Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

Регламент Освяченого Архієрейського Собору Руської Православної Церкви

Регламент Освяченого Архієрейського Собору Руської Православної Церкви (29 листопада – 2 грудня 2017 року).

  1. Відповідно до статті 2 глави III Статуту Руської Православної Церкви всі єпархіальні та вікарні архієреї складають Архієрейський Собор Руської Православної Церкви.

На засідання Архієрейського Собору можуть бути запрошені без права вирішального голосу богослови, фахівці, спостерігачі і гості. Ступінь їх участі в роботі Собору визначається в кожному окрему випадку президією Архієрейського Собору.

  1. Керівництво Архієрейським Собором здійснює його голова і президія Собору.
  2. Головою Архієрейського Собору є Святіший Патріарх Московський і всієї Русі.

Голова Архієрейського Собору:

  • відкриває засідання Архієрейського Собору;
  • оголошує про початок і припинення обговорень основних доповідей;
  • надає слово виступаючим;
  • оголошує про перерви в засіданнях і про час їх закінчення;
  • ставить рішення Архієрейського Собору на голосування і оголошує його результати;
  • після закінчення засідань оголошує порядок денний наступного засідання.
  1. Президія Архієрейського Собору складається з членів Священного Синоду.

За пропозицією Священного Синоду до складу президії можуть включатися інші члени Архієрейського Собору.

Президія Архієрейського Собору:

  • несе відповідальність за проведення Архієрейського Собору і керує ним;
  • пропонує порядок денний, програму і регламент засідань Архієрейського Собору;
  • вносить пропозиції про порядок вивчення Архієрейським Собором виникаючих проблем;
  • розглядає процедурні та протокольні питання.
  1. Архієрейський Собор здійснює свою роботу на пленарних засіданнях і, при необхідності, в робочих групах, склад яких затверджується Архієрейським Собором за поданням президії. У складі Архієрейського Собору діють мандатна, редакційна та, при необхідності, лічильна комісії, які обираються з числа членів Архієрейського Собору. Архієрейським Собором обирається його секретар, який очолює апарат Архієрейського Собору.
  2. Пленарні засідання Архієрейського Собору очолює голова або, за його пропозицією, один з членів Президії.

На пленарних засіданнях:

  • обирається секретар Архієрейського Собору, мандатна, редакційна та, при необхідності, лічильна комісії;
  • заслуховуються доповідь Патріарха і інші представлені на Архієрейському Соборі доповіді;
  • ведуться дебати стосовно звітів і виробляється по ним загальне судження;
  • приймаються рішення з питань, внесених до порядку денного;
  • приймаються результативні документи.
  1. Окремі розділи доповіді Патріарха і інших подаються на Архієрейський Собор доповідей можуть обговорюватися в робочих групах.
  2. Секретар Архієрейського Собору обирається з членів президії.
  3. Секретар несе відповідальність:
  • за забезпечення Архієрейського Собору необхідними робочими матеріалами;
  • за ведення протоколів пленарних засідань Архієрейського Собору.
  1. Рішення Архієрейського Собору в формі постанов і ухвал підписуються головою та членами президії Собору. Інші документи, затверджені визначеннями (постановами) Собору, візуються секретарем Собору.
  2. Протоколи Архієрейського Собору підписуються секретарем і затверджуються головою Собору.
  3. Мандатна комісія на першому засіданні Архієрейського Собору та перед початком роботи кожного дня повідомляє про наявність членів собору і кворумі.
  4. Кворум Архієрейського Собору складають 2/3 ієрархів – його членів.
  5. Редакційна комісія на основі доповіді Святішого Патріарха, інших подаються на Архієрейський Собор доповідей, пропозицій робочих груп (в тому випадку, якщо такі будуть сформовані), а також прийнятих на пленарних засіданнях рішень розробляє проекти підсумкових документів та подає їх на обговорення та затвердження Архієрейського собору.
  6. Обговорення документів відбувається за такою процедурою:

Кожен документ видається доповідачем, певною президією Архієрейського Собору, а також, при необхідності, співдоповідачем.

Розгляд документа починається з того, що він зачитується доповідачем.

При внесенні пропозиції щодо поправки до документу першим виступає доповідач або співдоповідач, який коментує цю пропозицію. Надалі доповідач і співдоповідач можуть давати додаткові пояснення.

Поправка може бути внесена будь-яким членом Архієрейського Собору, який має право голосу. Голова може дати вказівку сформулювати поправку письмово.

Розгляд поправки починається після того, як не менше двох членів Собору підтримають її підняттям рук. В іншому випадку поправка відхиляється.

Якщо поправка отримала підтримку не менше двох членів Собору, дебати починаються за умови, що не менше двох членів Собору виступлять проти неї за допомогою підняття рук. В іншому випадку для прийняття такої поправки.

У разі внесення поправки до поправки обговорюється і голосується спочатку поправка до поправки, потім сама поправка.

Члени Архієрейського Собору можуть в будь-який час внести пропозицію про припинення дискусії з будь-якого питання і поставити цю пропозицію на голосування.

За підсумками дебатів проводиться голосування.

Стилістичні, пунктуаційні, граматичні та орфографічні поправки не підлягають оприлюдненню, але подаються в письмовому вигляді до редакційної комісії.

  1. Соборні рішення приймаються простою більшістю голосів. Основною формою голосування є відкрита. За пропозицією голови або не менше 1/3 присутніх членів Архієрейського Собору останній може прийняти рішення про проведення таємного голосування. У разі рівного розподілу голосів при відкритому голосуванні приймається рішення, на користь якого голосує голова Архієрейського Собору. У разі рівного розподілу голосів при таємному голосуванні проводиться повторне голосування.
  2. Постанови Архієрейського Собору набувають чинності відразу після їх прийняття.

Регламент закритих голосувань

  1. Бюлетені для голосування видає лічильна комісія.

Бюлетень є лист, що містить список варіантів відповідей на поставлене на голосування питання.

Лічильна комісія несе відповідальність за підрахунок виданих бюлетенів.

  1. Голосування відбувається шляхом проставлення будь-якого знака навпроти обраного варіанту відповіді на поставлене на голосування питання.

Бюлетень вважається недійсним у таких випадках:

  1. якщо в бюлетені зазначено більш ніж один варіант;
  2. якщо в бюлетені не відзначений жоден варіант;
  3. при багатосторінкових бюлетенях – якщо в бюлетені відсутня один або кілька аркушів.
  4. Лічильна комісія:
  5. звіряє число бюлетенів в урнах з числом виданих бюлетенів і виявляє недійсні бюлетені;
  6. здійснює підрахунок голосів;
  7. складає протокол за результатами голосування.
  8. У разі помилки при заповненні бюлетеня член Собору має право звернутися в лічильну комісію для заміни бюлетеня; в такому випадку зіпсований бюлетень здається в лічильну комісію.
  9. Прийнятим Архієрейським Собором вважається варіант відповіді на поставлене на голосування питання, що набрав найбільшу кількість голосів, виражених в дійсних бюлетенях.