єпископа Друцького Петра від посади вікарного єпископа Вітебської єпархії та призначити його вікарним єпископом Новогрудської єпархії з титулом «Сморгонський».

ЖУРНАЛ № 140

СЛУХАЛИ:

Прохання Преосвященного митрополита Нижегородського і Арзамаського Георгія призначити вікарним єпископом Нижегородської єпархії Преосвященного єпископа Рузаєвського Іллю, вікарного єпископа Саранської єпархії, звільнивши його від займаної посади.

ПОСТАНОВИЛИ:

Звільнити єпископа Рузаєвського Іллю від посади вікарного єпископа Саранської єпархії та призначити його вікарним єпископом Нижегородської єпархії з титулом «Балахнинський».

ЖУРНАЛ № 141

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про роботу Вищої Церковної Ради у другій половині 2013 року.

Довідка:

Згідно з пунктом 19 Положення про Вищу Церковну Раду Руської Православної Церкви Священний Синод раз на півроку заслуховує доповідь Патріарха про роботу Вищої Церковної Ради.

У другій половині 2013 року відбулося два засідання Вищої Церковної Ради. Обговорювалися координація діяльності синодальних установ, поточні питання церковного життя, а також виконання ухвал органів вищого церковного управління. Зокрема, розглядалися питання, пов’язані з розвитком церковної освіти, оптимізацією церковної присутності в Збройних Силах та пенітенціарних установах, участю в роботі з культурної адаптації мігрантів.

Вища Церковна Рада вивчила і затвердила проекти документів, поданих профільними синодальним установами:

Положення про практику студентів, які освоюють освітні програми вищої освіти в освітніх організаціях, що мають конфесійне подання Руської Православної Церкви і здійснюють підготовку священнослужителів,

Положення про діяльність індивідуальних наставників в духовній освітній організації.

Також, після обговорення, Вища Церковна Рада передала на розгляд Священного Синоду Положення про військове духовенство Руської Православної Церкви в Російській Федерації.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Повідомлення прийняти до відома.

2. Схвалити рішення Вищої Церковної Ради, прийняті у другій половині 2013 року.

3. Затвердити Положення про військове духовенство Руської Православної Церкви в Російській Федерації.

ЖУРНАЛ № 142

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Мінського і Слуцького, Патріаршого екзарха всієї Білорусі, про проведеному засіданні Синоду Білоруського Екзархату.

Довідка:

Відповідно до статті 8 глави XII Статуту Руської Православної Церкви: «Журнали Синоду Екзархату представляються Священному Синоду та затверджуються Патріархом Московським і всієї Русі».

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити журнали Синоду Білоруського Екзархату від 9 вересня та 11 листопада 2013 року.

ЖУРНАЛ № 143

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Астанайського і Казахстанського Олександра, глави Митрополичого округу в Республіці Казахстан, про проведеному засіданні Синоду Митрополичого округу в Республіці Казахстан.

Довідка:

Відповідно до статті 9 розділу XIII Статуту Руської Православної Церкви: «Журнали Синоду Митрополичого округу представляються Священному Синоду та затверджуються Патріархом Московським і всієї Русі».

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити журнали Синоду Митрополичого округу в Республіці Казахстан від 11 вересня і 23 листопада 2013 року.

ЖУРНАЛ № 144

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Ташкентського і Узбекистанського Вікентія, голови Середньоазіатського митрополичого округу, про проведеному засіданні Синоду Середньоазіатського митрополичого округу.

Довідка:

Відповідно до статті 9 розділу XIII Статуту Руської Православної Церкви: «Журнали Синоду Митрополичого округу представляються Священному Синоду та затверджуються Патріархом Московським і всієї Русі».

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити журнали Синоду Середньоазіатського митрополичого округу від 24 серпня 2013 року.

ЖУРНАЛ № 145

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, Голови Всесвітнього Руського Народного Собору, про проведення в Москві XVII Всесвітнього Руського Народного Собору.

Довідка:

З 30 по 31 жовтня 2013 року в Москві пройшов XVII Всесвітній Руський Народний Собор «Росія як країна-цивілізація. Солідарне суспільство і майбутнє руського народу». В цілому за два дні роботи в Соборі взяло участь близько чотирьох тисяч чоловік з Росії, України, Білорусі, Молдови, Казахстану, інших країн СНД і Балтії

30 жовтня 2013 року в рамках Собору працювали секції за темами «Вітчизняна література – культурний ресурс солідарного суспільства», «Собор – осередок руської думки. До розробки нових програмних документів ВРНС», «Духовно-моральні основи руської цивілізації в сім’ї та освіті: минуле, сьогодення і майбутнє», «Духовна спадщина преподобного Сергія Радонезького: минуле, сьогодення, майбутнє», «Патріотизм – фундаментальна духовно-моральна основа Росії», «Династія Романових і російська цивілізація», а також секція-турнір «Слов’янське богатирство».

31 жовтня 2013 року церемонію відкриття пленарного засідання в Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя очолив Глава Всесвітнього Руського Народного Собору Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, який звернувся до учасників Собору з вітальним словом.

Керівник Адміністрації Президента Російської Федерації С.Б. Іванов оголосив привітання Президента Російської Федерації В.В. Путіна.

У ході пленарного засідання було оголошено про присудження Президенту Російської Федерації В.В. Путіну премію Всесвітнього Руського Народного Собору за особливі заслуги перед народом, суспільством і державою «За збереження державної Росії». Диплом і знак премії Всесвітнього Руського Народного Собору Главі Російської держави 4 листопада 2013 року вручив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.

На заключному засіданні XVII Всесвітнього Руського Народного Собору були заслухані звіти керівників секцій, а також прийнято Соборне слово.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Підкреслити важливість проведення в Москві XVII Всесвітнього Руського Народного Собору, відзначивши високий організаційний, представницький і інтелектуальний рівень форуму.

2. Взяти до відома Соборне слово XVII Всесвітнього Руського Народного Собору.

3. Висловити задоволення у зв’язку з врученням соборної премії Президенту Російської Федерації В.В. Путіну.

ЖУРНАЛ № 146

СЛУХАЛИ:

Рапорт Синодальної богослужбової комісії про розгляд комісією служби святій праведній Софії Слуцькій, проект якої був підготовлений в Білоруському Екзархаті.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Представлену службу святій праведній Софії Слуцькій затвердити та рекомендувати до загально церковного богослужебного вживання.

2. Направити текст затвердженої служби у Білоруський Екзархат для видання.

ЖУРНАЛ № 147

СЛУХАЛИ:

Рапорт Синодальної богослужбової комісії про розгляд комісією служби святому благовірному князю Владиславу Сербському, проект якої був підготовлений в Стрітенському ставропігійному чоловічому монастирі Москви.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Представлену службу святому благовірному князю Владиславу Сербському затвердити та рекомендувати до загально церковного богослужебного  вживання.

2. Направити текст затвердженої служби у Видавництво Московської Патріархії для видання.

ЖУРНАЛ № 148

СЛУХАЛИ:

Рапорт Синодальної богослужбової комісії про підготовку комісією чину молебного співу в дні згубних лих і техногенних катастроф.

Довідка:

Освячений Архієрейський Собор 2-5 лютого 2013 року прийняв документ «Позиція Руської Православної Церкви щодо актуальних проблем екології», в якому, зокрема, зазначено: «можуть бути створені богослужбові чини і окремі молитви, возносимі під час стихійних лих і техногенних катастроф» (розділ 2).

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити чин молебного співу в дні згубних лих і техногенних катастроф, опублікувати його в Журналі Московської Патріархії і направити у Видавництво Московської Патріархії для включення в видавані богослужбові книги.

ЖУРНАЛ № 149

СЛУХАЛИ:

Рапорт митрополита Калузького і Боровського Климента, голови Видавничої ради, про подання на затвердження Священного Синоду текстів низки акафістів.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Схвалити для вживання за богослужінням і в домашній молитві текст акафісту Пресвятій Богородиці на честь Її ікони «Видропусська», а також текст акафісту священномученику Петру Черевковському.

2. Опублікувати згадані акафісти в офіційних церковних засобах масової інформації та направити їх у Видавництво Московської Патріархії для включення в богослужбові збірники.

ЖУРНАЛ № 150

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про діяльність Відділу зовнішніх церковних зв’язків в зв’язку з важким становищем християн на Близькому Сході і в Північній Африці.

Довідка:

Архієрейський Собор Руської Православної Церкви 2013 року висловив глибоку стурбованість у зв’язку з різким погіршенням становища християн на Близькому Сході і в Північній Африці. Собор схвалив зусилля Святішого Патріарха і Священного Синоду, спрямовані на підтримку наших братів – християн Близького Сходу, які відчувають сьогодні утиски за релігійною ознакою у зв’язку з дестабілізацією політичної обстановки в регіоні. Собор зазначив, що захист християнського присутності в регіоні, а також прав і свобод християн, залишається одним з найважливіших напрямків зовнішньої церковної діяльності (п. 62 Постанов).

В зв’язку з висловленою заклопотаністю Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил доручив митрополиту Волоколамському Іларіону доповісти Священному Синоду про діяльність Відділу зовнішніх церковних зв’язків в даному напрямку в 2013 році. В ході засідання Священного Синоду владика Іларіон представив наступну доповідь:

«Проблема важкого становища релігійних меншин на території Близького Сходу і Північної Африки неодноразово піднімалася у виступах Його Святості, а також у ході зустрічей Предстоятеля Руської Православної Церкви з ієрархами християнських Церков, релігійними, державними і політичними діячами у році, що минає. З благословення Його Святості влітку 2013 року для постраждалих від військових дій в Сирії по всіх єпархіях і парафіях нашої Церкви було зібрано 1,3 мільйона доларів США, з квітня по грудень відправлено вісім літаків з гуманітарним вантажем, зібраним за участю Імператорського православного палестинського товариства на загальну суму понад 2 млн. доларів США.

Тема переслідувань християн також регулярно піднімається головою та відповідальними співробітниками Відділу зовнішніх церковних зв’язків в ході міжнародних заходів. Спеціально проблемам сирійських християн були присвячені консультації Всесвітньої ради церков, що пройшли в Швейцарії 18 вересня, де випала можливість звернутися до учасників зустрічі, серед яких були колишній генеральний секретар ООН Кофі Аннан і спецпредставник ООН по Сирії Лахдар Брахімі. Гуманітарній катастрофі сирійських християн була присвячена доповідь на міжнародному колоквіумі «Глибока кризу в Сирії – нові кроки», який пройшов у Ліхтенштейні 17 листопада. У цьому виступі були детально викладені дані, що характеризують масштаб трагедії сирійських християн, з метою закликати європейські народи надати їм дієву допомогу.

Переслідування християн були особливо відзначені в доповіді голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків на Х Генеральній асамблеї Всесвітньої ради церков (Пусан, Республіка Корея, 1 листопада), а також у виступі на форумі «Майбутнє християнства в Європі: роль Церков і народів Польщі та Росії» (29 листопада, Варшава).

Проблема переслідувань християн систематично піднімалася в ході робочих зустрічей з християнськими ієрархами: з Маронітським Патріархом Антіохійським та всього Сходу Бешарою Бутросом ар-Раї (27 лютого), Блаженнішим Патріархом Антіохійським Іоанном (17 квітня, 10 листопада). Тема гонінь на християн також обговорювалася в ході зустрічей з головою Австрійської єпископської конференції архієпископом Віденським кардиналом Крістофом Шенборном (28 червня), з єпископом Лос-Анджелесським Серапіоном (Коптська Церква) (30 вересня), з представниками християнських громад Іраку (18 листопада) та рядом інших.

Зазначене питання постійно піднімається головою Відділу зовнішніх церковних зв’язків в ході переговорів з міжнародними та європейськими політиками. Серед них необхідно відзначити зустріч з державним секретарем Міністерства закордонних справ Німеччини Емілією Хабер (24 квітня). Про цю проблему також ішла мова на аудієнції з Президентом Італійської Республіки Джорджо Наполітано (12 листопада), який висловив підтримку позиції Руської Православної Церкви. Сирійська криза докладно обговорювалося зі спецпредставником ООН по Сирії Лахдаром Брахімі й низкою інших політиків. Про становище християн в регіоні Близького Сходу йшлося у ході зустрічей з послами європейських держав в Росії.

Відділ зовнішніх церковних зв’язків приділяє особливу увагу поширенню в засобах масової інформації відомостей про переслідування християн. У телепередачі «Церква і світ» на каналі «Росія-24» дана проблема обговорювалася в 2013 році неодноразово. Практично у всіх інтерв’ю головою Відділу зовнішніх церковних зв’язків зачіпалася тема страждань християн за свою віру в різних куточках світу. В цілому варто відзначити, що з початку 2013 року в ЗМІ спостерігається значне зростання числа публікацій на тему становища християн в регіоні, багато з яких підготовлені на підставі матеріалів, наданих Відділом зовнішніх церковних зв’язків.

Особливою темою стала доля викрадених 22 квітня сирійських архієреїв – православного митрополита Павла і сіро-яковитського митрополита мар Григорія Ібрагіма. На кількох міжнародних форумах з ініціативи делегації Руської Православної Церкви в підсумкові документи увійшов заклик сприяти якнайшвидшому звільненню викрадених ієрархів. Міжрелігійна міжнародна конференція в Києві (23-24 квітня), міжнародна конференція «Сирія: шлях до миру» (Женева, Швейцарія, 7 червня) і IX Асамблея Всесвітнього конгресу «Релігії за мир» (Відень, Австрія, 20-23 листопада прийняли спеціальне звернення з цього приводу.

Співробітники Відділу зовнішніх церковних зв’язків у своїх виступах на міжнародних майданчиках постійно зверталися в минулому році до цієї проблеми. Прикладом можуть послужити кілька міжнародних заходів: III Всесвітня конференція по діалогу між релігіями і цивілізаціями (Скоп’є, Македонія, 10-11 травня), щорічна нарада ОБСЄ (Варшава, Польща, 23 вересня – 4 жовтня), XI сесія Світового громадського форуму «Діалог цивілізацій» (Родос, Греція, 3-5 жовтня).

Для реалізації поставлених Освяченим Архієрейським Собором Руської Православної Церкви завдань Відділ зовнішніх церковних зв’язків активно взаємодіє з державними структурами Росії, насамперед з Адміністрацією Президента Російської Федерації та Міністерством закордонних справ Російської Федерації. Позиція Церкви, спрямована на необхідність активізації зовнішньополітичного курсу Росії на захист прав християн на Близькому Сході і в Північній Африці, знаходить підтримку у керівництва цих відомств, а також у голови Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації С.Є. Наришкіна і голови Комітету з міжнародних справ Держдуми А.К. Пушкова.

Предстоятелі та представники Помісних Православних Церков, які зібралися в Москві на урочистості на честь 1025-річчя Хрещення Русі, прийняли спільну заяву, головною темою якого є становище християн на Близькому Сході. На зустрічі, що відбулася 25 липня в Кремлі текст заяви був переданий Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом від імені присутніх Президенту Російської Федерації В.В. Путіну.

Необхідно відзначити, що в ході діалогу з державними інститутами вдалося міцно закріпити тезу про захист християнського населення Близького Сходу і Північної Африки. Роль Російської держави отримує широке визнання, як на Близькому Сході, так і в усьому світі.

З метою активізації роботи Відділу зовнішніх церковних зв’язків в питаннях, пов’язаних з положенням християн в світі в січні було створено новий структурний підрозділ – Сектор міжрелігійних контактів. Сектором на постійній основі ведеться моніторинг і аналіз новин з переслідуванням християн, які направляються в Синодальний інформаційний відділ. Про особливо важливі новини інформується Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. Було опубліковано кілька заяв Служби комунікації, серед них: заяви про ескалацію насильства проти християн в Сирії (4 квітня, 27 травня), заява у зв’язку із захопленням християнських лідерів в Алеппо (23 квітня), заяву у зв’язку з подіями в Маалюле (4 грудня).

Відділ зовнішніх церковних зв’язків налагоджує контакти і здійснює взаємодію з представниками релігійних громад у різних регіонах світу, міжнародними та вітчизняними експертами, правозахисними організаціями. У ході наукового вивчення проблеми ведеться аналіз книг і матеріалів, що публікуються за кордоном, створюється наукова база з даної проблематики, яка використовується для написання дисертаційних творів у рамках Загальноцерковної аспірантури імені святих Кирила і Мефодія.

Відділ зовнішніх церковних зв’язків здійснює активну робочу взаємодію з Імператорським православним палестинським товариством з питання захисту прав близькосхідних християн. В рамках цієї взаємодії спільними зусиллями здійснюються акції по збору гуманітарної допомоги для тих християн, прес-конференції, круглі столи».

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Доповідь взяти до відома.

2. Висловити серйозну стурбованість триваючими переслідуваннями і дискримінацією християнського населення багатьох країн Близького Сходу і Північної Африки, що супроводжуються вбивствами, захопленням заручників, підпалом храмів і будинків, погрозами розправи і насильницькими спонуканнями до зради своєї віри.

3. Визнати за необхідне продовжувати активні дії, спрямовані на привернення уваги світової громадськості до трагічного становища християн близькосхідного і північноафриканського регіону, на сприяння мирному врегулюванню конфліктів за допомогою міжрелігійного та міжнародного діалогів.

ЖУРНАЛ № 151

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про діяльність Комісії у справах старообрядницьких парафій та взаємодії з старообрядчеством.

Довідка:

Згідно з Положенням про Комісію, затвердженим Священним Синодом 16 липня 2005 року (журнал № 62), Комісія щорічно через її голів являє Священному Синоду звіт про свою діяльність.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Схвалити звіт про діяльність Комісії у справах старообрядницьких парафій та взаємодії з старообрядчеством.

2. Включити до складу Комісії у справах старообрядницьких парафій та взаємодії з старообрядчеством Преосвященного єпископа Клинцівського і Трубчевського Сергія.

ЖУРНАЛ № 152

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про участь делегації Руської Православної Церкви в Х Асамблеї Всесвітньої ради церков.

Довідка:

З 30 жовтня по 8 листопада 2013 р. в Пусан, Південна Корея, пройшла Х Асамблея Всесвітньої ради церков, присвячена темі «Боже життя, веди нас до справедливості та миру». В роботі Асамблеї взяла участь делегація Московського Патріархату на чолі з головою Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополитом Волоколамським Іларіоном.

Митрополит Іларіон виступив з доповіддю на пленарному засіданні, присвяченому темі християнської єдності. В ході Асамблеї пройшли вибори нового складу Центрального комітету та Виконавчого комітету Всесвітньої ради церков.

Прийнято низку заяв, зокрема, про становище християн на Близькому Сході, а також документ про права релігійних меншин, присвячений темі дискримінації християн в ряді регіонів світу.

ПОСТАНОВИЛИ:

Доповідь взяти до відома.

ЖУРНАЛ № 153

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про російсько-польську конференцію «Майбутнє християнства в Європі: роль Церков і народів Польщі та Росії».

Довідка:

З 29 по 30 листопада 2013 року у Варшаві відбулася українсько-польська конференція «Майбутнє християнства в Європі: роль Церков і народів Польщі та Росії» під егідою Президента Республіки Польща Броніслава Коморовського. Конференція проходила в контексті процесу, початок якому було покладено Спільним посланням народам Росії і Польщі, підписаним 17 серпня 2012 року Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом і Головою Польської єпископської конференції митрополитом Перемишльським архієпископом Юзефом Міхаліком.

Делегацію Руської Православної Церкви з благословення Святішого Патріарха Кирила очолив голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополит Волоколамський Іларіон. У заході взяли участь Предстоятель Польської Православної Церкви Блаженніший Митрополит Варшавський і всієї Польщі Сава, Голова Єпископської конференції Польщі архиєпископ Юзеф Міхалік, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, державні та громадські діячі Росії та Польщі, представники академічної спільноти двох країн.

Учасники заходу обговорили історичні аспекти російсько-польських відносин, питання, пов’язані з роллю Церков Росії та Польщі в суспільних процесах, а також їх внесок у поглиблення взаєморозуміння між народами двох країн.

Конференція пройшла в атмосфері щирості та доброзичливості, яка свідчить про те, що Спільне послання народам Росії та Польщі заклало надійну основу для формування нового клімату взаємин між двома країнами та поглиблення взаєморозуміння між Руською Православною Церквою і Римо-Католицькою Церквою в Польщі.

Під час перебування у Варшаві відбулися зустрічі голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків з Блаженнішим Митрополитом Варшавським і всієї Польщі Савою і архієпископом Юзефом Міхаліком. 1 грудня митрополит Іларіон співслужив Блаженнішому Митрополиту Саві за Божественною літургією в Кафедральному соборі святої рівноапостольної Марії Магдалини. В цей же день митрополит Іларіон відвідав Краків, де зустрівся з архієпископом Краківським кардиналом Станіславом Дзивишем.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Доповідь взяти до відома.

2. Із задоволенням відзначити історичне значення Спільного послання народам Росії і Польщі як важливого духовного внеску в розвиток їх взаєморозуміння.

3. Вважати необхідним подальший розвиток співпраці Руської Православної Церкви з Римсько-Католицькою Церквою в Польщі, спрямованої на зміцнення дружби між народами двох країн і спільний захист традиційних християнських цінностей на європейському континенті.

ЖУРНАЛ № 154

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про робочі поїздки, які відбулися до Лівану, Італії, Ліхтенштейну і Угорщини.

Довідка:

З благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила та на запрошення архієпископа Филиппопольського Нифона, представника Патріарха Великої Антіохії і всього Сходу при Патріархові Московському і всієї Русі, з 9 по 10 листопада 2013 року митрополит Іларіон відвідав Ліван для участі в урочистостях з нагоди 25-річчя архієрейської хіротонії архієпископа Нифона.

Голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків зустрівся з Блаженнішим Патріархом Антіохійським та всього Сходу Іваном X. Обговорювалася тема становища християн в Сирії. Блаженніший Патріарх Іоанн висловив сердечну подяку Руській Православній Церкві і російському керівництву за жорстку позицію на захист християн на Близькому Сході і за надану сирійському народові допомогу. Відбулися зустрічі з Президентом Лівану М. Слейманом і Патріархом Маронітської церкви Бешарою Бутросом ар-Раї.

10 листопада митрополит Іларіон звершив Божественну літургію в Іллінському храмі в бейрутському районі Рабіє у співслужінні архієпископа Филиппопольського Нифона і єпископа Каррського Гаттаса і взяв участь в урочистому прийомі з нагоди пам’ятної дати архієпископа Нифона.

З 11 по 13 листопада 2013 року з благословення Святішого Патріарха Кирила митрополит Іларіон відвідав Рим. Під час поїздки 11 листопада в університеті Ла Сапієнца було підписано угоду про співпрацю між цим навчальним закладом та Загальноцерковною аспірантурою і докторантурою імені святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, а 12 листопада відбулася розмова з Президентом Італійської Республіки Джорджо Наполітано. В той же день митрополит Іларіон був прийнятий Папою Римським Франциском. Пройшли зустрічі з головою Папської ради зі сприяння християнській єдності кардиналом Куртом Кохом, головою Папської ради з культури кардиналом Джанфранко Равазі, з послом Росії при Святому Престолі А.А. Авдєєвим. У заключний день поїздки голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків взяв участь у відкритті організованою Папською радою у справах сім’ї та Відділом зовнішніх церковних зв’язків конференції «Православні і католики разом на захист сім’ї».

З 16 по 17 листопада 2013 року митрополит Іларіон з благословення Його Святості відвідав Князівство Ліхтенштейн. В день прильоту в княжому замку Вадуц відбулася його зустріч з правлячим князем Хансом-Адамом II Ліхтенштейнським. Потім голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків взяв участь у роботі міжнародного колоквіуму, присвяченого темі «Глибока криза в Сирії – нові кроки», і виступив з доповіддю «Гуманітарна трагедія сирійських християн: виклик всьому цивілізованому світу». У ході поїздки в Ліхтенштейн пройшли зустрічі владики Іларіона зі спеціальним посланником Організації Об’єднаних Націй і Ліги арабських держав по Сирії Лахдар Брахімі, а також з представниками християнських громад Іраку: патріаршим вікарієм єпископом Василем Георгієм Касмоусса (Сіро-Католицька Церква), священиком Афрамом Алхори (Сирійська Православна Церква) та священиком Паулосом Саті (Халдейська Католицька Церква).

З 14 по 16 грудня 2013 року з благословення Святішого Патріарха Кирила митрополит Іларіон побував в Угорщині. В рамках поїздки відбулися зустрічі голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків з архієпископом Естергомсько-Будапештським кардиналом Петером Ерде, прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, заступником прем’єр-міністра Жолтом Шемєном, головою Парламенту Ласло Кевером, лідером фракції правлячої партії ФІДЕС Анталом Роганом, держсекретарем у справах Церков Хелвени Дьордем, і Надзвичайним і Повноважним Послом Росії в Угорщині А.А. Штовхачем. Митрополит Іларіон також звершив Божественну літургію в Успенському кафедральному соборі в Будапешті.

ПОСТАНОВИЛИ:

Доповідь взяти до відома.

ЖУРНАЛ № 155

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Синодальної біблійно-богословської комісії, про результати VII Міжнародної богословської конференції Руської Православної Церкви «Сучасна біблеїстика та Передання Церкви» (Москва, 26-28 листопада 2013 р.).

Довідка:

З 26 по 28 листопада 2013 року згідно з постановою Священного Синоду від 30 січня 2013 року (журнал № 6) у Москві пройшла VII Міжнародна богословська конференція Руської Православної Церкви на тему «Сучасна біблеїстика та Передання Церкви». Організатором форуму виступила Синодальна біблійно-богословська комісія.

Відкрив роботу конференції Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. У своєму слові Предстоятель Руської Церкви підкреслив важливість рецепції досягнень сучасної біблеїстики в контексті Священного Передання Церкви. Святіший Патріарх Кирил також вказав на необхідність розвитку зв’язків між церковними навчальними закладами та вітчизняними і зарубіжними дослідницькими і навчальними центрами, а також на важливість вивчення древніх мов в духовних школах Руської Православної Церкви.

Потім голова Синодальної біблійно-богословської комісії митрополит Волоколамський Іларіон представив доповідь на тему «Переклади Біблії та сучасність».

У конференції взяли участь ієрархи та священнослужителі, науковці-біблеїсти з Росії та з-за кордону, представники синодальних відділів, церковних і світських навчальних закладів.

Основними темами конференції стали церковна рецепція досягнень сучасної біблійної науки, святоотцівська екзегеза Священного Писання, Біблія у православному богослужінні. Ці питання обговорювалися на пленарних засіданнях, а також у секціях «Біблія та її історичний контекст», «Екзегеза Біблії в церковній традиції», «Переклад Біблії» та на круглих столах «Шестоднів і його контекст», «Переклад Біблії на мови народів, що складають паству Руської Православної Церкви».

У ході конференції були також розглянуті теми, винесені на обговорення Міжсоборної Присутності: «Богословське осмислення творення світу і людини», «Ставлення Церкви до існуючих різноманітних перекладів біблійних книг», «Видання матеріалів, що полегшують розуміння текстів Священного Писання, які використовуються у богослужінні».

Підсумки проведених дискусій підведені на заключному пленарному засіданні, яке пройшло під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Схвалити роботу VII Міжнародної богословської конференції Руської Православної Церкви «Сучасна біблеїстика та Передання Церкви» (26-28 листопада 2013 р.).

2. Відзначити важливість продовження роботи з перекладу Священного Писання на мови пастви, які окормляються Руською Православною Церквою.

3. Вважати важливою ініціативу з підготовки наукового видання Слов’янської Біблії.

4. Зазначити, що особливе спостереження за діяльністю в галузі дослідження перекладу Святого Письма повинна мати Синодальна біблійно-богословська комісія.

ЖУРНАЛ № 156

МАЛИ СУДЖЕННЯ про виконання доручень Архієрейського Собору 2-5 лютого 2013 року по розвитку богословської науки в Руській Православній Церкві.

Довідка:

Архієрейський Собор, що відбувся в Москві з 2 по 5 лютого 2013 року, наголосив на необхідності більш активного розвитку богословської науки в Руській Православній Церкві. З цією метою Собор доручив «Синодальній біблійно-богословській комісії у взаємодії з Навчальним комітетом подати на розгляд Священного Синоду пропозиції по формуванню відповідного координаційного центру, який об’єднує зусилля богословських установ Руської Православної Церкви» (пункт 23 Постанов Собору). Цей орган покликаний доповнювати діяльність Синодальної біблійно-богословської комісії, що діє при Священному Синоді на правах експертного органу.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Заснувати при Синодальній біблійно-богословській комісії Координаційний центр з розвитку богословської науки в Руській Православній Церкві.

2. Затвердити положення про Координаційний центр з розвитку богословської науки в Руській Православній Церкві.

3. Керівником координаційного центру з розвитку богословської науки в Руській Православній Церкві бути за посадою голові Синодальної біблійно-богословської комісії.

4. Затвердити колегію Координаційного центру з розвитку богословської науки в Руській Православній Церкві в наступному складі:

1. митрополит Волоколамський Іларіон, голова Синодальної біблійно-богословської комісії, ректор Загальноцерковної аспірантури та докторантури імені святих Кирила і Мефодія;

2. митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, керуючий справами Української Православної Церкви, ректор Київської духовної академії;

3. архієпископ Верейський Євген, голова Навчального комітету Руської Православної Церкви, ректор Московської духовної академії;

4.  архієпископ Новогрудський і Лідський Гурій, ректор Мінської духовної академії;

5.  єпископ Петергофський Амвросій, ректор Санкт-Петербурзької духовної академії;

6. єпископ Бобруйський і Биховський Серафим, перший проректор Інституту теології Білоруського Державного університету;

7.  єпископ Ірпінський Климент, голова Навчального комітету Української Православної Церкви;

8.  протоієрей Володимир Воробйов, ректор Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету;

9.  ігумен Митрофан (Шкурін), заступник голови Синодального відділу релігійної освіти і катехізації;

         10   ігумен Петро (Єремєєв), ректор Російського православного університету;

         11  С.Л. Кравець, керівник церковно-наукового центру «Православна енциклопедія».

5. Координаційному центру залучати до своєї роботи світських науковців, які      мають досвід взаємодії з богословськими закладами Руської Православної Церкви.

6. Покласти функції секретаріату Координаційного центру на секретаріат Синодальної Біблійно-богословської комісії.

7. Колегії Координаційного центру представити на затвердження Патріарха Московського і всієї Русі концепцію своєї взаємодії з богословськими закладами.

ЖУРНАЛ № 157

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, голови Синодальної біблійно-богословської комісії, про підготовку документа «Позиція Московського Патріархату щодо питання про першість у Вселенській Церкві».

Довідка:

Підготовку цього документа було доручено Синодальній богословській комісії (нині Синодальна біблійно-богословська комісія) Священним Синодом у його засіданні 27 березня 2007 року (журнал № 26) у зв’язку з роботою Змішаної міжнародної комісії з богословського діалогу між Православною Церквою і Римо-Католицькою Церквою.

На виконання даного рішення на пленарному засіданні Синодальної богословської комісії 4 жовтня 2007 року була утворена робоча група під керівництвом заступника голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків єпископа Єгор’євського Марка. У 2009 році цю робочу групу очолив голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків архієпископ Волоколамський Іларіон. Робочою групою було проведено науково-дослідна та науково-реферативна робота, результати якої були схвалені Синодальною біблійно-богословською комісією.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Доповідь взяти до відома.

2. Представникам Руської Православної Церкви керуватися документом «Позиція Московського Патріархату щодо питання про першість у Вселенській Церкві» в православно-католицькому діалозі.

ЖУРНАЛ № 158

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Синодальної біблійно-богословської комісії, про результати пленарного засідання комісії 2013 року.

Довідка:

З 23 по 24 грудня 2013 року в конференц-залі Відділу зовнішніх церковних зв’язків відбулося пленарне засідання Синодальної біблійно-богословської комісії. Члени комісії розглянули проект перших двох глав Катехизису Руської Православної Церкви, представлений робочою групою з підготовки Катехизису, і обговорили результати VII Міжнародної богословської конференції Руської Православної Церкви «Сучасна біблеїстика та Передання Церкви», яка відбулася з 26 по 28 листопада 2013 року.

На засіданні також були розглянуті пастирські та канонічні питання, пов’язані з практикою «сурогатного материнства». За підсумками дискусії, що відбулася був прийнятий документ.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Доповідь взяти до відома.

2. Схвалити документ Синодальної біблійно-богословської комісії, присвячений пастирським та канонічним питанням, пов’язаних з практикою «сурогатного материнства».

ЖУРНАЛ № 159

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного Іларіона, митрополита Волоколамського, голови Синодальної біблійно-богословської комісії про новий склад Синодальної біблійно-богословської комісії.

Довідка:

Чинний склад Синодальної біблійно-богословської комісії був затверджений Синодом 27 липня 2009 року (журнал № 63). В ході пленарного засідання комісії, що проходив з 23 по 24 грудня 2013 року, було внесено пропозицію внести на розгляд Священного Синоду подання про зміну складу комісії.

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити наступний склад Синодальної біблійно-богословської комісії:

1. Митрополит Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків, ректор Загальноцерковної аспірантури та докторантури їм. свв. рівноап. Кирила і Мефодія, – голова комісії;

2. Митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин, голова Богословсько-канонічної комісії Української Православної Церкви;

3. Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, керуючий справами Української Православної Церкви, ректор Київської духовної академії;

4. Архієпископ Новогрудський і Лідський Гурій, керуючий справами Білоруського екзархату, в.о. ректора Мінської духовної академії;

5. Архієпископ Верейский Євген, голова Навчального комітету Руської Православної Церкви, ректор Московської духовної академії;

6. Єпископ Петергофський Амвросій, ректор Санкт-Петербурзької духовної академії;

7. Єпископ Ірпінський Климент, голова Навчального комітету Української Православної Церкви;

8. Єпископ Бобруйський і Биховський Серафим, перший проректор Інституту теології імені святих Мефодія і Кирила Білоруського державного університету;

9. Архімандрит Сава (Тутунов), заступник керуючого справами Московської Патріархії, керівник контрольно-аналітичної служби Управління справами Московської Патріархії;

10. Протоієрей Всеволод Чаплін, голова Синодального відділу Руської Православної Церкви із взаємин Церкви і суспільства;

11. Протоієрей Миколай Балашов, заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків;

12. Протоієрей Володимир Воробйов, ректор Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету;

13. Протоієрей Борис Даниленко, директор Синодальної бібліотеки імені Патріарха Московського і всієї Русі Олексія II;

14. Протоієрей Валентин Асмус, професор Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету, доцент Московської духовної академії;

15. Протоієрей Максим Козлов, професор Московської духовної академії, перший заступник голови Навчального комітету Руської Православної Церкви;

16. Протоієрей Андрій Новіков, секретар Одеської єпархії;

17. Протоієрей Димитрій Кирьянов, завідувач кафедри богослов’я Тобольської духовної семінарії;

18. Протоієрей Володимир Хулап, проректор з навчальної роботи Санкт-Петербурзької духовної академії;

19. Протоієрей Владислав Ципін, голова Історико-правової комісії Руської Православної Церкви, завідувач кафедри церковно-практичних дисциплін, професор Московської духовної академії;

20. Протоієрей Володимир Шмалій, проректор Загальноцерковної аспірантури та докторантури їм. свв. рівноап. Кирила і Мефодія, – секретар Синодальної біблійно-богословської комісії;

21. Протоієрей Димитрій Юревич, проректор Санкт-Петербурзької духовної академії;

22. Ієромонах Іоанн (Копєйкін), проректор з навчальної роботи Загальноцерковної аспірантури та докторантури їм. свв. рівноап. Кирила і Мефодія;

23. Священик Михайло Желтов, завідувач кафедри церковно-практичних наук Загальноцерковної аспірантури та докторантури їм. свв. рівноап. Кирила і Мефодія;

24. Акімов Віталій Вікторович, проректор з навчальної роботи Мінської духовної академії, завідувач кафедри біблеїстики та теології Мінської духовної академії;

25. Бурега Володимир Вікторович, професор, проректор з науково-богословської роботи Київської духовної академії;

26. Козирєв Олексій Павлович, заступник декана філософського факультету Московського державного університету;

27. Кравець Сергій Леонідович, керівник Церковно-наукового центру «Православна енциклопедія»;

28. Кирлежев Олександр Іванович, науковий співробітник Загальноцерковної аспірантури та докторантури їм. свв. рівноап. Кирила і Мефодія;

29. Легойда Володимир Романович, голова Синодального інформаційного відділу Руської Православної Церкви;

30. Малер Аркадій Маркович голова Візантійського клубу «Катехон» при Інституті філософії Російської академії наук;

31. Мартинович Володимир Олександрович, заступник начальника навчально-методичного відділу Інституту теології імені святих Мефодія і Кирила Білоруського державного університету;

32. Малков Петро Юрійович, доцент Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету;

33. Неклюдов Костянтин Вікторович, завідувач редакцією Святого Письма Церковно-наукового центру «Православна енциклопедія»;

34. Селезньов Михайло Георгійович, завідувач кафедри біблеїстики Загальноцерковної аспірантури та докторантури їм. свв. рівноап. Кирила і Мефодія;

35. Ткаченко Олександр Анатолійович, викладач кафедри біблеїстики Московської духовної академії, співробітник Церковно-наукового центру «Православна енциклопедія»;

36. Фокін Олексій Русланович, завідувач кафедри богослов’я Загальноцерковної аспірантури та докторантури їм. свв. рівноап. Кирила і Мефодія, доцент Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету;

37. Хоружий Сергій Сергійович, директор Інституту синергійної антропології;

38. Язикова Ірина Костянтинівна, доцент Біблійно-богословського інституту ім. св. Андрія Первозванного.

ЖУРНАЛ № 160

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного єпископа Орєхово-Зуєвського Пантелеімона, голови Синодального відділу з церковної благодійності та соціального служіння, про проведення III Загальноцерковного з’їзду із соціального служіння.

Довідка:

З 24 по 26 вересня 2013 року з благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила пройшов III Загальноцерковний з’їзд із соціального служіння, який об’єднав 282 учасників з 122 єпархій Руської Православної Церкви на території Росії, України, Білорусі, Казахстану, Латвії, Молдови, Франції.

Робота з’їзду відкрилася Божественною літургією, звершеною головою Синодального відділу з церковної благодійності та соціального служіння єпископом Орєхово-Зуєвським Пантелеімоном у співслужінні керівників соціальних відділів єпархій у священному сані. На пленарному засіданні було зачитано вітальне слово Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, а також вітання міністра охорони здоров’я Російської Федерації Скворцової В.І. та міністра праці і соціального захисту Російської Федерації М.А. Топіліна.

В ході роботи учасники з’їзду обговорили рішення Архієрейського Собору 2013 року, пов’язані з соціальним служінням, механізми реалізації цих рішень і проблем, що виникають у соціальній роботі на місцях. Однією з ключових тем з’їзду стала організація соціального служіння у новостворених єпархіях. За підсумками форуму було прийнято підсумковий документ, який об’єднав пропозиції та рекомендації з різних напрямків соціальної роботи в єпархіях. По закінченні роботи в тематичних секціях, учасники ознайомилися з успішними соціальними проектами Церкви, реалізованими в Москві.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Рапорт взяти до відома.

2. Направити в Синодальний відділ з церковної благодійності та соціального служіння зауваження Священного Синоду до підсумкового документу III Загальноцерковного з’їзду із соціального служіння.

ЖУРНАЛ № 161

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про відкриття в Баку Православного релігійно-культурного центру Бакинсько-Азербайджанської єпархії.

Довідка:

15 листопада 2013 року відбулося урочисте відкриття Православного релігійно-культурного центру Бакинської єпархії.

Церемонію відкриття відвідав Президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв. «Це знаменна подія в житті нашої країни. Ми цього довго чекали, і, звичайно ж, відкриття такого центру – це показник міжрелігійних відносин в Азербайджані», – підкреслив Глава держави.

У церемонії взяли участь голова Управління мусульман Кавказу шейх-уль-іслам Аллахшукюр Паша-заде, представники дипломатичного корпусу, релігійні лідери громад юдеїв та католиків, громадські та культурні діячі Азербайджану, а також від Руської Православної Церкви архієпископ Бакинський і Азербайджанський Олександр, архієпископ Берлінський і Германський Феофан, голова Навчального комітету, ректор Московських духовних академії і семінарії архієпископ Верейський Євген, голова Синодального відділу із взаємин Церкви і суспільства протоієрей Всеволод Чаплін, керівник Центру географії релігій при Синодальному відділі із взаємин Церкви і суспільства Р.А. Сілантьєв, генеральний директор православного телеканалу «Спас» Б.І. Костенко, духовенство Бакинської єпархії.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Висловити подяку Президенту Азербайджанської Республіки Ільхаму Алієву за допомогу у будівництві Православного релігійно-культурного центру Бакинсько-Азербайджанської єпархії.

2. Дякувати за понесені труди архієпископа Бакинського і Прикаспійського Олександра.

3. Із задоволенням відзначити високий рівень церковно-державних і міжрелігійних відносин в Азербайджанській Республіці.

ЖУРНАЛ № 162

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про призначення ігумені Іоанівського ставропігійного жіночого монастиря в Санкт-Петербурзі.

ПОСТАНОВИЛИ:

Призначити ігуменею Іоанівського ставропігійного жіночого монастиря в Санкт-Петербурзі монахиню Людмилу (Волошину), скарбника зазначеного монастиря.

ЖУРНАЛ № 163

СЛУХАЛИ:

Прохання Преосвященного єпископа Виборзького і Приозерського Ігнатія, Преосвященного єпископа Петропавлівського і Камчатського Артемія та Преосвященного єпископа Алатирського і Порецького Феодора про затвердження їх на посаді священноархімандритів особливо значущих обителей Виборзької, Петропавлівської та Алатирської єпархій.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Затвердити Преосвященного єпископа Виборзького і Приозерського Ігнатія на посаді священноархімандрита Коневського Різдво-Богородичного чоловічого монастиря на острові Коневець.

2. Затвердити Преосвященного єпископа Петропавлівського і Камчатського Артемія на посаді священноархімандрита Пантелеймонового чоловічого монастиря міста Петропавловська-Камчатського.

3. Затвердити Преосвященного єпископа Алатирського і Порецького Феодора на посаді священноархімандрита Свято-Троїцького чоловічого монастиря міста Алатиря.

ЖУРНАЛ № 164

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного архієпископа Сергієво-Посадського Феогноста, голови Синодального відділу по монастирях і чернецтву, щодо прохань, що надійшли від єпархіальних Преосвященних про відкриття монастирів, про призначення на посаду та звільнення з посади ігуменів (настоятелів і намісників) та ігумень монастирів.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. У зв’язку з проханнями Преосвященного митрополита Ташкентського і Узбекистанського Вікентія та Преосвященного єпископа Нижньотагільського і Сєровського Інокентія звільнити ігуменю Катерину (Мальгину) із посади ігумені Пантелеімонівського жіночого монастиря Нижнєтагильської єпархії і призначити ігуменю Катерину (Мальгину) ігуменею Свято-Троїце-Нікольського жіночого монастиря міста Ташкента.

2. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Оренбурзького і Саракташського Валентина відкрити Успенський жіночий монастир в місті Оренбурзі і призначити монахиню Флору (Новицьку) на посаду ігумені цієї обителі.

3. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Рязанського та Михайлівського Павла призначити ієромонаха Ісаакія (Іванова) на посаду ігумена Іоанно-Богословського чоловічого монастиря села Пощупово Рибновського району Рязанської області.

4. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Рязанського та Михайлівського Павла призначити монахиню Анімаїсу (Данилову) на посаду ігумені Солотчинського Різдва Богородиці жіночого монастиря міста Рязані.

5. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Єкатеринбурзького і Верхотурського Кирила звільнити ігуменю Софію (Любих) від посаді ігумені Покровського жіночого монастиря міста Верхотурьє і призначити на цю посаду монахиню Магдалину (Сулеменеву).

6. У зв’язку з проханням Преосвященного архієпископа Тобольського і Тюменського Димитрія звільнити Преосвященного єпископа Мічурінського і Моршанського Гермогена від посади намісника Знам’янського Абалакського монастиря в селі Абалак Тобольського району Тюменської області.

7. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Петропавлівського і Камчатського Артемія призначити ієромонаха Феодора (Малаханова) на посаду намісника Пантелеімонового чоловічого монастиря міста Петропавловськ-Камчатський.

8. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Нефтєкамського і Бирського Амвросія відкрити Бирський Свято-Троїцький жіночий монастир і призначити на посаду ігумені цього монастиря черницю Філарету (Гаврюшенко).

9. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Нефтекамського і Бирського Амвросія жіночий монастир в ім’я святих Царствених Страстотерпців селища Приютова Республіки Башкортостан перейменувати в Богородице-Тихвинський жіночий монастир селища Приютова Белебеєвського району Республіки Башкортостан і призначити монахиню Іосифу (Борисенко) на посаду ігумені цієї обителі.

ЖУРНАЛ № 165

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про єпархії і парафії за кордоном.

ПОСТАНОВИЛИ:

Аргентинська і Південноамериканська єпархія

Священика Ігоря Терентьєва, клірика Бєлгородської єпархії, направити в клір Аргентинської і Південноамериканської єпархії для пастирського окормлення парафії св. блж. Матрони Московської в місті Ліма, Перу.

Брюссельско-Бельгійська єпархія

1. Протоієрея Антонія Ільїна звільнити від посади клірика Брюссельско-Бельгійської єпархії та обов’язків Представника Руської Православної Церкви при європейських міжнародних організаціях, згідно проханню, і направити в розпорядження Патріарха Московського і всієї Русі.

2. Протоієрея Димитрія Сизоненко, секретаря Відділу зовнішніх церковних зв’язків з міжхристиянських відносин, направити в клір Брюссельско-Бельгійської єпархії в розпорядження Преосвященного архієпископа Брюссельського і Бельгійського Симона, і призначити виконуючим обов’язки Представника Руської Православної Церкви при європейських міжнародних організаціях.

Корсунська єпархія

1. Включити до складу Корсунської єпархії новостворену парафію в ім’я святого Іоанна Предтечі в місті Лісабоні, Португалія.

2. Протоієрея Андрія Чобану, клірика Тираспольської і Дубоссарської єпархії, направити в розпорядження Преосвященного єпископа Корсунського Нестора для пастирського окормлення новоутвореної парафії святого Іоанна Предтечі в місті Лісабоні, Португалія.

Сурожська єпархія

1. Включити до складу Сурозької єпархії новостворену парафія в ім’я святого мученика Альбана Британського у місті Лютон, Великобританія.

2. Протоієрея Олександра Горбунова звільнити від посади клірика Сурозької єпархії, згідно проханню, і направити в розпорядження Патріарха Московського і всієї Русі.

Представництво Патріарха Московського і всієї Русі при Патріархові Великої Антіохії й усього Сходу і Подвір’я Руської Православної Церкви в Лівані

1. Ієромонаха Єфрема (Пашкова) звільнити від посади виконуючого обов’язки Представника Патріарха Московського і всієї Русі при Патріархові Великої Антіохії й усього Сходу і направити в розпорядження митрополита Іркутського і Ангарського Вадима.

2. Протоієрея Анатолія Єгорова звільнити від посади настоятеля Подвір’я Руської Православної Церкви в Бейруті, Ліван, і направити в розпорядження Патріарха Московського і всієї Русі.

3. Ігумена Арсенія (Соколова) призначити настоятелем Подвір’я Руської Православної Церкви в Бейруті, Ліван, і Представником Патріарха Московського і всієї Русі при Патріархові Великої Антіохії і всього Сходу, звільнивши його від посади настоятеля Всесвятського приходу в місті Лісабоні, Португалія.

4. Протоієрея Захарія Керстюка звільнити від посади виконуючого обов’язки секретаря Представництва Патріарха Московського і всієї Русі при Патріархові Великої Антіохії й усього Сходу і направити в розпорядження митрополита Київського і всієї України Володимира.

Російська Духовна Місія в Єрусалимі

1. Ієромонаха Дометиана (Маркаряна), клірика Майкопської і Адигейської єпархії, призначити на посаду члена Руської Духовної Місії в Єрусалимі.

2. Ігумена Леонтія (Козлова), викладача Московської духовної академії призначити на посаду члена Руської Духовної Місії в Єрусалимі.

3. Ієромонаха Антонія (Гутника) звільнити з посади члена Руської Духовної Місії в Єрусалимі, згідно проханню, і направити в розпорядження Преосвященного митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Володимира.

ЖУРНАЛ № 166

СЛУХАЛИ:

Прохання Преосвященного митрополита Владивостоцького і Приморського Веніаміна про почислення його на спокій у зв’язку з досягненням 75-річчя.

Довідка:

Згідно з пунктом 26 глави Х Статуту Руської Православної Церкви: «Після досягнення 75-річного віку архієрей подає на ім’я Патріарха Московського і всієї Русі прохання про відхід на спокій. Питання про задоволення такого прохання вирішується Священним Синодом».

ПОСТАНОВИЛИ:

Благословляю Преосвященному митрополиту Владивостоцькому і Приморському Веніаміну продовжити управління Владивостоцькою єпархією, висловивши йому подяку за труди по опіці православної пастви Приморського краю.

ЖУРНАЛ № 167

МАЛИ МІРКУВАННЯ про виклик Преосвященних для присутності в Священному Синоді на літній сесії (березень-серпень) 2014 року.

ПОСТАНОВИЛИ:

Для участі у літній сесії (березень-серпень) Священного Синоду 2014 року викликати наступних Преосвященних:

митрополита Брянського і Севського Олександра;

архієпископа Тульчинського і Брацлавського Іонафана;

архієпископа Женевського і Західно-Європейського Михайла;

єпископа Єнісейського і Норильського Никодима;

єпископа Елістинського і Калмицького Зіновія.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

 Патріарх.ua