Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

Послання

Послання

Архієрейський Собор, що відбувся в Москві 29 листопада – 2 грудня 2017 року, звернувся з посланням до кліру, чернецтва і всіх вірних чад Руської Православної Церкви.

Возлюблені у Господі всечесні отці, боголюбиві ченці та черниці, дорогі брати і сестри!

Освячений Архієрейський Собор, який проходив з 29 листопада по 2 грудня 2017 року у граді Москві, в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя, звертається до всіх вас словами апостольського привітання: «Бог <…> терпіння й потіхи нехай дасть вам однаково думати між собою, під Христом Іісусом, щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Іісуса Христа» (Рим. 15: 5-6).

Віддаючи хвалу Творцю, Промислителю і Подателю усіляких благ, ми молитовно згадуємо найважливіші події в історії нашої Церкви, століття яке відзначається в цьому році. Це відкриття Священного Собору Православної Російської Церкви 1917-1918 років і відновлення на ньому Патріаршества.

Одне з головних діянь Собору – обрання святителя Тихона на Московський Патріарший престол – збіглося з початком жорстоких гонінь на Церкву Божу. Невинною кров’ю перших мучеників нового часу залиті наша земля. Незабаром беззаконня і свавілля по відношенню до Церкви стали повсюдними. У цих переслідуваннях і стражданнях за ім’я Христове безліч вірних чад церковних явили високий подвиг віри і мужності, прийняли смерть і нев’янучі вінці слави (1 Пет. 5: 4). То була епоха грізних випробувань для всіх народів Вітчизни. В результаті країна опинилася на межі знищення. Але за молитвами святителя Тихона, сонму новомучеників і сповідників Церкви Руської Господь прихилив милість Свою до людей і не дав злу перемогти остаточно. Нині ми з вдячністю Богові разом з псалмоспівцем вигукуємо: «Наказуя наказа мя Господь, смерти же не предаде мя» (Пс.» (Пс. 117: 18).

Пам’ятаючи про трагічні події ХХ століття і розмірковуючи про їх причини, ми повинні з глибоким смиренням і щирим переконанням свідчити перед ближніми і далекими про головний урок минулого століття: без Бога ніяке державне або суспільне будівництво не призведе до благополуччя. Історія показала, що згубними для держав і згубними для людей є революційні настрої, породжені політичними провокаціями, в тому числі, що використовують запит на соціальну справедливість. Представники всіх верств суспільства повинні докласти зусиль, щоб уникнути повторення помилок, що призвели в минулому столітті до страждань і смерті безлічі людей, до руйнування державності.

Ми свідчимо про незмінність місії Церкви, яку здобував Спаситель чесною Своєю Кров’ю (див. Діян. 20:28) задля приведення людей до єдності з Богом. Всім трудівникам в Винограднику Христовому треба пам’ятати про те, що наріжним каменем церковної проповіді від святих апостолів і до кінця часів є радісна звістка про порятунок, дарованому через Хрест і Воскресіння Господа нашого і Спасителя Іісуса Христа. Головне ж служіння, до якого покликаний кожен пастир, – це звершення Божественної літургії, оскільки принесення безкровної Жертви подяки за всіх і за вся є найбільше і найважливіше з усіх можливих на землі справ.

Єдиними устами і єдиним серцем прославляючи Небесного Отця і Господа нашого Іісуса Христа, ми, члени Освяченого Собору, свідчимо про те, що молитовним заступництвом перед Престолом Вседержителя новомучеників і сповідників Церкви Руської, працями безлічі архієреїв, кліриків, ченців і мирян справа церковного будівництва продовжує розвиватися. Відновлюються порушенні святині, творяться нові храми, здійснюють чернечий подвиг численні насельники православних обителей, множиться кількість церковних благодійних починань, посилюється церковна робота з підтримки сім’ї, материнства і дитинства. Особливу радість викликають успіхи в області роботи з молоддю, в тому числі розвиток волонтерства в єпархіях та на парафіях, а також в залученні дітей до віри через недільні школи та інші церковні освітні проекти.

Дні Архієрейського Собору доставили нам радість спілкування з Предстоятелями та представниками Помісних Православних Церков, які прибули в Москву для участі в урочистостях з нагоди сторіччя Патріаршої інтронізації святителя Тихона. Це зримий вираз православної єдності має особливе значення сьогодні, коли багато християн, піддаючись гонінням за віру, потребують нашої ревної молитви і дієвого заступництва. Ми дорожимо християнською солідарністю, тому що знаємо, наскільки вона важлива і потрібна тим, кому зараз доводиться зазнавати негаразди і випробування, подібно до того як важлива для нас була підтримка всіх людей доброї волі під час утисків віри і Церкви в нашій Батьківщині. Так, з ласки Божої ми знову звели величні собори, наші храми благоукрашаються і благоустрояються. Однак не можна забувати про тих, кого виганяють з храмів, кого підривають і вбивають терористи. Ми покликані мужньо і твердо відстоювати християнські цінності, що витісняються сьогодні з життя багатьох народів. Приклад заснованих апостолами першохристиянських громад, більш забезпечені з яких направляли матеріальну допомогу менш забезпеченим, закликає нас піклуватися про тих православних християн, які потребують цього і які страждають від війни або від тероризму.

У дні роботи Собору ми ознайомилися з попередніми результатами досліджень, проведених з метою ідентифікації «Єкатеринбургських останків». Ми висловлюємо надію, що по завершенні цих досліджень буде явлена ​​істина щодо належності згаданих останків.

З вдячністю до благодаті Божої Собор свідчить про явище цілого сонму святих для загальноцерковного шанування.

Пам’ятаючи про пережиті нашими батьками і про пережитих нині багатьма християнами випробувань, будемо зберігати єдність Церкви, молячись за кожним богослужінням про добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, як і Христос молився про єдність християн і про дотримання їх в мирі.

Сам Господь миру нехай завжди дасть вам мир усяким способом. Господь з усіма вами! (2 Сол. 3:16). Амінь.