Святіший Патріарх Кирил spacer Руська Православна Церква spacer Українська Православна Церква spacer Помісні i Автономні Церкви spacer Канони Православної Церкви

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні Архієрейського жезла Преосвященному Пітіріму, єпископу Джакартському

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні Архієрейського жезла Преосвященному Пітіріму, єпископу Джакартському

1 вересня 2020 року за Літургією у Великому соборі Донського ставропігійного монастиря м. Москви Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирило очолив хіротонію архімандрита Пітіріма (Донденко) на єпископа Джакартського, вікарія сінгапурської єпархії. Після закінчення Літургії Предстоятель Російської Церкви наплутував єпископа Пітіріма на служіння і вручив йому архієрейський жезл.

Преосвященний єпископ Пітірім!

Сьогодні по промислу Господа і владики усіляких, через покладання на твою главу рук Преосвященних архіпастирів, при молитовній участі кліру і народу Божого був поставлений ти на єпископа Православної Церкви.

Ти підійшов до нинішнього рубежу свого життя ще досить молодою людиною, в розквіті сил, але маючи за плечима вже значний досвід церковної діяльності в різних країнах і регіонах. Господь вів тебе до цього найважливішого в твоєму житті події одному Йому веденими шляхами. Окидаючи нині уявним поглядом минуле, ти маєш можливість вигукнути разом з апостолом мов: “О, безодня багатства і премудрості і ведення Божого! Як незбагненні долі Його і недосліджені шляхи його!» (Рим. 11:33).

Тобі довелося чимало попрацювати на території держави Сінгапур. Ти дбав про належну організацію парафіяльної діяльності, спочатку допомагаючи духовенству у звершенні богослужінь як мирянин, а потім і сам сприйнявши жереб пастирства. Нині ж Бог, який обрав тебе від утроби матері і закликав благодаттю Своєю, благоволив (Гал. 1: 15) чинити тебе єпископом, щоб ти продовжив і помножив свої зусилля, докладені тобою досі, до утвердження Православ’я в межах Південно-Східної Азії.

За минулі роки праць під омофором Преосвященного митрополита Сергія ти здобував повагу побратимів-пастирів і любов тих, кого ті пас. І сьогодні владика був одним з архієреїв, які брали участь у твоїй єпископській хіротонії. Тобі належить бути для нього добрим помічником і надалі. Тому, дивлячись на вас обох, Я вторю первоверховному апостолу «якщо є розрада у Христі, якщо є Відрада любові, якщо є спілкування духу, якщо є милосердя і співчутливість, то доповніть мою радість: майте одні думки, майте ту ж любов, будьте одностайні і однодумні» (ФОП. 2:1-2). Думаю, ви з готовністю відгукнетеся на цей мій заклик і здійсните його в своєму житті і в своїй спільній роботі на дуже важливому напрямку нашої місіонерської роботи.

Архієрейство завжди залишається найвищим у світі служінням, незалежно від того, в якому місці і в який час воно відбувається. Незважаючи на те, що тобі належить бути вікарним єпископом, відповідальність твоя перед Богом і церквою за збереження чистоти віри цілком порівнянна з відповідальністю будь-якого єпископа, починаючи з часів апостольських і аж до самого славного Другого пришестя Христового. Переконаний, що це особливо гостро відчувається в тому церковному уділі, де промислом Вседержителя визначено трудитися тобі на ниві Божій. Для багатьох твоїх пасомих Православ’я стало підсумком напруженого духовного пошуку і серйозної внутрішньої роботи над собою. Намагайся ж робити все від тебе залежне для свідчення істини Православ’я перед обличчям іновірного оточення, щоб стадо Христове множилося і жодна довірена твоєму піклуванню душа не збилася з вірного шляху в Царство Небесне. Тому, говорячи словами Апостола «заклинаю тебе перед Богом і Господом нашим Іісусом Христом, який буде судити живих і мертвих в явищі його і царстві Його: проповідуй слово, настій під час і не під час, викривай, забороняй, вмовляй з усяким довготерпінням і повчанням» 2 Тим. 4:2).

Май піклування не тільки про збереження традицій російського Православ’я, а й про те, щоб духовний досвід його подвижників був сприйнятий новими поколіннями вірних чад церковних. Разом з тим нехай особливим предметом твоєї турботи стане проповідь Православ’я людям, поки не відають Христа, щоб вони зрозуміли спасіння в прощенні гріхів їх, по благоутробному милосердю Бога нашого, яким відвідав нас зійшовши з гори (Лк . 1:77-78).

Одному з великих синів нашої Вітчизни, що несе служіння за його межами, преподобному Силуану Афонському належить чудове судження, яке мені б хотілося процитувати зараз, оскільки воно дуже підходить до даного моменту і майбутнього тобі єпископського діяння. “Слухняний, – вказує освічений світлом благодаті старець, — віддався волі Божій, і за це дарується йому свобода і спокій в Бозі, і він молиться чистим розумом, а горді і неслухняні не можуть чисто молитися, хоча б і багато подвизалися. Вони не знають того, як діє благодать. А слухняний чує в душі своїй Духа Святого» (Писання прп. Силуана. XV. Про послух).

У нинішні непрості часи, коли збуваються пророцтва Святого Письма, що попереджають нас про те, що “злі люди і обманщики будуть процвітати у злі, вводячи в оману і помиляючись” 2 Тим. 3: 13), а приклади діяльності таких ошуканців такі численні, що і перерахувати неможливо, єпископу особливо важливо стояти на сторожі канонічної правди, відстоювання якої є обов’язком всякого істинного пастиря, чужого духу найманства.

Прийнявши дар архієрейства від рук Патріарха і співслуживших йому єпископів, старайся на всіх шляхах свого життя бути вірним нашому загальному церковному надбанню. Будь сам зразком слухняності, подавай приклад пасомим «про це дбай, в цьому перебувай, щоб успіх твій для всіх був очевидний» 1 Тим. 4:15).

Пам’ятаючи сказане тобі слово настанови і надихаючись прикладом багатьох свідків євангельської істини, що передували тобі в працях, прийми в руки свої жезл цей і, віддавши хвалу Всещедрому Богу, викладай благословення вірним чадам церковним, що разом з нами возносили молитви про дарування тобі непорочного архієрейства.

Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх. ua