Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

Слово Блаженнішого митрополита Володимира на засіданні комісії Міжсоборної присутності з питань протидії церковним розколам та їх подолання

28 вересня 2010 року у Донецьку Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир очолив роботу комісії з питань протидії церковним розколам та їх подолання Міжсоборної присутності Міжсоборної присутності Руської Православної Церкви. Відкриваючи засідання, Блаженніший владика звернувся до присутніх із вітальним словом.

Возлюблені у Господі побратими архіпастирі! Дорогі отці і браття!

Насамперед, хочу привітати всіх вас в індустріальному серці України — у Донбасі, де на берегах Сіверського Дінця розташоване духовне серце регіону — Свято-Успенська Святогорська лавра — п’ята і наймолодша Лавра Руської Православної Церкви.

Наше засідання відбувається у новому Спасо-Преображенському кафедральному соборі міста Донецька, і я від усіх нас хочу подякувати Високопреосвященнішому митрополиту Донецькому і Маріупольському Іларіону за гостинний прийом, влаштований учасникам нашої комісії.

На минулому нашому засіданні ми визначили пріоритетні теми роботи комісії, а саме:

* систематизація існуючих розколів;
* вивчення існуючих прецедентів зцілення церковних розділень;
* ліквідація розколу в Україні;
* діалог зі старообрядництвом;
* профілактика розколів.

Сьогодні на нас чекає робота над підготовленими у робочих групах документами. Але перед цим я хотів би поділитися деякими думками, щоб задати тон нашому обговоренню.

Невипадково ми зібралися на другий день після свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Розділення і розколи — це рани на тілі Христовому, яке є і тіло Церкви. Але Хрест Христовий для нас — це не символ смерті, а символ перемоги над нею, символ Життя і Воскресіння. Як колись перед християнами в Єрусалимі постало питання про вибір з трьох знайдених хрестів Хреста Христова, так і перед нами стоїть питання про вибір спасенного шляху подолання розділення, яке веде до загибелі. Як дотик до істинного Хресту повернув до життя померлого в Єрусалимі, так і повернення до спасенного лона Церкви здатне вдихнути життя у позбавлені благодаті дії розкольників.

Наші уми не повинні займати роздуми про те, дійсні чи ні «таїнства», звершені у розколі. Ми повинні ще і ще раз повторити думку, висловлену нашим співголовою Високопреосвященнішим владикою Іларіоном на минулому засіданні: зовнішня форма «таїнства», звершеного у розколі, у разі повернення розкольників до лона Церкви наповнюється благодатною силою і вже не повторюється. Такий підхід може застосовуватися у разі реального прогресу у справі подолання розколу в Україні і стосуватися, перш за все, питання про Таїнство Хрещення.

Ще, перед початком робочої частини нашого засідання, мені хотілося б звернути вашу увагу на сьогоднішнє євангельське читання. Це грізне викриття книжникам і фарисеям може бути корисним і нам у роботі. Господь говорить: «Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, не пускаєте… Поводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!» (Мф. 23:13, 24).

Одночасно хотілося б, щоб це обоюдогостре слово Христове торкнулося і сердець пастирів, які вийшли із спасенної огорожі Церкви і перебувають поза її благодатним лоном: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистості; так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня» (Мф. 23:27-28).

Бажаю всім нам продуктивної роботи в дусі Євангелія і згідно із традиціями й канонами Церкви.