Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

ЖУРНАЛИ засідання Священного Синоду від 5-6 жовтня 2011 року

ЖУРНАЛИ засідання Священного Синоду від 5-6 жовтня 2011 року

5-6 жовтня 2011 року в робочій Патріаршій резиденції в Чистому провулку під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила відбулося перше засідання зимової сесії Священного Синоду Руської Православної Церкви.  Журнали Священного Синоду підписали:

 

 

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил

 

Члени Священного Синоду:

 

Митрополит Київський і всієї України Володимир

 

Митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Володимир

 

Митрополит Мінський і Слуцький Філарет, Патріарший екзарх всієї Білорусі

 

Митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій

 

Митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир

 

Митрополит Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату

 

Митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій

 

Архієпископ Чимкентський і Акмолінський Елевферій

 

Архієпископ Орловський і Лівенський Пантелеімон

 

Архієпископ Хабаровський і Приамурський Ігнатій

 

Єпископ П’ятигорський і Черкеський Феофілакт

 

Митрополит Саранський і Мордовський Варсонофій, керуючий справами Московської Патріархії

 

 

5 жовтня були прийняті наступні журнали:

 

ЖУРНАЛ № 97

 

СЛУХАЛИ:

 

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про Першосвятительський візит до єпархій Руської Православної Церкви.

 

Довідка:

 

З часу попереднього засідання Священного Синоду Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав наступні єпархії Руської Православної Церкви:

 

     26 липня 2011 року – Кримську;

     з 26 по 28 липня 2011 року – Київську;

     з 29 по 31 серпня 2011 року – Абаканську;

     з 31 серпня по 2 вересня 2011 року – Магаданську;

     з 2 по 3 вересня 2011 року – Іркутську;

     11 вересня 2011 – Московську (обласну);

     з 14 по 15 вересня 2011 року – Луганську;

     з 16 по 17 вересня 2011 року – Бєлгородську;

     з 17 по 18 вересня 2011 року – Воронезьку;

     з 20 по 21 вересня 2011 року – Санкт-Петербурзьку;

     з 1 по 2 жовтня 2011 року – Чернівецьку.

 

26 липня 2011 року Предстоятель Руської Православної Церкви прибув до Криму, де в аеропорту «Бельбек» його вітав митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, представники кримського духовенства.  Потім в літній резиденції Глави Української держави в Криму відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з Президентом Україна В.Ф.  Януковичем.

 

З 26 по 28 липня 2011 року проходив візит Його Святості в Київську митрополію.  У поїздці Святішого Владику, зокрема, супроводжували керуючий справами Московської Патріархії митрополит Саранський і Мордовський Варсонофій, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Сонячногірський Сергій, голова Синодального відділу із взаємин Церкви та суспільства протоієрей Всеволод Чаплін , голова Синодального інформаційного відділу В.Р.  Легойда.

 

26 липня в Синодальному залі Київської митрополії відбулася зустріч Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила зі Святішим і Блаженнійшим Патріархом-Католикосом всієї Грузії Ілією II, який прибув з візитом в межі Руської Православної Церкви напередодні.

 

27 липня в Києво-Печерській лаврі пройшла зустріч Святішого Патріарха Кирила c Прем’єр-міністром України Н.Я.  Азаровим.  У той же день Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, Святіший і Блаженнійший Католикос-Патріарх всієї Грузії Ілія II і Блаженнійший митрополит Київський і всієї України Володимир звершили молебень біля пам’ятника рівноапостольному князю Володимиру на Володимирській гірці.

 

Потім у Києво-Печерській лаврі під головуванням Його Святості відбулося чергове засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви, після якого Святіший Владика взяв участь у відкритті Міжнародного форуму «Православні жінки: єднання, служіння, любов».  Учасниками заходу, що проходив 26 і 27 липня в Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім», стали представниці багатьох регіонів України, делегації з Росії, Білорусії і Молдавії.  В рамках форуму, зокрема, обговорювалися питання популяризації сімейних цінностей, виховання підростаючого покоління, подолання конфліктів у сім’ї та суспільстві.

 

Увечері в Київському національному університеті імені Т.Г.  Шевченко Святіший Патріарх Кирил зустрівся з ректорами вищих навчальних закладів України.  У бесіді брав участь міністр освіти і науки, молоді та спорту України Д.В.  Табачник.

 

28 липня, в день пам’яті святого рівноапостольного великого князя Володимира, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, Святіший і Блаженнійший Католикос-Патріарх всієї Грузії Ілія II і Блаженнійший митрополит Київський і всієї України Володимир у співслужінні ієрархів і кліриків Руської та Грузинської Православних Церков звершили Божественну  літургію в Києво-Печерській лаврі.

 

Після Божественної літургії Святіший Патріарх Кирил відвідав меморіал Вічної Слави та пам’ятник жертвам масового голоду 1930-х років у Києві, де поклав квіти.

 

27 серпня 2011 року розпочався візит Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Абаканську єпархію.

 

За час перебування в Республіці Хакасія Святіший Владика відвідав Саяно-Шушенську гідроелектростанцію, відслужив заупокійну літію за загиблими в результаті аварії 17 серпня 2009 року, зустрівся з рідними загиблих і співробітниками ГЕС.  Крім того, в місті Абакані Святіший Патріарх Кирил оглянув Спасо-Преображенський кафедральний собор і Абаканське єпархіальне управління.

 

30 серпня Святіший Патріарх Кирил здійснив чин великого освячення храму в ім’я святих рівноапостольних Костянтина і Єлени міста Абакана і очолив тут у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Саранського й Мордовського Варсонофія, архієпископа Красноярського і Ачинського Антонія, архієпископа Абаканського і Кизилського Іонафана, єпископа Кемеровського і Новокузнецького  Аристарха, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногірського Сергія, єпископа Бельцького і Фелештського Маркела, а також обраного та нареченого в єпископа Находкінського і Преображенського архімандрита Миколая (Дутка) та голови Синодального відділу із взаємин Церкви та суспільства протоієрея Всеволода Чапліна Божественну літургію.  На богослужінні, зокрема, були присутні глава Республіки Хакасія В.М.  Зімін, голова верховної ради Республіки Хакасія В.М.  Штигашев, голова Синодального інформаційного відділу В.Р.  Легойда.

 

Його Святість також відвідав Республіку Тиву, де звершив мале освячення Воскресенського собору міста Кизила, провів зустріч з головою Уряду республіки Ш.В.  Кара-оолом і зустріч з Верховним ламою (камбій-ламою) Туви Тензіном Цултімом.

 

31 серпня 2011 року Предстоятель Руської Православної Церкви відбув до Магаданської єпархії.

 

1 вересня Святіший Патріарх Кирил у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Саранського й Мордовського Варсонофія, архієпископа Владивостоцького і Приморського Веніаміна, архієпископа Томського і Асіновського Ростислава, архієпископа Хабаровського і Приамурського Ігнатія, архієпископа Хмельницького і Златоустівського Феофана, єпископа Магаданського і Синьогорського Гурія, єпископа Костанайськоого і  Петропавлівського Анатолія, єпископа Бельцького і Фелештського Маркела, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногірського Сергія, а також голови Синодального відділу із взаємин Церкви та суспільства протоієрея Всеволода Чапліна, духовенства єпархії очолив чин великого освячення Свято-Троїцького собору міста Магадана та Божественну літургію в ньому .  Предстоятель Руської Православної Церкви і, що співслужили Його Святості архіпастирі здійснили хіротонію архімандрита Миколая (Дутка) в єпископа Находкінського і Преображенського.  На богослужінні, зокрема, були присутні губернатор Магаданської області М.М.  Дудов, голова Магаданської обласної думи А.П.  Александров, голова Синодального інформаційного відділу В.Р.  Легойда.

 

Після закінчення богослужіння Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил помолився біля підніжжя монумента «Маска скорботи», присвяченого пам’яті людей, загиблих і постраждалих у виправно-трудових таборах ГУЛАГу на Колимі.

 

2 вересня 2011 року Його Святість прибув до міста Іркутська, що відзначає цього року 350-річчя.

 

В ході поїздки в Іркутську єпархію Святіший Владика побував на могилі засновника Російсько-Американської компанії Григорія Шеліхова, похованого за вівтарем Знам’янського собору Іркутська, і біля пам’ятника адміралу Олександру Колчаку, розстріляному у районі Знам’янського жіночого монастиря міста Іркутська.  Святіший Патріарх Кирил звершив освячення пам’ятного знака засновникам Іркутська, після чого оглянув Богоявленський собор і Казанську церкву міста Іркутська і ознайомився з Іркутським єпархіальним управлінням.

 

3 вересня Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил здійснив в Іркутську у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Саранського й Мордовського Варсонофія, архієпископа Красноярського і Ачинського Антонія, архієпископа Іркутського і Ангарського Вадима, архієпископа Єкатеринбурзького і Верхотурського Кирила, архієпископа Хабаровського і Приамурського Ігнатія, єпископа Читинського  і Краснокаменського Євстафія, єпископа Улан-Уденського і Бурятського Саватія, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногірського Сергія, єпископа Бельцького і Фелештського Маркела, єпископа Єнісейського і Норильського Никодима, єпископа Якутського і Ленського Романа, єпископа Находкінського і Преображенського Миколая, а також голови Синодального відділу  із взаємин Церкви та суспільства протоієрея Всеволода Чапліна, духовенства Іркутської єпархії Божественну літургію в кафедральному соборі на честь ікони Божої Матері «Знамення» Знам’янського жіночого монастиря.  За богослужінням архімандрит Серафим (Кузьмінов) був висвячений в єпископа Каменського і Алапаєвського.

 

На літургії, зокрема, були присутні губернатор Іркутської області Д.Ф.  Мезенцев, голова законодавчих зборів Іркутської області Л.М.  Берліна, голова Синодального інформаційного відділу В.Р.  Легойда.

 

У той же день Його Святість відбув у Першопрестольний град.

 

11 вересня 2011 року, в день пам’яті Усікновення глави Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна, Предстоятель Руської Православної Церкви у співслужінні митрополита Крутицького і Коломенського Ювеналія, керуючого справами Московської Патріархії митрополита Саранського й Мордовського Варсонофія, архієпископа Ярославського і Ростовського Пантелеімона, архієпископа Можайського Григорія,  архієпископа Самарського і Сизранського Сергія, архієпископа Істрінського Арсенія, єпископа Іліана (Вострякова), єпископа Відновського Тихона, голови Синодального відділу релігійної освіти і катехізації єпископа Ростовського і Новочеркаського Меркурія, єпископа Серпуховського Романа, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногірського Сергія, єпископа Шахтинського і Міллеровського  Ігнатія, духовенства Московської, Самарської і Волгодонської єпархій звершив Божественну літургію в Свято-Троїцькому соборі міста Щєлково Московської області.  За богослужінням була здійснена хіротонія архімандрита Корнилія (Синяева) в єпископа Волгодонського і Сальського.

 

Після закінчення літургії, на якій були присутні губернатор Московської області Б.В.  Громов, глава Щєлковського муніципального району Московської області А.М.  Ганя, глава адміністрації міського поселення Щєлково Т.Б.  Єршова, мер міста Волгодонська В.А.  Фірсов, були покладені вінки до пам’ятника полеглим у Великій Вітчизняній війні.  Потім Святіший Владика направився на хлібопекарський завод ЗАТ «Щєлковохліб», де відвідав храм на честь ікони Божої Матері «Спорительниця хлібів» і побував в просфорному цеху, після чого проїхав на набережну річки Клязьми, де оглянув споруджуваний храм в ім’я преподобного Серафима Саровського.

 

З 14 по 15 вересня 2011 року пройшов візит Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила до Луганської єпархії.

 

14 вересня Предстоятель Руської Православної Церкви побував у Луганському Володимирському кафедральному соборі.

 

15 жовтня в співслужінні митрополита Саранського й Мордовського Варсонофія, митрополита Дніпропетровського та Павлоградського Іринея, митрополита Луганського і Алчевського Іоанникія, вікарія Харківської єпархії архієпископа Ізюмського Онуфрія, вікарія Донецької єпархії архієпископа Святогірського Арсенія, схієпископа Аліпія (Погребняка), єпископа Сєверодонецького і Старобільського Агапіта, вікарія Донецької  єпархії єпископа Макіївського Варнави, єпископа Горлівського й Слов’янського Митрофана очолив Божественну літургію на Театральній площі міста, де зібралося більше двадцяти тисяч віруючих.  На богослужінні, зокрема, були присутні голова Луганської обласної державної адміністрації В.М.  Пристюк, голова Луганської обласної ради В.М.  Голенко, мер міста Луганська С.І.  Кравченко, Генеральний консул Російської Федерації в Харкові В.І.  Філіп.

 

Святіший Патріарх Кирил поклав вінки до Пілону слави та Могили Невідомого солдата, а також здійснив закладку каменю у фундамент храму на честь ікони Божої Матері «Умилєніє» при Луганській обласній дитячій клінічній лікарні.

 

16 вересня 2011 року Предстоятель Руської Церкви прибув в Бєлгород.  Після приїзду Його Святість звершив мале освячення каплиці в ім’я святителя Іоасафа Білгородського, зведеної над місцем його первісного поховання та вклонився його чесним мощам.  У той же день в Білгородському державному академічному театрі імені М.С.  Щепкіна пройшов урочистий вечір, присвячений 100-річчю канонізації святителя Іоасафа Білгородського.

 

17 вересня Святіший Патріарх Кирил у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Саранського й Мордовського Варсонофія, архієпископа Білгородського і Старооскольського Іоанна, архієпископа Курського і Рильського Германа, архієпископа Мукачівського та Ужгородського Феодора, єпископа Сєвєродонецького та Старобільського Агапіта, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногірського Сергія,  єпископа Ніжинського і Прилуцького Іринея, єпископа Конотопського і Глухівського Йосипа, духовенства російських і українських єпархій звершив на Соборній площі Бєлгорода Божественну літургію, що зібрала близько сорока тисяч віруючих.  На богослужінні, зокрема, були присутні губернатор Бєлгородської області Є. С.  Савченко, голова Бєлгородської обласної думи І.М.  Кулабухов, голова Синодального інформаційного відділу В.Р.  Легойда.

 

Вдень 17 вересня 2011 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відбув до Воронезької єпархії.  Після прибуття до Воронежа, що відзначає 425-річчя з дня свого заснування, Предстоятель Руської Православної Церкви відвідав Покровський кафедральний собор, де очолив чин наречення архімандрита Андрія (Тарасова) в єпископа Острогозького.

 

18 вересня Святіший Патріарх Кирил здійснив чин великого освячення Благовіщенського кафедрального собору і очолив у головному храмі міста Воронежа Божественну літургію.  Його Святості співслужили керуючий справами Московської Патріархії митрополит Саранський і Мордовський Варсонофій, митрополит Воронезький і Борисоглібський Сергій, cхимитрополит Ювеналій (Тарасов), архієпископ Курський і Рильський Герман, голова Синодального місіонерського відділу архієпископ Білгородський і Старооскольський Іоанн, архієпископ Орловський і Лівенський Пантелеімон, архієпископ Липецький і  Єлецький Никон, архієпископ Святогірський Арсеній, ректор Київських духовних шкіл архієпископ Бориспільський Антоній, архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор, єпископ Никон (Миронов), єпископ Архангельський і Холмогорський Даниїл, єпископ Тамбовський і Мічурінський Феодосій, єпископ Саратовський і Вольський Лонгін, представник Патріарха Сербського при Патріархові  Московському і всієї Русі єпископ Моравицький Антоній, єпископ П’ятигорський і Черкеський Феофілакт, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Сонячногірський Сергій, єпископ Ієронім (Чернишов), єпископ Борисовський Веніамін, єпископ Южно-Сахалінський і Курильський Тихон, єпископ Елістінський і Калмицький Зіновій, духовенство Воронезької єпархії .  За богослужінням була здійснена хіротонія архімандрита Андрія (Тарасова) в єпископа Острогозького, вікарія Воронезької єпархії.

 

На літургії, зокрема, були присутні губернатор Воронезької області А.В.  Гордєєв, голова Воронезької обласної думи В.І.  Ключников, голова Синодального інформаційного відділу В.Р.  Легойда.

 

Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви відвідав нижній храм Благовіщенського собору та ознайомився з виставкою, присвяченою історії Воронезької єпархії.  Потім Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил взяв участь у засіданні вченої ради Воронезького державного університету, в ході якого ректор університету Д.А.  Ендовіцький оголосив рішення ради про присудження Його Святості ступеня почесного доктора Воронезького державного університету та вручив мантію і диплом доктора honoris causa.

 

На завершення Першосвятительського візиту до Воронезької єпархії Святіший Патріарх Кирил побував у Олексієво-Акатовому жіночому монастирі та ознайомився з Воронезьким єпархіальним управлінням.

 

20 вересня 2011 року Його Святість прибув до Санкт-Петербурга для участі в урочистостях з нагоди 200-річчя Казанського кафедрального собору.

 

21 вересня, у свято Різдва Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Предстоятель Руської Православної Церкви у співслужінні митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Володимира, керуючого справами Московської Патріархії митрополита Саранського й Мордовського Варсонофія, архієпископа Брюссельського і Бельгійського Симона, архієпископа Самбірського і Мелекеського Прокла,  архієпископа Тверського і Кашинського Віктора, архієпископа Петрозаводського і Карельського Мануїла, ректора Санкт-Петербурзьких духовних шкіл єпископа Гатчинського Амвросія, єпископа Петергофського Маркела, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногірського Сергія, намісника Олександро-Невської лаври єпископа Виборзького Назарія, єпископа Єдинецького і Бричанського Никодима і  духовенства Санкт-Петербурзької митрополії звершив Божественну літургію в Казанському кафедральному соборі.

 

За богослужінням була здійснена хіротонія архімандрита Адріана (Ульянова) в єпископа Бежецького, вікарія Тверської єпархії.

 

На літургії, зокрема, були присутні голова Конституційного суду Російської Федерації В.Д.  Зорькін, губернатор Санкт-Петербурга Г.С.  Полтавченко, губернатор Ленінградської області В.П.  Сердюков, голова законодавчих зборів Санкт-Петербурга В.А.  Тюльпанів, генеральний консул України в Санкт-Петербурзі Н.В.  Прокопович, голова Синодального інформаційного відділу В.Р.  Легойда.

 

У той же день Святіший Патріарх Кирил відбув до Москви.

 

З 1 по 2 жовтня 2011 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав Чернівецьку єпархію.

 

1 жовтня Предстоятель Руської Православної Церкви звершив всенічне бдіння у Свято-Духівському кафедральному соборі міста Чернівці.

 

2 жовтня в співслужінні митрополита Кишинівського і всієї Молдови Володимира, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополита Волоколамського Іларіона, митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, митрополита Тернопільського і Кременецького Сергія, митрополита Овруцького та Коростенського Віссаріона, намісника Успенської Києво-Печерської лаври митрополита Вишгородського та Чорнобильського Павла,  архієпископа Уральського і Гур’ївського Антонія, архієпископа Хустського і Виноградівського Марка, архієпископа Кам’янець-Подільського і Городоцького Феодора, архієпископа Львівського і Галицького Августина, керуючого справами Української Православної Церкви архієпископа Білоцерківського і Богуславського Митрофана, намісника Успенської Почаївської лаври архієпископа Почаївського Володимира, ректора Київських духовних шкіл архієпископа  Бориспільського Антонія, архієпископа Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра, архієпископа Мукачівського та Ужгородського Феодора, єпископа Мефодія (Петрівці), єпископа Сєверодонецького і Старобільського Агапіта, вікарія Чернівецької єпархії єпископа Хотинського Мелетія; керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Сонячногірського Сергія, єпископа Ніжинського і Прилуцького Іринея , єпископа Івано-Франківського і Коломийського Пантелеімона, єпископа Сумського і Охтирського Євлогія Святіший Владика очолив освячення Троїцького собору та Божественну літургію у Вознесенському чоловічому монастирі у селі Банчени Герцаївського району Чернівецької області.

 

У той же день Його Святість відвідав дитячий притулок при цій обителі.

 

У ході візиту в Чернівецьку єпархію відбулися зустрічі Святішого Патріарха Кирила з міністром палива та енергетики України Ю.А.  Бойко, головою Чернівецької обласної державної адміністрації М.Н.  Папієвим, виконуючим обов’язки голови Чернівецької обласної ради В.М.  Манілічем.

 

Увечері того ж дня Предстоятель Руської Православної Церкви повернувся в Російську столицю.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Повідомлення взяти до відома.

 

2.  Дякувати Предстоятелю Руської Православної Церкви за понесені труди.

 

3.  Висловити вдячність Блаженнійшому митрополиту Київському і всієї України Володимиру, а також митрополиту Санкт-Петербурзькому і Ладозькому Володимиру, митрополиту Крутицькому і Коломенському Ювеналію, митрополиту Воронезькому і Борисоглібському Сергію, митрополиту Луганському і Алчевському Іоанникію, митрополиту Чернівецькому і Буковинському Онуфрію, архієпископу Іркутському і Ангарському Вадиму,  архієпископу Білгородському і Старооскольському Іоанну, архієпископу Абаканському і Кизилському Іонафану, єпископу Магаданському і Синьогорському Гурію і губернатору Воронезької області А.В.  Гордєєву, губернатору Московської області Б.В.  Громову, губернатору Магаданської області М.М.  Дудову, голові уряду Республіки Хакасія В.М.  Зиміну, голові уряду Республіки Тива Ш.В.  Кара-оолу, губернатору Іркутської області Д.Ф.  Мезенцеву, голові Чернівецької обласної державної адміністрації М.Н.  Папієву, губернатору Санкт-Петербурга Г.С.  Полтавченко, голові Луганської обласної державної адміністрації В.М.  Пристюку, губернатору Бєлгородської області О.С.  Савченко за увагу і теплий прийом, надані Святішому Патріарху Кирилу і особам, що супроводжували його.

 

4.  Подякувавши організаторів Міжнародного форуму православних жінок в Києві, вважати за необхідне подальший розвиток в Руській Православній Церкві жіночого руху, діяльність якого має бути особливо спрямована на зміцнення сімейних цінностей і на розширення присутності православних жінок у суспільно значущих процесах.

 

5.  Із задоволенням відзначивши факт зустрічі Предстоятеля Церкви з ректорами вузів Україні, підкреслити, що взаємодія з вищою школою і науковим співтовариством є однією з пріоритетних церковних завдань, і вважати корисним розширення навчальної, методичної та наукової взаємодії Церкви і світських вищих навчальних закладів.

 

 

ЖУРНАЛ № 98

 

СЛУХАЛИ:

 

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про, що відбувся візит до Києва Святішого і Блаженнійшого Католикоса-Патріарха всієї Грузії Ілії II.

 

Довідка:

 

На запрошення Патріарха Московського і всієї Русі Кирила і митрополита Київського і всієї України Володимира з 25 липня по 1 серпня 2011 року в Києві перебував Святіший і Блаженнійший Католикос-Патріарх всієї Грузії Ілія II.

 

Предстоятеля Грузинської Православної Церкви супроводжували митрополит Ахалціхський, Тао-Кларджетський і Лазський Феодор, голова Іноземного відділу Грузинської Православної Церкви митрополит Зугдідський і Цаїшський Герасим, митрополит Сенакський і Чхороцкуський Шио, ректор Тбіліської Духовної академії та семінарії протопресвітер Георгій Звіададзе, керівник прес-центру Грузинської Патріархії протоієрей  Давид Шарашенідзе, архідиякон Димитрій (Давіташвілі).

 

26 липня відбулася зустріч Предстоятеля Руської Православної Церкви з Католикосом-Патріархом всієї Грузії Ілією II.

 

27 липня Патріарх Кирил, Католикос-Патріарх Ілія II і митрополит Київський Володимир звершили молебень біля пам’ятника рівноапостольному князю Володимиру на Володимирській гірці, а 28 липня, в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, – Божественну літургію в Києво-Печерській лаврі в співслужінні сонму ієрархів і  кліриків Руської та Грузинської Православних Церков.

 

В ході візиту Предстоятель Грузинської Православної Церкви відвідав собор святої Софії, Спасо-Преображенський храм і церкву святого пророка Божого Іллі на Подолі, а також споруджуваний Воскресенський кафедральний собор.  У Посольстві Грузії в Києві відбулася зустріч Католикоса-Патріарха Іллі II з представниками грузинської діаспори.

 

Предстоятель Грузинської Церкви також побував у Київській духовній академії, де йому була присуджена ступінь доктора богослов’я honoris causa.

 

1 серпня відбулася зустріч Католикоса-Патріарха всієї Грузії Ілії II з Прем’єр-міністром України Н.Я.  Азаровим.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Висловити задоволення візитом, що відбувся в Руську Православну Церкву Предстоятеля Грузинської Православної Церкви.

 

2.  Відзначити незмінно дружні відносини Руської та Грузинської Православних Церков.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 99

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про розширення складу постійних членів Синоду.

 

Довідка:

 

Священний Синод в засіданні від 7 травня 2003 року (журнал № 21) визначив утворити в Республіці Казахстан митрополичий округ і доручив у засіданні від 26 липня 2010 року (журнал № 68) управління ним Преосвященному митрополиту Астанайському і Казахстанському.

 

Священний Синод в засіданні від 27 липня 2011 року (журнал № 67) визначив утворити в Середній Азії Середньоазіатський митрополичий округ і доручив управління ним Преосвященному митрополиту Середньоазіатському.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Беручи до уваги те велике значення, яке мають митрополичі округи у Казахстані та в Середній Азії в організації та розвитку церковного життя у відповідних суверенних державах, а також у здійсненні міжрелігійного співробітництва та діалогу, спрямованих на зміцнення миру і злагоди в багатонаціональних суспільствах, визнати за необхідне присутність  митрополита Астанайського і Казахстанського і митрополита Середньоазіатського в Священному Синоді Руської Православної Церкви на правах постійних членів.

 

2.  Це рішення подати на затвердження чергового Архієрейського Собору.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 100

 

СЛУХАЛИ:

 

Прохання Преосвященного митрополита Мінського і Слуцького Філарета, Патріаршого екзарха всієї Білорусі, голови Синодальної біблійно-богословської комісії, про звільнення його з посади голови зазначеної комісії.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Висловити глибоку подяку Преосвященному митрополиту Філарету за багаторічне і беззмінне головування Синодальної богословської, пізніше – біблійно-богословської комісії, завдяки якому розвинулася на високому рівні внутрішньоцерковна і міжнародна богословська дискусія, організувався серйозний діалог між церковним науковим світом і світом світської науки, отримували своє рішення богословські питання , що направляються до комісії Священноначалієм.

 

2.  Задовольнити прохання митрополита Мінського і Слуцького Філарета про звільнення його з посади голови Синодальної біблійно-богословської комісії.

 

3.  Головою Синодальної біблійно-богословської комісії призначити Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона.

 

 

ЖУРНАЛ № 101

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про утворення нових єпархій на території Республіки Казахстан.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Утворити в межах Акмолинської області Республіки Казахстан Кокшетауську єпархію, виділивши її зі складу Чимкентської єпархії, при збереженні міста Астани у складі Астанайської єпархії.

 

2.  Єпархіальному архієреєві Кокшетауської єпархії мати титул «Кокшетауський і Акмолінський».

 

3.  Єпархіальному архієреєві Чимкентської єпархії мати титул «Чимкентський і Таразський».

 

4.  Утворити в межах Східно-Казахстанської області Республіки Казахстан Усть-Каменогорську єпархію, виділивши її зі складу Павлодарської єпархії.

 

5.  Єпархіальному архієреєві Усть-Каменогорської єпархії мати титул «Усть-Каменогорський і Семипалатинський».

 

6.  Єпархіальному архієреєві Павлодарської єпархії мати титул «Павлодарський і Екибастузський».

 

7.  Утворити в межах Північно-Казахстанської області Республіки Казахстан Петропавлівсько-Булаевску єпархію, виділивши її зі складу Костанайської єпархії.

 

8.  Єпархіальному архієреєві Петропавлівсько-Булаївської єпархії мати титул «Петропавлівський і Булаєвський».

 

9.  Єпархіальному архієреєві Костанайської єпархії мати титул «Костанайський і Рудненський».

 

 

ЖУРНАЛ № 102

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ: про влаштування церковного життя в Республіці Тива.

 

Довідка:

 

Преосвященний архієпископ Абаканський і Кизильський Йонатан звернувся до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила під час візиту Його Святості в межі Абаканської єпархії ( 29-31 серпня 2011 року) з проханням про створення в межах Республіки Тива самостійної єпархії.

 

Святіший Патріарх, відвідавши Республіку Тива і ознайомившись з церковним життям, висловив згоду з пропозицією Преосвященного владики Іонафана.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1. Висловити глибоку вдячність Преосвященному архієпископу Іонафану за благоустроєння Абаканської єпархії, невпинне окормлення пастви в Республіці Тива та в Республіці Хакасія.

 

2. Утворити в адміністративних межах Республіки Тива Кизильську єпархію, виділивши її зі складу Абаканської єпархії.

 

3. Єпархіальному архієреєві Кизильскої єпархії мати титул « Кизильський і Тивінскій ».

 

4. Єпархіальному архієреєві Абаканської єпархії мати титул « Абаканський і Хакаський ».

 

 

ЖУРНАЛ № 103

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт Преосвященного митрополита Оренбурзького і Бузулуцького Валентина з пропозицією про утворення нових єпархій в Оренбурзькій області.

 

Довідка:

 

Митрополит Валентин звернувся до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з рапортом, у якому, зокрема, сказано:

 

«В даний час Оренбурзька єпархія розділена на 19 благочинницьких округів.  Юридичну реєстрацію отримали 214 парафій.

 

5 парафій утворені в 2010 році, 70 храмів у єпархії відновлюються і будуються.

 

Протяжність області із заходу на схід становить 755 кілометрів, відстань між крайніми північною і південною точками – 425 кілометрів.  Загальна протяжність кордонів області складає 3700 кілометрів, з них тільки з Казахстаном кордон протяжністю 1670 кілометрів.

 

Монастирське життя протікає в двох монастирях: Андріївському чоловічому та жіночому Тихвінському.

 

Архієрейський Собор 2011 року звернув увагу на необхідність підвищення уваги правлячого архієрея до парафіяльного життя єпархії.

 

Виходячи з вищевикладеного шанобливо прошу благословення Вашої Святості і Священного Синоду про виділення двох нових єпархій зі складу Оренбурзької єпархії ».

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Висловити подяку митрополиту Оренбурзькому і Бузулукському Валентину за труди з благоустрою церковного життя в Оренбурзькій області.

 

2.  Утворити в адміністративних межах Асєкеєвського, Бугурусланського, Бузулуцького, Грачевського, Ілекського, Красногвардійського, Курманаєвського, Первомайського, Північного, Сорочинського, Ташлінського і Тоцького районів Оренбурзької області, – Бузулукську єпархію, виділивши її зі складу Оренбурзької єпархії.

 

3.  Єпархіальному архієреєві Бузулукської єпархії мати титул «Бузулукський і Сорочинський».

 

4.  Єпархіальному архієреєві Оренбурзької єпархії мати титул «Оренбурзький і Саракташинський».

 

5.  Утворити в адміністративних межах Адамовського, Гайского, Домбаровського, Кваркенського, Кувандикського, Новоорського, Светлінського і Ясненського районів, а також Новотроїцького та Орського муніципальних утворень Оренбурзької області, – Орську єпархію, виділивши її зі складу Оренбурзької єпархії.

 

6.  Єпархіальному архієреєві Орській єпархії мати титул «Орський і Гайський».

 

 

 

ЖУРНАЛ № 104

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт Преосвященного архієпископа Рязанського і Касимівського Павла з пропозицією про утворення нових єпархій в Рязанській області.

 

Довідка:

 

Архієпископ Павло звернувся до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з рапортом, у якому, зокрема, сказано:

 

«Освячений Архієрейський Собор нашої Церкви 2011 року,  що проходив під Вашим Першосвятительським керівництвом, приділив особливу увагу… проповіді Євангелія в сучасному світі, яка повинна бути звернена до всіх людей, які проживають у нашій країні та за її межами.

 

Рязанська єпархія займає площу сорок тисяч квадратних кілометрів.  Населення області – більше одного мільйона двохсот тисяч осіб.  Більше дев’яносто відсотків жителів області хрещені в православній Церкві.  В даний час в єпархії зареєстровано більше трьохсот п’ятдесяти парафій.  Дванадцять монастирів.  У найближчі роки ми плануємо відкрити понад двісті нових парафій та молитовних будинків.  Пастирське піклування і окормлення віруючих, проповідь Євангелія і місіонерська діяльність будуть більш плідні, якщо архіпастирі будуть частіше відвідувати парафії і спілкуватися зі священнослужителями, простими людьми.  А це буде можливо при збільшенні кількості єпархій та архіпастирів.

 

Підтримуючи Вашу Першосвятительську ініціативу і рішення Собору про необхідність розвивати єпархіальну і парафіяльну пастирську діяльність, активізувати місіонерську та просвітницьку роботу і, звертаючи увагу на конкретні успішні та плідні дії сусідньої Саранської єпархії, шанобливо звертаюся до Вашої Святості з проханням розглянути можливість виділення з Рязанської єпархії ще двох  нових самостійних єпархій».

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Висловити подяку архієпископу Рязанському і Касимівському Павлу за труди з благоустрою церковного життя в Рязанській області.

 

2.  Утворити в адміністративних межах Ермішинського, Кадомського, Касимівського, Клепиковського, Пітелінського, Сасовського, Чучковського і Шиловського районів Рязанської області, – Касимівську єпархію, виділивши її зі складу Рязанської єпархії.

 

3.  Єпархіальному архієреєві Касимівської єпархії мати титул «Касимівский і Сасовський».

 

4.  Єпархіальному архієреєві Рязанської єпархії мати титул «Рязанський і Михайлівський».

 

5.  Утворити в адміністративних межах Кораблінського, Милославського, Новодєрєвєнського, Путятинського, Ряжського, Сапожського, Сараєвського, Скопинського, Ухоловського і Шацького районів Рязанської області, – Скопинську єпархію, виділивши її зі складу Рязанської єпархії.

 

6.  Єпархіальному архієреєві Скопинської єпархії мати титул «Скопинський і Шацький».

 

 

 

ЖУРНАЛ № 105

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт Преосвященного єпископа Харківського і Вольського Лонгіна з пропозицією про утворення нових єпархій в Саратовській області.

 

Довідка:

 

Єпископ Лонгін звернувся до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з рапортом, у якому, зокрема, сказано:

 

«На сьогоднішній день в Саратовській єпархії, населення якої налічує понад 2,5 мільйонів осіб, є понад 250 храмів, 3 чоловічих і 3 жіночих монастиря.  Кількість парафій за останні 7 років зросла більш ніж у три рази і цей процес триває.

 

Визначення Архієрейського Собору 2-4 лютого ц.р.  про активізацію місіонерської, благодійної, молодіжної та катехізаторської діяльності, а також єпархіальне храмобудівництво вимагають підвищеної уваги архієрея до кожного храму.

 

У зв’язку з цим прошу благословення Вашої Святості на виділення зі складу Саратовської єпархії ще 2 нових єпархій ».

 

Також єпископ Лонгін вніс пропозиції щодо територіального складу нових єпархій.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Висловити подяку єпископу Саратовському і Вольському Лонгіну за труди з благоустрою церковного життя в Саратовській області.

 

2.  Утворити в адміністративних межах Аркадакського, Балашівського, Єкатеринівського, Калінінського, Червоноармійського, Лисогірського, Романівського, Ртіщевського, Самойловського і Турківського районів Саратовської області, – Балашовську єпархію, виділивши її зі складу Саратовської єпархії.

 

3.  Єпархіальному архієреєві Балашовської єпархії мати титул «Балашовський і Ртіщевський».

 

4.  Утворити в адміністративних межах Олександрово-Гайського, Балаковського, Дергачівського, Духовніцького, Єршовського, Івантеєвського, Краснокутського, Червонопартизанського, Марксівського, Новоузенського, Озінського, Перелюбського, Пітерського, Пугачовського, Рівненського, Радянського, Федорівського і Енгельського районів Саратовської області, – Покровську єпархію, виділивши  її зі складу Саратовської єпархії, з кафедральним центром в місті Енгельс, який до 1931 року іменувався «Покровськ» і другим кафедральним центром в місті Пугачов, який до 1918 року іменувався «Ніколаєвськ».

 

5.  Єпархіальному архієреєві Покровської єпархії мати титул «Покровський і Миколаївський».

 

 

 

ЖУРНАЛ № 106

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт Преосвященного архієпископа Іркутського і Ангарського Вадима з пропозицією про утворення нових єпархій в Іркутській області.

 

Довідка:

 

Архієпископ Вадим звернувся до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з рапортом, у якому, зокрема, сказано:

 

«В даний час число храмів Іркутської єпархії досягла 234 при населенні Іркутської області близько 2,5 мільйонів осіб і території 774,8 тис. кв.  км (4,6% Росії).  Кількість кліриків єпархії – 181 чоловік.

 

При настільки великій території і віддаленості деяких парафій до двох тисяч кілометрів від Іркутська абсолютно очевидно: ефективно управляти єпархією при нинішніх її масштабах стало дуже важко, що негативно позначається на всебічній діяльності парафій.  Слід зауважити, що вже зараз на території області неформально утворилися три центри, об’єднані політичною, економічною, етнічною, культурною, комунікаційною, управлінською та духовною спільністю.

 

Враховуючи наведені фактори, смиренно представляю на розсуд Вашої Святості і Священного Синоду Руської Православної Церкви прохання утворити з єдиної Іркутської єпархії три самостійні єпархії ».

 

У своєму рапорті архієпископ Вадим вніс пропозиції щодо територіального складу нових єпархій.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Висловити подяку архієпископу Іркутському і Ангарського Вадиму за труди з благоустрою церковного життя в Іркутській області.

 

2.  Утворити в адміністративних межах Бодайбинського, Братського, Казачинсько-Ленського, Катангінського, Киренського, Мамсько-Чуйського, Ніжнєілімського, Усть-Ілімського і Усть-Кутського районів Іркутської області, – Братську єпархію, виділивши її зі складу Іркутської єпархії.

 

3.  Єпархіальному архієреєві Братської єпархії мати титул «Братський та Усть-Ілімський».

 

4.  Утворити в адміністративних межах Балаганського, Зиминського, Куйтунського, Нижньоудинського, Тайшетського, Тулунського і Чунского районів Іркутської області, – Саянську єпархію, виділивши її зі складу Іркутської єпархії.

 

5.  Єпархіальному архієреєві Саянської єпархії мати титул «Саянський і Нижньоудинський».

 

 

 

ЖУРНАЛ № 107

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про подальший благоустрій єпархіального управління в Хабаровському краї.

 

Довідка:

 

Архієпископ Ігнатій звернувся до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з рапортом, у якому повідомив про одноголосне рішення розширеної єпархіальної ради Хабаровської єпархії просити Святішого Патріарха і Священний Синод внести зміни в церковне управління в Хабаровському краї.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Утворити в адміністративних межах Ванінського, Верхнебуєінського, Комсомольського, імені Поліни Осипенко, Сонячного і Ульчського районів Хабаровського краю, – Амурську єпархію, з кафедральним центром в місті Комсомольськ-на-Амурі, виділивши її зі складу Хабаровської єпархії.

 

2.  Єпархіальному архієреєві Амурської єпархії мати титул «Амурський і Чегдоминський».

 

3.  Утворити в адміністративних межах Аяно-Майського, Миколаївського, Охотського і Тугуро-Чуміканського районів Хабаровського краю, – Миколаївське вікаріатство Хабаровської єпархії.

 

4.  Вікарному архієрею Хабаровської єпархії, керуючому Миколаївським вікаріатством, мати титул «Миколаївський» і перебувати в місті Миколаївськ-на-Амурі.

 

5.  Доручити комісії Міжсоборної присутності з питань церковного управління та здійснення механізмів соборності в Церкві розробити та подати на розгляд Священного Синоду документ, що регулює принципи управління вікаріатствами, що об’єднують за територіальним принципом частину парафій однієї єпархії.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 108

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт Преосвященного архієпископа Красноярського та Єнісейського Антонія з пропозицією про утворення нової єпархії в Красноярському краї.

 

Довідка:

 

Архієпископ Антоній звернувся до Святішого Патріарха і всієї Русі Кирила з рапортом, у якому запропонував утворити на території Красноярського краю нову єпархію з центром в місті Канську, виділивши її зі складу Красноярської єпархії.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  З метою подальшого розвитку церковного життя в дусі рішень Архієрейського Собору 2011 року в південно-східній частині Красноярського краю визнати доцільним утворення Канської єпархії, з виділенням її зі складу Красноярської єпархії.

 

2.  Доручити Преосвященному Красноярському і Ачинському внести пропозиції по територіальному розмежуванню Красноярської і Канської єпархій, маючи на увазі необхідність дотримання рівноваги між числом парафій у кожній єпархії та їх доступністю для повноцінної пастирської опіки єпархіальним архієреєм.

 

3.  Повернутися до питання про утворення Канської єпархії, визначення її кордонів і титулованя її єпархіального архієрея після отримання згаданих пропозицій.

 

 

ЖУРНАЛ № 109

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про призначення Преосвященних.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Преосвященним Красноярським і Ачинським бути архієпископу Орловському і Лівенському Пантелеімону.

 

2.  Висловити глибоку вдячність архієпископу Пантелеімону за понесені труди в Орловській єпархії.

 

3. Преосвященним Орловським і Лівенським бути архієпископу Красноярському і Ачинському Антонію.

 

4.  Дякувати Преосвященному архієпископу Антонію за багаторічні труди з відродження церковного життя в Красноярському краї.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 110

 

СЛУХАЛИ:

 

Прохання Преосвященного Астанайського і Казахстанського про призначення правлячих архієреїв в Кокшетауську, Усть-Каменогорську і Петропавлівсько-Булаєвську єпархії.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Преосвященним Усть-Каменогорським і Семипалатинським бути архієпископу Благовіщенському і Тиндінському Гавриїлу.

 

2.  Преосвященним Благовіщенським і Тиндінським бути архімандриту Лукіану (Куценко), обраному 26 липня 2010 року Священним Синодом (журнал № 63) єпископом Лодейнопольським, вікарієм Санкт-Петербурзької єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії архімандрита Лукіана (Куценко) у єпископський сан залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що й послати відповідний указ.

 

3.  Преосвященним Петропавлівським і Булаевським бути єпископу Магаданському і Синьогорському Гурію.

 

4.  Дякувати Преосвященного єпископа Гурія за архіпастирські труди, понесені на Магаданській землі.

 

5.  Єпископом Магаданським і Синьогорським обрати архімандрита Іоанна (Павліхіна), клірика Костромської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії архімандрита Іоанна (Павліхіна) у єпископський сан залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що й послати відповідний указ.

 

6.  Тимчасове управління Кокшетауською єпархією доручити митрополиту Астанайському і Казахстанському Олександру.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 111

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про заміщення вакантної кафедри Ардатовської єпархії.

 

Довідка:

 

30 травня 2011 року Священний Синод (журнал № 41) утворив в Республіці Мордовія Ардатовську єпархію, виділивши її зі складу Саранської єпархії, і доручив тимчасове управління нею Преосвященному митрополиту Саранському і Мордовському Варсонофію.

 

УХВАЛИЛИ:

 

Єпископом Ардатовським і Атяшевським обрати ігумена Веніаміна (Кирилова), клірика Саранської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ігумена Веніаміна (Кирилова) у єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що й послати відповідний указ.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 112

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про заміщення вакантної кафедри новоствореної єпархії в Республіці Тива.

 

УХВАЛИЛИ:

 

Єпископом Кизильським і Тивінським обрати ігумена Феофана (Кіма), клірика Абаканської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ігумена Феофана (Кіма), по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що й послати відповідний указ.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 113

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про призначення правлячих архієреїв у новостворені Орську і Бузулукську єпархії.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Єпископом Орським і Гайським обрати ігумена Іринея (Тафуню), клірика Кишинівської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ігумена Іринея (Тафуні) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що й послати відповідний указ.

 

2.  Тимчасове управління Бузулукською єпархією доручити митрополиту Оренбурзькому і Саракташінському Валентину.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 114

 

СЛУХАЛИ:

 

Прохання Преосвященного митрополита Крутицького і Коломенського Ювеналія про призначення йому вікарного єпископа.

 

УХВАЛИЛИ:

 

Вікарієм Московської єпархії з титулом Балашихинський обрати ієромонаха Миколая (Погребняка), клірика Московської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ієромонаха Миколая (Погребняка) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що й послати відповідний Указ.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 115

 

СЛУХАЛИ:

 

Прохання Преосвященного митрополита Чебоксарського і Чуваського Варнави про призначення йому вікарного єпископа.

 

УХВАЛИЛИ:

 

Вікарієм Чебоксарської єпархії з титулом Алатирський обрати ігумена Стефана (Гордєєва), клірика Чебоксарської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ігумена Стефана (Гордєєва) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що й послати відповідний Указ.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 116

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про організацію церковної роботи з молоддю.

 

Довідка:

 

Помісний Собор 2009 року, в Визначенні «Про життя і труди Руської Православної Церкви» (п. 5) підкреслив: «На просвітницьке служіння, особливо серед дітей та молоді, сьогодні потрібно особливо направити загальноцерковні зусилля».

 

Архієрейський Собор 2011 року в цілях активізації роботи з молоддю від загальноцерковного рівня до рівня приходу дав ряд вказівок Синодальному відділу у справах молоді (пункти 18 та 35 Визначення «Про питання внутрішнього життя і зовнішньої діяльності Руської Православної Церкви»).

 

З лютого по вересень цього року Синодальний відділ у справах молоді у взаємодії з комісією Міжсоборної присутності з питань організації церковної місії розробив проект документа «Про організацію молодіжної роботи в Руській Православній Церкві».

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Прийняти документ «Про організацію молодіжної роботи в Руській Православній Церкві» з наступним затвердженням Архієрейським Собором.

 

2.  Розіслати вказаний документ до виконання в єпархії Руської Православної Церкви.

 

 

ЖУРНАЛ № 117

 

СЛУХАЛИ:

 

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про що відбулися поїздки в Константинопольську, Антиохійську і Єрусалимську Православні Церкви, а також у країни далекого зарубіжжя.

 

Довідка:

 

З 19 по 28 серпня з благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон відвідав Константинопольський, Антиохійський та Єрусалимський Патріархати.

 

У Дамаску митрополит Іларіон зустрівся з Блаженнійшим Патріархом Антиохійським й усього Сходу Ігнатієм IV.

 

У ході відвідування Константинопольської Православної Церкви голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків співслужив Святішому Патріарху Константинопольському Варфоломію Божественну літургію у храмі Успіня Пресвятої Богородиці в селі «Святі Феодори» на острові Гекчеада (Імврос) – батьківщині Патріарха Варфоломія, а також мав бесіду з Його Святістю.

 

В Єрусалимі відбулася зустріч владики Іларіона з Блаженнійшим Патріархом Єрусалимським і всієї Палестини Феофілом III.

 

У бесідах з предстоятелями Православних Церков обговорювалися питання двосторонніх відносин з Руською Православною Церквою, теми загальноправославного значення, особливості сучасного стану християнства на Близькому Сході.

 

За час перебування у Святій Землі митрополит Іларіон вклонився великим християнським святиням Єрусалима, брав участь у здійсненні Божественної літургії на Гробі Господньому, у свято Успіня Пресвятої Богородиці очолив всенічне бдіння у Троїцькому соборі Руської духовної місії і Божественну літургію в монастирі святої рівноапостольної Марії Магдалини в Гефсиманії.

 

Голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків зустрівся з Главою Палестинської національної адміністрації Махмудом Аббасом.

 

Відбулася також зустріч митрополита Іларіона з президентом Всесвітньої лютеранської федерації єпископом Євангелічно-лютеранської церкви в Йорданії та Святої Землі Муніб Юнань і директором екуменічних та іноземних зв’язків Єрусалимського Патріархату Вірменської апостольської церкви архієпископом Арісом Шірваняном.  У ході бесіди була обговорена тема становища християн в різних країнах близькосхідного регіону.

 

З 9 по 13 вересня 2011 року по благословенню Предстоятеля Руської Православної Церкви голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків відвідав Італію.

 

9 вересня митрополит Волоколамський Іларіон виступив з доповіддю на організованому монастирською громадою Бозе XIX міжнародному симпозіумі з православної духовності «Слово Боже у духовному житті», а 12 вересня – з доповіддю «Запобігання та реагування на інциденти та злочини на ґрунті ненависті по відношенню до християн» на спеціальній  зустрічі Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) з проблеми християнофобії.

 

З 13 по 16 вересня 2011 року по благословенню Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила митрополит Волоколамський Іларіон відвідав Ефіопію для участі в черговій сесії Виконавчого комітету Всесвітньої ради церков, що проходила в Аддіс-Абебе.

 

14 вересня голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків зустрівся з Патріархом Ефіопським Абуна Павлом.  У ході бесіди обговорювалися перспективи співпраці двох Церков, а також можливість направлення студентів на навчання в духовні школи Руської Православної Церкви.

 

З 28 по 29 вересня 2011 року в Римі і Кастель Гандольфо відбулися зустрічі митрополита Волоколамського Іларіона з Папою Римським Бенедиктом XVI, державним секретарем Святого Престолу кардиналом Тарчізіо Бертоне, головою Папської ради зі сприяння християнській єдності кардиналом Куртом Кохом і головою Папської ради з культури кардиналом Джанфранко Равазі .  У ході бесід обговорювалися питання сучасного стану православно-католицького богословського діалогу, а також перспективи співпраці Руської Православної Церкви та Римо-Католицької Церкви з проблеми християнофобії та спільного відстоювання в секулярному світі традиційних християнських цінностей.

 

30 вересня в Мілані голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків зустрівся з архієпископом Міланським кардиналом Анджело Скола.  Сторони торкнулися питання взаємодії священноначалія Міланської єпархії та місцевих структур Московського Патріархату щодо забезпечення пастирської опіки віруючих Руської Православної Церкви, які проживають в Мілані і його околицях.

 

У той же день митрополит Волоколамський Іларіон був присутній на концерті російської та італійської духовної музики, який відбувся в міланському храмі Санта Марія деллє Граціє в рамках Року російської культури та російської мови в Італії.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Схвалити результати робочих поїздок голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків у Константинопольську, Антиохійську і Єрусалимську Православні Церкви, а також у країни далекого зарубіжжя.

 

2.  За підсумками робочої поїздки голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків в Ефіопію, вважати корисним подальший розвиток контактів з Ефіопською Церквою.

 

 

ЖУРНАЛ № 118

 

СЛУХАЛИ:

 

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про XV богословську співбесіду представників Руської Православної Церкви і Євангелічно-Лютеранської церкви Фінляндії.

 

Довідка:

 

З 6 по 11 вересня 2011 року в навчальному центрі Сііканіємі євангелічно-лютеранського приходу міста Лахті, Фінляндія, на запрошення Євангелічно-Лютеранської церкви Фінляндії, проходила XV двостороння богословська співбесіда представників Руської Православної Церкви і Євангелічно-Лютеранської церкви Фінляндії («Сінаппі-XV») .  Співбесіду було присвячено темі «Церква як громада.  Християнська ідентичність і членство в Церкві ».

 

Відповідно до визначення Священного Синоду від 22 березня 2011 року (журнал № 28) делегацію Руської Православної Церкви очолив Преосвященний митрополит Астанайський і Казахстанський Олександр.  Главою делегації Євангелічно-Лютеранської церкви Фінляндії був архієпископ Турку і Фінляндії Карі Мякінен.

 

За підсумками обговорення представлених доповідей були прийняті тези і комюніке.

 

8 вересня відбулася зустріч обох делегацій з митрополитом Гельсінгфорсським Амвросієм (Фінляндська Православна Церква).

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Звіт і комюніке співбесіди прийняти до відома.

 

2. Схвалити позицію представників Руської Православної Церкви на богословських співбесідах з Євангелічно-Лютеранською церквою Фінляндії.

 

3.  Вважати корисним продовження діалогу Руської Православної Церкви і Євангелічно-Лютеранської церкви Фінляндії.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 119

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт Преосвященного архієпископа Верейського Євгенія, голови Навчального комітету при Священному Синоді, про прохання, що надійшло від Преосвященного єпископа Якутського і Ленського Романа перетворити Якутське духовне училище в семінарію.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Перетворити Якутське духовне училище в Якутську духовну семінарію.

 

2.  Ректором Якутської духовної семінарії призначити ігумена Андрія (Мороза), виконуючого обов’язки ректора Якутського духовного училища.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 120

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт Преосвященного архієпископа Верейського Євгенія, голови Навчального комітету при Священному Синоді, про призначення ректорів духовних семінарій.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Звільнити митрополита Ташкентського і Узбекистанського Вікентія від обов’язків ректора Єкатеринбурзької духовної семінарії і призначити на цю посаду архієпископа Єкатеринбурзького і Верхотурського Кирила.

 

2.  Звільнити митрополита Донецького і Тарського Володимира від обов’язків ректора Ташкентської духовної семінарії і призначити на цю посаду митрополита Ташкентського і Узбекистанського Вікентія.

 

3.  Звільнити з посади ректора Ярославської духовної семінарії архієпископа Єкатеринбурзького і Верхотурського Кирила і призначити на цю посаду митрополита Ярославського і Ростовського Пантелеімона.

 

4.  Звільнити митрополита Ярославського і Ростовського Пантелеімона від обов’язків ректора Донської духовної семінарії і призначити тимчасово виконуючим обов’язки ректора єпископа Ростовського і Новочеркаського Меркурія.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 121

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт Преосвященного єпископа Троїцького Панкратія, голови Синодальної комісії з канонізації святих, про взаємодію Синодальної комісії з єпархіальними комісіями по канонізації святих.

 

Довідка:

 

Освячений Архієрейський Собор, який відбувся в Москві 2-4 лютого 2011 року, постановив: «Слід продовжити розвиток робочих контактів єпархіальних комісій з Синодальної комісією з канонізації святих як на етапі підготовки справ до передачі в останню, так і при їх розгляді, що виключило б появу  в Синодальної комісії справ, що завідомо не відповідають пропонованим вимогам »(пункт 14 визначення« Про заходи щодо збереження пам’яті новомучеників, сповідників і всіх невинно від богоборців в роки гонінь постраждалих»).

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Нагадати єпархіальним Преосвященним про необхідність виконання:

 

     рішення Освяченого Архієрейського Собору, що пройшов у Москві 31 березня – 4 квітня 1992 року: «Утворити у всіх єпархіях Руської Православної Церкви комісії з канонізації святих для збору і вивчення матеріалів до канонізації подвижників віри і благочестя, особливо свідків віри XX століття, в межах кожної  єпархії» (пункт 11 Діяння про канонізацію митрополита Київського і Галицького Володимира, митрополита Петроградського і Гдовського Веніаміна і, що з ним убієнних архімандрита Сергія (Шєїна), Юрія Новицького та Іоанна Ковшарова, Великої княгині Єлизавети та черниці Варвари);

     постанови Священного Синоду від 26 грудня 2002 року про впорядкування в єпархіях Руської Православної Церкви практики, пов’язаної з канонізацією святих: «Мощі канонізованих подвижників знаходяться з благословення Святішого Патріарха; про результати набуття святих мощей правлячий архієрей повинен доповідати Святішому Патріарху; Мощі неканонізірованних подвижників не повинні виставлятися  для вшанування в храмах ».

 

2.  Затвердити запропоновані Синодальної комісією з канонізації святих «Рекомендації до діяльності єпархіальних комісій по канонізації святих» в якості обов’язкових до застосування в єпархіях Руської Православної Церкви.

 

3.  У єпархіях самокерованої Церкви, Білоруського екзархату і митрополичих округів, а також у Віленській єпархії та єпархіях Далекого зарубіжжя застосовувати «Рекомендації» з урахуванням місцевого державного законодавства.

 

 

ЖУРНАЛ № 122

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт преосвященного архієпископа Костромського і Галицького Олексія, голови Синодальної богослужбової комісії, про розгляд комісією служби Собору новомучеників і сповідників землі Білоруської, проект якої був підготовлений в Білоруському екзархаті.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Подану службу Собору новомучеників і сповідників землі Білоруської затвердити і рекомендувати у загальноцерковному богослужбовому вживанні.

 

2.  Направити текст затвердженої служби в Білоруський екзархат для видання.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 123

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт Преосвященного архієпископа Сергієво-Посадського Феогноста, голови Синодальної комісії у справах монастирів, про затвердження «Положення про призначення на посаду (звільнення з посади) ігуменів (ігумень) єпархіальних монастирів».

 

Довідка:

 

Архієпископ Феогност представив Святішому Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу рапорт такого змісту:

 

«Синодальної комісією у справах монастирів вивчені і узагальнені прийняті рішення щодо призначення та звільнення з займаної посади ігуменів (ігумень) єпархіальних монастирів.  Комісія пропонує оформити їх у вигляді окремого Положення».

 

УХВАЛИЛИ:

 

Затвердити «Положення про призначення на посаду (звільнення з посади) ігуменів (ігумень) єпархіальних монастирів», що узагальнює та об’єднує прийняті раніше Архієрейськими Соборами, Священним Синодом і Патріархом Московським і всієї Русі рішення, що стосуються порядку призначення на посаду та звільнення з посади ігуменів і ігумень  єпархіальних монастирів.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 124

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт Преосвященного єпископа Подільського Тихона, голови Фінансово-господарського управління Московського Патріархату, з проханням про призначення другого заступника голови Фінансово-господарського управління.

 

УХВАЛИЛИ:

 

Другим заступником голови Фінансово-господарського управління Московського Патріархату призначити співробітника зазначеного управління священика Євгена Гущина.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 125

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт Преосвященного єпископа Красногорського Іринарха, голови Синодального відділу з тюремного служіння, про звільнення заступника голови вказаного Відділу ієромонаха Григорія (Петрова) від займаної посади в зв’язку з переходом на інший церковний послух.

 

 

УХВАЛИЛИ:

 

Звільнити ієромонаха Григорія (Петрова) з посади заступника голови Синодального відділу з тюремного служіння і направити його в розпорядження Патріарха Московського і всієї Русі.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 126

 

СЛУХАЛИ:

 

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про єпархії і парафії за кордоном.

 

УХВАЛИЛИ:

 

Корсунська єпархія:

 

Протоієрея Миколая Озоліна, клірика Петрозаводської єпархії, направити в клір Корсунської єпархії в розпорядження єпископа Корсунського Нестора.

 

Сурозька єпархія:

 

Включити до складу Сурозької єпархії новозаснований прихід святих рівноапостольних Костянтина і Єлени в місті Йорк (благочиння Північної Англії).

 

 

 

ЖУРНАЛ № 127

 

СЛУХАЛИ:

 

Прохання Преосвященних митрополита Ярославського і Ростовського Пантелеімона, архієпископа Самарського і Сизранського Сергія, архієпископа Курського і Рильського Германа, архієпископа Костромського і Галицького Олексія, архієпископа Вятського і Слобідського Марка, архієпископа Владикавказького і Махачкалінського Зосими, єпископа Смоленського і Вяземського Пантелеімона про затвердження їх на посаді настоятелів особливо  значущих обителей.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Затвердити Преосвященного митрополита Ярославського і Ростовського Пантелеімона на посаді настоятеля (священноархімандрита) Спасо-Яковлівського Димитрієва чоловічого монастиря міста Ростова Великого Ярославської області.

 

2.  Затвердити Преосвященного архієпископа Самарського і Сизранського Сергія на посаді настоятеля (священноархімандрита) Богородичного Казанського чоловічого монастиря села Вінновка Ставропольського району Самарської області.

 

3.  Затвердити Преосвященного архієпископа Курського і Рильського Германа на посаді настоятеля (священноархімандрита) Знам’янського чоловічого монастиря міста Курська і Курської Корінної Різдва Богородиці чоловічої пустелі селища Свобода Золотухінського району Курської області.

 

4.  Затвердити Преосвященного архієпископа Костромського і Галицького Олексія на посаді настоятеля (священноархімандрита) Свято-Троїцького Іпатіївського чоловічого монастиря міста Костроми.

 

5.  Затвердити Преосвященного архієпископа Вятського і Слобідського Марка на посаді настоятеля (священноархімандрита) Успенського Трифонова чоловічого монастиря міста Кірова.

 

6. Затвердити Преосвященного архієпископа Владикавказького і Махачкалінського Зосими на посаді настоятеля (священноархімандрита) Аланського Успенського чоловічого монастиря Республіки Північної Осетії-Аланії Алагірського району селища Хідікус.

 

7.  Затвердити Преосвященного єпископа Смоленського і Вяземського Пантелеімона на посаді настоятеля (священноархімандрита) Преображенського Авраамієва чоловічого монастиря міста Смоленська.

 

8.  Намісників перерахованих монастирів залишити на посаді намісників (ігуменів); в разі відсутності таких – єпархіальним архієреям представити в Священний Синод кандидатів на затвердження на посаді намісників (ігуменів).

 

9.  Намісників інших чоловічих монастирів Ярославської, Самарської, Курської, Костромської, Вятської і Смоленської єпархій затвердити на посаді настоятелів (ігуменів) цих монастирів.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 128

 

СЛУХАЛИ:

 

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про призначення ігумені Пюхтіцького Успенського ставропігійного жіночого монастиря.

 

УХВАЛИЛИ:

 

Призначити ігуменею Пюхтіцького Успенського ставропігійного жіночого монастиря монахиню Філарету (Калачову), виконуючу обов’язки настоятельки зазначеного монастиря.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 129

 

СЛУХАЛИ:

 

Рапорт Преосвященного архієпископа Сергієво-Посадського Феогноста, голови Синодальної комісії у справах монастирів, щодо прохань, що надійшли від єпархіальних Преосвященних про призначення на посаду (звільнення з посади) ігуменів (настоятелів і намісників) і ігумень (настоятельок) монастирів.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Крутицького і Коломенського Ювеналія звільнити архімандрита Кирила (Костикова) з посади настоятеля (ігумена) Висоцького монастиря міста Серпухова Московської області і призначити на цю посаду єпископа Серпуховського Романа зі звільненням від обов’язків настоятеля (ігумена) Вознесенської Давидової пустелі селища Новий Бит  Чеховського району Московської області.

 

2.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Крутицького і Коломенського Ювеналія призначити ієромонаха Сергія (Куксова) на посаду настоятеля (ігумена) Вознесенської Давидової пустелі селища Новий Бит Чеховського району Московської області.

 

3.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Крутицького і Коломенського Ювеналія призначити ієромонаха Авеля (Пивоварова) на посаду настоятеля (ігумена) Лужецького Різдва Богородиці Ферапонтова чоловічого монастиря міста Можайська Московської області.

 

4.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Крутицького і Коломенського Ювеналія звільнити ігуменю Єлену (Конькову) від обов’язків настоятельки (ігумені) Троїце-Одігітрієвської Зосимової пустелі п/о Кузнєцово Наро-Фомінського району Московської області і призначити на посаду настоятельки (ігумені) черницю Фаїну (Кулешову) .

 

5.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Волгоградського і Камишинського Германа призначити ігумена Савіна (Аганіна) на посаду настоятеля (ігумена) Кремінсько-Вознесенського чоловічого монастиря станиці Кремінська Клєтського району Волгоградської області.

 

6.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Волгоградського і Камишинського Германа призначити ігумена Єлисея (Фомкіна) на посаду настоятеля (ігумена) Свято-Троїцького чоловічого монастиря села Білогірського Кам’яний Брід Ольховського району Волгоградської області.

 

7.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Волгоградського і Камишинського Германа призначити ієромонаха Іакінфа (Глушкова) на посаду настоятеля (ігумена) Архангельського чоловічого монастиря хутора Барбаш Світлоярського району Волгоградської області.

 

8.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Волгоградського і Камишинського Германа призначити ієромонаха Христофора (Казанцева) на посаду настоятеля (ігумена) чоловічого монастиря в ім’я Архистратига Михайла міста Краснослободська Волгоградської області.

 

9.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Волгоградського і Камишинського Германа призначити ієромонаха Лазаря (Куликова) на посаду настоятеля (ігумена) чоловічого монастиря в ім’я преподобних Сергія і Германа Валаамських чудотворців міста Волзький Волгоградської області.

 

10.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Волгоградського і Камишинського Германа призначити ієромонаха Гавриїла (Куликова) на посаду настоятеля (ігумена) Свято-Духівського чоловічого монастиря міста Волгограда.

 

11.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Катеринодарського і Кубанського Ісідора призначити ігумена Іоанна (Коновалова) на посаду настоятеля (ігумена) Свято-Духівського чоловічого монастиря міста Тимашевськ Краснодарського краю.

 

12.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Воронезького і Борисоглібського Сергія звільнити ігумена Серафима (Ключанцева) з посади намісника (ігумена) Серафимо-Саровського чоловічого монастиря села Новомакарово Грибановського району Воронезької області.

 

13.  У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Ярославського і Ростовського Пантелеімона звільнити ігумена Веніаміна (Райнікова) з посади настоятеля (ігумена) Преображенського Геннадієва монастиря села Слобода Любимського району Ярославської області.

 

14.  У зв’язку з проханням Преосвященного архієпископа Костромського і Галицького Олексія звільнити архімандрита Никандра (Анпілогова) від обов’язків намісника (ігумена) Покровського Авраамієво-Городецького чоловічого монастиря села Ножкин Чухломського району Костромської області.

 

15.  У зв’язку з проханням Преосвященного архієпископа Вятського і Слобідського Марка звільнити ігумена Іова (Муравйова) з посади намісника (ігумена) Успенського Трифонова чоловічого монастиря міста Кірова.

 

16.  У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Смоленського і Вяземського Пантелеімона звільнити архімандрита Аркадія (Недосєкова) з посади настоятеля (ігумена) чоловічого Спасо-Преображенського Авраамієва монастиря міста Смоленська.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 130

 

СЛУХАЛИ:

 

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, щодо листа, що надійшов від Блаженнійшого Патріарха Румунського Даниїла.

 

Довідка:

 

Блаженнійший Патріарх Румунський Даниїл направив Святішому Патріархові Московському і всієї Русі Кирилу лист, в якому просить дозволити перехід в клір Румунської Православної Церкви клірика Мукачівської єпархії архімандрита Афанасія (Немзета).

 

З проханням розглянути можливість переходу архімандрита Афанасія в юрисдикцію Румунської Православної Церкви до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирилу також звернувся Блаженнійший митрополит Київський і всієї України Володимир, отримавши відповідне клопотання від Преосвященного архієпископа Мукачівського та Ужгородського Феодора.

 

У засіданні Священного Синоду 17-19 липня 2006 року постановлено, що перехід клірика в іншу канонічну юрисдикцію здійснюється за поданням Правлячого архієрея, при схваленні Священним Синодом і на підставі Відпускної грамоти Святішого Патріарха (журнал № 53).

 

УХВАЛИЛИ:

 

Благословити перехід архімандрита Афанасія (Немзета) в юрисдикцію Румунської Православної Церкви та направити відповідну відпускну грамоту Блаженнішому Патріарху Румунському Даниїлу.

 

 

 

6 жовтня були прийняті наступні журнали:

 

ЖУРНАЛ № 131

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про підготовлений комісією Міжсоборної присутності з питань церковного управління і механізмів здійснення соборності в Церкві проект «Положення про митрополіях Руської Православної Церкви».

 

Довідка:

 

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звернувся до членів Священного Синоду Руської Православної Церкви з повідомленням такого змісту.

 

«У період до автокефалії Руської Православної Церкви остання була однією з митрополій Константинопольського Патріархату, кожна з яких об’єднувала декілька єпархій і очолювалася митрополитом, який координував діяльність ввірених йому єпархій.  Таким чином, в Константинопольському Патріархаті, як у багатьох інших Помісних Церквах, діяла трирівнева система організації єпархій: Патріархат – митрополія – ​​єпархія.

 

Після отримання автокефалії в Руській Церкві дана структура була втрачена: створений у 1589 році Московський Патріархат не включав в себе митрополії як об’єднання кількох самостійних єпархій.  Одночасно така структура збереглася в ряді Помісних Православних Церков, де діє й донині.

 

Питання про створення митрополій в Руській Церкві піднімалося на російських соборах XVII століття, однак тоді не отримало дозволу.  На початку ХХ століття ця тема знову докладно обговорювалася єпархіальними архієреями, духовенством, церковними вченими та громадськістю.  За підсумками докладних і глибоких дискусій був розроблений розгорнутий проект, представлений на розгляд Всеросійського Церковного Собору 1917-1918 років.  7 (20) вересня 1918 року, завершуючи в поспіху свою роботу, Собор виніс ухвалу, в якій, зокрема, було сказано: “Священний Собор, керуючись священними канонами, визначає: заснувати в Руській Церкві церковні округи, а встановлення числа округів і розподіл  по них єпархій доручити Вищій Церковній Раді “.

 

Спроба реалізувати це рішення Всеросійського Церковного Собору була зроблена Заступником Патріаршого Місцеблюстителя митрополитом Сергієм (Страгородським) і Тимчасовим при ньому Священному Синоді у 1928 році.  Рішенням Священного Синоду в Руській Церкві було утворено 22 церковних округи – “відповідно цивільному поділу на області”.  Було також прийнято “Положення про повноваження архієрея головного міста області”.  При цьому 21 єпархію було визнано доцільним не включати в який-небудь церковний округ, залишивши їх самостійними.

 

У 1934 році, пропонуючи Священному Синоду ряд змін в “Положення про повноваження архієрея головного міста області”, Заступник Патріаршого Місцеблюстителя зазначив, що п’ятирічна практика виправдала існування церковних округів.  Проте потім у зв’язку з масовим закриттям храмів, монастирів і єпархій в результаті, що обрушилися на Церкву репресії ця структура була втрачена.

 

У новітній час в різних країнах канонічної відповідальності Московського Патріархату єпархії були організовані різними способами – у вигляді самокерованої Церкви, екзархату або митрополичого округу.  Однак ці форми організації єпархій чи можливі всередині однієї держави, оскільки вони припускають, зокрема, утворення спільних органів вищого управління і суду.  Пошук інших форм організації взаємодії єпархій став необхідним після того, як у поточному році Священний Синод прийняв ряд рішень про створення нових єпархій в суб’єктах Російської Федерації.

 

Згадані рішення Священного Синоду спрямовані на те, щоб правлячі архієреї були ближче до парафіяльного життя, до духовенства і народу, краще бачили і розуміли проблеми парафіяльного життя.  Менший розмір єпархій повинен дозволити архіпастиреві більш глибоко використовувати парафіяльній потенціал для розвитку єпархіального життя, включаючи підготовку духовенства, організацію місіонерської, соціальної та освітньої діяльності, вдосконалення життя монастирів, зміцнення взаємовідносин з місцевими органами влади та громадськими організаціями.  Мета даних перетворень – розвиток і зміцнення пастирської роботи, щоб проповідь Євангелія Христового досягала все більшої кількості людей.  Ці рішення дійсно актуальні.  Разом з тим, виник ряд організаційних питань, що стосуються спільної діяльності єпархій, що знаходяться в одній області або краї.

 

У зв’язку з цим Священний Синод у своєму минулому засіданні доручив комісії Міжсоборної присутності з питань церковного управління і механізмів здійснення соборності в Церкві “розробити пропозиції щодо координації діяльності єпархій, що знаходяться в одному регіоні” (журнал № 74 від 27 липня 2011 року).

 

Пропоную розглянути сьогодні міркування комісії».

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Затвердити «Положення про митрополита Руської Православної Церкви».

 

2.  Подати на розгляд чергового Архієрейського Собору відповідні поправки до Статуту Руської Православної Церкви.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 132

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про утворення митрополій в ряді суб’єктів Руської Федерації.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Утворити в межах Республіки Мордовія Мордовську митрополію, що включає в себе Ардатовську, Червонослобідську і Саранську єпархії.

 

2.  Головою Мордовської митрополії призначити Преосвященного Саранського й Мордовського Варсонофія.

 

3.  Утворити в межах Приморського краю Приморську митрополію, що включає в себе Арсеніївську, Владивостоцьку і Находкінську єпархії.

 

4.  Головою Приморської митрополії призначити Преосвященного Владивостоцького і Приморського Веніаміна.

 

5.  Утворити в межах Свердловської області Єкатеринбурзьку митрополію, що включає в себе Єкатеринбурзьку, Каменську і Нижньотагільську єпархії.

 

6.  Головою Єкатеринбурзької митрополії призначити Преосвященного Єкатеринбурзького і Верхотурського Кирила.

 

7.  Утворити в межах Ростовської області Донську митрополію, що включає в себе Волгодонську, Ростовську-на-Дону і Шахтинську єпархії.

 

8.  Головою Донської митрополії призначити Преосвященного Ростовського і Новочеркаського Меркурія.

 

9.  Утворити в межах Оренбурзької області Оренбурзьку митрополію, що включає в себе Бузулукську, Оренбурзьку і Орську єпархії.

 

10.  Головою Оренбурзької митрополії призначити Преосвященного Оренбурзького і Саракташінського Валентина.

 

11.  Утворити в межах Рязанської області Рязанську митрополію, що включає в себе Касимівську, Рязанську і Скопинську єпархії.

 

12.  Головою Рязанської митрополії призначити Преосвященного Рязанського і Михайлівського Павла.

 

13.  Утворити в межах Саратовської області Саратовську митрополію, що включає в себе Балашовську, Покровську і Саратовську єпархії.

 

14.  Головою Саратовської митрополії призначити Преосвященного Саратовського і Вольського Лонгіна.

 

15.  Утворити в межах Хабаровського краю Приамурську митрополію, що включає в себе Амурську і Хабаровську єпархії.

 

16.  Головою Приамурської митрополії призначити Преосвященного Хабаровського і Приамурського Ігнатія.

 

17.  Утворити в межах Іркутської області Іркутську митрополію, що включає в себе Братську, Іркутську і Саянську єпархії.

 

18.  Головою Іркутської митрополії призначити Преосвященного Іркутського і Ангарського Вадима.

 

19.  Утворити в межах Красноярського краю Красноярську митрополію, що включає в себе Красноярську і Єнисейську єпархії.

 

20.  Головою Красноярської митрополії призначити Преосвященного Красноярського і Ачинського Пантелеімона.

 

– Про що і надіслати відповідні укази.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 133

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про заміщення вакантної кафедри Арсеніївської єпархії.

 

Довідка:

 

27 липня 2011 року Священний Синод (журнал № 69) утворив в Приморському краї Арсеніївську єпархію, виділивши її зі складу Владивостоцької єпархії, і доручив тимчасове управління нею Преосвященному архієпископу Владивостоцькому і Приморському Веніаміну.

 

УХВАЛИЛИ:

 

Єпископом Арсеніївським і Дальнегорським обрати ієромонаха Гурія (Федорова), клірика Московської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ієромонаха Гурія (Федорова) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що й послати відповідний указ.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 134

 

СЛУХАЛИ:

 

Прохання Преосвященного митрополита Ташкентського й Середньоазіатського Вікентія, тимчасово керуючого єпархією Бішкекською, про призначення правлячого архієрея в Бішкекську єпархії.

 

Довідка:

 

27 липня 2011 року Священний Синоду (журнал № 67) утворив в Киргизькій Республіці Бішкекську єпархію, виділивши її зі складу Середньоазіатської єпархії, і доручив тимчасове управління нею голові Середньоазіатського митрополичого округу.

 

УХВАЛИЛИ:

 

Єпископом Бішкекським і Киргизьким обрати ігумена Феодосія (Гажу), клірика Єкатеринбурзької єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ігумена Феодосія (Гажу) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що й послати відповідний указ.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 135

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про заміщення вакантних кафедр новостворених єпархій в Рязанській області.

 

Довідка:

 

У рапорті на ім’я Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, вносячи пропозицію про створення нових єпархій в Рязанській області, Преосвященний архієпископ Рязанський і Касимовський Павло також представив для заміщення передбачуваних до утворення кафедр кандидатури кліриків Рязанської єпархії ігумена Діонісія (Порубая) та ієромонаха Володимира (Самохіна  ).

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Єпископом Касимовським і Сасовським обрати ігумена Діонісія (Порубая), клірика Рязанської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ігумена Діонісія (Порубая) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

2.  Єпископом Скопинським і Шацьким обрати ієромонаха Володимира (Самохіна), клірика Рязанської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ієромонаха Володимира (Самохіна) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що і надіслати відповідні укази.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 136

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про заміщення кафедр новостворених єпархій в Саратовській області.

 

Довідка:

 

У рапорті на ім’я Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, вносячи пропозицію про створення нових єпархій в Саратовській області, Преосвященний єпископ Саратовський і Вольський Лонгін також представив для заміщення передбачуваних до утворення кафедр кандидатури кліриків Саратовської єпархії ігумена Тарасія (Владимирова) і ігумена Пахомія (Брускова  ).

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Єпископом Балашовським і Ртіщевським обрати ігумена Тарасія (Владимирова), клірика Саратовської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ігумена Тарасія (Владимирова) на єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

2.  Єпископом Покровським і Миколаївським обрати ігумена Пахомія (Брускова), клірика Саратовської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ігумена Пахомія (Брускова) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що і надіслати відповідні укази.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 137

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про заміщення вакантної кафедри Амурської єпархії та обрання вікарія в Хабаровську єпархію.

 

Довідка:

 

У рапорті на ім’я Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила Преосвященний архієпископ Хабаровський і Приамурський Ігнатій представив кандидатуру до обрання єпархіальним архієреєм клірика Хабаровської єпархії ігумена Аристарха (Яцуріна) і кандидатуру до обрання вікарієм Хабаровської єпархії – ігумена Єфрема (Просянка).  Попередньо кандидатури ігумена Аристарха і ігумена Єфрема обговорювалися на єпархіальних зборах і отримали одностайну підтримку духовенства.

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Єпископом Амурським і Чегдоминським обрати ігумена Аристарха (Яцуріна), клірика Хабаровської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ігумена Аристарха (Яцуріна) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

2.  Єпископом Миколаївським, вікарієм Хабаровської єпархії, обрати ігумена Єфрема (Просянка), клірика Хабаровської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ігумена Єфрема (Просянка) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що і надіслати відповідні укази.

 

 

 

ЖУРНАЛ № 138

 

МАЛИ МІРКУВАННЯ про заміщення вакантних кафедр новостворених єпархій в Іркутській області.

 

Довідка:

 

Преосвященний архієпископ Іркутський та Ангарський Вадим представив для можливого обрання єпархіальним архієреєм кандидатуру клірика Іркутської єпархії ігумена Максиміліана (Клюєва).

 

УХВАЛИЛИ:

 

1.  Єпископом Братським і Усть-Ілімським обрати ігумена Максиміліана (Клюєва), клірика Іркутської єпархії.

 

Місце наречення і хіротонії ігумена Максиміліана (Клюєва) у єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

 

– Про що й послати відповідний указ.

 

2.  Тимчасове управління Саянською єпархією доручити архієпископу Іркутському і Ангарському Вадиму.

 

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua